Справа № 370/1493/21
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/9093/2024
10 липня 2024року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді - доповідача Слюсар Т.А.,
суддів: Голуб С.А., Таргоній Д.О.,
за участю секретаря судового засідання Гладкої І.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Мережко Оксани Олегівни в інтересах особи, яка не брала у часті у справі ОСОБА_1 на рішення Макарівського районного суду Київської області від 13 вересня 2021 року у складі судді Мазки Н.Б.,
у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Макарівської селищної ради Київської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,-
У червні 2021 року ОСОБА_2 звернувся у суд із позовом до Макарівської селищної ради Київської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, у якому просив: надати йому додатковий строк для прийняття спадщини тривалістю три місяці від набрання рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини, що залишилась після смерті бабусі ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позов обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його бабуся ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка за життя склала заповіт, який посвідчений секретарем виконкому Копилівської сільської ради Макарівського району Київської області ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та зареєстрований в реєстрі за №123, та заповіла усе своє майно ОСОБА_2
Померла була власницею будинку та земельних ділянок з кадастровими номерами: 3222783201:01:012:0060, 3222783201:01:012:0061, за адресою: АДРЕСА_1 .
Останнім місцем проживання померлої ОСОБА_3 було: АДРЕСА_1 .
У квітні 2021 року, ще до спливу строку на прийняття спадщини він, позивач звернувся до приватного нотаріуса Макарівського районного нотаріального округу Лисенко Л.В. з питань прийняття спадщини після смерті бабусі, однак заяву про прийняття спадщини не була прийнято, оскільки довідка про останні місце проживання померлої не містила дати та номеру і було запропоновано отримати нову довідку.
В подальшому він, позивач захворів, 15 квітня 2021 року звернувся до поліклініки, де був поставлений діагноз: ГРВІ, гострий бронхіт, гостра двостороння часткова пневмонія, набряк легенів, гострий односторонній серозний пієлонефрит. За рекомендаціями лікаря та враховуючи епідеміологічну ситуацію в України, він лікувався вдома і не міг у період з 15 квітня по 15 травня 2021 року поїхати до Макарівської міської ради, щоб отримати відповідну довідку. На телефонні дзвінки у відповідача не відповідали, і як пізніше виявилось, що там здебільшого працівники працюють дистанційно, а додзвонитися можна на мобільний номер телефону, який зазначений на аркуші паперу на дверях установити.
Враховуючи введення карантину в місті Києві і Київській області до 30 квітня 2021 року включно, під час якого органи місцевого самоврядування працювали без особистого прийому громадян, децентралізацію (реорганізацію) органів міського самоврядування (Копилівська сільська рада Макарівського району Київської області перебуває у процесі припинення), відсутність доступу до Макарівської селищної ради, обмеження руху громадського транспорту і користування громадським транспортом лише за спеціальними перепустками, травневі свята, його хворобу та його проживання в іншому місті, отримати відповідну довідку вдалося лише 18 травня 2021 року.
Після повторного звернення до нотаріуса, остання повідомила, що не може прийняти заяву з посиланням на пропущення строку для прийняття спадщини та відсутність доказів постійного проживання з померлою на час смерті і порадила звернутися до суду.
Позивач ОСОБА_2 звертає увагу, що після смерті бабусі він через об'єктивні, поважні, істотні причини не міг звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини завчасно. По-перше, через тривале лікування у період з 15 квітня по 15 травня 2021 року. По-друге, у зв'язку з відсутністю належної довідки про останнє місце проживання бабусі, яка разом із свідоцтвом про смерть є обов'язковим документом для приймання заяви про прийняття спадщини та відкриття спадкової справи, яка з поважних причин була отримана ним після закінчення лікування, послаблення дії карантину, та вже після спливу строку для прийняття спадщини.
Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 13 вересня 2021 року позов ОСОБА_2 задоволено.
В апеляційній скарзі адвокат Мережко О.О. в інтересах особи, яка не брала у часті у справі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Макарівського районного суду Київської області від 13 вересня 2021 року та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що скаржниця є донькою спадкодавця - ОСОБА_3 , а отже є спадкоємицею першої черги.
Вказує, що факт не прийняття спадщини, спадкоємцем за заповітом дає право спадкоємцю першої черги право на спадкування спадкового майна.
Зазначає, що вона була обмежена у своєму праві приймати участь при розгляді справи та навести свої доводи та аргументи, щодо доцільності визнання додаткового строку на прийняття спадщини ОСОБА_2 , оскільки не була залучена до розгляду справи судом першої інстанції.
У судовому засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_2 адвокат Ільїн Я.С. просив апеляційну скаргу залишити без задоволення.
У судове засідання апеляційного суду скаржниця та представник відповідача не з'явилися, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали цивільної справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційне провадження підлягає закриттю виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 27.11.2008, посвідченому секретарем виконкому Копилівської сільської ради Макарівського району Київської області та зареєстрованому за № 123, ОСОБА_3 на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження: все своє майно, де б воно і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що належатиме їй на день смерті і на що вона за Законом матиме право заповідає ОСОБА_2 (а.с. 14).
Згідно свідоцтву про смерть, серії НОМЕР_1 , виданому 04.11.2020 Київським міським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , у віці 88 років, про що складено відповідний актовий запис № 18895 (а.с. 9).
З довідки № 186, від 18.05.2021, виданої старостою сіл Копилів та Северинівка Макарівської селищної ради, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , убачається, що вона дійсно проживала та була зареєстрована до дня смерті за адресою: АДРЕСА_1 . За вказаною адресою була зареєстрована та проживала одна (а.с. 11).
