15.07.24 Справа № 487/2504/23
2/469/198/24
іменем України
15 липня 2024 року с-ще Березанка
Березанський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді - Гапоненко Н.О.
за участі секретаря судових засідань - Потриваєвої М.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Заводського районного суду м. Миколаєва з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, у якому просив визнати за кожною із сторін право власності на майно, набуте сторонами під час перебування у зареєстрованому шлюбі, а саме на частки земельної ділянки, розташованої в с. Коблеве Березанського району Миколаївської області, вартістю 195303,00 грн., площею 0,0949 га, кадастровий номер 4820982200:12:055:0086, та на 1/2 частки земельної ділянки, розташованої в АДРЕСА_1 , вартістю 46943,00 грн., площею 0,0612 га, кадастровий номер 4810136300:05:028:0017.
Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 09 травня 2023 року позовну заяву передано на розгляд Березанському районному суду Миколаївської області по підсудності.
27 червня 2023 року справа надійшла до Березанського районного суду Миколаївської області.
Ухвалою суду від 28 червня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрити провадження у справі, призначено судове засідання для розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Сторони та представник позивача в судове засідання не з'явились, надали заяви про розгляд справи за їх відсутності.
15 лютого 2024 року до суду надано уточнену позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , у якій позивач просить поділити спільне з відповідачем майно, визнавши за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку, розташовану в АДРЕСА_2 , площею 0.0949 га, вартістю 195303 грн., кадастровий номер 4820982200:12:055:0086, та за ОСОБА_1 - право власності на земельну ділянку у АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4810136300:05:028:0017, вартістю 46943 грн., та на житловий будинок, розташований на вказаній земельній ділянці, вартістю 250000 грн.; різницю вартості майна у сумі 50820 грн. позивач не заперечує сплатити відповідачу. Позивач зазначав, що після розірвання шлюбу рішенням Заводського районного суду м.Миколаєва від 15 червня 2023 року на ім"я відповідача житловий будинок зареєстрований в Державному реєстрі речових прав як закінчений будівництвом об"єкт 11 січня 2024 року.
Відповідно до вимог частин першої та третьої статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Підпунктами 1, 2 частини другої статті 49 ЦПК України передбачено, що, крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), а також збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Процесуальним законом не передбачено права позивача на подання «доповнених» або «уточнених» позовних заяв.
Як зазначив Верховний Суд у своїй постанові від 01 листопада 2021 року у справі № 405/3360/17, у разі надходження до суду заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.
При цьому при поданні вказаних заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України.
Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Цей матеріальний зміст позовних вимог позивача проявляється в матеріально-правовій заінтересованості - отримати певне матеріальне благо.
Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Зміна підстав позову відбувається тоді, коли позивач в рамках конкретної позовної вимоги, в обґрунтування раніше заявлених позовних вимог (предмету позову) посилається на інші обставини, якими він ці (перші) позовні вимоги, обґрунтовував.
Отже, зміна предмета позову означає зміну вимог, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Одночасна зміна і предмета, і підстав позову, як визначено нормою ч.3 ст.49 ЦПК України, не допускається. Доповнення позовних вимог новими вимогами та новими обставинами по своїй суті є новим позовом.
Як вбачається з матеріалів справи, первинними позовними вимогами позивача до відповідача є поділ спільного майна, набутого сторонами під час шлюбу.
Відповідно до поданої заяви позивач просив поділити майно як придбане сторонами під час шлюбу, так і набуте після його розірвання, тобто позивачем заявлено додаткові вимоги та за інших підстав.
З огляду на викладене суд відмовляє у прийнятті уточненої позовної заяви, оскільки за такою заявою фактично заявляються вимоги, які є додатковими і попередньо не заявлялися, що є новими позовними вимогами щодо іншого предмета позову та з інших підстав, що, на думку суду, свідчить про надання позивачем фактично нового позову, що суперечить вимогам ст.49 ЦПК України.
Оскільки позивачем фактично заявлено нові позовні вимоги, заява про уточнення позовних вимог підлягає поверненню позивачеві з роз"ясненням права звернення до суду з позовною заявою у загальному порядку.
За приписами частини шостої статті 185 ЦПК України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржена.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.49,185, 258-261 ЦПК України, суд -
Уточнену позовну заяву позивача ОСОБА_1 у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя повернути позивачу.
Продовжити розгляд справи за вимогами, викладеними у позовній заяві.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Суддя: