П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
18 липня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/26649/23
Перша інстанція: суддя Левчук О.А.,
повний текст судового рішення
складено 28.03.2024, м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді -Кравченка К.В.,
судді -Джабурія О.В.
судді -Вербицької Н.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 28 березня 2024 року в порядку статті 382 КАС України по справі за позовом ОСОБА_1 до Інформаційного агентства про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії,-
У жовтні 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Інформаційного агентства (далі - відповідач) про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19.12.2023 року позов задоволено частково.
25.03.2024 року до суду першої інстанції надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення судового контролю, в порядку статті 382 КАС України, в обґрунтування якої зазначено, що після набрання законної сили рішенням суду, він звернувся із заявою про примусове виконання рішення суду до Печерського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) та 22.02.2024 року за його заявою було відкрито виконавче провадження ВП №74244662, боржнику надано 10-денний термін щодо добровільного виконання рішення суду. Однак, станом на день звернення до суду рішення ані в добровільному, ані в примусовому порядку не виконано.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 28.03.2024 року у задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю по справі №420/26649/23 відмовлено в повному обсязі.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити у справі нове рішення, яким задовольнити вимоги позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19.12.2023 року адміністративний позов задоволено частково, визнано протиправними дії Інформаційного агентства щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за період з 29.01.2020 року по 19.05.2023 року, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законами України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», «Про Державний бюджет України на 2021 рік», «Про Державний бюджет України на 2022 рік», «Про Державний бюджет України на 2023 рік»; зобов'язано Інформаційне агентство перерахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення, грошову допомогу для оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за період з 29.01.2020 року по 19.05.2023 року, з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законами України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», «Про Державний бюджет України на 2021 рік», «Про Державний бюджет України на 2022 рік», «Про Державний бюджет України на 2023 рік», з урахуванням раніше виплачених сум.
26.01.2024 року по справі №420/26649/23 видано виконавчий лист.
23.02.2024 року державним виконавцем Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відкрито виконавче провадження №74244662 з примусового виконання виконавчого листа №420/26649/23, виданого 26.01.2024 року Одеським окружним адміністративним судом.
Відмовляючи в задоволення заяви про встановлення судового контролю, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не зазначено та не надано беззаперечних доказів, які підтверджують необхідність станом на теперішній час встановлення судового контролю за виконанням рішення суду по даній справі, зокрема, що використані всі можливості для примусового виконання рішення суду та що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишитися невиконаним.
Колегія суддів при вирішенні даного спору виходить з наступного.
Відповідно до п.9 ч.2 ст.129 Конституції України, обов'язковість судового рішення є однією із основних засад судочинства.
Згідно зі ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Відповідно до ст.14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом
Аналогічні положення містяться в ст.370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Судовий контроль це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.
Положеннями ч.1 та 2 ст.382 КАС України визначено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Колегія суддів зазначає, що судовий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої інстанції, а в разі неподання такого звіту встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.
Обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтями 14, 370 КАС України.
Таким чином, фактичне (не у повному обсязі) не виконання рішення суду, що набрало законної сили, є достатньою правовою обставиною для застосування судом заходів судового контролю.
При цьому, застосування зазначених процесуальних дій є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Слід враховувати, що у цій справі в судовому порядку підтверджено право позивача на отримання грошового забезпечення у період з 29.01.2020 року по 19.05.2023 року з використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.
Судове рішення в цій адміністративній справі набрало законної сили 20.01.2024 року.
Разом з цим, відповідно до статті 373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Судова колегія враховує, що на момент звернення із заявою про встановлення судового контролю виданий у цій справі виконавчий лист позивачем було пред'явлено до примусового виконання та 23.02.2024 року державним виконавцем Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відкрито виконавче провадження №74244662 з примусового виконання виконавчого листа №420/26649/23, виданого 26.01.2024 року Одеським окружним адміністративним судом.
Проте, судова колегія зауважує, що обставини, які б свідчили про ухилення відповідача від виконання рішення або ж вчинення неправомірних дій, які призводять до не виконання судового рішення, заявником не наведено та не обґрунтовано.
Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 року у справі №806/2143/15 звернув увагу, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, пов'язані з невиконанням судового рішення в цій справі.
Також у постанові Верховного Суду від 23.06.2020 року по справі №802/357/17-а зроблено висновок про те, що звертаючись до суду із заявою про встановлення судового контролю, позивач зобов'язаний навести аргументи на переконання необхідності вжиття таких процесуальних заходів і надати докази в підтвердження наміру відповідача на ухилення від виконання судового рішення.
Судом першої інстанції вірно зазначено, що заявником не зазначено та не надано беззаперечних доказів, які підтверджують необхідність станом на теперішній час встановлення судового контролю за виконанням рішення суду по даній справі, зокрема що використані всі можливості для примусового виконання рішення суду та що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишитися невиконаним.
Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.311, ст.315, ст.316, ст.321, ст.322, ст.325, ст.328 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 28 березня 2024 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач К.В. Кравченко
Судді О.В. Джабурія Н.В. Вербицька