23 травня 2024 року
м. Київ
апеляційне провадження № 33/824/1778/2024
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Євграфової Є.П.
за участі представника Київської митниці Келеберденка В. В.,
захисника ОСОБА_1 , адвоката Нечипорук І. І.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської митниці,
на постанову Солом'янського районного суду м. Києва
в складі судді Ішуніна Л. М.
від 16 лютого 2024 року
у справі № 760/24419/23 Солом'янського районного суду м. Києва
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 МК України
громадянина - ОСОБА_2 , громадянство України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , керівника ТОВ «КОМЕРЦІЙНА ФІРМА «АЛЬЯНС УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ: 41692188; юридична адреса: 08131, Київська обл., Бучанський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Соборна, буд. 114, літ. Е, корп. 4),
Відповідно до протоколу про порушення митних правил від 15 вересня 2023 року №1048/10000/23 20 січня 2021 року на митну територію України з Туреччини через п/п «Чорноморський морський торгівельний порт» м/п «Чорноморський» Одеської митниці Держмитслужби у вантажному автомобілі CA2775CE/CA2124XM на адресу ТОВ «КФ «АЛЬЯНС Україна», (с. Софіївська Борщагівка, вул. Соборна, буд. 114 літ. Е, корп. 4) ввезено товари: «кондитерські вироби в асортименті торговельної марки «Torku»», загальною вагою брутто - 19180 кг, кількість місць - 3896.
Підставою для переміщення вказаних товарів через митний кордон України були: попередня митна декларація одержувача ТОВ «КФ «АЛЬЯНС Україна» від 19 січня 2021 року №UA100110/2021/830146, а також товаросупровідні документи: СMR від 15 січня 2021 року №21/000177, інвойс від 15 січня 2021 року № ERC2021000000010 з зазначенням вартості товарів - 10946,52 дол. США.
Після прибуття у зону діяльності Київської митниці Держмитслужби, зазначені товари для вільного обігу на митній території України були заявлені декларантом ПП «88» гр. ОСОБА_3 на митному посту «Західний» (відділ митного оформлення № 3) за ЕМД від 21 січня 2021 року № UA100110/2021/810360.
Разом із вказаною митною декларацією до митниці були надані такі документи: контракт від 30 липня 2019 року № 3007-2019, укладений між компанією «Ercan Gida Sanayi Nakliyat Pazarlama ve Dis Ticaret Limited Sirketi» та ТОВ «КФ «АЛЬЯНС Україна» в особі директора ОСОБА_2 , СMR від 15 січня 2021 року №21/000177, інвойс від 15 січня 2021 року №ERC2021000000010 та інші необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення документи, які зазначені в графі 44 вказаної митної декларації.
12 серпня 2021 року було направлено запит до митних органів Турецької Республіки з метою перевірки законності ввезення на митну територію України товарів: «кондитерські вироби в асортименті торговельної марки «Torku»», одержувачем яких виступало ТОВ «КФ «АЛЬЯНС Україна».
27 липня 2023 року до Київської митниці надійшла відповідь від митних органів Турецької Республіки, з якої слідує, що відомості щодо вартості зазначених товарів в документах, отриманих від митних органів Турецької Республіки, не відповідають даним, зазначеним в документах, наданих ТОВ «КФ «АЛЬЯНС Україна» для здійснення митного контролю та оформлення в Україні.
Таким чином, як зазначено в протоколі, товари: «кондитерські вироби в асортименті торговельної марки «Torku», загальною вагою брутто 19180 кг та загальною вартістю 27 303,01 доларів США, що згідно з курсом НБУ станом на дату переміщення товарів через митний кордон України (20 січня 2021 року) становив 768 699,86 грн, були переміщені через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу, як підстави для переміщення товарів, документів, що містять неправдиві відомості, необхідні для визначення митної вартості товарів.
Відповідно до інформації з інтернету (opendatabot.ua) на момент переміщення через митний кордон України та митного оформлення вказаних товарів керівником ТОВ «КФ «АЛЬЯНС Україна» був ОСОБА_4 ..
Таким чином, в діях керівника ТОВ «КФ «АЛЬЯНС Україна» ОСОБА_2 наявні ознаки порушення митних правил, передбачених частиною першою статті 483 МК України.
Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 16 лютого 2024 року провадження відносно громадянина України ОСОБА_2 в справі про порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України закрито, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Не погоджуючись з вказаною постановою, Київська митниця подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову про порушення митних правил та прийняти нову постанову, якою ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні порушення митних правил передбачених ч. 1 ст. 483 МК України. Апелянт вважає, що судом першої інстанції не враховано, що ч. 8 ст. 336 МК України визначено, що митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом направлення запитів до уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих митному органу.
Судом першої інстанції не було враховано, що під час провадження по справі про порушення митних правил № 1048/10000/23 відповідно до ст. ст. 508, 510 МК України посадовою особою Київської митниці до ТОВ «КФ «АЛЬЯНС УКРАЇНА» було направлено вимогу про надання копії експортної декларації Турецької Республіки на поставлену партію товару за інвойсом від 15.01.2021 р. № ERC2021000000010, з якої слідує, що відомості щодо вартості зазначених товарів в документах, отриманих від митних органів Турецької Республіки, не відповідають даним, зазначеним в документах, наданих ТОВ «КФ «АЛЬЯНС Україна», директором якого є ОСОБА_2 для здійснення митного контролю та оформлення в Україні.
Вказував, що отримані в рамках Угоди про взаємну адміністративну допомогу в митних справах між Україною та Турецькою Республікою копії документів є належними та допустимими доказами у справі про порушення митних правил № 760/24417/23, які підтверджують неавтентичність поданих у якості підстав для переміщення через митний кордон України товарів документів-інвойсу від 15 січня 2021 року № УRС2021000000010.
За таких обставин, дії директора ТОВ «КФ «АЛЬЯНС Україна» ОСОБА_2 призвели до переміщення товарів «кондитерські вироби в асортименті торгівельної марки «Torku» загальною вартістю 768 699 грн 86 коп через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу, як підстави для переміщення товарів, документів, що містять неправдиві відомості, необхідні для визначення митної вартості товарів.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник Київської митниці апеляційну скаргу підтримав, просив задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати й ухвалити нову, про притягнення ОСОБА_2 до відповідальності за порушення митних правил.
Захисник ОСОБА_1 , адвоката Нечипорук І. І. заперечив проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи постанову суду першої інстанції законною.
Дослідивши матеріали адміністративного провадження та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника Київської митниці та захисника Белінського В. І. суд апеляційної інстанції приходить до наступних висновків.
Згідно з частиною п'ятою статті 2 КУпАП питання щодо адміністративної відповідальності за порушення митних правил регулює Митний кодекс (далі - МК).
Частиною першою статті 458 МК встановлено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке є протиправними, винними (умисними або з необережності) діями чи бездіяльністю, що посягають на встановлений Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій із товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи Кодексом чи іншими законами України, і за які Кодексом установлено адміністративну відповідальність.
Згідно зі статтею 487 МК провадження у справах про порушення митних правил здійснюють відповідно до Кодексу, а в частині, що її не регулює Кодекс, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Приписами КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (частина перша статті 9)
Завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням" (частина перша статті 486 МК).
Посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (стаття 489 МК ).
Матеріалами справи підтверджується, що 15 вересня 2023 року головним державним інспектором сектору взаємної адміністративної допомоги управління боротьби з контрабандою та порушенням митних правил Київської митниці Толкачовим М. В. складено відносно громадянина України ОСОБА_2 протокол № 1048/10000/23 про порушення митних правил за частиною першою статті 483 МК України.
За фабулою складеного протоколу, в діях керівника та директора ТОВ «КФ «АЛЬЯНС УКРАЇНА» ОСОБА_2 наявні ознаки порушення митних правил, передбачених частиною першою статті 483 МК України, а саме, переміщення товарів: «кондитерські вироби в асортименті торговельної марки «Torku» загальною вартістю 768 699,86 грн через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу, як підстави для переміщення товарів, документів, що містять неправдиві відомості, необхідні для визначення митної вартості товарів.
Висновок митного органу про те, що митному органу були подані неправдиві відомості ґрунтуються на відповіді від митних органів Турецької Республіки, яка надійшла 27 липня 2023 року до Київської митниці.
