Справа № 336/2359/24
Пр. 6/336/211/2024
17 липня 2024 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді: Вайнраух Л.А., за участі секретарки судового засідання Теряник А.С., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Європейська агенція з питань повернення боргів», заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Центральний відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжя Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про заміну стягувача у виконавчому провадженні його правонаступником, -
за відсутності учасників справи, -
12.03.2024 представниця заявника за довіреністю Лебединець Д.В. в інтересах заявника звернулася до суду із вказаною заявою, за змістом якої просить замінити стягувача Акціонерне товариство «Ідея Банк» у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого напису №2417, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим Олегом Миколайовичем щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованості за кредитним договором та плати за вчинення виконавчого напису, на його правонаступника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Європейська агенція з питань повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, Реквізити IBAN № НОМЕР_1 у АТ «ТАСкомбанк».
В обґрунтування заяви зазначено, що у Центральному відділі державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на примусовому виконанні перебуває виконавче провадження №63411254 з примусового виконання виконавчого напису №2417 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Ідея Банк» заборгованості за кредитним договором та плати за вчинення виконавчого напису. Виконавче провадження є чинним.
Заявник зазначає, що 17.11.2023 між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Фінансова компанія» Європейська агенція з питань повернення боргів» (ТОВ «ФК «ЄАПБ») укладено Договір факторингу №17112023, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором №Z62.00406.003714159 від 28.02.2018, укладеним між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ»
Товариство звертає увагу, що всі нарахування, що відбувались до дати отримання ТОВ «ФК «САПБ» права грошової вимоги здійснювались безпосередньо АТ «Ідея Банк» станом на день відступлення права вимоги. ТОВ «ФК «ЄАПБ» не здійснювалося жодних додаткових нарахувань, умови кредитного договору в односторонньому порядку не змінювалися.
З підстав, передбачених ст. 512-517 ЦК України, ст.55, 431, 442 ЦПК України, ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», представниця заявника просить задовольнити заяву.
В судове засідання представниця заявника не з'явилась, за змістом заяви просить провести розгляд справи без участі представника заявника.
Крім того, в судове засідання не з'явились й заінтересовані особи, які про день, час і місце розгляду заяви неодноразово повідомлялись належним чином, поважні причини неявки суду не повідомили, письмових заяв та клопотань не скеровували.
За змістом ч.3 ст.442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи.
Розглянувши заяву із доданими документами, з'ясувавши всі обставини, вивчивши матеріали цивільної справи, суд дійшов висновку про те, що заява підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Як встановлено в ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. При цьому, ураховуючи вимоги, закріплені в ч.2 ст.2 ЦПК України, суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Отже, з позицій цивільно-процесуального регулювання відносин щодо підсудності справ, які виникають з виконавчого провадження принципово значення набуває факт встановлення: рішення суду чи іншого органу перебуває на виконанні, суду першої інстанції, який розглянув цивільну справу та місця виконання судового рішення.
Відповідно до ч.2 ст.446 ЦПК України процесуальні питання, пов'язані з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.
За приписами ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.10.2022 у справі №183/4196/21, пр. № 14-36цс22 при розгляді питання про розмежування юрисдикції чітко визначає, що онтологічні основи його вирішення полягають у критеріях розмежування судової юрисдикції, тобто передбачених законом умовах, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, якими є суб'єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ (постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 (провадження № 11-377апп18), від 27 жовтня 2020 року у справі № 635/551/17 (провадження № 14-79цс20).
Оскільки тільки в ЦПК України врегульовано правило заміни сторони виконавчого провадження, порушеного через необхідність виконання рішення «несудового» органу, можна зробити такий висновок: заява про заміну сторони виконавчого провадження, відкритого на виконання виконавчого напису нотаріуса, підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.
Врегулювання цього питання саме нормами ЦПК України обумовлено відсутністю спору між стороною виконавчого провадження та виконавцем, що свідчить про відсутність потреби в задіянні суду адміністративної юрисдикції, оскільки сторона виконавчого провадження не оспорює його рішень, дій чи бездіяльності, бо вирішення вказаного питання перебуває поза межами компетенції виконавця. Однак саме цивільний суд спроможний кваліфіковано встановити, чи є правонаступником заявник, який просить замінити собою попереднього учасника виконавчого провадження.
За приписами ч.1, 2 ст.24 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу. Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
Судом встановлено, що відповідно до постанови державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Бабенко Я.Г. про відкриття виконавчого провадження від 27.10.2020 відкрито виконавче провадження ВП №63411254 щодо примусового виконання виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим Олегом Миколайовичем р.№2417 від 22.04.2019, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» боргу у сумі 73 320,59 гривень.
