П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
18 липня 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/12702/21
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Федусика А.Г.,
суддів Коваля М.П., Єщенка О.В.,
розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 травня 2024 року у справі № 400/12702/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Вказаним рішенням суду позов задоволено частково.
На зазначене судове рішення відповідач подав апеляційну скаргу.
Відповідно до ч.1 та 2 ст.295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
- на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Так, з матеріалів справи вбачається, що судове рішення було складено 17.05.2024 року та в той же день направлено до електронного кабінету апелянта, тобто крайній строк на подання апеляційної скарги на вказане рішення 17.06.2024 року.
При цьому, до апеляційного суду скарга була направлена 16.07.2024 року.
В обґрунтування поважності пропуску строку було зазначено на введення воєнного стану без надання будь-яких доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку.
Суд звертає увагу на те, що це безумовно є поважною причиною пропуску процесуального строку, оскільки впливає на життєдіяльність в державі в цілому. Але між пропуском процесуального строку і введенням воєнного стану повинен бути безпосередній, прямий, причинний зв'язок. При вирішенні питання про поновлення процесуального строку судом не може не враховуватися, зокрема, коли збіг процесуальний строк та яким чином запроваджені обмеження перешкоджали своєчасно звернутися з апеляційною скаргою.
Так, клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження обґрунтоване, зокрема, і введенням воєнного стану. Проте скаржником не наведено доводів, а особливо доказів, яким саме чином введення воєнного стану вплинуло на його обов'язок своєчасно подати апеляційну скаргу, принаймні без зволікань після сплати судового збору.
Факт введення в Україні воєнного стану з 24 лютого 2022 року є загальновідомим, проте, сам по собі не є підставою для поновлення пропущеного строку, встановленого законом для вчинення процесуальної дії.
Європейський суд з прав людини неодноразово зауважував, що «вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави…» (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).
У кожній справі суди мають перевірити наявність підстав для поновлення строку на оскарження, визнати їх виправданими, а також мотивувати свій висновок про наявність поважних причин для поновлення пропущеного процесуального строку. Сама лише вказівка на наявність поважних причин не є належним мотивуванням висновку про поновлення строку і є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Питання поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення строку на касаційне оскарження, адже такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану і унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27 березня 2024 року по справі №160/14872/23.
Колегія суддів зазначає, що тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Суд, звертає увагу апелянта на те, що поважними причинами пропущення строку на подання апеляційної скарги можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Тому, з урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга має бути залишена без руху, з наданням строку для усунення зазначених недоліків шляхом надання до суду апеляційної інстанції належних доказів на підтвердження посилань щодо поважності пропуску строку апеляційного оскарження.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.296, 298 КАС України,
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без руху.
Надати апелянту час для усунення недоліків поданої апеляційної скарги строком 10 (десять) днів з дня вручення копії даної ухвали, шляхом надання до суду апеляційної інстанції належних доказів на підтвердження посилань щодо поважності пропуску строку апеляційного оскарження.
Витребувати справу №400/12702/21 з Миколаївського окружного адміністративного суду.
Ухвала у касаційному порядку не підлягає оскарженню.
Суддя-доповідач А.Г. Федусик
Судді М.П. Коваль О.В. Єщенко