Справа № 362/4866/24
Провадження № 1-кс/362/574/24
16.07.2024 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:
Слідчого судді ОСОБА_1 ,
За участі секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4
підозрюваного ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Василькові Київської області клопотання старшого слідчого слідчого відділення Обухівського РУП ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_4 , погодженого прокурором Васильківського відділу Обухівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні за № 12024111140000468 від 13.07.2024, про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Канів Черкаської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого
Старший слідчий слідчого відділення Обухівського РУП ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_4 , за погодженням із прокурором Васильківського відділу Обухівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , звернувся до суду в рамках кримінального провадження № 12024111140000468 від 13.07.2024, про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту щодо підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання мотивовано тим, що в ході досудового розслідування встановлено, що в 12 липня 2024 року о 19 годині 45 хвилин ОСОБА_5 , діючи з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю у громадському місці, а саме на автодорозі Дніпровське шосе між населеними пунктами Ходосівка та Лісник в напрямку м. Києва здійснив гальмування автомобілем марки Toyota Prius, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 перед автомобілем марки Infiniti Qx60, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_7 , який рухався в попутному напрямку, вийшовши з автомобіля з предметом схожий на пістолет, який був заздалегідь заготовлений для нанесення тілесних ушкоджень та спрямувавши його у напрямку потерпілого ОСОБА_7 , погрожував його застосуванням, та продовжуючи свої протиправні дії, утримуючи в руці предмет схожий на пістолет здійснив з нього 4 (чотири) постріли в напрямку потерпілого ОСОБА_7 .
13.07.2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, ч. 4 ст. 296 КК України.
Слідчим в клопотанні вказано, що метою застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є те, що
- підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, тобто наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України;
- може вчиняти інше кримінальне правопорушення, тобто наявний ризик, передбачений п.5 ч. 1 ст.177 КПК України.
Зазначені ризики є суттєвими і їм неможливо запобігти у разі застосування до підозрюваного будь-яких інших запобіжних заходів, не пов'язаних домашнім арештом.
У судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали та просили його задовольнити, оскільки є ризики, що підозрюваний буде переховуватися від органів досудового розслідування або суду з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності, а також впливати на потерпілого та свідків.
Допитаний у судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_5 просив застосувати йому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час, повідомив, що він працює неофіційно в таксі «Уклон», живе у квартирі, яку орендує, тому щоб забезпечити свої потреби має працювати вдень.
Захисник підозрюваного підозрюваного ОСОБА_6 в судовому засіданні враховуючи думку його підзахисного також просив застосувати нічний домашній арешт. Наголошував, що ризиків передбачених ст.177 КПК не існує, оскільки його підзахисний не збирається переховуватися, є раніше не судимим, а тому відсутні підстави вважати, що існують зазначені слідчим у клопотанні ризики.
Заслухавши прокурора, слідчого, пояснення підозрюваного та його захисника, дослідивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, а також матеріали кримінального провадження № 12024111140000468 від 13.07.2024, слідчий суддя, ретельно перевіривши дотримання уповноваженими органами вимог статей 207 - 213 КПК України; відповідність поданого клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу вимогам ст. 184 КПК України, а також своєчасність надання підозрюваному та його захиснику копії клопотання та матеріалів, що були вручені підозрюваному та його захиснику 15.07.2024 року о 12.56 год (а.с.4), приходить до наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що в провадженні СВ ВП №1 Обухівського РУП в Київській області перебувають матеріали досудового розслідування, відомості за якими 13.07.2024 року були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024111140000468 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, а саме хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене із застосуванням предмету, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень..
13.07.2024 слідчим СВ ВП №1 Обухівського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_4 складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, яке погоджене прокурором Васильківського відділу Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 та яке відповідно до вимог ч. 1 ст. 278 КПК України, 13.07.2024 року вручено підозрюваному ОСОБА_5 (а.с.47-48).
Обґрунтованість пред'явленої підозри ОСОБА_5 у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого . 4 ст. 296 КК України підтверджується протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 12.07.2024; протоколом огляду від 12.07.2024; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 від 13.07.2024; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 13.07.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 13.07.2024; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 13.07.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 13.07.2024; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 13.07.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 ; протокол огляду від 13.07.2024; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 13.07.2024; повідомленням про підозру від 13.07.2024; допитом підозрюваного ОСОБА_5 .
Вирішуючи вищезазначене клопотання слідчого та прокурора, слідчий суддя виходить з положень ст. 2 КПК України, відповідно до якої завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ст.7КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься законність.
Згідно з ст.9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
За ч. 1 ст. 177 КПК України, метою і підставою застосування запобіжного заходу є запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа.
Положенням ч. 2 ст. 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу при розгляді відповідного клопотання, слідчий суддя, суд щоразу зобов'язаний:
- здійснювати повноваження із судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування і судового розгляду, діяти відповідно до вимог кримінального процесуального закону;
- пам'ятати, що критерії для обрання того чи іншого запобіжного заходу передбачені уч. 1 ст. 194 КПК, а тому слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу, якщо за результатами розгляду клопотання встановить:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихст. 177 КПК, на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні;
- перевіряти наявність підстав і мети застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні, встановлювати обґрунтованість таких підстав з огляду на фактичні дані, установлені конкретні обставини кримінального провадження;
- враховувати, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантованіст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року(Конвенція), а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).
Єдиною метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та за наявності підстав, передбачених ст. 177 КПК України.
Його застосування без встановлення наявності підстав та ненадання матеріалів, що підтверджують ризики, передбачені ст. 177 КПК України є порушенням вимог п. 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт як вид запобіжного заходу може бути застосований до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі, та полягає у забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби на підставі ухвали слідчого судді, суду.
Під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту суд має з'ясувати місце проживання підозрюваного.
Слідчому судді, суду при обранні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту слід звертати увагу, що вжите законодавцем уч. 5 ст. 181 КПК словосполучення "житло цієї особи" охоплює випадки, коли підозрюваний: 1) є власником (співвласником) такого житла; 2) зареєстрований у такому житлі; 3) постійно або тимчасово проживає у такому житлі без реєстрації тощо.
Правильною слід вважати практику тих слідчих суддів, які застосовують цей запобіжний захід у згаданих випадках, з'ясувавши при цьому думку власника житла та оцінивши усі обставини в сукупності, у тому числі: міцність соціальних зв'язків підозрюваного, в місці його постійного проживання; наявність у нього родини й утриманців (місце їх фактичного проживання); достатність застосування такого запобіжного заходу для запобігання ризикам, визначеним уст. 177 КПК, зокрема спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду тощо.
Відповідно до ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, оцінивши в сукупності всі обставини, у тому числі відповідно до ст. 178 КПК України, а саме: тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 ; його вік, те що він винаймає житло, тому приходить до обґрунтованого висновку про доведеність прокурором наявності обставин, передбачених частиною першою статті 194 КПК України.
Оскільки запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ч. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, слідчий суддя, постановляючи ухвалу про часткове задоволення клопотання про застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, враховує реальність ризику, що передбачений п.п. 1, ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризику можливості переховуватись від органів слідства, достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне в матеріалах справи відсутні.
Таким чином відсутні підстави вважати, що менш суворі запобіжні заходи будуть адекватними заходами у даному кримінальному провадженні на даній стадій досудового розслідування, тому слідчий суддя дійшов до висновку щодо необхідності часткового задоволення клопотання слідчого, прокурора, оскільки підозрюваний працює, орендує житло, за яке повинен сплачувати орендну плату, а тому повинен працювати в денний час.
Тому суд вважає необхідним застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний період часу.
Такий запобіжний захід є співмірним з існуючими ризиками, відповідає особі підозрюваного та тяжкості пред'явленої йому підозри, може забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.
Таке обмеження не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки по справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
Керуючись ч. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», статтями 176, 177, 178, 181, 183, 184, 194, 202, 206, 309 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання старшого слідчого слідчого відділення Обухівського РУП ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Канів Черкаської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час, строком на шістдесят днів, а саме до «13» вересня 2024 року, включно.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
- не залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , в період часу з «23» год. 00 хв. по «06» год. 00 хв. наступної доби кожного дня на період дії ухвали, строком на 60 днів, а саме до «13» вересня 2024 року, включно;
- прибувати до слідчого СВ відділу поліції №1 Обухівського РУП ГУНП в Київській області за викликом;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти прокурора, слідчого чи суд про зміну свого місця проживання.
В разі невиконання вищевказаних зобов'язань може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
У задоволенні решти вимог відмовити.
Направити копію ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний час доби для виконання та контролю до відділу поліції за місцем проживання.
Строк дії ухвали складає два місяці з дня її проголошення та до«13» вересня 2024 року, включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу протягом п'яти діб з дня її ухвалення може бути подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду.
Повний текст ухвали складено 16.07.2024 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1