Справа № 752/25142/23
Провадження №: 3/752/590/24
18.07.2024 м. Київ
суддя Голосіївського районного суду міста Києва Бушеленко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли
відУправління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції
пропритягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП
відносноОСОБА_1 дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 місце реєстрації - АДРЕСА_1 місце проживання - АДРЕСА_2
за участі захисника Гайдая О.Д.,
До Голосіївського районного суду міста Києва надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 531462 від 14.11.2023, що складений з посиланням на порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху України (надалі по тексту - протокол).
Відповідно до зазначеного протоколу 13.11.2023 о 23:25 водій ОСОБА_1 у м. Києві по просп. Голосіївському, 102 керував транспортним засобом Mercedes-Benz, державний номерний знак НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці, які не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці. Також у протоколі зазначено, що від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився.
В якості доказу події та складу адміністративного правопорушення до протоколу приєднано направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів (надалі по тексту - направлення), відеозаписи з місця зупинки, вміщені на компакт диск для лазерних систем зчитування, відомості щодо особи транспортного засобу з інтегрованої інформаційно-пошукової системи Міністерства внутрішніх справ України (АРМОР), постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕАТ № 8136305 відносно ОСОБА_1 за ч. ст. 126 КУпАП; довідку щодо проведення заходів із встановлення повторності вчинення адміністративного правопорушення від 15.11.2023; карту обліку адміністративного правопорушення.
У судове засідання, яке неодноразово відкладалося через неявку ОСОБА_1 останній не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив.
Після вступу у справу захисника - адвоката Гайдая О.Д., останній повідомив, що його підзахисний з об'єктивних причин не міг з'явитися у судові засідання, адже до нього був застосований запобіжний захід та клопотав про розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 та подав письмові заперечення по справі в його інтересах з вимогою про клопотання про закриття провадження у справі в порядку п. 1 ст. 247 КУпАП.
Виходячи з положень ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 130 цього Кодексу при розгляді справи про адміністративне правопорушення не є обов'язковою, а тому, враховуючи прибуття до суду захисника, формування правової позиції захисту та доведення її до відома суду, розгляд справи відбувся за відсутності ОСОБА_1 .
Згідно з письмовими запереченнями захисника провадження у справі підлягає закриттю через відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, відсутність доказів винуватості та складу адміністративного правопорушення, порушення процедури огляду водія на стан сп'яніння, порушення права ОСОБА_1 на захист. Зокрема у запереченнях вказується, що
- ОСОБА_1 , який активно долучається до благодійних заходів у місцевій територіальній громаді за місцем реєстрації, втратив матір та опікується батьком, дійсно був за кермом належного йому авто 13.11.2023, проте не відмовлявся від проходження огляду;
- дії працівників поліції були непослідовними, адже ОСОБА_1 вказали на необхідність проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, тоді як протокол складено у зв'язку з підозрою на стан наркотичного сп'яніння;
- при складання протоколу про адміністративне правопорушення не були присутні свідки;
- час вчинення правопорушення визначено працівниками поліції на власний розсуд;
- ОСОБА_1 не роз'яснено права та обов'язки, а також право не свідчити проти себе за ст. 63 Конституції України, а також право на залучення фахового захисника;
- бланк направлення та постанова за ст. 2 ст. 126 КУпАП не доводить вчинення правопорушення;
- копію направлення на проходження огляду не було вручено ОСОБА_1 , що позбавило його можливості пройти огляд самостійно;
- при складенні направлення працівники поліції розуміли, що у ОСОБА_1 не має змоги пройти огляд самостійно, адже наступив режим комендантської години;
- відеозаписи не доводять факту правопорушення за ч. 2 ст. 130 КУпАП. Відеозаписами стверджується, що ОСОБА_1 не перебував у стані алкогольного або ж наркотичного сп'яніння, поводив себе адекватно та з повагою до працівників поліції. Ознаки сп'яніння були визначені поліцейськими на власний розсуд і безпідставно. Працівники поліції схиляли ОСОБА_2 до відмови від проходження огляду, зокрема роз'яснюючи, що у разі виявлення у нього стану наркотичного сп'яніння його буде поставлено на облік у лікаря нарколога і це унеможливить здачу у подальшому екзамену на права керування транспортними засобами.
Заслухавши доводи захисника, вивчивши подані заперечення, проаналізувавши фактичні обставини, керуючись завданнями КУпАП за ст. 1, засадами забезпечення законності при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення за ст. 7, визначення адміністративного правопорушення (проступку) за ч. 1 ст. 9, завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення за ст. 247 цього Кодексу, суд (суддя) вважає наявними підстави для закриття провадження у справі в порядку п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП, зважаючи на наступне.
Пунктом 2.5. Правил дорожнього руху встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Статтею 130 КУпАП установлено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Крім того, за змістом ст. 130 КУпАП відмова від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижує увагу та швидкість реакції також тягне адміністративну відповідальність за цією статтею.
У ч. 2 ст. 130 КУпАП установлено адміністративну відповідальність за повторне вчинення протягом року адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 цієї статті.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Процедура направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 №1103 (далі - Порядок № 1103).
Пунктом 3 Порядку № 1103 передбачено, що огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування Міністерством охорони здоров'я України (далі - МОЗ України) і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду визначена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 №1452/735 (далі - Інструкція № 1452/735).
Пунктом 2 розділу І Інструкції № 1452/735 огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п. 3 розділу І цієї Інструкції ознаками алкогольного сп'яніння є запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці.
Згідно з п. 4 розділу І названої Інструкції ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
У Постанові Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" (із змінами і доповненнями) зазначено, що стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Пунктом 6, 7 Порядку № 1103 встановлено, що водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.
У п. 8 Порядку № 1103 закріплено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Відповідно до п. 7 розділу І Інструкції № 1452/735 у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП (далі - заклад охорони здоров'я).
Згідно з. п. 8 розділу ІІ Інструкції 1452/735 форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.
Пунктами 11, 12 розділу ІІ Інструкції № 1452/735 унормовано, що оформлення матеріалів огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу здійснюється згідно з чинним законодавством. У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
У п. 2 розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395 закріплено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу. Під час складання протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються її права й обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі.
З аналізу досліджених відеозаписів та з сукупності документів, які надійшли до суду, у тому числі з відповіді на судовий запит, суд (суддя) доходить наступних висновків щодо обставин, які мали своїм наслідком складення протоколу про адміністративне правопорушення. Так, ОСОБА_1 має у власності транспортний засіб Mercedes-Benz, не отримував посвідчення водія та за постановою Житомирського районного суду Житомирської області від 23.03.2023 у справі № 278/141/23 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 КУпАП до адміністративного стягнення у виді штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами.
13.11.2023 приблизно о 23:25 партульний автомобіль у м. Києві по просп. Голосіївському зупинив автомобіль Mercedes-Benz, державний номерний знак НОМЕР_1 , у салоні якого знаходилося дві особи (водій та пасажир на передньому пасажирському сидінні). Водія, яким фактично був громадянин ОСОБА_1 , попросили надати документи для перевірки, у свою чергу водій запитав про причину зупинки транспортного засобу, на що йому роз'яснили, що автомобіль змінив напрямок руху (здійснив перестроювання), проте не було увімкнуто відповідний світловий показник повороту. Надалі водій запросив у поліцейських підтвердження цього порушення, на яке йому вказали. У подальшому у ході спілкування водія з одним з патрульних поліцейських, інший патрульний поліцейський, перевіривши дані на транспортний засіб, вказав, що за водієм наявне правопорушення за ст. 130 КУпАП.
На переконання суду (судді), ОСОБА_1 , який фактично перебував за кермом, знаючи про те, що він не має права керувати транспортним засобом, усвідомлено уникав представлення поліцейським документів, які посвідчують його особу. У цей же час, не схвалюючи таку поведінку водія, який уникає представлення свої документів, один з поліцейських сказав, що відчуває запах алкоголю, запитав у ОСОБА_1 чи вживав він алкоголь, отримав негативну відповідь та зауважив, що можливо це від пасажира, вказав на необхідність проходження огляду на стан сп'яніння за допомогою приладу "Драгер", який привезе інший патрульний автомобіль. Після приїзду іншого патрульного автомобіля ОСОБА_1 було зазначено, що у нього вбачаються ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, роз'яснено, що він може пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки або у лікаря нарколога, на що водій (особу якого на той час поліцейськими так і не було встановлено) сказав, що просить відібрати у нього аналіз крові та проходитиме огляд на стан алкогольного сп'яніння у лікаря нарколога. О 00:03 працівники поліції стали оформляти бланк направлення водія на огляд щодо виявлення стану сп'яніння. Далі один з працівників поліції зазначив, що його ( ОСОБА_1 ) "пробили по АРМОРу", у нього 130-а і, якщо у нього щось виявлять наркотичні речовини, то він потім не зможе здати іспити на посвідчення водія, посвідчення йому не видадуть, він перебуватиме на обліку у лікаря нарколога та також у його внесуть у базу як особу, яка вживає наркотичні речовини без мети збуту. Поряд з цим, о 00:06 один з поліцейських роз'яснив ОСОБА_1 , що він має право або погодитися на огляд на стан сп'яніння або відмовитися від такого огляду, тоді як відвідування лікаря митиме більш негативні наслідки. Далі працівник поліції сіли до салону патрульного авто, складали протокол про адміністративне правопорушення на власника автомобіля який зупинили, за ч. 2 ст. 130 КУпАП (відмова він проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння (вчинення правопорушення за ст. 130 КУпАП повторно), після чого зачитали його зміст ОСОБА_1 та вручили йому направлення на огляд.
Суттєвим при розгляді цієї справи про адміністративне правопорушення є те, що у стороннього спостерігача повнолітнього віку, який не має жодної медичної підготовки, при перегляді відеозаписів не мало виникати сумнівів у тому, що ОСОБА_1 не мав ознак алкогольного та/або наркотичного сп'яніння, не характеризувався станом зміненої свідомості
Так, з дослідженихвідеозаписів не вбачається наявності у ОСОБА_1 явних ознак алкогольного та/або наркотичного сп'яніння, які можна виявити шляхом візуального спостереження за поведінкою та зовнішнім виглядом особи. Поведінка, жести, рухи, риторика, висловлювання, побудова речень, вимова відображені на відео файлах ОСОБА_1 є прийнятними, відповідають обстановці, водій поводить себе спокійно без проявів хамства, невихованості, без надмірної веселості чи збудження, розсудливо спілкується з поліцейськими. На відеозображенні пальці рук особи не тремтять.
Підвищеної жвавості чи уповільнення рухів немає.
У той же час зіниці очей у водія на реакцію на світло не перевіряли взагалі.
Інших тестів, як-то пальце-носова проба не проводилося на місці зупинки.
На наявність у водія ознак наркотично сп'яніння взагалі не було вказано.
Сукупний аналіз всіх фактичних обставин викликає обґрунтовані сумніви у правомірності дій працівників поліції, у зв'язку з чим складання протоколу за ч. 2 ст. 130 КУпАП видається реакцією на небажання водія пред'являти для перевірки свої документи та затягування моменту їх представлення.
При цьому, слід зауважити, що ніхто з фігурантів відеозапису не виявляв агресії чи зневаги одне до одного.
У ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_1 дійсно не роз'яснили права та обов'язки, взагалі не повідомили про те, що до нього розпочалася і застосовується процедура огляду водія на стан сп'яніння.
Як вказувалося вище, відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тобто проходження огляду на стан сп'яніння є обов'язком, а не правом водія, а тому вказівка працівників поліції на наявність у водія права відмовитися від проходження огляду на стан сп'яніння не відповідає чинному законодавству та викиданим вище положенням КУпАП, Інструкції № 1452/735, Правил дорожнього руху.
У силу ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди в Україні застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що деякі справи про адміністративні правопорушення за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п. 21-22 рішення у справі "Надточій проти України", п. 53 рішення у справі "Гурепка проти України").
Відповідно до практики Європейського суду з прав людинипід провокацією (поліцейською) розуміє випадки, коли задіяні посадові особи, які є або співробітниками органів безпеки, або особами, що діють за їх дорученням, не обмежують свої дії лише розслідуванням кримінальної справи по суті неявним способом, а впливають на суб'єкт з метою спровокувати його на скоєння злочину, який в іншому випадку не було би скоєно, задля того щоб зробити можливим виявлення злочину, тобто, отримати докази та порушити кримінальну справу (рішення ЄСПЛ у справі "Раманаускас проти Литви" 05.02.2008).
Описані вище дії працівника поліції щодо роз'яснення ОСОБА_1 права відмовитись від проходження огляду не відповідають вимогам наведених вище приписів законодавства, а тому задокументована у протоколі від 14.11.2023 відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння не може бути оцінена як ухилення водія від огляду. Більше того, водій виявив бажання здати зразки біологічного середовища і до моменту ознайомлення його зі змістом протоколу про адміністративне правопорушення питання про наявність у нього ознак наркотичного (а не алкогольного сп'яніння) не поставало.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Також ст. 6 Конвенції визнає за обвинуваченим право бути негайно і детально поінформованим не лише про "причину" обвинувачення, тобто про висунені проти нього матеріальні факти, на яких ґрунтується обвинувачення, а й про "характер" обвинувачення, тобто про юридичну кваліфікацію цих фактів (рішення у справах "Маточча проти Італії", § 59; "Пенєв проти Болгаріі", §§ 33 і 42). Обов'язок повідомити обвинуваченого про зміст пред'явленого обвинувачення повністю покладається на сторону обвинувачення, і він не може бути дотриманий у пасивний спосіб, шляхом створення інформації без повідомлення про неї стороні захисту (рішення у справі "Маточча проти Італії", § 65).