Як зазначено в протоколі під час співставлення відомостей, зазначених в документах, надісланих органами Турецької республіки, з даними, вказаними у матеріалах митного оформлення за ЕМД № UA100110/2021/810360, встановлено відмінність у вартості товарів, а саме, відповідно до інвойсу від 15 січня 2021 року № ERC2021000000010 та ЕМД № UA100110/2021/810360 вартість становить - 10946,52 дол. США, а згідно з документами наданими митними органами Турецької республіки - 27303,01 дол. США.
Із матеріалів зазначеної відповіді, що міститься на а.с. 36-58 вбачається, що 17.07.2023 року Державною митною службою України на запит від 12.08.2021 року отримано відповідь Міністерства торгівлі Туреччини від 08.06.2023 року, у якій повідомляється про направлення копії запитуваних листом від 12.08.2021 року документів. У додатку до цього листа значить «1 папка». Перелік документів відсутній.
Частиною 1 ст. 483 МК встановлено адміністративну відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.
Безпосереднім об'єктом посягання при вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 483 МК України, є встановлений порядок переміщення товарів через митний кордон України. Об'єктивною стороною даного правопорушення є безпосередньо переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України, тобто, розуміється активна поведінка (вчинок) особи. Переміщення предметів із приховуванням від митного контролю - це їх переміщення через митний кордон різними шляхами, зокрема, шляхом подання митному органу, як підстави для переміщення товарів, документів, одержаних незаконним шляхом або таких, що містять неправдиві відомості.
При цьому, документи що містять неправдиві відомості є різновидом підроблених документів, а саме - справжнім документом, до якого внесено неправдиві відомості, а саме, відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, які не відповідають дійсності.
Неправдиві відомості можуть буть внесені шляхом: виправлення, підчищення, дописки, вклейки, заміни і т.п. як окремого тексту, який міститься в документах, так і цілих аркушів або їх частин; підробки, підміни підписів посадових осіб; підробки, підміни печаток та інших графічних елементів документа; шляхом сканування і нової цілісної роздруківки підробленого документа тощо.
Суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення, визначеного ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, передбачає наявність прямого умислу, тобто винний у скоєнні правопорушення чітко розуміє та усвідомлює обставини і характер незаконного переміщення товарів, предметів через митну територію України і прагне їх ввезти на територію України з порушенням встановленого порядку чи вивезти з України.
Таким чином, правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, може бути вчинено лише умисно, коли особа знає, що документи, які вона надає митному органу як підставу для переміщення товару є підробленими чи одержані незаконним шляхом або містять неправдиві дані, але бажає таким чином незаконно перемістити товар.
Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що 30 липня 2019 року між компанією «ERCAN GIDA SAN.NAK.PAZ.VE DIS TIC.LTD.STI» (Турція) в особі генерального директора Абдулкадіра Ерджана (продавець) та ТОВ «КФ «АЛЬЯНС УКРАЇНА» в особі директора ОСОБА_2 (покупець) укладено контракт № 3007-2019, за умовами якого продавець зобов'язується поставляти покупцю в 2019-2021 роках на умовах СРТ-Київ, України (Інкотермс - 2010) вантаж - кондитерська продукція та інші товари відповідно до інвойсів, в кількості і в асортименті, що зазначені в інвойсі на кожну поставку (пункт 1.1 контракту).
Згідно з пунктом 2.2. контракту продавець поставляє товар покупцю на підставі інвойсів до цього контракту.
Пунктом 5.1. контракту встановлено, що ціни на кожен вид товару вказуються в інвойсах до цього контракту.
Відповідно до пункту 6.3. контракту розуміється, що на рахунок продавця повинна надійти сума, що зазначена в інвойсі.
Відповідно до умов вказаного контракту № 3007-2019 від 30 липня 2019 року та інвойсу № ERC2021000000010 від 15 січня 2021 року товари поставлялись на умовах Інкотермс - СРТ Київ, відповідно до яких продавець був зобов'язаний зокрема: доставити товар, пред'явивши комерційний рахунок-фактуру й надати інші послуги за договором; взяти на себе перевезення вантажів до пункту призначення; надати актуальні транспортні документи протягом узгодженого періоду відвантаження; покрити всі витрати з оформлення експорту; тощо, а покупець серед іншого оплатити вартість товару за договором; забрати товар у перевізника в пункті призначення або в іншій точці вивантаження; оплатити витрати на мита і податки на імпорт.
