Справа №333/5610/24
Провадження №1-кс/333/1820/2024
Іменем України
17 липня 2024 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя скаргу представника військової частини НОМЕР_1 НГУ ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого в ОВС першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Мелітополі та м. Запоріжжя) Територіального управління ДБР, розташованого у м. Мелітополі щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -
24.06.2024 року представник військової частини НОМЕР_1 НГУ ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя зі скаргою, в якій просить зобов'язати слідчого в ОВС першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Мелітополі та м. Запоріжжя) Територіального управління ДБР, розташованого у м. Мелітополі внести відомості до ЄРДР про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України.
Вимоги скарги обґрунтовано тим, що 17.04.2024 року військовою частиною НОМЕР_2 НГУ за вих. №6/52/10/2-1557 було надіслано повідомлення про вчинення кримінального правопорушення солдатом ОСОБА_4 до Територіального управління ДБР у місті Мелітополі.
29.05.2024 року військова частина отримала лист за підписом слідчого в ОВС першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Мелітополі та м. Запоріжжя) Територіального управління ДБР, згідно з яким, на теперішній час, відсутні достатні підстави для внесення відповідних відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування.
Не погоджуючись з даною відповіддю, скаржник звернувся до слідчого судді зі скаргою, в якій просить зобов'язати слідчого в ОВС першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Мелітополі та м. Запоріжжя) Територіального управління ДБР, розташованого у м. Мелітополівнести відомості до ЄРДР про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України.
В судове засідання скаржник, повідомлений своєчасно та належним чином, не прибув, надав заяву, в якій просив розгляд скарги проводити за його відсутності, на задоволенні скарги наполягав.
Представник ТУ ДБР, розташованому у м. Мелітополі, будучі своєчасно та належним чином повідомленим, у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд скарги за його відсутності, просив суд відмовити у задоволенні скарги.
Дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, слідчий суддею встановлено наступне.
17.04.2024 року військовою частиною НОМЕР_2 НГУ за вих. №6/52/10/2-1557 було надіслано повідомлення про вчинення кримінального правопорушення солдатом ОСОБА_4 до Територіального управління ДБР у місті Мелітополі.
29.05.2024 року військова частина отримала лист за вих. № 5832зкп/мл-2024/17-02-6035/24 від 23.05.2024 року, за підписом слідчого в ОВС першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Мелітополі та м. Запоріжжя) Територіального управління ДБР, згідно з яким, на теперішній час, відсутні достатні підстави для внесення відповідних відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена, зокрема, бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Згідно зі ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
До ЄРДР вносяться не будь-які заяви, які надходять до органів досудового розслідування, а лише відомості про кримінальне правопорушення, коли такі відомості викладені особою в заяві чи повідомленні про кримінальне правопорушення.
Відомості, які підлягають внесенню до ЄРДР та їх перелік визначені ч. 5 ст. 214 КПК України, відповідно до положень якої до ЄРДР підлягають внесенню, серед інших відомостей, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлені з іншого джерела. Аналогічні за змістом норми містяться у п.2 Розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення (далі Положення), затвердженого наказом Генерального прокурора України №298 від 30.06.2020 року, згідно з яким відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18, у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Аналіз змісту положень ст. 214 КПК України свідчить про обов'язковість вчинення дій лише щодо прийняття та реєстрації заяви, як це передбачено у частині четвертій вказаній статті, і відмова у вчиненні таких дій не допускається. При цьому зміст частини першої зазначеної статті не передбачає імперативного обов'язку слідчого чи прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема ті, що не містять у собі відомостей про склад кримінального правопорушення, передбаченого діючим Кримінальним кодексом України. Предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні.
Реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про злочин є об'єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Вказане слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Отже, вирішальним чинником для внесення до ЄРДР відомостей за заявою є саме наявність у цій заяві обставин, що свідчать про кримінальне правопорушення.
Згідно з ч. 4 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Разом з тим, зміст ч. 1 ст. 214 КПК України не передбачає обов'язку слідчого чи прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема ті, що не містять у собі відомостей про склад кримінального правопорушення, передбаченого діючим КК України.
Згідно з ч. 1 ст. 11 КК України, кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
У поданій заяві скаржник стверджує, що ОСОБА_4 перебуваючи у службовому відрядженні в ОУВ «Запоріжжя» ОСУВ «Таврія» самовільно залишив місце служби в АДРЕСА_1 , тобто останнім вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України.
З огляду на викладене, суд приймає до уваги те, що в матеріалах службового розслідування відсутній наказ про відрядження солдата ОСОБА_4 до Запорізької області, у зв'язку з чим не можливо правильно кваліфікувати його дії та визначити місце вчинення кримінального правопорушення, крім того у матеріалах службового розслідування відсутній наказ про призначення солдата ОСОБА_4 на посаду.
Слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР (правовий висновок Верховного Суду, постанова від 30.09.2021 року у справі №556/450/18).
Оцінивши зміст повідомлення скаржника від 17.04.2024 року про вчинення кримінального правопорушення, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для внесення на підставі цієї заяви відомостей до ЄРДР про кримінальне правопорушення та початку досудового розслідування, зокрема, з огляду на відсутність у ній викладу вагомих обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність ознак протиправної бездіяльності слідчого, а тому у задоволенні скарги відмовляється.
Керуючись ст.ст. 214, 303, 305-307, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні скарги представника військової частини НОМЕР_1 НГУ ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого в ОВС першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Мелітополі та м. Запоріжжя) Територіального управління ДБР, розташованого у м. Мелітополі щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її винесення до Запорізького апеляційного суду.
Слідчий суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя ОСОБА_1