Справа № 369/7398/24
Провадження № 1-кп/369/1759/24
іменем України
16.07.24 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого
(в режимі відеоконференції) ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за № 12016110200000082 від 12 січня 2016 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Стахов Луганської області, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який перебуває в Державні установі «Дніпровська установа виконання покарань 4», раніше неодноразово судимий, останній раз вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 28 серпня 2023 року за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК України),
встановив:
11 січня 2016 року близько 17:00 год., ОСОБА_4 , будучи раніше судимим вироком Залізничного районного суду м. Львів від 12 квітня 2016 року за вчинення злочину передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, маючи прямий умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, корисливий мотив та мету незаконного збагачення, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, перебуваючи в приміщенні торгівельного залу гіпермаркету «Ашан-Кільцева», що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , пересвідчившись, що за його діями ніхто не спостерігає, намагався повторно таємно викрасти належній ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет» товарно-матеріальні цінності, а саме: кіндер джой з іграшкою, кількістю 124 шт., вартістю 21 грн 71 коп. за одиницю, товару, загальною вартістю 2691 грн 83 коп., які поклав до своєї сумки, котру; тримав поруч себе.
Після чого, утримуючи при собі викрадений товар ОСОБА_4 пройшов через касову зону не розрахувавшись за нього, при цьому виконавши усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, однак не зміг завершити злочин до кінця із причин, які не залежали від його волі, оскільки був затриманий працівником охорони.
Вказаними діями, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, а саме закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненому визнав повністю та пояснив, що за вказаних в обвинувальному акті обставин дійсно вчинив це кримінальне правопорушення. Зазначив, що за вчинене йому соромно, про вчинене жалкує, щиро розкаюється у вчиненому, вибачався та запевнював суд, що подібного більше не вчинятиме, просив суд суворо його не карати.
Прокурор у судових дебатах просив визнати обвинуваченого ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, враховуючи вирок Червонозаводського районного суду м. Харкова від 28 серпня 2023 року, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покарання, остаточно призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років.
Представник потерпілого ОСОБА_5 не з'явився в судове засідання, про дату, місце та час його проведення повідомлений в установленому законом порядку. При цьому, через канцелярію суду надіслав заяву про проведення судового засідання та подальшого судового розгляду за його відсутності.
Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють фактичних обставин справи, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їх позиції, роз'яснивши учасникам судового провадження положення ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин, які ніким не оспорюються, та судовий розгляд було проведено із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, які характеризують його особу.
Беручи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винуватим та добровільно повідомив суду обставини вчинення кримінального правопорушення, дослідивши матеріали кримінального провадження, вислухавши думку прокурора, врахувавши заяву представника потерпілого, вислухавши останнє слово обвинуваченого, суд дійшов такого висновку.
Показання обвинуваченого є послідовними, логічними, відповідають фактичним обставинам справи, а тому не викликають у суду сумнівів щодо правильності розуміння ним обставин вчиненого, добровільності та істинності його позиції.
Враховуючи викладене, суд вважає, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, а саме закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, доведена поза розумним сумнівом та кваліфікує дії останнього за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України є нетяжким злочином, дані про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів аналогічного характеру, який має постійне місце проживання, де характеризується відмінно, за місцем відбування покарання характеризується посередньо, у лікарів нарколога та психіатра на обліках не перебуває, раніше судимий, останній раз вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 28 серпня 2023 року за ч. 4 ст. 186 КК України, неодружений, до затримання не працював, має загальну середню освіту, відношення останнього до вчиненого, яке полягає у відвертому осуді своєї протиправної поведінки та готовності нести відповідальність за вчинене, кількість епізодів вчиненого, а саме 1 епізод та відсутність претензій з боку потерпілого.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_4 , згідно з ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, яке полягає у відвертому осуді обвинуваченим своєї протиправної поведінки та відсутність претензій з боку потерпілого.
Обставин, що обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
На підставі викладеного, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне, призначити обвинуваченому ОСОБА_4 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, покарання в межах санкції інкримінованої йому статті у виді позбавлення волі, враховуючи норми ч. 3 ст. 68 КК України.
Поряд з цим, судом встановлено, що ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України до постановлення вироку Червонозаводського районного суду м. Харкова від 28 серпня 2023 року за ч. 4 ст. 186 КК України, тому на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, остаточне покарання суд призначає за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, зарахувавши в строк покарання остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, покарання частково відбуте за попереднім вироком та визначає остаточне до відбування покарання у виді позбавлення волі.
Призначене ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі, із застосуванням положень ч. 4 ст. 70 КК України є необхідним й достатнім для його виправлення запобігатиме вчиненню нових кримінальних правопорушень в майбутньому та є домірним скоєному.
При цьому, враховуючи те, що кримінальне правопорушення обвинуваченим ОСОБА_4 вчинено 11 січня 2016 року, з урахуванням положень ст. 5 КК України, суд застосовує редакцію статті 185 ч. 2 КК України від 23 серпня 2023 року.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з 27 червня 2023 року.
Запобіжний захід, під час досудового розслідування щодо ОСОБА_4 не застосовувався.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 349, 368-370, 373, 374, 376, 395 КПК України,
ухвалив:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України в редакції від 23 серпня 2023 року та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, в строк покарання остаточно призначеного за цим вироком, зарахувати покарання частково відбуте за вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 28 серпня 2023 року та остаточно визначити ОСОБА_4 до відбування покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з 27 червня 2023 року.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення виключно з підстав, передбачених ч. 2 ст. 394 КПК України, та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Копії вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому ОСОБА_4 та прокурору.
Суддя ОСОБА_1