Справа № 620/1146/24 Суддя (судді) першої інстанції: Наталія БАРГАМІНА
17 липня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ганечко О.М.,
суддів Кузьменка В.В.,
Файдюка В.В.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 березня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови перерахунку пенсії ОСОБА_1 , виходячи із 69% сум грошового забезпечення з моменту звернення з відповідною заявою 12.10.2023; зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 , виходячи із 69% сум грошового забезпечення з моменту звернення з відповідною заявою 12.10.2023.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем було протиправно зменшено відсоткове значення розміру пенсії з 69% до 64%.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 березня 2024 року позов задоволено повністю.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_1 з 69% до 64% від відповідних сум грошового забезпечення з 12.10.2023.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити з 12.10.2013 перерахунок пенсії ОСОБА_1 , виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 69% від відповідних сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову, посилаючись на неповне з'ясування всіх обставин та порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.04.2024 відкрито апеляційне провадження та призначено скаргу до розгляду в порядку письмового провадження на 19.06.2024.
Розгляд апеляційної скарги 19.06.2024 не здійснювався, у зв'язку з перебуванням головуючого судді у відпустці. Розгляд апеляційної скарги призначено на 17.07.2024.
Дану справу розглянуто в порядку письмового провадження, оскільки, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно норм ст. 309 КАС України.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та отримує пенсію за вислугу років, відповідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яка була призначена з 31.12.2005 та до 31.12.2007 виплачувалась в розмірі 69% грошового забезпечення, з 01.01.2008 розмір пенсії складав 64% грошового забезпечення (а.с. 6, 9-12).
На звернення позивача, листом від 01.11.2023 № 18269-18261/К-02/2500/23, Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області повідомило позивача, що Законом України «Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного захисту та соціального військовослужбовців» від 04.04.2006 № 3591-IV було внесено зміни до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», згідно яких не передбачено збільшення пенсії на 5% особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби (а.с. 8).
Позивач, не погоджуючись з відсотковим зменшенням розміру призначеної пенсії, звернувся до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що застосування відповідачем при перерахунку пенсії позивача положень статті 13 Закону № 2262-ХІІ у редакції Закону № 3591-IV, є протиправним, оскільки ця норма стосується призначення нових, а не перерахунку раніше призначених пенсій. До того ж статтею 58 Конституції України закріплено принцип незворотності нормативно-правових актів у часі. Так, суд дійшов висновку про те, що при перерахунку пенсії позивача, немає підстав для застосування механізму нового обчислення пенсії за нормами частини першої статті 13 цього Закону, яка застосовується саме при першому призначенні пенсії. При перерахунку, пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір пенсії, натомість, відсоткове значення розміру основної пенсії, яке було визначене при її призначенні, є незмінним.
Натомість, апелянт вважає вказані висновки суду першої інстанції помилковими та необґрунтованими, позаяк з 01.01.2008 пенсія за вислугу років позивачу виплачується в розмірі 64% грошового забезпечення, оскільки з набуттям чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного захисту та соціального військовослужбовців» від 04.04.2006 № 3591-IV, не передбачено збільшення пенсії за вислугу років учасникам ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.
Згідно норм частини четвертої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон), усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Відповідно до пунктів «а» та «в» частини першої статті 13 Закону № 2262-ХІІ (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу), пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення; в) особам, зазначеним у пунктах "а" і "б" цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
З набуттям чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного захисту та соціального військовослужбовців» від 04.04.2006 № 3591-IV, нова редакція пункту «в» частини першої статті 13 Закону № 2262-ХІІ не передбачала вказаних 10 або 5-відсоткової доплати особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорії 1 або 2, 3 відповідно.
Водночас, що відсотковий розмір пенсії до відповідних сум грошового забезпечення при її призначенні установлюється статтею 13 Закону № 2262-ХІІ саме на час призначення пенсії. Натомість розміри складових грошового забезпечення, з яких обчислюється пенсія при її перерахунку на підставі статті 63 Закону № 2262-ХІІ, визначаються на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Під час розгляду даного спору в суді першої інстанції було досліджено, що пенсія за вислугу років була призначена позивачу в березні 2005 року відповідно до пунктів «а», «в» частини першої статті 13 Закону № 2262-ХІІ, її розмір складав 69% від грошового забезпечення, у тому числі 5% - збільшення розміру пенсії на підставі пункту «в» частини першої статті 13 цього Закону як особі, яка брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесена до категорії 3.
На час виникнення спірних правовідносин, стаття 13 Закону № 2262-ХІІ була чинною у редакції Закону № 3591-IV, яка не передбачала збільшення пенсії на вказані відсотки особам, що брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.
У контексті наведеного, колегія суддів наголошує на тому, що застосування відповідачем при перерахунку пенсії позивача положень статті 13 Закону № 2262-ХІІ, у редакції Закону № 3591-IV, є протиправним, оскільки ця норма стосується призначення нових, а не перерахунку раніше призначених пенсій. До того ж статтею 58 Конституції України, закріплено принцип незворотності нормативно-правових актів у часі, на чому цілком обґрунтовано наголосив суд першої інстанції.
Отже, при перерахунку пенсії позивача, немає підстав для застосування механізму нового обчислення пенсії за нормами частини першої статті 13 цього Закону, яка застосовується саме при першому призначенні пенсії, позаяк, при перерахунку пенсії, змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір пенсії, натомість, відсоткове значення розміру основної пенсії, яке було визначене при її призначенні, є незмінним.
Колегія суддів звертає увагу на те, що зазначення судом першої інстанції в резолютивній частині про зобов'язання відповідача здійснити з 12.10.2013 перерахунок пенсії ОСОБА_1 , виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 69% від відповідних сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум, є опискою, та може бути виправлено шляхом подання відповідної заяви, проте на зміст та правильність висновків по суті спору не впливає, позаяк, як в мотивувальній, так і в резолютивній частинах постанови, мова йшла саме про дату 12.10.2023.
Отже, доводи апеляційної скарги є безпідставними.
Позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновків суду першої інстанції.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, з огляду на що, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області - залишити без задоволення.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 березня 2024 року - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя О.М. Ганечко
Судді В.В. Кузьменко
В.В. Файдюк