Єдиний унікальний номер №333/1917/24
Номер провадження №2/333/2448/24
Іменем України
17 липня 2024 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Піха Ю.Р., за участю секретаря судового засідання Гудіна І.В., представника позивача - адвоката Трачук Н.І., розглянувши в судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , у своїх інтересах та інтересах малолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 ,у своїх інтересах та інтересах малолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа Районна адміністрація ЗМР по Комунарському району як орган опіки та піклування про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщення, -
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , у своїх інтересах та інтересах малолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 ,у своїх інтересах та інтересах малолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа Районна адміністрація ЗМР по Комунарському району як орган опіки та піклування про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщення.
Позивач обґрунтовуючи свої позовні вимоги в своїй позовній заяві зазначив, що він зареєстрований і проживає у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 у якій також зареєстровані, але тривалий час не проживають його син та його родина, відповідачі по справі. Квартира не приватизована, право її зайняття відповідно до ордеру № 4261 було надано ОСОБА_5 , батькові його дружини, ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідачі не мешкають в спірному житлі без поважних причин більше 2 років, тобто, більше 6 місяців, житлом не цікавляться, не сплачують комунальні послуги, весь цей час тягар оплати комунальних послуг лежить на ньому, але з його пенсію для нього це дуже складно, оформити субсидію неможливо, бо відсутня інформація про доходи відповідачів. Із зазначених вище підстав він був змушений звернутися до суду з цим позовом. Зазначені обставини непроживання відповідачів будуть підтверджені поясненнями свідків, яким відомі ці обставини. Відповідачі є членами його родини, зареєстровані у цій квартирі, але не проживають у ній вже більше 2 років, самостійно виїхали з неї до Криму і більше ніколи у ній не з'являлися, місцеперебування їх на теперішній час позивачу невідоме. Вирішити питання добровільного зняття відповідачів з реєстрації неможливо, через їх відсутність у квартирі та неможливість встановити їх місцеперебування.
Ухвалою суду від 04.03.2024 рокупозовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі , вирішено возгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін, призначено по справі судове засідання в приміщенні Комунарського районного суду міста Запоріжжя на 15 травня 2024 року на 14 годину 40 хвилин.
Позивач ОСОБА_1 та його представник у судовому засіданні позов підтримали, просили задовольнити.
Відповідачі до суду жодного разу не з'явились, тому суд розглянув справу в порядку заочного розгляду.
Представник третьої особи до суду не з'явився про час та місце слухання справи був повідомлений своєчасно та належним чином, про причину неявки суду не повідомив.
Згідно ст.280ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними,суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд вивчивши матеріали справи, дослідивши всі докази в сукупності приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносин, що виникають у державі.
Згідно з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.
Положеннями ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Статтями 12, 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст.ст.76, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
На даний час у спірній квартирі зареєстровані, але не проживають відповідачі по справі ОСОБА_7 , ОСОБА_4 та ії син ОСОБА_3 .
Допитані судом свідки ОСОБА_8 , яка проживає за адресою АДРЕСА_2 та ОСОБА_9 , АДРЕСА_3 пояснили, що тривалий час проживають у будинку, є сусідами позивача, їм достовірно відомо, що відповідачі у його квартирі не проживають, виїхали з України ще до початку бойових дій, з 2022 року і на теперішній час ОСОБА_1 проживає у квартирі АДРЕСА_4 а один.
Відповідно до ч.1 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч.1 ст.321 ЦК України). При цьому відповідно до ст.391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
За змістом ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі, в тому числі, судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
Згідно з ч.2 ст. 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про вчинення певних дій для запобігання порушенню його прав.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п.п.34, 39 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», під час розгляду позовів про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, судам необхідно чітко розмежовувати правовідносини, які виникають між власником та попереднім власником житла, і правовідносини, які виникають між власником житла та членами його сім'ї, попередніми членами його сім'ї, а також членами сім'ї попереднього власника житла. Так, власник житла має право вимагати визнання попереднього власника таким, що втратив право користування житлом, що є наслідком припинення права власності на житлове приміщення (пункт 3 частини першої статті 346 ЦК) із зняттям останнього з реєстрації.
Відповідно до вимог ст.71, 72 ЖК України при тимчасовій присутності наймача та членів його родини за ними зберігається житлове приміщення протягом шести місяців.
Таким чином, факт непроживання відповідачів за зареєстрованим місцем проживання понад зазначені строки є підставою для визнання їх такими, що втратили право користування житлом.
Питання про розподіл судових витрат позивачем не заявлено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 76, 78, 79, 80, 141, 265, 276, 280 ЦПК України, ст. ч.2 ст.405 ЦК України, ст. 71, 72 ЖК України суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати відповідачів, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 такими, що втратили право користування житловим приміщенням квартирою за адресою: АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуто Комунарським районним судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлено 18 липня 2023 року
Суддя Ю.Р.Піх