Справа № 342/94/23
Провадження № 22-з/4808/65/24
Головуючий у 1 інстанції Федів Л.М.
Суддя-доповідач Пнівчук
16 липня 2024 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої Пнівчук О.В.,
суддів: Баркова В.М., Бойчука І.В.
з участю секретаря Гудяк Х.М.
розглянувши заяву представника ОСОБА_1 , адвоката Малетина Андрія Ярославовича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_2 в інтересах якого діє адвокат Павликівська Галина Миколаївна до ОСОБА_1 про витребування нерухомого майна (земельних ділянок) із чужого незаконного володіння,
В січні 2023 року ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Павликівська Г.М. звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки, площею 2,5196 га кадастровий номер 2621684900:07:004:0037 в урочищі «СЯМ» та земельної ділянки, площею 0,1534 га кадастровий номер 2621684900:05:002:0165 в урочищі «ЯЙЦЯ».
Рішенням Городенківського районного суду від 19 березня 2024 року позов ОСОБА_2 задоволено та витребувано у ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 земельну ділянку, площею 2,5196 га кадастровий номер 2621684900:07:004:0037 в урочищі «СЯМ» та земельну ділянку, площею 0,1534 га кадастровий номер 2621684900:05:002:0165 в урочищі «Яйця».
Не погоджуючись із рішенням суду та ухвалою суду про відкриття провадження в справі, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 26 червня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Городенківського районного суду 19 березня 2024 року скасовано. Постановлено нове рішення. У задоволенні позову ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Павликівська Г.М., про витребування у ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , земельних ділянок, площею 2,5196 га кадастровий номер 2621684900:07:004:0037 в урочищі «СЯМ» та земельної ділянки, площею 0,1534 га кадастровий номер 2621684900:05:002:0165 в урочищі «ЯЙЦЯ» відмовлено.
У судових дебатах представник ОСОБА_1 адвокат Малетин А.Я. заявив про надання доказів про витрати які має понести відповідачка по оплаті професійної правничої допомоги протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
01 липня 2024 року Малетин А.Я. подав заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат по оплаті на професійну правничу допомогу у суді першої та апеляційної інстанції.
На підтвердження зазначених витрат представником долучено додаткову угоду до договору №11/03/23 про надання професійної правничої допомоги від 19.03.2024 року та акт про надання професійної правничої допомоги від 26 червня 2024 року.
Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 02 липня 2024 року заяву призначено до розгляду з викликом учасників справи, та з повідомленням про дату та час вирішення питання. Роз'яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції свої міркування або заперечення стосовно заяви про стягнення судових витрат.
У судовому засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_1 - Малетин А.Я. , підтримав вимоги заяви про ухвалення додаткової постанови суду.
Представник позивача ОСОБА_2 - Павликівська Г.М. просила відмовити у задоволенні заяви як таку що не підтверджена належними доказами.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить висновку про часткове задоволення заяви з наступних підстав.
Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Частина перша статті 15 ЦПК України визначає, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (частина третя статті 133 ЦПК України).
Частина перша статті 270 ЦПК України передбачає, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема якщо суд не вирішив питання про судові витрати.
Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (частина четверта статті 62 ЦПК України).
За положеннями пункту 4 статті 1, частин третьої та п'ятої статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пункт 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» установлює, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» ).
Порядок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу здійснюється відповідно до статей 134, 137, 141 ЦПК України.
Відповідно до частини першої статті 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
З огляду на статтю 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року у справі N 922/1964/21 (провадження N 12-14гс22) дійшла висновку, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункти 107-109).
Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (East/West Alliance Limited v. Ukraine), заява N 19336/04).
Також у рішенні ЄСПЛ зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Частина друга статті 141 ЦПК України передбачає, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 141 ЦПК України).
Витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною / третьою особою, чи тільки має бути сплачена (пункти 138, 139 постанови Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 23 вересня 2021 року у справі N 904/1907/15).
В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 січня 2024 року у справі № 285/5547/21 (провадження № 61-4799св23) зазначено, що «з урахуванням принципу розумності, касаційний суд зауважує, що: у випадку якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, то така сторона повинна обґрунтувати поважність причин не подання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі; у разі відсутності обґрунтування поважних причин чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат».
Так, в апеляційній скарзі на рішення суду ОСОБА_1 вказувала, що зважаючи на складність справи, судові витрати - гонорар адвокату згідно укладеного договору про надання правничих послуг за участь в справі під час провадження в суді першої інстанції становить 15000 грн (при необхідності докази про це суду апеляційної інстанції будуть надані протягом п'яти днів після винесення рішення у справі на користь клієнта адвоката апеляційним судом).
Гонорар адвокату згідно укладеного договору за участь у справі під час провадження в суді апеляційної інстанції становить 30 000 грн ( на апеляційну скаргу адвокатом витрачено понад 40 год часу, що коштує понад 24 000 грн, при необхідності докази про це суду будуть надані протягом п'яти днів після винесення апеляційним судом рішення на користь апелянта).
Відтак апелянт просила стягнути з адвоката-позивача Павликівської Г.М. судові витрати, що понесені нею і ще мають бути понесені на виплату гонорару адвокату Малетину А.Я. за написання процесуальних документів по справі та за постійну участь в справі, в судових засіданнях в судах першої та апеляційної інстанції в розмірі 45 000 грн.
Подаючи заяву про ухвалення додаткового рішення адвокат Малетин А.Я. посилався на те, що при винесенні постанови апеляційний суд не вирішив питання розподілу судових витрат в суді першої інстанції, хоча в матеріалах справи є відповідні докази понесення витрат на 12 000 грн.
Тому просив суд вирішити питання розподілу судових витрат за розгляд справи в суді першої інстанції та стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу, які має понести відповідачка, в зв'язку з розглядом справи на стадії апеляції 10 000 грн.
До заяви адвокатом долучено додаткову угоду до договору №11/03/23 про надання професійної правничої допомоги від 19 березня 2024 року та акт про надання професійної правничої допомоги від 26 червня 2024 року, сума гонорару якого становить 10 000 грн (зокрема підготовка апеляційної скарги 4 год по 1000 грн (4000 грн); підготовка відповіді на відзив на апеляційну скаргу 2 год по 1000 грн (2000 грн); підготовка додаткового пояснення 1 год по 1000 грн (1000 грн); участь в судових засіданнях 1 засідання 3000 грн (3000 грн).
Вирішуючи питання розподілу витрат в суді першої інстанції, колегія суддів виходить із того, що апелянт в апеляційній скарзі ставила питання про стягнення з позивача 15 000 грн гонорару адвоката, про що зобов'язувалася надати відповідні докази протягом п'яти днів після винесення рішення.
Однак до заяви про ухвалення додаткового рішення таких доказів стороною відповідача не надано. З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви про стягнення судових витрат понесених при розгляді справи в суді першої інстанції.
Посилання заявника про те, що в матеріалах справи наявні докази понесення відповідачкою у суді першої інстанції витрат на 12 000 грн не заслуговують на увагу, оскільки в апеляційній скарзі ОСОБА_1 не просила стягнути понесені нею витрати з посиланням на відповідні докази в розмірі 12 000 грн.
Відповідно до висновку викладеного у Постанові ВС від 15.09.2021 року у справі № 161/7163/20 у випадку подання стороною справи до суду заяви про надання доказів про витрати, які вона сплатила за професійну правову допомогу у зв'язку з розглядом справи, у п'ятиденний строк, визначений частиною восьмою статті 141 ЦПК України, суд позбавлений можливості розглядати питання розподілу витрат на професійну правову допомогу до закінчення цього строку.
Що стосується вимог заяви про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу, які має понести відповідачка, в зв'язку з розглядом справи на стадії апеляції у розмірі 10 000 грн, то колегія суддів виходить з наступного.
Так, у акті про надання професійної правничої допомоги від 26 червня 2024 року, заявник зазначає в описі наданих послуг підготовку додаткового пояснення 1 год по 1000 грн (1000 грн); однак матеріали справи не містять такого додаткового пояснення.
Беручи до уваги обсяг наданої правої допомоги адвокатом при розгляді справи в апеляційній інстанції, відповідність їх критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їх розміру, конкретним обставинам справи з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони, а також те, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, заперечення представника позивача щодо стягнення витрат на правничу допомогу, колегія суддів приходить до висновку, що доведеним та обґрунтованим є відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн.
Керуючись ст.ст. 137, 141, 270, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд,
Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Малетина Андрія Ярославовича задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за а дресою АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою АДРЕСА_2 ) 5000 грн витрат на професійну правничу допомогу у зв'язку з розглядом справи в апеляційному суді.
Додаткова постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 19 липня 2024 року.
Головуюча О.В. Пнівчук
Судді: В.М. Барков
І.В. Бойчук