336/5783/24
3/336/3972/2024
17 липня 2024 року
Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Галущенко Юлія Андріївна, розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,працює ТОВ «Мотор СТР» водієм,РНОКПП НОМЕР_1
про скоєння адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 124, 122-4 КУпАП, -
встановила:
28.05.2024 о 20 годині 04 хвилин, по вул. Магістральній 60 в м. Запоріжжя водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Renault Dokker д.н.з. НОМЕР_2 , під час руху не вибрав безпечну швидкість,не впорався з керуванням,виїхав за межі проїзної частини та скоїв наїзд на дерево.В результаті ДТП автомобіль зазнав механічних пошкоджень, завдано матеріальних збитків, травмованих осіб немає. Вказаними діями порушено вимоги п.10.1,12.1 ПДР України.
Крім того, 28.05.2024 о 20 годині 04 хвилин, по вул. Магістральній 60 в м. Запоріжжя водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем Renault Dokker д.н.з. НОМЕР_2 ,став учасником дорожньо-транспортної пригоди,після чого місце пригоди залишив. Вказаними діями водій ОСОБА_1 порушив п. 2.10 (а) ПДР України.
Постановою суду від 17.07.2024 вказані справи було об'єднано в одне провадження ,визначено єдиний номер справи № 336/5783/24 провадження 3/336/3972/2024.
На розгляд справи в суді ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому порядку, шляхом направлення судової повістки за номером мобільного зв'язку,зазначеним в протоколі про адміністративне правопорушення,яку отримав згідно довідки про доставку СМС-повістки завчасно. Жодних клопотань чи заяв на адресу Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від ОСОБА_1 не надходило. Про причини неявки суд не повідомив.
ОСОБА_1 достеменно відомо про складення протоколу про адміністративні правопорушення за ст.124,122-4 КУпАП, а також про місце розгляду справи. Докази, які спростовують обставини,викладені в протоколі,останній до суду не надав, клопотань про відкладення судового засідання від останнього не надходило, що в свою чергу свідчить про безпідставне затягування розгляду справи по суті.
Статтею 277 КУпАП встановлено строки розгляду справи про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 277 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Відповідно до положень ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
При розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 44, статтями 51, 146, 160, 172-4 - 172-9, 173, частиною третьою статті 178, статтями 185, 185-1, статтями 185-7, 187 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою. У разі ухилення від явки на виклик органу внутрішніх справ або судді районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду цю особу може бути органом внутрішніх справ (Національною поліцією) піддано приводу.
Законами України може бути передбачено й інші випадки, коли явка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в орган (до посадової особи), який вирішує справу, є обов'язковою.
Так, з огляду на положення ст. 268 КУпАП, під час відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Частиною 2 ст. 268 КУпАП визначено, що участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст.124,122-4 КУпАП, не є обов'язковою.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), яка згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.Недотримання строків розгляду цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.
Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій, направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було зневільовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально, використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що розумність тривалості розгляду справи повинна визначатися з огляду на конкретні обставини справи з урахуванням критеріїв, сформованих у практиці Суду, зокрема складності справи, поведінки сторін та відповідних державних органів (рішення Європейського суду з прав людини від 29.05.2008 р. «Якименко проти України»; рішення Європейського суду з прав людини від 21.12.2006 р. «Мороз та інші проти України» та інші).
Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» в п.41 наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
До того ж у рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України» Суд наголосив, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя насамперед покладається на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Як зазначає в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, оскільки одним із критеріїв «розумності строку» є саме поведінка сторони. Сторони самостійно повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
З метою уникнення затягування розгляду справи, вважаю, що в матеріалах справи є достатньо даних для її розгляду по суті за відсутності ОСОБА_1 .
Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративні правопорушення, оцінивши зібрані докази в їх сукупності, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Стаття 124 КУпАП передбачає відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Як передбачено п.10.1 Правил дорожнього руху України ,перед початком руху або будь-яким перестроюванням, зміною напрямку руху водій повинен переконатись, що це буде безпечним і не створить перешкоди чи небезпеки іншим учасникам дорожнього руху.
За змістом п.12.1 Правил дорожнього руху України,водій в залежності від дорожньої обстановки,особливостей вантажу та стану транспортного засобу повинен обирати безпечну швидкість руху.
