Справа 229/4776/24
Номер провадження 3/229/1946/2024
15 липня 2024 року м. Дружківка
Суддя Дружківського міського суду Донецької області Панова Т.Л., розглянувши матеріали, які надійшли з ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_2 , за ст.172-20 ч.3 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
згідно з протоколом про адміністративне правопорушення № ДНК/Б-2 №768 від 06.07.2024 р. 05.07.2024 року о 17 год 00 хв військовослужбовець ОСОБА_1 виконував обов'язки військової служби у стані наркотичного сп'яніння, в умовах особливого періоду, в місці тимчасового розташування підрозділу військової частини, в АДРЕСА_2 , та в такому стані був виявлений командуванням військової частини НОМЕР_2 , чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена у ч.3 ст.172-20 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. В матеріалах справи є заява ОСОБА_1 про розгляд справи без його участі, свою вину визнає в повному обсязі, просить суворо не карати.
Відповідно до ст.268 КУпАП, присутність особи-правопорушника при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене у ч.3 ст.172-20КУпАП, не є обов'язковим, суддя вважає, що справу можливо розглядати без особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки останній надав заяву про розгляд справи без його участі.
Положеннями ч.2 ст.7 КУпАП визначено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з положеннями ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
В ст. 19 Закону України «Про міжнародні договора», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини'вказано, що стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування як джерело права.
У справах «Малофєєва проти Росії»(«Malofeyevav.Russia», рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії»(«Karelinv.Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколу про адміністративне правопорушення, визначених у ст. 255 КУпАП.
Диспозиція ч.3 ст. 172-20 КУпАП визначає склад правопорушення: розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.
Дослідивши матеріали, які надійшли до суду, суд приходить до висновку, що дана справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю з таких підстав.
У протоколі ДНК/Б-2 №768 від 06.07.2024 року зазначено, що 05.07. 2024 року о 17:00 год. солдат ОСОБА_1 у місці тимчасового розташування підрозділу в АДРЕСА_2 , в умовах воєнного стану, виконував обов'язки військової служби у стані наркотичного сп'яніння, був направлений представниками військової частини НОМЕР_2 до медичного закладу де пройшов тест на наркотичне сп'яніння який був позитивним.
В якості доказів скоєння правопорушення до протоколу долучено висновок №816 від 06.07.2024р. щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції виданого лікарем - наркологом КНП "Медичний центр з профілактики та лікування залежності м. Краматорськ" ОСОБА_2 .
З висновку вбачається, що після проведеного огляду, інтерпретації клініко-анамнестичних даних та додаткового обтеження, а саме від дослідження кількісного вмісту алкоголю у видихаємому повітрі методом електрохімічного аналізу та від дослідження сечі на наявність психоактивних речовин ОСОБА_1 ухилився. Зробити висновок неможливо у зв'язку з ухиленням від обстеження у необхідному обсязі. Має клінічні ознаки перебування під впливом неуточнених психоактивних речовин.
Отже з Висновку № 816 вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння, але в протоколі про адміністративне правопорушення ДНК/Б-2 №768 від 06.07.2024 р. дії військовослужбовця кваліфікуються, як «виконання обов'язків військової служби в стані наркотичного сп'яніння». Крім того в протоколі зазначено, що в медичному закладі ОСОБА_1 пройшов тест на наркотичне сп'яніння який був позитивним. Це також не узгоджується зі змістом Висновку №816, в якому зазначено, що "зробити висновок неможливо у зв'язку з ухиленням від обстеження у необхідному обсязі", та з письмовими поясненнями ОСОБА_3 .
Диспозицією ст. 172-20 КУпАП передбачена відповідальність за відмову від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння. Проте суд позбавлений самостійно змінювати кваліфікацію дій правопорушника.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що обставини, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, не відображають всіх істотних ознак складу правопорушення, передбаченого ст. 172-20 КУпАП.
Враховуючи правове значення протоколу про адміністративне правопорушення, який не тільки визначає суть адміністративного правопорушення, поставленого особі у провину, а також є доказом у справі про адміністративне правопорушення, протокол у такому вигляді не може вважатись допустимим доказом по справі.
При цьому, суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, (рішенні у справі "Карелін проти Росії" ("Karelin v. Russia", заява N 926/08, рішення від 20.09.2016 р.), позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Отже суду не надано належних доказів щодо перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння.
В наданій суду заяві від 06 липня 2024 р. та поясненнях, викладених у протоколі, ОСОБА_1 , визнає свою вину та просить суд суворо його не карати.
Сам по собі факт визнання особою вини у вчиненні адміністративного правопорушення не може бути достатнім доказом та не звільняє від обов'язку надання особами, уповноваженими на складання протоколів про адміністративні правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п.43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» доказування має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумних сумнівом.
Наявні в матеріалах справи докази не дають підстав поза розумним сумнівом дійти висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, відтак провадження у справі підлягає закриттю згідно п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 247,284 КУпАП, суддя
провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП стосовно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст. 294 КУпАП, до Дніпровського апеляційного суду через Дружківський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: Т.Л. Панова