Згідно Свідоцтву про право власності на нерухоме майно від 12.12.2007, виданому виконкомом Копилівської сільської ради Київської області, ОСОБА_3 є власником домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 15).
Відповідно Державним актам на право власності на земельні ділянки відповідно серії ЯД № 949512, серії ЯД № 949511, ОСОБА_3 є власником земельних ділянок, які розташовані в АДРЕСА_1 , а саме: кадастровий номер 3222783201:01:012:0060 площею 0.157 га з цільовим призначенням ведення особистого селянського господарства; кадастровий номер 3222783201:01:012:0061 площею 0.250 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд (а.с. 16-17).
З свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданому 07.08.86 Дарницьким відділом ЗАГС міста Києва, ОСОБА_2 , народився ІНФОРМАЦІЯ_6 , його матір'ю вказана ОСОБА_1 , а з повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданому 14.01.2021 виконавчим комітетом Копилівської сільської ради Макарівського району Київської області, ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_7 і її матір'ю вказана ОСОБА_3 (а.с. 7-8).
Згідно довідки № 4849 від 15.05.2021, виданої КНП "ЦПМСД" ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_6 , знаходився на амбулаторному лікуванні з 15.04.2021 по 15.05.2021 з діагнозом: ГРВІ гострий бронхіт, гостра двостороння часткова пневмонія, набряк легенів, гострий односторонній серозний пієлонефрит (а.с. 13).
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що докази позивача є належними, допустимими та такими, що підтверджують поважність причин пропуску строку звернення до нотаріуса про прийняття спадщини.
Оскаржуючи рішення суду ОСОБА_1 вказує, що оскільки вона є донькою ОСОБА_3 , а отже є спадкоємицею першої черги й має право на її прийняття, проте не була залучена до участі у справі, що призвело до порушення її прав.
Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст. ст. 1261-1265 ЦК України.
Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (ст. ст. 1216 ч. 1, 1220 ч. 1, 1223 ч. ч. 2,3 ЦК України).
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві із часу відкриття спадщини.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах-уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах-уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ст. ст. 1268 ч. ч. 1,5, 1269 ч. 1, 127- ч. 1, 1272 ч. ч. 1-3 ЦК України).
У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ч. 1 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина 1 статті 1270 України).
Як убачається з листа-відповіді № 881/01-16 від 03.09.2021 Макарівської районної державної нотаріальної контри Київської області, а також витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 64750312 від 18.05.2021, спадкова справа до майна померлої ОСОБА_3 не заводилася, інформація про це у Спадковому реєстрі відсутня (а.с. 12, 36).
Коло спадкоємців, які мають право на обов'язкову частку у спадщині, визначається на день відкриття спадщини.
Разом з тим, у справі відсутні докази звернення ОСОБА_1 у встановлений законом строк після смерті ОСОБА_3 з відповідною заявою про прийняття спадщини, не долучено й доказів їх спільного проживання на день смерті з спадкодавиці.
Отже, матеріалами справи не доведено прийняття скаржницею спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3 , а ця обставина виключала правові підстави залучення зазначеної особи до участі у справі.
Відтак оскаржуваним рішенням не вирішувалось питання про права і обов'язки скаржниці у зв'язку із чим колегія суддів вважає, що ОСОБА_1 не є належним суб'єктом оскарження рішення суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у розгляді справи, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Вказана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов'язків. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв'язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов'язок і такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.
За таких обставин, судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов'язків цієї особи, тобто, судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не є підставою для висновку про вирішення судом питань про права та обов'язки цієї особи та не може братися до уваги.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного суду від 17 листопада 2021 року в справі № 201/5161/19 (провадження № 61-11297св21), від 13 січня 2021 року у справі № 466/5766/13-ц (провадження № 61-13912св20), від 29 червня 2021 року у справі № 201/751/14-ц (провадження № 61-1490св21), від 28 жовтня 2021 року у справі № 529/690/18 (провадження № 61-6006св21) та від 02 листопада 2021 року у справі № 314/5611/19 (провадження № 61-3829св21).
З огляду на викладене, право на апеляційне оскарження мають особи, які не брали участі в справі, проте, ухвалене судом рішення певним чином впливає на їх права та обов'язки, завдає шкоди, що може виражатися у несприятливих для них наслідках.
Таким чином, суд апеляційної інстанції має першочергово з'ясувати, чи зачіпає оскаржуване судове рішення безпосередньо права та обов'язки заявника, та лише після встановлення таких обставин, вирішити питання про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що ухвалене судом першої інстанції рішення не впливає на права та обов'язки заявника, - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду.
Згідно ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Виходячи з викладеного, приймаючи до уваги, що жодного належного доказу на підтвердження порушення оскаржуваним рішенням прав скаржника суду не надано, апеляційний суд дійшов висновку, що оскаржуваним рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки ОСОБА_1 не вирішувалися, тому, апеляційне провадження підлягає закриттю.
Доводи скаржника не вказують на те, що оскаржуваним рішенням вирішено питання про права та інтереси особи, яка звертається із апеляційною скаргою, тоді як наявність порушених прав є основною умовою для здійснення судового захисту та за відсутності яких захист не здійснюється.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.
За таких обставин апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Макарівського районного суду Київської області від 13 вересня 2021 року підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст. 362, 383 ЦПК України, суд,-
Апеляційне провадження за апеляційною скаргою адвоката Мережко Оксани Олегівни в інтересах особи, яка не брала у часті у справі ОСОБА_1 на рішення Макарівського районного суду Київської області від 13 вересня 2021 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Макарівської селищної ради Київської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - закрити.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дати складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повне судове рішення складено 15 липня 2024 року.
Суддя-доповідач:
Судді: