"26" жовтня 2010 р.Справа № 17/74-1516
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Андрусик Н.О.
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РОМА", м. Чернівці
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Орвіс", м. Тернопіль
про стягнення 23684,42 грн. заборгованості
Представник від:
позивача: Кінащук О.І., юрист, довіреність без номеру від 01.11.2009р.;
відповідача: не з'явився
В судовому засіданні представнику позивача роз'яснено його процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Судом в порядку ст. 811 ГПК України фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася у зв'язку з відсутністю письмового клопотання сторін.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "РОМА", м. Чернівці, 20.09.2010р. звернувся до господарського суду Тернопільської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Орвіс", м. Тернопіль, 23684,42 грн. боргу, посилаючись на умови укладеного між сторонами договору поставки товару №1057 від 07.05.2010р., з яких: 22157,97 грн. основного боргу, 1071,16 грн. нарахованої пені, 265,89 грн. інфляційних нарахувань та 189,40 грн. -3% річних.
Позов обґрунтовується копією договору поставки товару №1057 від 07.05.2010р. з додатком №1 до нього; копіями видаткових накладних № РН-0001987 від 07.05.2010р., № РН-00011988 від 07.05.2010р., № РН-0001989 від 07.05.2010р., № РН-0001990 від 07.05.2010р., № РН-0001991 від 07.05.2010р.; платіжними дорученнями №1519 від 29.07.2010р., №1231 від 30.06.2010р.; іншими документами.
Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 22.09.2010р. прийнято позовні матеріали до розгляду, порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 12.10.2010р. Судове засідання відкладалося в порядку ст. 77 ГПК України на 26.10.2010р. у зв'язку з неявкою представника відповідача та через неподання сторонами усіх витребуваних судом документів.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю. До початку розгляду справи позивачем не заявлено додаткових клопотань, в тому числі про зміну предмета та/або підстав позову.
Відповідач обґрунтованого документально підтвердженого відзиву на позов та інших письмових документів не представив, представник відповідача в судове засідання не з'явився, від нього 25.10.2010р. надійшло клопотання №108 від 25.10.2010р. про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням його представника у відрядженні.
Суд, розглянувши дане клопотання, відхиляє його з огляду на таке. Брати участь в судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ст. 22 ГПК України; правом представляти інтереси юридичної особи згідно ст. 28 ГПК України наділені також керівні органи (керівники) підприємств; розгляд справи 12.10.2010р. було відкладено з підстав неявки представника відповідача, однак останній жодного разу в судові засідання не з'явився, не виявив бажання ознайомитися з матеріалами справи. Крім того, явка сторін не визнавалася судом обов'язковою, поданих доказів є достатньо для вирішення спору по суті, тому суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача, за наявними у ній документами згідно ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши представлені докази в сукупності, заслухавши доводи позивача, господарський суд встановив.
У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
07 травня 2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "РОМА", як Постачальником та Товариством з обмеженою відповідальністю "Орвіс", як Покупцем, укладено договір поставки товару № 1057 (далі - Договір), згідно умов якого Постачальник зобов'язався протягом дії Договору продати (передати у власність) Товар згідно заявки Покупця, а Покупець, в свою чергу, зобов'язався прийняти та оплатити Товар. Ціна, кількість та найменування Товару визначається в накладних (п. 1.1. Договору).
У відповідності до п.п. 2.1., 2.2. Договору обсяги та строки поставки Товару зумовлюються заявкою Покупця. Товар доставляється централізовано або транспортом Покупця (самовивозом). Цетралізована доставка товару проводиться відповідно до заявки і доставляється за рахунок Постачальника.
Як стверджує позивач і це випливає з матеріалів справи, на виконання умов укладеного Договору, позивач згідно видаткових накладних № РН-0001987 від 07.05.2010р., № РН-00011988 від 07.05.2010р., № РН-0001989 від 07.05.2010р., № РН-0001990 від 07.05.2010р., № РН-0001991 від 07.05.2010р. передав, а відповідач прийняв зазначений у накладних товар (жувальні гумки) на загальну суму 29157,97 грн. Факт отримання Товару підтверджується підписами представника відповідача на зазначених накладних, котрі скріплено відтиском печатки магазину відповідача та не заперечено Покупцем у встановленому законом порядку.
Умовами укладеного договору (розділ 4) сторони також визначили ціну товару та порядок проведення розрахунків за поставлений Товар. Так, у відповідності до п.п. 4.1., 4.2. Договору товар відпускається Постачальником за договірними цінами, що визначаються накладними, котрі є невід'ємною частиною Договору.
Згідно п. 4.3. Договору відвантаження Товару проводиться на підставі попередньої оплати, після зарахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника. У разі відвантаження Товару без попередньої оплати Покупець зобов'язується у термін 30 (тридцять) календарних днів з дня отримання Товару оплатити його (п. 4.5. Договору).
Спір виник внаслідок неналежного виконання відповідачем, як Покупцем, умов договору в частині проведення оплати отриманого ним у власність товару згідно договору №1057 від 07.05.2010р.