Зазначений виконавчий напис міститься у додатках до заяви, підтверджує стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Ідея Банк» суми заборгованості за кредитним договором №Z62.00406.003714159 від 28.02.2018. Даних про скасування зазначеного виконавчого напису за даними Єдиного державного реєстру судових рішень судом не встановлено.
Крім того, відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень вказане виконавче провадження має статус відкритого.
Відповідно до копії договору факторингу №17112023 від 17.11.2023, укладеного між Акціонерним товариством «Ідея Банк» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Європейська агенція з питань повернення боргів» відступлено право вимоги заборгованості за договорами.
Згідно п. 2.1. Договору факторингу за цим Договором АТ «Ідея Банк» відступає ТОВ «ФК «ЄАПБ», а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає права вимоги та в їх оплату зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження АТ «Ідея Банк» за плату та на умовах, визначених цим Договором. Відповідно до п. 2.2. Договору факторингу права вимоги, які АТ «Ідея Банк» відступає ТОВ «ФК «САПБ» за цим Договором, відступаються (передаються) в розмірі Заборгованості Боржників перед АТ «Ідея Банк», та визначені в друкованому Реєстрі Боржників (Додаток №2), що підписується сторонами в день укладення цього Договору та в Реєстрі боржників в електронному вигляді (Додаток №1), що надсилається разом з Актом приймання - передачі Реєстру Боржників в електронному вигляді (Додаток №3) АТ «Ідея Банк» ТОВ «ФК «САПБ» в електронному вигляді засобами корпоративного зв'язку в день укладання цього Договору.
Відповідно до Акта прийому-передачі Реєстру Боржників в електронному вигляді №1 від 17.11.2023 за вказаним договором факторингу №17112023 від 17.11.2023, укладеного між Акціонерним товариством «Ідея Банк» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Європейська агенція з питань повернення боргів», відповідно до цього реєстру боржників №1 клієнт передав, а фактор прийняв право вимоги по боржниках у кількості 2 022, кількість первинних договорів 2 303.
За даними витягу з Реєстру боржників №1 до Договору факторингу №17112023 від 17.11.2023 клієнт передав, а фактор прийняв право вимоги по договору №Z62.00406.003714159 від 28.02.2018, боржник - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Задовольняючи заяву, суд виходить з такого.
Відповідно до ч.1-3 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Крім того, ч.1 ст.81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до положень ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа, має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Розділ VI ЦПК України присвячений процесуальним питанням, пов'язаним з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб). У цьому розділі ЦПК України міститься стаття 442, яка регулює питання заміни сторони виконавчого провадження.
Частинами 1, 2, 5 ст.442 ЦПК України передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за заявою сторони (заінтересованої особи), державного або приватного виконавця суд замінює таку сторону виконавчого провадження її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувана у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з п.3 ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Положеннями ч.5 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому, нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувана на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувана раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувану можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Здійснення виконавчого напису нотаріусом врегульовано ст. ст. 87, 88, 89 Закону України «Про нотаріат», Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», а також вимогами «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, зареєстрованого в МЮ України 22 лютого 2012 року за № 282/20595.
Відповідно до вимог ст. 87 Закону України «Про нотаріат», п. 1.1. ч. 1 Глави 16 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
Отже, наявність виконавчого напису нотаріуса, яким посвідчено право кредитора (стягувана) на стягнення грошових сум із позичальника (боржника), який не виконаний боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, а тому, заміна кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання, яке передається, на стадії примусового виконання виконавчого напису не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.
За таких обставин, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва на стадії примусового виконання виконавчого напису нотаріуса, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони кредитора у правовідносинах договору кредиту, заборгованість по якому посвідчена виконавчим написом нотаріуса, і переходу до іншої особи (нового кредитора) прав і обов'язків вибулої сторони.
Таким чином, при вирішенні питання про заміну сторони у виконавчому провадженні, необхідно встановити факт вибуття сторони виконавчого провадження та переходу до особи матеріальних прав і обов'язків вибулої сторони, адже, процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувана або боржника іншою особою у зв'язку з її вибуттям, тобто підставою заміни кредитора внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов'язки, або пряма вказівка акту цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.
Тому, при вирішенні питання про заміну сторони у виконавчому провадженні суд перевіряє наявність правонаступництва у матеріальних відносинах.
Аналогічний правовий висновок викладено у Постанові Верховного Суду від 01 березня 2021 року у справі: № 201/16014/13-ц/.
П.9 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Таким чином, враховуючи надані докази, суд дійшов висновку про те, що ТОВ «ФК» ЄАПБ» набуло право вимоги, в тому числі за кредитним договором №Z62.00406.003714159 від 28.02.2018 з усіма додатками, заборгованість за яким стягнуто на підставі виконавчого напису на користь АТ «Ідея Банк», при цьому, правонаступником якого є ТОВ «ЄАПБ».
