18 липня 2024 року
м. Київ
справа №400/1634/24
адміністративне провадження № К/990/27222/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Бевзенка В. М.,
суддів: Чиркіна С. М., Шарапи В. М.
перевіривши касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2024 у справі № 400/1634/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), в якому просив:
- визнати протиправною відмову ІНФОРМАЦІЯ_3 у виготовленні та наданні до Головного управління ПФУ в Миколаївській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених і військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі - Закон України № 2262-ХІІ), положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницькою складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704), із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14 до Постанови № 704, а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у відсотках, встановлених станом на 01.01.2023;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 підготувати і надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області оновлену довідку про розмір грошовою забезпечення дстаном на 01.01.2023 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України № 2262-ХІІ, положень Постанови № 704 із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14 до Постанови № 704, а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у відсотках, встановлених станом на 01.01.2023 за відповідною або аналогічною посадою згідно із Додатком 1 до доручення Міністра оборони України від 01.02.2023 №2683/з, та враховуючи Роз'яснення директора Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України, викладеними в листі за вих. № 423/6682 від 13.10.2023, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.02.2023.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 26.04.2024 адміністративний позов задоволено частково:
- визнано протиправною відмову ІНФОРМАЦІЯ_3 у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 для перерахунку його пенсії із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт відповідно до Постанови № 704, а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для проведення перерахунку основного розміру пенсії;
- зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 станом на 01.01.2023 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України № 2262-ХІІ, статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII, положень Постанови № 704 щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для обчислення та перерахунку пенсії з 01.02.2023;
- у задоволенні позовних вимог щодо виготовлення оновленої довідки про розмір грошового забезпечення згідно із розміром, визначеним дорученням Міністра оборони України - відмовлено.
Не погодившись із прийнятим рішенням, ІНФОРМАЦІЯ_2 подав апеляційну скаргу.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 29.05.2024 у задоволенні клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору - відмовлено, апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з невідповідністю такої вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме: не додано доказів надсилання листом з описом вкладення поштового відправлення позивачу копії апеляційної скарги з доданими до неї додатками, або доказів направлення копії апеляційної скарги позивачу через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» на електронну адресу позивача у разі його реєстрації в електронному суді та документа про сплату судового збору. Цією ж ухвалою відповідачеві встановлено десятиденний строк з дня вручення копії ухвали для усунення виявлених недоліків.
На виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, відповідач 06.06.2024 надав докази направлення копії апеляційної скарги листом з описом вкладення поштового відправлення позивачу 04.06.2024. Станом на 12.06.2024 відсутні відомості щодо виконання вимог ухвали апеляційного суду від 29.05.2024 в частині надання доказів сплати судового збору. Проте, апелянт, у встановлений апеляційним судом строк, повторно подав клопотання про відстрочення сплати судового збору, у зв'язку з відсутністю фінансування по КЕВК 2800.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2024 повторно відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_3 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 26.04.2024 у справі № 400/1634/24 повернуто апелянту.
Не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції від 12.06.2024, ІНФОРМАЦІЯ_2 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття касаційного провадження, колегія суддів виходить із такого.
Відповідно до частини 3 статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Згідно із частиною 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Звертаючись до Верховного Суду з касаційною скаргою, скаржник вказує на те, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми процесуального права, що полягає у наступному.
Скаржник зазначає, що процедура виділення коштів та фактичне здійснення оплати судового збору займає велику кількість часу та фактично не може бути здійснена у стислі строки, при цьому у період з листопада 2023 по день подання касаційної скарги за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі" на рахунках ІНФОРМАЦІЯ_3 відсутні кошти, необхідні для сплати судового збору. ІНФОРМАЦІЯ_2 вжив всіх необхідних заходів для своєчасної оплати судового збору за подання апеляційної скарги, що підтверджується заявкою-розрахунком на фінансування судових витрат.
Надаючи оцінку вищевказаним доводам скаржника, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги встановлені статтею 296 КАС України.
Відповідно до частин п'ятої-шостої статті 296 КАС України до апеляційної скарги додаються: 1) документ про сплату судового збору; 2) копії апеляційної скарги відповідно до кількості учасників справи; 3) копії доданих до апеляційної скарги письмових матеріалів, що відсутні в учасників справи, відповідно до кількості учасників справи; 4) докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності.
Якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.
Згідно із частиною 2 статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 КАС України, застосовуються правила статті 169 КАС України.
Частинами 1 - 3 статті 169 КАС України обумовлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 5 статті 169 КАС України встановлено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Таким чином, ненадання скаржником документа про сплату судового збору є підставою для залишення апеляційної скарги без руху, а у разі не усунення такого недоліку, така скарга повертаються особі, яка її подала.
Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що копію ухвали П'ятого апеляційного адміністративного суду від 30.05.2024 про залишення апеляційної скарги без руху скаржник отримав через підсистему «Електронний Суд» - 31.05.2024. У встановлений судом строк апелянтом не усунуто недоліки апеляційної скарги в частині надання доказів сплати судового збору. Натомість скаржник повторно подав до суду апеляційної інстанції клопотання про відстрочення сплати судового збору.
При цьому відмовляючи в задоволенні клопотання про відстрочення судового збору, П'ятий апеляційний адміністративний суд в ухвалі від 12.06.2024 зазначив, що обставини, пов'язані з неможливістю сторони сплатити судовий збір, у тому числі, пов'язані з фінансуванням суб'єкта владних повноважень з державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не є підставою для відстрочення сплати судового збору..
У контексті вказаного, Верховний Суд зауважує про таке.
Умови, за яких суд може, зокрема, звільнити від сплати судового збору та перелік суб'єктів, до яких такі умови можуть бути застосовані, визначені статтею 8 Закону України "Про судовий збір".
Згідно з частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням звільнити, відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд також виходить з того, що саме на заявника покладається обов'язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про відстрочення сплати судового збору; обов'язок сплатити судовий збір, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов'язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.
Колегія суддів зазначає, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття суб'єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною для відстрочення сплати судового збору.
Отже, Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції, дійшовши висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги, правильно застосував положення частини 2 статті 298 КАС України, правильне її застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначеної норми процесуального права.
Враховуючи, що зміст ухвали П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2024, свідчить про правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом частини 2 статті 333 КАС України, у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Верховний Суд зауважує, що відповідно до частини 2 статті 298 та частини 8 статті 169 КАС України повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Таким чином, подана касаційна скарга є необґрунтованою, правильне застосовування судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, у розумінні частини 2 статті 333 КАС України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
Керуючись статтями 248, 328 333, 355, 359 КАС України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2024 у справі № 400/1634/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження надіслати в порядку, встановленому статтею 251 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не оскаржується.
Суддя - доповідач: В. М. Бевзенко
Судді: С. М. Чиркін
В. М. Шарапа