Справа № 686/12993/24
Провадження № 1-кс/686/6073/24
18 липня 2024 року м. Хмельницький
Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого ВРЗЗС СВ Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_4 , погодженого прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Нігин, Кам'янець-Подільського району, Хмельницької області, громадянин України, одруженого, має на утриманні малолітню дитину, офіційно не працюючого , отримує пенсію у зв'язку із інвалідністю, зареєстрованого за місцем проживання та жителя за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у кримінальному провадженні № 12023240000000510,
встановив:
Слідчий ВРЗЗС СВ Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області із клопотанням, погодженим з прокурором відділу Хмельницької обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, посилаючись на те, що існують передбачені ст.177 КПК України ризики переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення.
В судовому засіданні слідчий і прокурор наполягали на задоволенні клопотання.
Сторона захисту заперечила проти задоволення клопотання.
Захисник ствердив, що належну процесуальну поведінку підозрюваного забезпечить більш м'який запобіжний захід, оскільки підозра необґрунтована, а ОСОБА_6 не буде переховуватися від органу досудового розслідування.
ОСОБА_6 заперечив причетність до вчинення кримінального правопорушення, зоча визнав, що вів із ОСОБА_7 розмови щодо зняття його із розшукуваних ТЦК осіб та отримав від нього якісь грошові кошти.
Проте, ОСОБА_6 заперечив висунення вимоги надання йому та отримання ним грошових коштів за організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України.
Заслухавши пояснення учасників провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов такого висновку.
28.09.2023 в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12023240000000510 зареєстроване кримінальне провадження із правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч.3 ст.332 КК України.
За твердженням сторони обвинувачення, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підозрюється в тому, що діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з ОСОБА_8 , яким було відомо, що Указами Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, №133/2022 від 14.03.2022, №259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022, №58/2023 від 06.02.2023, № 254/2023 від 01.05.2023, № 451/2023 від 26.07.2023, № 734/2023 від 06.11.2023, № 49/2024 05.02.2024, № 271/2024 від 06.05.2024 введений та продовжений строк дії воєнного стану в Україні, у зв'язку з чим в Україні діють обмеження на виїзд за кордон чоловіків віком від 18 до 60 років, виник злочинний умисел пов'язаний із організацією незаконного переправлення осіб через державний кордон України.
Так, 24.02.2022 указом Президента України № 69/2022 оголошено загальну мобілізацію та постановлено здійснити призов військовозобов'язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.
Відповідно до вимог ст. 15 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», п. 6 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», ст. 9 Закону України «Про державний кордон України», на період введення воєнного стану в Україні на законодавчому рівні заборонено виїзд за межі території України осіб, які підлягають мобілізації для несення військової служби відповідно до вимог Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Проте, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за попередньою змовою з ОСОБА_8 , з якою він перебуває у дружніх стосунках, з корисливих мотивів, знаючи про обмеження щодо виїзду громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років за кордон на період дії воєнного стану, вирішив незаконно збагатитися, шляхом отримання грошових коштів від військовозобов'язаних осіб за організацію їхнього перетину державного кордону України.
З цією метою ОСОБА_6 підшуковував військовозобов'язаних, які виявляли бажання перетнути державний кордон України, проте не мали жодних законних підстав на перетин кордону. Підшукавши відповідну особу він отримував копії особистих документів таких осіб та передавав їх
ОСОБА_8 , яка в свою чергу, як самостійно так із залученням невстановлених на даний час лікарів, шляхом виготовлення фіктивних медичних документів та внесення недостовірної інформації до автоматизованих інформаційних систем МОЗ України готували пакет медичних документів, для подальшого виключення військовозобов'язаних з військового обліку з метою безперешкодного перетину державного кордону України. В свою чергу ОСОБА_6 продовжуючи виконання раніше наміченого плану отримував пакет фіктивних медичних документів та сприяв військовозобов'язаному у виключенні з військово обліку за станом здоров'я з метою подальшого безперешкодного перетину через державний кордон України.
Так, в березні 2024 року ОСОБА_6 знаючи, що ОСОБА_7 , має намір виїхати закордон, при особистій зустрічі запропонував останньому підготувати пакет фіктивних медичних документів на підставі яких в подальшому зняти ОСОБА_7 з військового обліку для безперешкодного перетину через державний кордон України. При цьому ОСОБА_6 повідомив про те, що може організувати незаконне переправлення через державний кордон України та висунув вимогу ОСОБА_9 про передачу йому 8000 доларів США.
Надалі, 03.04.2024 ОСОБА_6 разом з ОСОБА_8 перебуваючи на території Хмельницької обласної лікарні за адресою: АДРЕСА_2 , під час проведення контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту при зустрічі отримали від ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 5000 грн. за видалення з бази даних відомостей про перебування ОСОБА_7 в розшуку, як особи що ухиляється від призову на військову службу.