Митна декларація ЕМД № UA100110/2021/810360 від 21 січня 2021 року оформлена на підставі товаросупровідних документів, отриманих від продавця товарів - компанії «ERCAN GIDA SAN.NAK.PAZ.VE DIS TIC.LTD.STI» (Турція), а саме: СMR від 15 січня 2021 року № 21/000177, інвойс від 15 січня 2021 року № ERC2021000000010 на суму 10 046,52 дол. США.
Отже, процедура декларування даного товару була здійснена виключно на підставі товаросупровідних документів, наданих відправником вантажу.
На виконання умов контракту ТОВ «КФ «АЛЬЯНС УКРАЇНА» здійснило оплату за поставлені товари в сумі 10 946,52 дол. США, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті № 58 від 09 березня 2021 року.
З моменту оплати товару згідно рахунку-фактури (інвойсу) від 15 січня 2021 року № ERC2021000000010 до ТОВ «КФ «АЛЬЯНС УКРАЇНА» компанією «ERCAN GIDA SANAYI NAKILIYAT PAZARLAM A VE DIS TICARET LIMITED SIRKETI» жодних претензій щодо оплати товару не в повному обсязі не пред'являлось.
Отже, сума оплати - 10 946,52 дол. США відповідає сумі, яка зазначена в інвойсі від 15 січня 2021 року № ERC2021000000010, що був поданий у якості підстави для переміщення товарів через митний кордон України, а в подальшому - до митного контролю та оформлення.
Інших оплат згідно того ж самого інвойсу до ТОВ «КФ «АЛЬЯНС УКРАЇНА» на користь компанієї «ERCAN GIDA SANAYI NAKILIYAT PAZARLAM A VE DIS TICARET LIMITED SIRKETI» не здійснювало, що підтверджується поданими на вимогу апеляційного суду виписками по банківському рахунку та копіями платіжних доручень за період 07.2019 по 04.2024 р. (а.с. 190-214).
Отже, як правильно встановлено судом першої інстанції, товар придбавався ТОВ «КФ «АЛЬЯНС УКРАЇНА» у компанії «ERCAN GIDA SANAYI NAKILIYAT PAZARLAM A VE DIS TICARET LIMITED SIRKETI» за який ТОВ «КФ «АЛЬЯНС УКРАЇНА» здійснило повну оплату. Вартість товару було зазначено в декларації ЕМД № UA100110/2021/810360 від 21 січня 2021 року на підставі інвойсу від 15 січня 2021 року № ERC2021000000010 на суму 10 946,52 дол. США, який видано продавцем відповідно до умов контракту № 3007-2019 від 30 липня 2019 року, тобто вказано вартість у відповідності до вимог законодавства.
Доказів того, що у поданий для декларування інвойс від 15 січня 2021 року № ERC2021000000010, ТОВ «КФ «АЛЬЯНС УКРАЇНА», чи інша особа, внесли відомості щодо вартості товару, які не відповідають дійсності, матеріали справи не містять, як і висновків безпосередньо митного органу про підробку такого документу, як спосіб внесення неправдивих відомостей. Висновок митного органи, що ґрунтується на співставленні відомостей, зазначених в документах, надісланих органами Турецької республіки, з даними, вказаними у матеріалах митного оформлення, не є беззаперечним доказом того, що неправдиві відомості містяться саме в документах, поданих для митного оформлення в Україні.
Відповідно до статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Право на справедливий суд за статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (1950 р.) (далі - Конвенція) охоплює, зокрема, право на справедливий судовий розгляд.
