П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
18 липня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/2564/24
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Скрипченка В.О.,
суддів Коваля М.П. та Осіпова Ю.В.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про розгляд справи за участю сторін за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2024 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2024 року в задоволенні адміністративного позову позивачу відмовлено.
Ухвалами П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18.04.2024 року відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи в порядку письмового провадження.
29.05.2024 року від позивача надійша заява, в якій заявлено клопотання про розгляд справи за участю сторін.
Вирішуючи вказану заяву, колегія суддів зазначає наступне.
Судом першої інстанції справа була розглянута за правилами ст. 262 КАС України в порядку спрощеного провадження.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно з частиною шостою статті 262 КАС України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:
1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;
2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Так, оцінивши категорію та складність справи, кількість сторін, обсяг та характер доказів у справі, колегія суддів дійшла висновку, що характер спірних правовідносин і предмет доказування не потребують заслуховування пояснень представників сторін та, відповідно, проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Колегія суддів зауважує, що в заяві про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін позивач не вказує на наявність обставин та/або доказів у справі, які потребують надання представниками сторін усних пояснень з метою її правильного вирішення.
В даному випадку, колегія суддів наголошує, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін жодним чином не порушує основні засадами (принципи) адміністративного судочинства та не обмежує сторін в реалізації ними своїх процесуальних прав.
Колегія суддів зазначає, що бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої доводи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 15 червня 2021 року у справі № 755/12623/19.
Також, слід зазначити й про те, що саме по собі клопотання сторони про розгляд справи за її участю, яка, відповідно до процесуального закону може розглядатися в порядку письмового провадження, не є достатньою підставою для призначення її до розгляду у відкритому судовому засіданні.
Такий висновок відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній в ухвалі від 27.08.2019р. у справі №826/7244/18, а саме: бажання сторін у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, висловлені ними в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення справи до розгляду з викликом її учасників.
Вирішуючи заявлене клопотання учасника справи про його бажання брати участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції також враховує практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово висловлювався з приводу відсутності публічних слухань.
Зокрема, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах, в контексті п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983р. у справі «Ахеn v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25.04.2002р. «Varela Assalino contre le Portugal», заява №64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги п.1 ст.6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
За наведених обставин, на підставі пункту 2 частини шостої статті 262 КАС України, колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Керуючись ст.ст. 243, 248, 256, 262, 306, 307, 311, 312, 321 КАС України, апеляційний суд,-
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про здійснення апеляційного розгляду справи за участю сторін - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В.О.Скрипченко
Суддя М.П. Коваль
Суддя Ю.В.Осіпов