Відповідно до п.1.10 Правил дорожнього руху України,безпечна швидкість - це швидкість,за якої водій має можливість безпечно керувати транспортним засобом та контролювати його рух в конкретних дорожніх умовах.
З точки зору даного положення,безпечною вважається швидкість,яка дозволяє водію у разі необхідності зупинитись перед перешкодою,безпечно об*їхати перешкоду,надати перевагу для руху іншим транспортним засобам,уникаючи небезпечних наслідків.
Відповідно до п.1.3 Правил дорожнього руху України ,учасники дорожнього руху зобов*язані знати та неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Вимоги цих приписів Правил дорожнього руху пункту означають,що знання Правил є обов*язковим для кожного учасника дорожнього руху,чітке виконання їх положень сприяє взаємній довірі та повазі,безпечному співіснуванню на дорозі всіх учасників дорожнього руху,будь-які відхилення від положень цих правил можуть привести до ДТП,заподіянню шкоди майну,здоров*ю та життю людей.
Доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП підтверджується дослідженими матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення від 30.05.2024 серії ААД № 809890, який складений уповноваженою на те особою, а його зміст в повній мірі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, додатком до протоколу - схемою місця дорожньо-транспортної пригоди, письмовими поясненнями ОСОБА_1 ,який не заперечував фактичних обставин справи, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу,фотознімками пошкодженого автомобіля тощо.
Вказані докази узгоджуються між собою, з них логічно та послідовно вбачаються обставини справи, через що не довіряти їм у суду немає підстав.
Таким чином, у суду не виникає сумніву щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.
Ст.122-4 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 904515 складеного 30 .05.2024, встановлено, що 28.05.2024 о 20 годині 04 хвилин по вул. Магістральній 60 в м. Запоріжжя водій ОСОБА_1 ,керуючи автомобілем Renault Dokker д.н.з. НОМЕР_2 ,став учасником дорожньо-транспортної пригоди, після чого поліцію не викликав,місце пригоди залишив.
Як передбачено п.2.10(а) Правил дорожнього руху України (далі ПДР), у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний: негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 122-4 КУпАП, повністю доведена зібраними у справі доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення від 30.05.2024 серії ААД № 904515, схемою місця ДТП, письмовими поясненнями ОСОБА_1 ,який не оспорював фактичних обставин справи, фотокопіями, іншими матеріалами справи.
З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що порушення водієм ОСОБА_1 ,вимог п.2.10(а) Правил дорожнього руху, знайшло своє підтвердження доказами, є підставою для визнання його винуватим в скоєнні адміністративного правопорушення по ст.122-4 КУпАП.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не встановлено.
Як передбачено ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.
Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
При визначені виду стягнення за адміністративне правопорушення, суддя керується правилами ст.33-35, 36 КУпАП і враховуючи дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, та обставинами скоєння правопорушення, суд накладає на нього адміністративне стягнення передбачене санкцією ст.122-4 КУпАП.
Як передбачено ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму встановленого для працездатних осіб, тобто в розмірі 605,60 грн., як це передбачено ст.4 ч.5 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст.ст. 33-35, 36,124, 122-4, 283-285 КУпАП, суддя -
постановила:
Визнати ОСОБА_1 винуватим у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 124, 122-4 КУпАП та накласти на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400,00 (три тисячі чотириста) гривень на користь держави;
Адміністративні штрафи у сфері дорожнього руху: Отримувач коштів: ГУК у Зап.обл./Зап.обл./21081300; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37941997; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA708999980313000149000008001; Код класифікації доходів бюджету: 21081300.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень 60 коп.) в дохід держави.
Стягувач: Отримувач коштів: ГУКу м. Києві/м. Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106; Призначення платежу: Судовий збір на користь держави.
Постанову може бути оскаржено протягом 10 днів з моменту її винесення, шляхом подачі апеляційної скарги в Запорізький апеляційний суд через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя.
Роз'яснити правопорушнику, що згідно зі ст. 307 КУпАП штраф повинен бути сплачений порушником не пізні як через п'ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч. 1 ст. 308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державно виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП,у розмірі 6800(шість тисяч вісімсот)гривень;
- витрати на облік зазначених правопорушень.
Суддя Галущенко Ю.А.
Строк пред'явлення виконавчого документу « »_________________20__рік.
Постанова набрала законної чинності « »________________20__рік.
Дата видачі « »________________20___рік.