Суд враховує висновки Верховного Суду від 06 липня 2022 року у справі №186/545/21, відповідно до яких заміна сторони у виконавчому написі, вчиненому нотаріусом, та заміна сторони у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса є відмінними правовими категоріями, оскільки заміна сторони у виконавчому провадженні є можливою в разі відкриття відповідного виконавчого провадження, що передбачено спеціальним правилом статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».
Так, доказів, які б свідчили про закриття виконавчого провадження, матеріали справи не містять та судом відповідних відомостей не встановлено.
Отже, наявні підстави для заміни сторони у виконавчому провадження ВП №63411254 зі стягувача АТ «Ідея Банк» на ТОВ «ФК «ЄАПБ».
При цьому, суд враховує, що укладений Договір факторингу з додатками, які містять суму боргу боржника та постанова про відкриття виконавчого провадження не є виконавчими документами, які підлягають примусовому виконанню в розумінні ст.3 Закону України «Про виконавче провадження». В даному випадку, виконавчим документом, який підлягає примусовому виконанню є саме виконавчий напис нотаріуса, який містить суму боргу і який звернутий до виконання.
Сума боргу, яка обліковувалася на балансі в Первинних кредиторів боржника станом на момент укладення Договорів відступлення права вимоги була відступлена Новому кредитору. Сума боргу, право на стягнення якої посвідчено виконавчим написом нотаріуса - це сума боргу станом на момент вчинення виконавчого напису нотаріуса за певний період невиконання боржником кредитних зобов'язань.
Відповідно, наведені по тексту ухвали норми передбачають саме заміну сторони стягувача у виконавчому провадженні із сумою боргу, яку містить вказаний виконавчий документ - виконавчий напис нотаріуса. При цьому, розмір боргу боржника, який вказаний в укладеному Договорі факторингу або постанові про відкриття виконавчого провадження не може змінити та не впливає на розмір боргу, який зазначений у виконавчому документі - виконавчому написі нотаріуса, оскільки, в даному випадку має місце заміна сторони стягувача на правонаступника у виконавчому документі, а не стягнення заборгованості з боржника у судовому порядку.
Разом з цим, суд враховує й приписи статті 204 ЦК України, відповідно до яких правомірність укладення та виконання сторонами Договорів відступлення права вимоги презюмується, отже, передана за укладеним Договором факторингу вимога щодо примусового стягнення та сплати боргу до боржника новим кредитором ТОВ «ФК «ЄАПБ» є дійсною.
Вчинені правочини вважаються правомірними, тобто такими, що породжують, змінюють, або припиняють цивільні права та обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, а тому, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню.
За загальним правилом заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, оскільки не впливає на характер, обсяг і порядок виконання ним своїх обов'язків, не погіршує становища боржника та не зачіпає його інтересів. Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 03.04.2019 у справі №910/9828/17.
Отже, вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження здійснюється судом за перевірки та надання оцінки доказам, наданим на обґрунтування відповідної заяви, зокрема, їх достовірності та достатності для висновків про фактичний перехід прав та обов'язків сторони виконавчого провадження до іншої особи на підставі правочину, якому має бути надана оцінка на предмет нікчемності, тобто недійсності в силу положень закону, при цьому, встановлення обставин, за яких цей правочин може бути визнаний недійсним (оспорюваний) за відсутності оспорення або визнання його недійсним у встановленому законом порядку, не входить у межі дослідження під час розгляду такої заяви, а тому, відповідні обставини не можуть бути підставою для відмови у здійсненні заміни сторони процесу правонаступником, оскільки, це суперечитиме презумпції правомірності правочину, визначеної ст.204 ЦК України.
Враховуючи вищевикладене, суд встановив підстави для задоволення заяви внаслідок її необґрунтованості.
Керуючись ст. 2, 12, 76-81, 247, 258-260, 442, 446 ЦПК України, суд, -
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Європейська агенція з питань повернення боргів», заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Центральний відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжя Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про заміну стягувача у виконавчому провадженні його правонаступником, - задовольнити.
Замінити стягувача Акціонерне товариство у виконавчому провадженні ВП №63411254, відкритому на підставі виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим Олегом Миколайовичем, р.№2417 від 22.04.2019, про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у сумі 73 320,59 гривень, на правонаступника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Європейська агенція з питань повернення боргів», (код ЄДРПОУ 35625014, адреса місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, Реквізити IBAN № НОМЕР_1 у АТ «ТАСкомбанк»).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15-ти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом 15-ти днів з дня її вручення.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Ухвала суду складена та підписана 17.07.2024.
Суддя Л.А. Вайнраух