18 липня 2024 року
м. Київ
справа №990/200/24
адміністративне провадження №П/990/200/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Блажівської Н.Є.,
суддів: Бившевої Л.І., Васильєвої І.А., Желтобрюх І.Л., Хохуляка В.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про виправлення описки в ухвалі Верховного Суду від 17 червня 2024 року у справі ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
установив:
ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , Позивач) 4 червня 2024 року звернулася до Верховного Суду з адміністративним позовом, у якому відповідачем вказала лише одного суб'єкта владних повноважень - Вищу раду правосуддя (надалі також - ВРП, Відповідач).
Верховний Суд ухвалою від 17 червня 2024 року відкрив позовне провадження в адміністративній справі.
Відповідно до зазначеного ОСОБА_1 кола сторін у справі в позовній заяві у цій ухвалі Верховного Суду відповідачем вказано Вищу раду правосуддя.
16 липня 2024 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 , в якій вона зазначає, що Верховний Суд в ухвалі від 17 червня 2024 року не вказав як відповідача у справі - члена ВРП ОСОБА_2 . З урахуванням цього ОСОБА_1 просить виправити описку у всіх частинах ухвали від 17 червня 2024 року у назві справи з: позовної заяви ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, на - позовної заяви ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя, члена Вищої ради правосуддя ОСОБА_2 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
Колегія суддів Верховного Суду, надаючи оцінку наведеним ОСОБА_1 доводам в контексті наявності підстав для виправлення описки, вважає за необхідне звернути увагу на наступне.
Стаття 253 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) врегульовує порядок виправлення описок і очевидних арифметичних помилок у судовому рішенні.
За змістом положень частин другої-четвертої цієї статті заява про внесення виправлень розглядається протягом десяти днів з дня її надходження. Ухвалу суду про внесення виправлень у судове рішення чи відмову у внесенні виправлень може бути оскаржено. Питання про внесення виправлень суд може вирішити в порядку письмового провадження. У разі необхідності суд може розглянути питання внесення виправлень у судове рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
З урахуванням вимоги КАС України щодо розгляду заяви про виправлення описки протягом десяти днів з дня її надходження та призначення судового засідання у цій справі на 8 серпня 2024 року, суд дійшов висновку про необхідність розгляду заяви ОСОБА_1 в письмовому провадженні.
Відповідно до частини першої статті 253 КАС України суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
Тобто правила цієї норми передбачають можливість після ухвалення судового рішення у справі усунути в ньому помилки технічного характеру - описки та очевидні арифметичні помилки.
При цьому опискою в розумінні статті 253 КАС України визнається помилка, яка має вплив на зміст судового рішення та його виконання.
Виправленню підлягають лише ті описки, що мають істотний характер. До таких належать, наприклад, написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат і строків, зокрема, у резолютивній частині судового рішення. Таким чином, описка трактується як явна неточність або незрозуміле формулювання.
Отже, з метою оперативного та дієвого усунення помилок в судовому рішенні застосовується інструмент виправлення описок і очевидних арифметичних помилок у судовому рішенні, як із власної ініціативи суду, так і за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи, незалежно від набрання судовим рішення законної сили.
Таким чином, вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
Такий підхід щодо застосування норм права наведений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 листопада 2023 року у справі № 990/222/23 за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
Відповідно до частин першої та четвертої статті 46 КАС України відповідач є стороною в адміністративному процесі; відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Суд акцентує увагу, що ОСОБА_1 в позовній заяві не вказувала члена ВРП ОСОБА_2 як відповідача у справі, водночас у прохальній частині позовної заяви дійсно зазначила вимоги про:
- визнання протиправними дій ВРП щодо порушення статті 32 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", пункту 13.1 Глави 13 Регламенту Вищої ради правосуддя, пункту 1.4 Положення про автоматизовану систему розподілу справ (визначення члена Вищої ради правосуддя - доповідача) відносно проведення авторозподілу звернення ОСОБА_3 від 28 листопада 2022 року до в.о. голови ВРП ОСОБА_2 в якості дисциплінарної скарги ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя за обставин відсутності дисциплінарної скарги;
- визнання протиправними дій члена ВРП ОСОБА_2 щодо порушення статті 32 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", пункту 13.1. Глави 13 Регламенту ВРП, пункту 1.4 Положення про автоматизовану систему розподілу справ (визначення члена Вищої ради правосуддя - доповідача), вчинених при перевірці дисциплінарної справи №4759/0/8-22 за обставин відсутності у вказаних матеріалах дисциплінарної скарги ОСОБА_1 до ВРП;
- зобов'язання ВРП визнати недійсним та скасувати протокол авторозподілу справи №4759/0/8-22 від 21 листопада 2023 року щодо звернення ОСОБА_3 від 18 листопада 2022 року до в.о. голови Вищої ради правосуддя ОСОБА_2 в якості дисциплінарної скарги ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя за обставин відсутності дисциплінарної скарги.
За правилами частини третьої статті 48 КАС України суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.
У перше судове засідання, призначене на 11 липня 2024 року, Позивач не з'явилась і не повідомила про причини неявки у судове засідання.
Наступне судове засідання призначене на 8 серпня 2024 року об 13:10.
При цьому, відповідно до частини четвертої статті 22 КАС України Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, рішень, дій чи бездіяльності органів, які обирають (призначають), звільняють членів Вищої ради правосуддя, щодо питань обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя, звільнення їх з таких посад, оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів призначення суддів Конституційного Суду України у процесі конкурсного відбору кандидатів на посаду судді Конституційного Суду України, а також Дорадчої групи експертів щодо оцінювання таких кандидатів на посаду судді Конституційного Суду України, бездіяльності Кабінету Міністрів України щодо невнесення до Верховної Ради України законопроекту на виконання (реалізацію) рішення Українського народу про підтримку питання загальнодержавного значення на всеукраїнському референдумі за народною ініціативою.
Стаття 266 КАС України визначає особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, бездіяльності Кабінету Міністрів України
Відповідно до частини першої статті 266 КАС України правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо:
1) законності (крім конституційності) постанов Верховної Ради України, указів і розпоряджень Президента України;
2) законності дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
3) законності актів Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
4) законності рішень Вищої ради правосуддя, ухвалених за результатами розгляду скарг на рішення її Дисциплінарних палат;
5) законності бездіяльності Кабінету Міністрів України щодо невнесення до Верховної Ради України законопроекту на виконання (реалізацію) рішення Українського народу про підтримку питання загальнодержавного значення на всеукраїнському референдумі за народною ініціативою.
Отже, Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності чітко визначеного кола суб'єктів владних повноважень, перелік яких не підлягає розширеному тлумаченню.
Внесення виправлень до ухвали Верховного Суду від 17 червня 2024 року у спосіб, про який зазначає Позивач у заяві, не ґрунтується на положеннях чинного законодавства.
Перевіривши доводи заяви ОСОБА_1 , Суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Керуючись статтями 248, 253, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Заяву ОСОБА_1 про виправлення описки в ухвалі Верховного Суду від 17 червня 2024 року залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення Верховного Суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвала може бути оскаржена до Великої Палати Верховного Суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її прийняття.
Суддя-доповідач Н.Є. Блажівська
Судді Л.І. Бившева
І.А. Васильєва
І.Л. Желтобрюх
В.В. Хохуляк