ф
18 липня 2024 року
м. Київ
справа №300/1501/24
адміністративне провадження № К/990/25898/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача Бевзенка В.М.,
суддів Чиркіна С.М., Шарапи В.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.03.2024, постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.06.2024, ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.06.2024 за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківського обласного центру зайнятості про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
У 2024 році ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом до Івано-Франківського обласного центру зайнятості, в якому просив:
- визнати протиправними дії Івано-Франківського обласного центру зайнятості у зв'язку із припиненням з 18.11.2021 виплати допомоги по безробіттю позивачу відповідно до пункту 8 статті 45 Закону України «Про зайнятість населення»;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківського обласного центру зайнятості на користь позивача кошти у сумі 108960 грн. невиплаченої допомоги по безробіттю за період з 04.03.2021 за 360 календарних днів;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківського обласного центру зайнятості на користь позивача кошти в сумі 65182,20 грн, як три відсотки річних, кошти в сумі 32449,40 грн., як інфляційні втрати за період з 05.03.2022 по 01.03.2024;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківського обласного центру зайнятості на користь позивача кошти в сумі 20000 грн, як судові витрати в частині витрат на професійну правничу (правову) допомогу адвоката;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківського обласного центру зайнятості на користь Генерального штабу Збройних Сил України моральну шкоду у розмірі 1690000 грн.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.03.2024, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.06.2024, позов повернуто.
На адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду 04.07.2024 надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в якій скаржник просить скасувати ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.03.2024, постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.06.2024, ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.06.2024 та направити справу для продовження розгляду до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Дослідивши зміст касаційної скарги, Суд, дійшов такого висновку.
Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України передбачено, що серед основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини третьої статті 328 КАС України, у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Згідно із частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Звертаючись до Верховного Суду з касаційною скаргою, скаржник вказує на те, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми процесуального права, що полягає у наступному.
Скаржник вказує, що суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про надсилання через підсистему «Електронний суд» ухвали суду від 05.03.2024 про залишення позовної заяви без руху, що стало наслідком повернення йому позовної заяви ухвалою суду від 29.03.2024. Також зазначає, що суд порушив визначений законодавством порядок направлення копії судового рішення, чим позбавив позивача права на гарантований Конституцією України обов'язковий розгляд судової справи.
Надаючи оцінку вищевказаним доводам скаржника, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що право на захист у суді своїх прав і свобод є конституційною гарантією, яка забезпечується реальною можливістю будь-якій заінтересованій особі звернутися до суду у встановленому законом порядку про захист прав, свобод та інтересів та можливістю обирати спосіб захисту, використовуючи при цьому всі дозволені законодавством інструменти та засоби.
Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їхній захист.
За правилами ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Позовна заява повертається позивачеві, якщо зокрема, позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Також скаржник звертає увагу суду на те, що не висловлював жодних прохань щодо направлення йому копії судових рішень на електронну адресу чи через підсистему «Електронний Суд», а вказав свою поштову адресу і засіб зв'язку поштовий.
Частиною п'ятої статті 251 КАС України передбачено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення в електронній формі надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення. (ч. 6 ст. 251 КАС України).
Також відповідно до частини першої, шостої статті 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.
Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою (ч. 7 ст. 18 КАС України).
17 серпня 2021 року Вища рада правосуддя рішенням №1845/0/15-21 затвердила Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі Положення про ЄСІТС).
У газеті «Голос України» від 04 вересня 2021 року №168 (7668) Вищою радою правосуддя опубліковано оголошення про початок функціонування трьох підсистем (модулів) ЄСІТС: Електронний кабінет; Електронний суд; підсистема відеоконференцзв'язку.
У силу вимог абзацу 23 підпункту 15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України окремі підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя у газеті «Голос України» та на вебпорталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Таким чином, на час прийняття судом першої інстанції рішення від 10 травня 2023 року зазначені підсистеми (модулі) ЄСІТС уже розпочали функціонування.
За визначенням, наведеним у підпункті 5.8 пункту 5 розділу І Положення про ЄСІТС, офіційна електронна адреса це сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів.
Згідно з пунктом 17 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Отже, з 05 жовтня 2021 року почали функціонувати окремі підсистеми ЄСІТС («Електронний кабінет», «Електронний суд», відеоконференцзв'язок), що дозволяє суду вчиняти окремі процесуальні дії з використанням цих підсистем, зокрема, вручати судове рішення в електронній формі шляхом його направлення на офіційну електронну адресу учасника справи, і лише в разі відсутності у особи такої адреси або за її заявою в паперовій формі шляхом видачі безпосередньо в суді або направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Аналогічна правова позиція була викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 06 квітня 2023 року у справі №500/3376/22, від 26 жовтня 2023 року у справі №160/14267/22, від 25 січня 2024 року у справі №560/3598/23.
Беручи до уваги, що позивач у справі самостійно зареєстрував електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд», суд апеляційної інстанції правильно виходив з того, що доставлення 07.03.2024 до електронного кабінету позивача ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.03.2023 є його врученням у значенні статей 251, КАС України.
Отже, Верховний Суд вважає правильними висновки судів попередніх інстанцій про те, що позивач у встановлений судом строк не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, тому були наявні підстави для повернення позовної заяви.
Щодо оскарження позивачем ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.06.2024 про розгляд цієї справи у відкритому судовому засіданні за участю сторін в режимі відеоконференції, суд зазначає наступне.
Частинами другою та третьою статті 328 КАС України встановлено вичерпний перелік ухвал суду першої та апеляційної інстанції, які можуть бути оскаржені у касаційному порядку.
Зокрема у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3 (повернення заяви позивачеві (заявникові), 4 (відмови у відкритті провадження у справі), 12 (залишення позову (заяви) без розгляду), 13 (закриття провадження у справі), 17 (відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, відмови в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами), 20 (заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження) частини першої статті 294 КАС України, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Тлумачення наведеної норми у своєму взаємозв'язку дають підстави дійти висновку про те, що касаційному оскарженню підлягають ухвали суду першої інстанції, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 КАС України, у разі їхнього оскарження з постановою суду апеляційної інстанції, ухваленого за результатами апеляційного перегляду відповідної ухвали.
Крім того, згідно з частиною третьою статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Аналізуючи вищезазначену норму, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.06.2024 про розгляд справи у відкритому судовому засіданні за участю сторін в режимі відеоконференції не віднесена до переліку тих ухвал, які можуть бути оскаржені у касаційному порядку.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.03.2024, постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.06.2024, ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.06.2024 та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 328, 333, 355, 359 КАС України, Суд,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.03.2024, постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.06.2024, ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.06.2024 за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківського обласного центру зайнятості про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження надіслати в порядку, встановленому статтею 251 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною і не оскаржується.
Суддя-доповідач В.М. Бевзенко
Судді: С.М. Чиркін
В.М. Шарапа