про залишення заяви без руху
18 липня 2024 року
Справа №451/279/18
Провадження № 6/451/12/24
Суддя Радехівського районного суду Львівської області Патинок О.П., розглянувши матеріали заяви Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання та про видачу дублікату виконавчого листа,-
18.07.2024 до Радехівського районного суду Львівської області надійшла заява представника заявника АТ КБ «Приватбанк» - Кудрик Т.П. про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання та про видачу дублікату виконавчого листа.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.07.2024 вищезазначену справу передано до розгляду судді Патинок О.П.
Вивчивши заяву та додані до неї матеріали, вважаю, що таку слід залишити без руху з наступних підстав.
Згідно ч. 9 ст. 10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Оскільки ЦПК України не врегульовані питання відносно наслідків подання заяви про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання та про видачу дублікату виконавчого листа, яка не відповідає вимогам Закону, суд застосовує аналогію закону та як наслідок, положення ст. ст. 177, 185 ЦПК України, які регулюють питання форми та змісту позовної заяви, а також залишення позовної заяви без руху та повернення заяви.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Згідно з ч. 7 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Відповідно до положень ч.ч.1,3 ст.58 ЦПК України, сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Зазначене вище положення статті 58 ЦПК України викладено в редакції Закону № 390-IX, який набрав чинності 29 грудня 2019 року. Таким чином, Законом № 390-IX, парламент поширив інститут самопредставництва юридичної особи в суді не тільки на її керівника або члена виконавчого органу, як це було, починаючи з 15 грудня 2017 року, але й на будь-яку іншу особу, уповноважену на це за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом).
За змістом ч. 1 ст. 60 ЦПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Отже, наведені вище положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи в порядку самопредставництва або адвокатом.
Самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.
У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких підтверджуються відповідно до ч. 3 ст. 62 ЦПК України.
Аналіз наведених вище законодавчих положень дає підстави для висновку, що для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи без додаткового уповноваження (довіреності).
Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 08.06.2022 року у справі №303/4297/20 (провадження №14-105цс21) зауважила, що з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи у цивільному судочинстві можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов'язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов'язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону,статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень (пункт 25).
Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва (пункт 18).
Як видно з матеріалів заяви, яка надійшла до Радехівського районного суду Львівської області 18.07.2024, така підписана ОСОБА_1 з долученням довіреності за підписом голови правління банку АТ КБ «ПриватБанк», що вказує на самопредставництво позивача.
Проте, в порушення вищевказаних положень ст. 58 ЦПК України до заяви не додано жодного документа (як-от трудового договору (контракту), посадової інструкції), який би засвідчував можливість підписанта діяти від імені заявника за правилами самопредставництва останнього, як і немає підтвердження того, що підписант є адвокатом.
Вказане, на думку суду, свідчить про те, що заяву підписала особа, яка не підтвердила можливості діяти у справі за правилами самопредставництва юридичної особи, тобто не надано підтвердження того, що згідно із законом, статутом заявника чи укладеним із останнім трудовим договором (контрактом) уповноважена діяти від імені позивача.
Додана до заяви копія довіреності таким документом, згідно з вказаними положеннями ЦПК України, не вважається, оскільки у такій зміст трудових (посадових) обов'язків підписанта не визначений. Тому він не міг на підставі довіреності, у якій є перелік повноважень представника, здійснювати згідно з ч.3 ст.58 ЦПК України у редакції Закону №390-IX самопредставництво юридичної особи, підписуючи заяву.
Водночас, до заяви не долучено доказів, що ОСОБА_1 може здійснювати представницво позивача як адвокат (ч. 1 ст. 60 ЦПК України) з наданням документів, що підтверджують такі повноваження (ч. 4 ст. 62 ЦПК України).
Згідно п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
В порушення вказаних вище вимог, заявником не вказано адресу електронної пошти заявника та його представника, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін.
Крім того, відповідно до ч.1 ст.177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Проте, представником заявника АТ КБ «Приватбанк» - Кудрик Т.П. до копії заяви для боржника ОСОБА_2 не надано додатків, які перелічені в додатках до даної заяви, що підтверджується Актом членів комісії Радехівського районного суду Львівської області від 18.07.2024.
Таким чином, для усунення недоліків, заявнику необхідно надати копії доданих до заяви додатків (документів) для боржника ОСОБА_2 .
Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене суддя вважає, що заяву слід залишити без руху, надавши заявнику строк для усунення вказаних недоліків.
Керуючись статтями 175, 185, 260 ЦПК України, суддя,
Заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання та про видачу дублікату виконавчого листа - залишити без руху.
Надати заявнику строк п'ять днів з дня вручення копії ухвали про залишення заяви без руху для усунення недоліків.
Роз'яснити заявнику, що в разі якщо у вказаний строк недоліки заяви не будуть усунуті, заява вважається неподаною і повертається заявнику.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://rh.lv.court.gov.ua/sud1317/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
СуддяПатинок О. П.