19.07.2024
Справа № 720/1849/24
Провадження № 2/720/653/24
19 липня 2024 року Новоселицький районний суд Чернівецької області
в складі: головуючого судді Ляху Г.О.
з участю секретаря Скриндіца С.М.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду міста Новоселиця цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
В липні 2024 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідачки про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що через взаємне непорозуміння їхня сім'я розпалася та сторони перестали підтримувати подружні відносини. Оскільки, подружні стосунки неможливо поновити та шлюб носить формальний характер, просив шлюб між ними розірвати. Одночасно, просив суд залишити неповнолітню дитину проживати з ним.
Позивач направив на адресу суду заяву, в якій позов підтримав, просив задовольнити заявлені позовні вимоги.
Відповідачка позовні вимоги визнала в повному обсязі та не заперечувала проти їх задоволення.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 24 серпня 2009 року. Від спільного шлюбу мають одну неповнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На даний час шлюбні стосунки між сторонами фактично припинені, сторони проживають окремо та не бажають збереження сім'ї, наполягають на розірванні шлюбу, примиритися не бажають.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
У відповідності до ч. 1 ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.
Згідно ч.1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Оцінюючи у сукупності досліджені докази, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу між ними суперечить інтересам сторін, а тому шлюб має бути розірваний.
Вирішуючи заяву позивача про визначення місця проживання дитини після розірвання шлюбу, суд виходить з того, що за загальним правилом за відсутності спору щодо того з ким із батьків будуть проживати неповнолітні діти суд може вирішити питання про залишення проживання дитини з матір'ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу.
Лише за наявності такого спору між батьками суд повинен роз'яснити сторонам порядок вирішення питання про визначення місця проживання дітей.
Саме до такого висновку дійшов Верховний суд України у своїй постанові №200/952/18 від 15 січня 2020 року.
Матеріали справи не містять доказів про наявність такого спору між сторонами.
Більш того, відповідачка не заперечувала проти залишення дитини після розірвання шлюбу разом з позивачем.
У зв'язку із вказаним, після розірвання шлюбу дитину слід залишити із позивачем, з яким вона на даний час фактично проживає.
На підставі ст.ст. 112, 114 Сімейного Кодексу України, суд керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 259, 263-265, 268, 274, 279 ЦПК України, -
Позов задовольнити.
Розірвати шлюб ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований 24 серпня 2009 року виконавчим комітетом Боянської сільської ради Новоселицького району Чернівецькій області за актовим записом № 19.
Неповнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , після розірвання шлюбу залишити проживати разом із батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Ляху Г.О.