В подальшому, 15.04.2024 ОСОБА_7 , перебуваючи на території Хмельницької обласної лікарні за адресою: м. Хмельницький, вул. Пілотська, 1, що в м. Хмельницькому передав ОСОБА_8 , яка діяла за попередньою змовою з ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 5000 грн. за укладення декларації із підконтрольним сімейним лікарем та 1100 доларів США для виготовлення пакету фіктивних медичних документів для подальшої передачі з направленням хворого до медико-соціальної експертної комісії
Також, 23.04.2024 ОСОБА_7 , перебуваючи неподалік військового госпіталю, що по АДРЕСА_3 передав ОСОБА_8 , яка діяла за попередньою змовою з ОСОБА_6 грошові кошти в сумі гроші в сумі 900 доларів США для подальшого виготовлення пакету фіктивних медичних документів з метою подальшої передачі їх медико-соціальної експертної комісії з направленням хворого на комісію для встановлення групи інвалідності та як наслідок подальшого безперешкодного перетину державного кордону.
10.07.2024, перебуваючи на території Хмельницької обласної лікарні за адресою: м. Хмельницький, вул. Пілотська, 1, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 висунули ОСОБА_9 вимогу про передачу їм додатково 12 000 доларів США з метою забезпечення позитивного рішення засіданням МСЕК щодо встановлення групи інвалідності з подальшим виключенням з військового обліку.
Так, 16.07.2024 року ОСОБА_6 за попередньою змовою з ОСОБА_8 під час проведення контролю за вчиненням злочину у вигляді спеціального слідчого експерименту, перебуваючи на території Хмельницької обласної лікарні за адресою: м. Хмельницький, вул. Пілотська, 1 отримали від ОСОБА_9 частину обумовленої суми в розмірі 6000 доларів США, досягнувши раніше поставленої мети, після чого вчинення злочину було припинено працівниками правоохоронних органів.
Таким чином, ОСОБА_6 за попередньою змовою з ОСОБА_8 , з корисливих мотивів, за заздалегідь обіцяну грошову винагороду організували переправлення особи через державний кордон України, здійснювали керівництво такими діями, сприяли їх вчиненню порадами, вказівками.
Своїми умисними діями, які виразились у організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, вчинені за попередньою змовою групою осіб з корисливих мотивів ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 332 КК України.
16.07. 2024 року о 13 год. 50 хв. ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
17.07.2024 року відповідно до ст. ст. 42, 276, 277, 278 КПК України ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.3 ст. 332 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 правопорушення, передбачених ч.1, ч. 2, ч. 3 ст. 307 КК України сторона обвинувачення підтверджує такими доказами:
Протоколом допиту в якості свідка ОСОБА_7 від 29.09.2023;
Протоколом допиту в якості свідка ОСОБА_7 від 10.05.2024;
Протоко НСРД ауді, відеоконтроль особи від 23.05.2024;
Протоко НСРД ауді, відеоконтроль особи від 05.06.2024;
Протокол НСРД ауді, відеоконтроль особи від 03.06.2024;
Протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 17.07.2024
Протоколом затримання ОСОБА_6 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України від 16.07.2024 ;
Протоколом проведення обшуку в транспортному засобу ОСОБА_6 за адресою АДРЕСА_2 та вилученням речових доказів від 16.07.2024 ;
Протоколом обшуку за адресою проживання ОСОБА_6 за адресою АДРЕСА_1 від 16.07.2024;
Протоколом обшуку у КНП «Багатопрофільна центральна районна лікарня», що за адресою АДРЕСА_4 від 16.07.2024;
- повідомленням про підозру у вчиненні кримінального правопорушення підозрюваному ОСОБА_6 від 17.07.2024;
Слідчий суддя зазначає, що повідомлення про підозру - один з найважливіших етапів стадії досудового розслідування, що становить систему процесуальних дій та рішень слідчого або прокурора, спрямованих на формування законної і обґрунтованої підозри за умови забезпечення особі, яка стала підозрюваним, можливості захищатись усіма дозволеними законом засобами і способами.
Викладена у письмовому повідомленні підозра є підґрунтям для виникнення системи кримінально-процесуальних відносин та реалізації засади змагальності у кримінальному провадженні, і в такий спосіб з'являються можливості для підозрюваного впливати на подальше формулювання обвинувачення.
Сформульована підозра встановлює межі, у яких слідчий зможе найефективніше закінчити розслідування, а підозрюваний, його захисник та законний представник одержують можливість цілеспрямованіше реалізовувати функцію захисту.
З моменту повідомлення особі про підозру слідчий, прокурор набувають щодо підозрюваного додаткових владних повноважень, а особа, яка отримала статус підозрюваного, набуває процесуальних прав та обов'язків, визначених статтею 42 КПК.
