Справа № 308/11209/24
про відмову у відкритті провадження у справі
17 липня 2024 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Бенца К.К., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання розірвання шлюбу фіктивним,-
ОСОБА_1 звернулася до Ужгородського міськрайонного суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання розірвання шлюбу фіктивним, за якою просить суд: визнати фіктивним розірвання шлюбу від 31 березня 2020 року між ОСОБА_1 та померлим ОСОБА_3 , актовий запис №36 складений Ужгородським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ);
анулювати актовий запис №36 від 31.03.2020 року про розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та померлим ОСОБА_3 , складений 31.03.2020 року Ужгородським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) та видане на підставі вказаного актового запису свідоцтво про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 .
Перевіривши матеріали позовної заяви, вважаю, що у відкритті провадження по справі необхідно відмовити, виходячи з наступного.
Згідно ст.186 ЦПК України, до відкриття провадження у справі суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 186 ЦПК, чи підсудна справа даному суду, чи немає інших підстав для повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в цивільній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили, за тими самими вимогами.
Згідно з ч. 1 ст. 258 ЦПК України судовими рішеннями є ухвали , рішення, постанови та судові накази.
Позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.
Предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Разом із тим підстава позову - це ті обставини і норми права, які дозволяють особі звернутися до суду. Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частини четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 320/9224/17, провадження № 14-225цс19, вказано, що згідно з пунктом 3 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами. Тобто, згідно з вказаним пунктом підставою для закриття провадження у справі є, зокрема, вирішення спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав шляхом ухвалення рішення, яке набрало законної сили, або постановлення ухвали про закриття провадження у справі.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 761/7978/15-ц, провадження № 14-58цс18, зазначено, що необхідність застосування пункту 2 частини першої статті 205 ЦПК України зумовлена, по-перше, неприпустимістю розгляду судами тотожних спорів, в яких одночасно тотожні сторони, предмет і підстави позову, та, по-друге, властивістю судового рішення, що набрало законної сили (стаття 223 ЦПК України). За змістом наведеної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно співпадають сторони, підстава та предмет спору. Нетотожність хоча б одного з елементів не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору. У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. У матеріальному розумінні предмет позову - це річ, щодо якої виник спір.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17, провадження № 12-161гс19, вказано, що предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.
Під час розгляду матеріалів позовної заяви встановлено, що станом на дату постановлення цієї ухвали, 30.11.2023 року Ужгородським міськрайонним судом ухвалено рішення по справі №308/9405/23 у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог: приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Деяк Катерина Каролівна про визнання розірвання шлюбу від 31 березня 2020 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , актовий запис №36 фіктивним, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю. Рішення набрало законної сили 30 грудня 2023 року.
Підставою раніше пред'явленого позову у справі №308/9405/23 було те, що «розірвання шлюбу між ними було формальним. Причиною для розлучення послужило не реальне бажання розірвати шлюб та припинення взаємних прав та обов'язків подружжя, а намір чоловіка захистити матеріальний стан сім'ї, через проблеми з кредитами, які він свого часу отримував в різних банках, однак не зміг повернути. Так, як у чоловіка був непогашений кредит в ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк». Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області 13.05.2016-року було ухвалено рішення по справі № 308/9399/15-ц, яким задоволено позовну заяву ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору № 17/2/06. Також роздруківкою з єдиного реєстру судових рішень доводиться факт того, що у покійного чоловіка були судові справи, по яких він був відповідачем та притягався до адміністративної відповідальності (справа №308/11056/22, №308/11057/22, 308/10455/19, 308/10999/18), з цих підстав, щоб захистити матеріальний стан сім'ї було прийнято рішення про розірвання шлюбу між ними. Факт розлучення жодним чином не змінив сімейне життя, продовжували проживати разом однією сім'єю та фактично перебували у сімейних відносинах і надалі проживали разом однією сім'єю у власній квартирі в АДРЕСА_1 . Факт існування в обох внутрішньої волі до підтримання подальших шлюбних відносин та її виявлення у вигляді активних дій після розірвання шлюбу доводиться тим, що з ОСОБА_3 продовжували подружнє життя та вели спільний побут. Обставини, що після розлучення позивач з покійним чоловіком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 продовжували проживати разом однією сім'єю та фактично перебували у сімейних відносинах і надалі проживали разом однією сім'єю у власній квартирі в АДРЕСА_1 , можуть підтвердити сусіди.»
Звертаючись до суду з цим позовом по справі №308/11209/24 , позивач зазначила аналогічні підстави позови.
У справі №308/9405/23, предметом позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог: приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Деяк Катерина Каролівна є визнання фіктивним розірвання шлюбу від 31 березня 2020 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , актовий запис №36, анулювання актового запису про розірвання шлюбу.
Виходячи з цього вбачається, що предмет і підстави позову у справі №308/9405/23 та у справі №308/11209/24 є тотожними.
Зазначення позивачем ОСОБА_1 у справі №308/9405/23 третьої особи: приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Деяк Катерину Каролівну, не може свідчити про нетотожність сторін у спорі, адже в силу приписів частини першої статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач та відповідач.
До аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №612/270/21 викладена у постанові від 16.02.2022 року.
Таким чином, суд приходить до висновку про наявність тотожності сторін, підстав позовів, предметів позовів у справах №308/9405/23 та №308/11209/24.
З огляду на викладене, суд звертає увагу позивача на недопустимість зловживання процесуальними правами.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили, за тими самими вимогами. Не залучення позивачем до участі у справі третю особу ніяким чином не впливає на предмет позову та наявність судового рішення, що набрало законної сили, з приводу спірного питання.
З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що наявні підстави для відмови у відкритті провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання розірвання шлюбу від 31 березня 2020 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , актовий запис №36 фіктивним, у зв'язку з наявністю судового рішення, що набрало законної сили, у справі №308/9405/23 між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Згідно ч.2 ст.186 ЦПК України, про відмову у відкритті провадження у справі постановляється ухвала.
Оскільки, судом встановлено, що на момент звернення позивача до суду, є таке, що набрало законної сили, рішення суду, у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, тому суд доходить висновку про відмову у відкритті провадження по справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 186 ЦПК України.
Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, ст. ст. 46-48, 260, 261, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Відмовити у відкритті провадження по справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання розірвання шлюбу фіктивним.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду К.К. Бенца