Справа № 539/626/24
Провадження № 1-кп/539/147/2024
16.07.2024 м.Лубни
Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185, ч.4 ст.185, ст.395 КК України,-
ВСТАНОВИВ: На розгляді Лубенського міськрайонного суду Полтавської області перебуває вказане кримінальне провадження. Прокурор у судовому засіданні заявив клопотання, в якому просив продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою терміном на 60 діб. В обґрунтування клопотання послався на те, що ризики, встановлені судом, а саме ризик переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення не зменшились і не перестали існувати. Зазначив, що метою продовження застосування саме такого запобіжного заходу є запобігання зазначеним ризикам. Захисник заперечував проти клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Зазначив, що сторона обвинувачення посилається на ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, проте, одні з цих ризиків зменшилися, а інші взагалі відсутні. Так, у зв'язку із воєнним станом обвинувачений не зможе перетнути кордон, так як не відноситься до категорії чоловіків, які мають на це законні підстави. Обвинувачений паспорту для виїзду за кордон не отримував. Приводів до нього не застосовувалось, в розшук не оголошувався, до органів досудового розслідування і суду з'являвся за першою вимогою. Через це посилання прокурора на наявність ризику переховування від суду є необгрунтованими. З потерпілими та свідками обвинувачений не спілкується і не планує цього робити, наміру впливати на них не має, оскільки вину у вчиненні інкримінованих правопорушень визнав, активно сприяв органу досудового розслідування. Просить взяти до уваги, що сума невідшкодованих збитків по кримінальним провадженням складає 3500 грн. Також згідно обвинувальних актів шкода потерпілим була відшкодована повністю або частково шляхом повернення обвинуваченим викрадених речей. Вчиняти інші кримінальні правопорушення обвинувачений наміру також не має, доказів протилежного не надано. Свої процесуальні обов'язки обвинувачений виконував і буде виконувати належним чином. Інкриміновані злочини обвинувачений вчинив внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних обставин, оскільки не мав роботи, а кошти, які отримав від вчинення злочинів, витратив на продукти харчування. Підозрюваний має міцні соціальні зв'язки (має тітку, постійне місце проживання, працює без оформлення по тимчасових заробітках), негативні характеристики щодо нього за місцем проживання відсутні. Просив застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
Обвинувачений заперечував проти клопотання прокурора, підтримав зазначене захисником. Зазначив, що перебуваючи під вартою, не має можливості працювати та заробити кошти для відшкодування потерпілим завданих збитків. Просив застосувати до нього запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
Потерпілі, представники потерпілих не з'явились, у наданих суду заявах просили провести судове засідання у кримінальному провадженні у їх відсутність.
Заслухавши клопотання прокурора, думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків. Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Вирішуючи питання доцільності продовження строку тримання під вартою обвинуваченому, суд враховує наступне. У підготовчому судовому засіданні ухвалою суду від 21.05.2024 обвинуваченому ОСОБА_4 було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на шістдесят днів, по 19.07.2024 включно, з визначенням розміру застави. Судом при продовженні ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою було встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. На час розгляду цього клопотання встановлені раніше судом ризики, а саме: переховуватися від суду (з огляду на тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, відсутність міцних соціальних зв'язків (неодружений, неповнолітніх дітей, інших осіб, які перебувають на його утриманні, не має, офіційно не працевлаштований)); незаконно впливати на потерпілих, свідків у кримінальному провадженні (наразі ще не допитані судом); вчинити інше кримінальне правопорушення ( ОСОБА_4 раніше неодноразово судимий за вчинення, зокрема і корисливих злочинів, та знову обвинувачується у вчиненні ряду кримінальних правопорушень проти власності), не зменшилися і наразі продовжують існувати.
Посилання захисника на те, що обвинувачений має тітку, постійне місце проживання, працює без оформлення по тимчасових заробітках, негативні характеристики щодо нього за місцем проживання відсутні, не свідчить про наявність у обвинуваченого міцних соціальних зв'язків. Також суд зазначає, що оцінка цьому доводу вже була надана ухвалою суду від 21.05.2024. Заперечуючи проти клопотання прокурора, захисник вкотре посилається на те, що обвинувачений від органу досудового розслідування та суду не переховувався, виконуючі всі процесуальні обов'язки, не має наміру переховуватись від суду і в подальшому. З потерпілими та свідками обвинувачений не спілкується і не планує цього робити, наміру впливати на них не має, оскільки вину у вчиненні інкримінованих правопорушень визнав, активно сприяв органу досудового розслідування. Просив взяти до уваги, що сума невідшкодованих збитків по кримінальним провадженням складає 3500 грн. Також шкода потерпілим була відшкодована повністю або частково шляхом повернення обвинуваченим викрадених речей.
Суд ще раз зазначає, що такі доводи захисника не спростовують існування ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, на теперішній час та у подальшому з огляду на тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень; особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий та не має міцних соціальних зв'язків. Також суд зазначає, що зазначені стороною захисту обставини за наявності обгрунтованого обвинувачення у вчиненні ряду кримінальних правопорушень, зокрема, тяжких злочинів та ризиків, передбачених ст.177 КПК України, не свідчать про неможливість застосування, відповідно і продовження обвинуваченому, який раніше неодноразово судимий, запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Враховуючи встановлені судом обставини суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою на шістдесят днів. Суд вважає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого. Суд також вважає за необхідне залишити раніше застосовану разом з запобіжним заходом у виді тримання під вартою заставу, не вбачаючи підстав для її скасування чи зміни розміру. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183,194, 197, 331, 369-372 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ: Задовольнити клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на шістдесят днів, а саме з 16.07.2024 по 13.09.2024 включно. Залишити ОСОБА_4 заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень 00 копійок. У разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув'язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_4 з-під варти та повідомити про це прокурора та/або суд. З моменту звільнення ОСОБА_4 з-під варти у зв'язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. У разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки: - прибувати за кожною вимогою до прокурора, суду; - не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу прокурора, суду; - повідомляти прокурора, суд про зміну свого місця проживання та місця роботи. Вказані обов'язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_4 строком на 2 місяці, який починається з моменту звільнення з-під варти після внесення застави. Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, обвинуваченим - з моменту вручення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Копію ухвали вручити обвинуваченому, його захиснику, прокурору, а також направити її до Державної установи «Полтавська установа виконання покарань №23». Повний текст ухвали проголошено о 09 годині 00 хвилин 18.07.2024.
Суддя ОСОБА_1