Європейський суд з прав людини для застосування гарантій Конвенції, які стосуються кримінальних аспектів, напрацював три критерії, на основі яких діяння можна вважати кримінальним, а саме: 1) з'ясування того, як його кваліфікують у національному праві: кримінальне правопорушення, адміністративне, дисциплінарне тощо; 2) природа правопорушення; 3) характер і суворість (ступінь тяжкості) покарання, що його може бути застосовано до особи [рішення у справі Engel and оthers v. The Netherlands від 8 червня 1976 року (заяви №№ 5100/71, 5101/71, 5102/71, 5354/72, 5370/72), § 82, § 83]. Для застосування статті 6 Конвенції в кримінальній ділянці достатньо, щоб правопорушення за своїм характером вважалось кримінальним з погляду Конвенції або щоб за вчинене правопорушення до особи було застосовано покарання, яке за своїм характером і ступенем суворості належало в цілому до кримінальної ділянки [рішення у справі Lutz v. Germany від 25 серпня 1987 року (заява № 9912/82), § 55].
Отже, за сталою практикою Європейського суду з прав людини такі адміністративні стягнення, як адміністративний арешт і значні адміністративні штрафи, є співмірними з кримінальним покаранням [рішення у справах Engel and others v. The Netherlands від 8 червня 1976 року (заяви №№ 5100/71, 5101/71, 5102/71, 5354/72, 5370/72), Гурепка проти України/Gurepka v. Ukraine від 6 вересня 2005 року (заява № 61406/00), A. Menarini Diagnostics S.R.L. v. Italy від 27 вересня 2011 року (заява № 43509/08)].
Європейський суд з прав людини в § 21 рішення у справі Надточій проти України/Nadtochiy v. Ukraine від 15 травня 2008 року (заява № 7460/03), зокрема, зазначив, що «приписи Митного кодексу безпосередньо поширюються на всіх громадян, які перетинають кордон, та регулюють їх поведінку у спосіб застосування стягнень (штраф та конфіскація), що є як покаранням, так і стримуванням від вчинення порушення. Отже, митні правопорушення, що їх оспорюють, мають ознаки, притаманні «кримінальному звинуваченню» в розумінні статті 6 Конвенції».
Приписи санкції частини першої статті 483 Кодексу мають кримінально-правовий характер як за своєю каральною та стримувальною метою, так і за суворістю визначеного нею додаткового обов'язкового адміністративного стягнення у вигляді конфіскації.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України», «Кобець проти України», «Ірландія проти Сполученого Королівства» та ін.). Обов'язок доведення вини «поза розумним сумнівом» лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь підсудного. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Деталі обвинувачення мають дуже суттєве значення, а його неконкретність розглядається ЄСПЛ як порушення права на захист (Справа «Маттоціа проти Італії» від 25 липня 2000 року).
Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019 у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) статті 368-2 КК України зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «indubioproreo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу.
У мотивувальної частини Рішення від 22 грудня 2010 р. № 23-рп/2010 Конституційний Суд України зазначив, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4).
Отже презумпція невинуватості, крім кримінального процесу, підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення та означає, що всі сумніви стосовно події порушення та винуватості особи, яка притягується до відповідальності, тлумачяться на її користь; недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
У справі «Barbera, Messeguand Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Одночасно сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. The United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту».
Якість складання протоколу є дуже важливою стадією оформлення справи про адміністративне правопорушення, й фактично є «обвинуваченням» держави щодо особи, що потребує належного до цього ставлення.
Виходячи із стандарту доведення «поза розумним сумнівом» апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що в діях ОСОБА_2 відсутня об'єктивна ознака складу правопорушення, адже справа про порушення митних правил не містить будь-яких відомостей та жодних доказів того, що ОСОБА_2 , як директором ТОВ «КФ «АЛЬЯНС УКРАЇНА», вчинялись будь-які умисні дії по складанню, підписанню, направленню, пред'явленню тощо товаросупровідних документів, які б були спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю; митним органом не надано будь-яких доказів, на підтвердження того, що громадянином України ОСОБА_2 , як директором ТОВ «КФ «АЛЬЯНС УКРАЇНА», подано документи, що містять неправдиві відомості необхідні для визначення митної вартості товарів.
З огляду на наведене, доводи апеляційної скарги не знайшли підтвердження, постанова суду першої інстанції є законною і обґрунтованою, підстави для її скасування не встановлені.
Керуючись ст.294 КУпАП апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Київської митниці залишити без задоволення.
Постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 16 лютого 2024 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Є.П. Євграфова