Частиною 1 статті 278 КПК України передбачено, що письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Вручення процесуального документа (повідомлення про підозру), а також повідомлення і роз'яснення (за необхідності) прав підозрюваному є кінцевим етапом, яким завершується процедура здійснення повідомлення про підозру.
Слідчий суддя вважає, що на цій стадії досудового розслідування докази наявні в матеріалах кримінального провадження є вагомими та такими, що об'єктивно зв'язують підозрюваного з інкримінованим йому злочином.
Не вирішуючи питання про доведеність вини ОСОБА_6 на цій стадії кримінального провадження, виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих слідчому судді матеріалах та матеріалах кримінального провадження № 12023240000000510 з урахуванням позиції його сторін, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав стверджувати про причетність ОСОБА_6 до кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин та обґрунтованості підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України.
Наявні в матеріалах провадження докази є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра» тією мірою, щоб виправдати подальше розслідування.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК).
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення небезпідставної можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.
При цьому чинний кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Сторона обвинувачення у клопотанні і в судовому засіданні зазначила про наявність ризиків, передбачених ст..177 КПК України: переховування від органу досудового розслідування і суду, впливу на свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення.
Слідчий суддя вважає, що ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України та те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачена кримінальна відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк до девяти років, зважаючи на покарання, яке загрожує йому у випадку визнання його винуватим, співставляючи можливі негативні для себе наслідки у вигляді засудження його до покарання у виді позбавлення волі, може вчиняти дії, спрямовані на ухилення та переховування від органу досудового розслідування та суду.
Тому з метою нівелювання такого ризику, застосування до підозрюваного запобіжного заходу вбачається обґрунтованим.
Слідчий суддя вважає, що при встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею.
Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
В судовому засіданні встановлено, незважаючи на заперечення ОСОБА_6 , що його причетність до злочинній діяльності полягала у тому, що він за попередньою змовою з ОСОБА_8 , з корисливих мотивів, за заздалегідь обіцяну грошову винагороду здійснював організацію виготовлення медичних документів ОСОБА_7 з метою встановлення йому групи інвалідності за відсутності для цього медичних показань для виїзду та безперешкодного перетину державного кордону України.
При цьому матеріали клопотання та матеріали кримінального провадження, у якому проведені гласні та комплекс негаласних слідчих (розшукових) дій свідчать про те, що до такої діяльності ОСОБА_6 залучив медичних працівників (лікарів), не усі з яких органу досудового розслідування відомі.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про те, що ОСОБА_6 має можливість впливу на цих осіб, які можуть бути допитані як свідки з метою створення власної версії подій та узгодження показань щодо обставин, про які йдеться у повідомленні про підозру.
В судовому засіданні ОСОБА_6 повідомив, що займався підприємницькою діяльністю, однак його доходи натепер складаються з пенсії у зв'язку із інвалідністю, яку йому установили у 2022 році безтерміново та допомоги від повнолітньої дитини.
Проте, матеріали клопотання свідчать, що ОСОБА_6 причетний до указаної протиправної діяльності, яку він здійснював умисно та з корсиливх мотивів.
Матеріали кримінального провадження свідчать, що під час проведення обшуку у транспортнмому засобі ОСОБА_6 вилучені серед інших речей:
довідка № 0602/433 від 09.05.2024 на ім'я ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_2 про фактичне місце проживання на 1 акр;
акт №06-01/164 від 09.05.2054 на ім'я ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_2 про фактичне місуе проживання на 1 арк;
направлення на медико-саціально- експертну комісію (мсек) на ім'я ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на арк;
виписка без номера з медичної картки амбулаторного хворого 2022 на ім'я ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 від 12.04.2022 року на 1 арк;
виписка № 3272 від 22.04.2024 на ім'я ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на 1 арк;
виписка з медичної картки амбулаторного хворого денний стаціонар 2023 рік на ім'я ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_2 від 02.07.2023 на 1 арк;
копія паспорта громадянина україни на ім'я ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ідентифікаційний код на 2 арк;
протокол дуплексного сканування судин нижніх кінцівок від 17.06.2024 на ім'я ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на 1 арк; вище вказані документи поміщено до сейф-пакету № sud3076004;
Водночас за міссцем проживання ОСОБА_6 серед іншого вилучені Копія медичної довідки на ім'я ОСОБА_15 на 1 арк.;
Копія паспорта громадянина України на ім'я ОСОБА_15 на 1 арк.;
Копія водійського посвідчення на ім'я ОСОБА_15 на 1 арк.;
Копія свідоцтва НОМЕР_1 на 1 арк.;
Копія свідоцтва НОМЕР_2 на 1 арк.;
Копія ІПН громадянина ОСОБА_15 на 1 арк.;
Копія довідки громадянину ОСОБА_15 на 1 арк.;
Паспорт СРСР на ім'я ОСОБА_16 ;
Паспорт СРСР на ім'я ОСОБА_17 ;
Паспорт громадянина України громадянки ОСОБА_18 , № НОМЕР_3 ;
Паспорт громадянина України громадянина Камінський Борис, № НОМЕР_4 .
Зазначені обставини у сукупності дають небезпідставну можливість стверджувати про реальність прояву ОСОБА_6 отримання винагороди шляхом вчинення аналогічного роду дій із організації виготовлення особам медичних документів з метою виїзду за межі України.
Отже, зважаючи на встановлені у судовому засіданні обставини, існують ризики переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, а також незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні та вчинення іншого, аналогічного кримінального правопорушення.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу. (частина 1 статті 183 КПК).
Указані положення кримінального процесуального закону зобов'язують слідчого суддю оцінити такі відомості та установити виключність (винятковість) таких обставин,які у сукупності із встановленими ризиками призведуть до обґрунтованого ствердження неможливості без ізоляції особи у спеціальній установі запобігти таким встановленим ризикам з урахуванням поведінки особи.
Більш м'якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є 1)особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
У силу п.3 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину;
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси поваги до особистої свободи.
Оцінюючи ступінь ризиків у сукупності з урахуванням тяжкості покарання за вчинення інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, зважуючи пропорційно потреби досудового розслідування, необхідність досягнення мети кримінального провадження урахувавши усі встановлені обставини вчинення кримінального правопорушення на початковій стадії досудового розслідування, слідчий суддя дійшов висновку про те, що сторона обвинувачення довела те, що запобіжний захід лише у вигляді тримання під вартою здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного і виконання ним процесуальних обов'язків.
На переконання слідчого судді, прокурор у судовому засіданні довів, а слідчий суддя переконався у тому, що існує обґрунтована підозра вчинення тяжкого кримінального правопорушення, що є підставою для застосування найбільш тяжкого запобіжного заходу - тримання під вартою.
Потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного, про який йдеться у клопотанні слідчого.
При цьому альтернативні, більш м'які запобіжні заходи у вигляді домашнього арешту чи особистого зобов'язання за встановлених обставин, не будуть дієвими, щоб запобігти зазначеним ризикам у цьому кримінальному провадженні.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Згідно із ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.
Слідчий суддя зазначає, що відповідно до ч.4 ст.183 КПК України визначення розміру застави при застосуванні до особи запобіжного заходу відноситься до компетенції слідчого судді. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Слідчий суддя при визначенні розміру застави підозрюваному ураховує підходи, закріплені у прицедентній практиці Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Істоміна проти України»(Заява № 23312/15), згідно з якими розмір застави має встановлюватися головним чином з огляду на обвинуваченого, його майно та його чи її відносини з особами, які мають надати особисту поруку, іншими словами, на ступінь впевненості щодо можливої перспективи того, що втрата застави або позов проти гарантів у разі неявки підсудного в судове засідання буде діяти як достатній стримуючий фактор, щоб запобігти бажанню втекти з його або її боку.
Враховуючи обставини та тяжкість злочину, суспільну небезпеку кримінального правопорушення у якому підозрюється ОСОБА_6 , ступінь втручання, здійснення якого допускається законодавцем під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження в кримінальних провадженнях за підозрою осіб у вчиненні кримінальних правопорушень, з метою забезпечення дієвості такого заходу, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу у розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить (з урахуванням одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який становить 3028 грн.) - 151400 грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, з урахуванням ризиків, визначених ст. 177 КПК України.
З урахуванням наведених обставин, саме такий розмір застави не буде непомірним для підозрюваного, водночас у разі її сплати стане достатнім стримуючим приписом від порушення покладених обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, а можливий ризик втрати застави стримуватиме підозрюваного від проявів ризиків та протидії розслідуванню у кримінальному провадженні.
Строк запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_6 слід встановити з часу його затримання в межах строку досудового розслідування.
За таких обставин, клопотання підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.177, 178, 183, 196, 197 КПК України, слідчий суддя -
постановив:
Клопотання задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного у вчинені злочину, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк по 12.09.2024 року.
Визначити заставу в розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 151400 грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою.
У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_6 такі обов'язки:
- не відлучатися із м. Кам'янець-Подільського без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- прибувати до слідчого, прокурора, суду, слідчого судді за кожною вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або перебування;
- утриматись від спілкування із свідками та підозрюваною у кримінальному провадженні ОСОБА_8 ;
- здати на зберігання уповноваженому органу документи, що дають право на виїзд з України.
У разі невиконання даних обов'язків, застава звертається в доход держави.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя