Справа № 320/34917/23
17 липня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Мельничука В.П., Оксененка О.М.,
за участю секретаря Шляги А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_1 про закриття провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України в частині неприведення постанови від 12 червня 2013 року № 413 «Про затвердження переліку сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу» у відповідності до Законів №2397-VIII від 05 квітня 2018 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення окремих питань проходження громадянами військової служби» №1357-ІХ від 30 березня 2021 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань виконання військового обов'язку та ведення військового обліку», № 2122-ІХ від 15 березня 2022 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо звільнення від військової служби осіб з інвалідністю та осіб, які доглядають за особами з інвалідністю і хворими дітьми» та № 2169-ІХ від 01 квітня 2022 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо звільнення від військової служби деяких категорій громадян»;
- зобов'язати Кабінет Міністрів України постанову від 12 червня 2013 року № 413 «Про затвердження переліку сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу» привести у відповідність до Законів №2397-VIII від 05 квітня 2018 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення окремих питань проходження громадянами військової служби» №1357-ІХ від 30 березня 2021 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань виконання військового обов'язку та ведення військового обліку», №2122-ІХ від 15 березня 2022 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо звільнення від військової служби осіб з інвалідністю та осіб, які доглядають за особами з інвалідністю і хворими дітьми» та №2169-ІХ від 01 квітня 2022 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо звільнення від військової служби деяких категорій громадян».
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27.03.2024 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_1 звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
12.07.2024 на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України.
Вказане клопотання обґрунтоване тим, що постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2024 № 582 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 12 червня 2013 р. № 413" відповідач виправив оскаржувані порушення, а саме: постанову від 12.06.2013 р. № 413 «Про затвердження переліку сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу» привів у відповідність до Законів № 2397-VIII від 05.04.2018 «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення окремих питань проходження громадянами військової служби», № 1357-IX від 30.03.2021 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань виконання військового обов'язку та ведення військового обліку», № 2122-IX від 15.03.2022 «Про внесення змін до деяких законів України щодо звільнення від військової служби осіб з інвалідністю та осіб, які доглядають за особами з інвалідністю і хворими дітьми» та № 2169-IX від 01.04.2022 «Про внесення змін до деяких законів України щодо звільнення від військової служби деяких категорій громадян».
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, які з'явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи клопотання, колегія суддів вважає, що вказане клопотання не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду викладених у постанові від 26 жовтня 2023 року по справі №9901/80/21 для закриття провадження у справі на підставі п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України необхідна сукупність таких фактів: самостійне виправлення суб'єктом владних повноважень оскаржуваних порушень; відсутність підстав вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання таких рішень, дій чи бездіяльності протиправними.
Колегія суддів звертає увагу на те, що Кодекс адміністративного судочинства України надає можливість сторонам до ухвалення судового рішення або у процесі розгляду справи самостійно вирішити спір, зокрема шляхом самостійного виправлення суб'єктом владних повноважень допущеної помилки та відновлення порушених прав і законних інтересів особи, а саме шляхом закриття провадження у справі, зокрема, щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення (п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України).
Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією викладеною в постанові Верховного Суду від 13 квітня 2022 року по справі №480/388/20.
Водночас, оскільки в адміністративній справі № 320/34917/23 ухвалено рішення по суті, яке в подальшому оскаржено позивачем в апеляційному порядку, положення п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України не підлягають застосуванню судом апеляційної інстанції.
Колегія суддів звертає увагу, що положеннями ст. 305 КАС України визначені підстави для закриття апеляційного провадження, водночас, на стадії апеляційного розгляду не передбачено можливості закриття провадження у справі з підстав, наведених позивачем.
З урахуванням наведеного, клопотання ОСОБА_1 про закриття провадження у справі на підставі п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 238, 242-244, 250, 305, 311, 321, 325 КАС України, суд
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про закриття провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий: Василенко Я.М.
Судді: Мельничук В.П.
Оксененко О.М.
Повний текст ухвали виготовлений 18.07.2024.