Ленінський районний суд м.Полтави
Справа № 553/152/22
Провадження № 1-кп/553/48/2024
Іменем України
18.07.2024м. Полтава
Ленінський районний суд м. Полтави в складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві кримінальне провадження № 12019170030000321 по обвинуваченню ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 255-1, ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_9 за ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_10 за ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 307 КК України, -
В провадженні Ленінського районного суду м. Полтави перебуває вказане кримінальне провадження.
В судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк 60 днів, клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_10 запобіжного заходу у виді домашнього арешту в певний час доби на строк 60 днів з покладенням відповідних обов'язків та клопотання про продовження строку дії, покладених на обвинуваченого ОСОБА_9 обов'язків визначених у зв'язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави на 2 місяці.
В обґрунтування клопотань прокурор посилається на те, що ризики, які стали підставою для обрання запобіжних заходів обвинуваченим, не зменшились та можуть реально настати.
Обвинувачений ОСОБА_8 проти задоволення клопотання прокурора не заперечував, його захисник адвокат ОСОБА_6 підтримав позицію обвинуваченого.
Обвинувачений ОСОБА_10 проти задоволення клопотання прокурора не заперечував, його захисник адвокат ОСОБА_7 підтримала позицію обвинуваченого.
Обвинувачений ОСОБА_9 та його захисник адвокат ОСОБА_7 проти задоволення клопотання не заперечували.
При вирішенні клопотань прокурора суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду, суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
При цьому, згідно ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, п. 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, забезпечує особам, яким обрано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, право на перегляд матеріально-правових і процесуальних умов, які, з погляду Конвенції, є суттєвими для забезпечення законності позбавлення свободи, що означає необхідність перевірки не лише дотримання процесуальних вимог національного законодавства, а також і мети, з якою застосовувалися затримання та подальше тримання під вартою. При цьому рішення суду про продовження строку тримання під вартою, не може базуватися на первісних підставах, що слугували для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Суд має з'ясувати можливість застосування до особи, яка тримається під вартою, будь-яких альтернативних запобіжних заходів замість тримання під вартою.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії» автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження ОСОБА_11 , ОСОБА_12 строку тримання під вартою, суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначенихст.177 КПК України, а саме: запобігання спробам обвинуваченого ухилитися від суду, продовжувати вчиняти інші кримінальні правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
За змістом ст.199 КПК України підставою для продовження строку тримання під вартою є обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Обвинувачені ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, які, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких та особливо тяжких злочинів.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 22.05.2024 року обвинуваченому ОСОБА_8 , продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 20.07.2024 року, обвинуваченому ОСОБА_13 продовжено дію обов'язків у зв'язку із внесенням застави на два місяці по 22.07.2024, обвинуваченому ОСОБА_10 продовженого запобіжний захід у виді домашнього арешту до 22.07.2024 року.
Судове засідання призначене на 18.07.2024 року має бути відкладене на 04.09.2024 року.
Таким чином, строк дії запобіжних заходів обвинуваченим має сплинути до завершення судового провадження.
При вирішенні питання доцільності продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_8 , суд враховує ризики, визначені п. п. 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які раніше враховані судом під час обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та вважає, що на теперішній час зазначені ризики продовжують існувати та не зменшились.
Враховуючи те, що судовий розгляд на даний час продовжується, відсутність даних про неможливість утримування обвинуваченого ОСОБА_8 в умовах слідчого ізолятора за станом здоров'я, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню та обвинуваченому необхідно продовжити строк тримання під вартою на шістдесят днів.
При вирішенні питання щодо доцільності продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_10 , суд дійшов висновку, що ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, які враховувалися судом при обранні запобіжного заходу, на даний час не зменшилися, оскільки ОСОБА_10 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України є тяжким та особливо тяжкими злочинами, у зв'язку з чим обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, тому суд вважає, що на даний час, будь-яким іншим чином запобігти зазначеним ризикам, неможливо.
Отже, застосування до обвинуваченого ОСОБА_10 саме такого виду запобіжного заходу, як домашній арешт, на цій стадії кримінального провадження, з урахуванням характеру та тяжкості діянь, які йому інкримінуються, забезпечує належну процесуальну поведінку обвинуваченого, тому суд вбачає за доцільне продовжити обвинуваченому ОСОБА_10 дію домашнього арешту строком на 2 місяці.
При вирішенні питання щодо доцільності продовження строку покладення на обвинуваченого ОСОБА_13 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України,визначених у зв'язку застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, суд дійшов висновку, що ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які враховувалися у попередньому рішенні суду, не зменшились, на даний час та на даному етапі кримінального провадження, мета, підстави, що стали обставиною для покладення на обвинуваченого вказаних обов'язків є й надалі актуальними, тому суд вважає, що продовження їх дії на два місяці, в повній мірі забезпечить виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
Керуючись ст. ст. 27, 177, 181-183, 194, 197, 331, 369 - 372, 376, 395 КПК України, суд,
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів, по 15 вересня 2024 року включно.
Продовжити дію обов'язків покладених на обвинуваченого ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строком на два місяці, тобто по 18.09.2024 року включно, а саме:
-прибувати за кожною вимогою до суду;
-не відлучатися з Полтавського району Полтавської області без дозволу суду;
-повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-утримуватися від спілкування зі свідками та обвинуваченими у вказаному кримінальному провадженні ;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Зобов'язати обвинуваченого ОСОБА_9 невідкладно після працевлаштування до Колективного підприємства «Будівельник» надати суду підтверджуючи документи.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на два місяці по 18 вересня 2024 року включно, з покладенням на нього наступних обов'язків:
-не залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в нічний час доби з 21 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв.;
-прибувати до суду за викликом;
-не відлучатися за межі м. Полтави без дозволу суду;
-утримуватися від спілкування зі свідками та іншими обвинуваченими у даному кримінальному провадженні;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, які дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну, -
Контроль за виконанням ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту покласти на Відділення поліції № 1 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області.
Роз'яснити, що в разі невиконання обов'язків до ОСОБА_10 може бути застосований більш суворий запобіжний захід.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня проголошення, а обвинуваченими - в той же строк з дня отримання копії ухвали.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3