Справа № 214/5576/24
3/214/2426/24
Іменем України
15 липня 2024 року м. Кривий Ріг
Суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Євтушенко О.І., за участю: особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , та її неповнолітнього сина ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали, які надійшли від відділення поліції №4 Криворізького районного управління ГУНП в Дніпропетровській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилася у
м. Кривому Розі Дніпропетровської обл., не заміжньої, працюючої машиністом насосних установ ПАТ «Південний ГЗК», зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП,-
ОСОБА_1 ухилилася від виконання передбачених законодавством батьківських обов'язків щодо виховання малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який 12.06.2024 о 18:30 год. здійснив завідомо неправдивий виклик поліції по лінії 102, при цьому повідомив, що його вбивають, насправді такий подій не було. Оскільки в діях малолітнього ОСОБА_4 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, а останній не досяг віку, після досягнення якого настає адміністративна відповідальність, протокол про адміністративне правопорушення за
ч.1 ст.184 КУпАП складений відносно його матері ОСОБА_1 .
Присутній в судовому засіданні неповнолітній ОСОБА_2 у присутності матері ОСОБА_1 , як його законного представника, підтвердив обставини викладені у протоколі. Пояснив, що товариш, ім'я якого не пам'ятає, підбурив його на неправдивий виклик поліції. До поліції зателефонував товариш, а розмовляв по телефону він сам. Таким чином вони хотіли пожартувати. По телефону він дійсно повідомив, що йому з товаришем загрожує небезпека, якої насправді не було. Розуміє, що так робити не можна. Зцього приводу мати з ним провела виховну бесіду. Пообіцяв більше подібного не допускати.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованого їй правопорушення визнала та підтвердила обставини, викладені у протоколі. Зазначила, що з сином вона провела виховну бесіду з приводу недопущення подібних вчинків у майбутньому. Зауважила, що піклується про сина, проявляє увагу до його навчання, виховання. Просила врахувати її виробничу характеристику з місця роботи, характеристику на сина з навчального закладу та свідоцтво досягнень за 2023/2024 навчальні роки, які свідчать про позитивну характеристику її дитини та гарні успіхи у навчанні.
Відповідно до вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Вимогами ст.252 КУпАПпередбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Окрім особистого визнання вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, її вина також підтверджується письмовими доказами у справі, а саме:
-протоколом про адміністративне правопорушення серія ВАД № 177192 від 13.06.2024, (а.с.1);
-рапортом про отримання повідомлення зі служби 102, в яких зазначені обставини допущення неповнолітнім ОСОБА_2 проступку, а саме, завідомо неправдивого виклику поліції на лінію 102, (а.с.2);
-письмовими поясненнями ОСОБА_1 , які узгоджуються з її усними поясненнями, наданими в судовому засіданні (а.с.3);
-фрагментом аудіозапису з DVD-диску (а.с.6 ).
Відповідно до ст.12 КУпАП, адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку. За правопорушення неповнолітніх, які не досягли 16-річного віку, відповідальність несуть їх батьки або особи, які їх замінюють.
Згідно з ч.1 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.
Положеннями ч.6 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Диспозицією ч.1 ст.184 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків, щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.
Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.
Положеннями ч.6 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Виходячи з наведеного, з дотриманням вимог ст.ст.245, 280 КУпАП суд всебічно, повно та об'єктивно з'ясував всі обставини справи, які мають значення для її правильного вирішення, дослідив письмові матеріали справи та дійшов висновку, що в діях малолітнього ОСОБА_2 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.183 КУпАП, за ознаками: завідомо неправдивий виклик поліції по лінії 102. Однак, враховуючи, що він не є суб'єктом даного правопорушення з огляду на недосягнення віку, з якого настає адміністративна відповідальність, тому суд доходить до висновку про наявність правових підстав для притягнення його матері ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.184 КУпАП, адже під час судового розгляду знайшов підтвердження факт неналежного виконання нею батьківських обов'язків по вихованню малолітнього сина, який проявив негативну поведінку, а саме: здійснив завідомо неправдивий виклик поліції.
Згідно ст.22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа) уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Категорія (поняття) малозначність у даному випадку означає, що вчинене правопорушення не становить великої суспільної шкідливості й не завдало значних збитків державним або суспільним інтересам, або безпосередньо громадянам.
З огляду на те, що ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення визнала, від явок до суду не ухилялася, раніше до адміністративної відповідальності не притягувалася, офіційно працює, під час розгляду справи щиро розкаялась та в її поведінці проявляється усвідомлення вчинку та прослідковується намір уникнути подібного в майбутньому, вчинене її малолітнім сином порушення не призвело до настання негативних наслідків, не завдало значних збитків державним або суспільним інтересам, враховуючи, що дитина має задовільні успіхи у навчанні та позитивну характеристику, суд приходить до висновку, що вчинене нею правопорушення є малозначним, а отже, відповідно до ст.22 КУпАП вважає за можливе звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч.1 ст.184 КУпАП та обмежитись усним зауваженням, а справу закрити.
Виходячи із застосування судом положень ст.22 КУпАП, яка передбачає застосування усного зауваження як заходу впливу та свідчення невідворотності реагування за кожне правопорушення, у тому числі й малозначне, та звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, судовий збір в порядку ст.40-1 КУпАП стягненню не підлягає.
Керуючись ст.ст.22, 23, 184 ч.1, 283, ст.284 КУпАП, суд, -
ОСОБА_3 звільнити від адміністративної відповідальності за ч.1 ст.184 КУпАП у зв'язку з малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення та обмежитись усним зауваженням, а справу закрити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, її захисником протягом 10 днів з дня винесення постанови до Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Суддя О.І. Євтушенко