Аналізуючи викладене, суд (суддя) зауважує, що дотримуючись принципу правової визначеності, який є складовою принципу верховенства права, держава повинна зробити текст закону легко доступним; вона також зобов'язана дотримуватись законів, які запровадила, і застосовувати їх у передбачуваний спосіб та з логічною послідовністю; передбачуваність означає, що закон має бути, за можливості, проголошений наперед (до його застосування) та має бути передбачуваним щодо його наслідків: він має бути сформульований з достатньою мірою чіткості, аби особа мала можливість скерувати свою поведінку.
Суб'єкти владних повноважень, які діяли від імені держави, а саме: інспектори патрульної поліції при застосуванні до кермувальника автомобіля процедури огляду водія на стан алкогольного сп'яніння, пояснили, що вбачають ознаку алкогольного сп'яніння - запах алкоголю з порожнини рота та роз'яснили, що водій має право відмовитися від проходження огляду на стан сп'яніння, на власний розсуд визначили, що водій відмовляється від проходження огляду і надали на підписання складений у подальшому протокол за ч. 2 ст. 130 КУпАП - відмові від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння. При цьому, зауважили, що у разі проходження огляду у лікаря нарколога з подальшим виявленням залишків наркотичних речовин у організмі, його буде поставлено на облік у нарколога. Описані дії повністю не відповідають принципу правової визначеності та порядку проходження огляду на стан сп'яніння водія.
Враховуючи все викладене, складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 видається безпідставним через відсутність складу адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Згідно з п. 1 розділу ХІІІ Інструкції № 1395 тимчасове затримання транспортного засобу проводиться поліцейським відповідно до Порядку тимчасового затримання працівниками уповноважених підрозділів Національної поліції транспортних засобів та їх зберігання, затвердженого постановою Кабінет Міністрів України від 17.12.2008 № 1102, у разі наявності в нього підстав вважати, що водієм учинено порушення, передбачені ч. 1-4, 6 і 7 ст. 121, ч. 3-5 ст. 122 (у частині порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, порушення правил зупинки чи стоянки на місцях, що позначені відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою, на яких дозволено зупинку чи стоянку лише транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю), ст. 122-5, 124, 126, ч. 1-4 ст. 130, ст. 132-1, 206-1 КУпАП . За наявності правових підстав, передбачених абз. 1 п. 1 цього розділу, тимчасове затримання транспортного засобу проводиться шляхом його блокування або доставлення для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку.
Матеріали, які надійшли до суду, не містять доказів того, що ОСОБА_1 в установленому законодавством порядку відсторонено від керування, а автомобіль затримано.
Будь-яких документів, які б свідчили про відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом до матеріалів справи не приєднано.
В описаній обстановці бездіяльність поліцейських в частині невідсторонення водія від подальшого керування транспортним засобом цілковито не узгоджується з попередньо оголошеними підозрами на його перебування у стані алкогольного та/або наркотичного сп'яніння.
Слід зауважити, що сам лише цей факт не становить собою істотних порушень прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності проте у цій справі він оцінюється у сукупності з рештою невідповідностей процедури огляду водія на стан наркотичного сп'яніння, а тому сприймається однією з підстав для закриття провадження у справі в порядку п. 1 ст. 247 КУпАП.
Водночас відповідно до ст. 1 КУпАП завданням цього Кодексу є зміцнення законності.
Завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 245 КУпАП є своєчасне, повне, всебічне з'ясування обставин справи, її вирішення у точній відповідності до закону.
Статтею 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
У п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі "Кобець проти України" (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі "Авшар проти Туреччини" (Avsar v. Turkey, п. 282) зазначається, що доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Також Європейський суду з прав людини у своїх рішеннях вказує, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18.01.1978 у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Конституційний Суд України у рішенні від 26.02.2019 № 1-р/2019 у справі зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип "in dubio pro reo", згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу.
Статтею 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Установлені обставини не дозволяють установити склад адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 130 КУпАП, свідчать про істотне порушення прав особи та порушення порушення процедури огляду водія на стан спяніння, не доводять обставин наявності у водія ознак сп'яніння та факт ухилення водія від проходження огляду на стан сп'яніння, а тому провадження у справі підлягає закриттю в порядку п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, де унормовано, що провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
Заперечення захисника в частині незалучення до процедури огляду свідків судом (суддею) відхиляються, ввраховуючи здійснення відеозапису та долучення записів з нагрудних камер працівників патрульної поліції до матеріалів справи, що відповідає приписам ч. 2 ст. 266 КУпАП.
Посилання захисника про охоплення процесуальних дій щодо його підзахисного періодом дії режиму комендантської години не враховуються при розгляді цієї справи, адже не є визначальними для остаточного судового рішення.
Щодо решти можливо непроаналізованих заперечень захисника суд (суддя) зазначає наступне. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", § 58, рішення від 10.02.2010).
На підставі викладеного, керуючись ст. 9, 38, 247, 279, 280, 283, 284 КУпАП,
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП закрити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя О.В. Бушеленко