Господарський суд вважає, що викладені умови договору, права та обов'язки сторін, порядок виконання договору, дають підстави вважати, що фактично між сторонами у справі виникли цивільні правовідносини з договору поставки, які регулюються нормами ст. 712 Цивільного кодексу України та ст. 265 Господарського кодексу України, в силу яких за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно із частиною 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає з характеру відносин сторін. Загальними положеннями про купівлю-продаж (параграф 1 глави 54 ЦК України) передбачено право продавця вимагати оплати товару.
Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Як стверджує позивач і це не заперечено відповідачем у справі, Товариство з обмеженою відповідальністю "РОМА" свої зобов'язання по договору виконало в повній мірі, однак, відповідач порушив свої договірні зобов'язання, не провівши оплати за отриманий товар у строк, передбачений договором (п.п. 4.5.), внаслідок чого станом на 20.09.2010р. заборгованість відповідача згідно Договору поставки товару №1057 від 07.05.2010р. становить 22157,97 грн. (з урахуванням часткової оплати коштів в сумі 7000,00 грн. згідно платіжних доручень №1519 від 29.07.2010р. та №1231 від 30.06.2010р.).
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Таким чином, знаходять свої підтвердження у матеріалах справи доводи позивача стосовно того, що відповідачем в установлені договором строки (протягом 30 календарних днів з моменту отримання товару) вартість купленого товару повністю не сплачена, що є порушенням умов договору, ст. 527 ЦК України та ст. 193 ГК України.
В силу приписів ст. ст. 11, 16, 509 ЦК України та ст.ст. 1, 2 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України) кредитору належить право у судовому порядку вимагати від боржника виконання його обов'язків.
Доказів, що підтверджують виконання відповідачем зобов'язання щодо оплати купленого ним товару та відновлення тим самим порушених майнових прав кредитора на момент розгляду спору судом, у матеріалах немає.
Статтею 43 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами, а в силу приписів ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Отже, доводи позивача про порушення його майнових прав на суму 22157,97 грн. основного боргу є правомірними, документально підтвердженими первинними документами та не спростованими відповідачем в установленому законом порядку, а тому згідно ст. 15 ЦК України, порушене право Товариства з обмеженою відповідальністю "РОМА", м. Чернівці підлягає судовому захисту шляхом примусового стягнення з відповідача 22157,97 грн. боргу.
Належне виконання грошових зобов'язань покупцем забезпечено сторонами у п. 5.1. Договору пенею у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Оцінюючи доводи позивача, наведені в обґрунтування позовних вимог в частині нарахованої пені та поданий розрахунок пені, здійснений за період з 08.06.2010р. по 19.09.2010р. (104 дні), в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, що за підрахунками позивача складає 1071,16 грн., то суд здійснивши власний арифметичний розрахунок, вважає дані вимоги такими, що відповідають вимогам ст. 258 ЦК України, ч. 6 ст. 232 ГК України та п. 5.1. договору №1057, а відтак задовольняються в заявленій сумі як правомірні та обґрунтовані.
У зв'язку з тим, що грошові зобов'язання відповідачем не виконані в строк, обумовлений договором №1057 від 07.05.2009 р., тому правомірними є вимоги, котрі ґрунтуються на положеннях ст. 625 ЦК України і надають право позивачу вимагати від боржника сплати боргу з урахуванням трьох відсотків річних та встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Оцінивши подані позивачем розрахунки трьох відсотків річних у розмірі 189,40 грн. (нарахованих за 104 дні, за період з 08.06.2010р.р. по 19.09.2010р.) та інфляційних нарахувань в розмірі 265,89 грн. (нарахованих за період з 08.06.2010р.р. по 19.09.2010р.), суд, здійснивши власний арифметичний розрахунок, вважає, що до задоволення підлягають вимоги про стягнення з відповідача 189,40 грн. -3% річних та 131,53 грн. інфляційних нарахувань (за період з червня по серпень 2010р. включно), як обґрунтовано заявлені і такі, що відповідають встановленим Держкомстатом України індексам інфляції за заявлений період та вимогам закону, оскільки ні договір, ні закон, не встановлюють іншого розміру процентів, ніж той, що передбачено нормами ЦК України.
В частині стягнення 134,36 грн. інфляційних нарахувань господарський суд відмовляє у зв'язку з невірно проведеним розрахунком позовних вимог в цій частині.
За таких обставин, позовні вимоги як обґрунтовано заявлені, не заперечені належними доказами відповідачем та підтверджені матеріалами справи, підлягають до задоволення частково, на суму 23550,06 грн., в тому числі 22157,97 грн. основного боргу, 1071,16 грн. нарахованої пені, 131,53 грн. інфляційних нарахувань та 189,40 грн. -3% річних.
Згідно ст. 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються сторони у справі пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Разом з тим, надмірно сплачене позивачем державне мито в розмірі 0,16 грн. підлягає поверненню Товариству з обмеженою відповідальністю "РОМА" у відповідності до ст. 47 ГПК України з Державного бюджету України.
У судовому засіданні 26.10.2010р. оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду відповідно до ст. 85 ГПК України.
З огляду на наведене, керуючись ст. ст. 11, 15, 16, 258, 509, 525, 526, 530, 629, 712 ЦК України, ст.ст. 173, 193, 230, 232 ГК України, ст.ст. 1, 2, 42 -47, 22, 32, 34, 43, 44, 47, 49, 811, 82- 85, 116, 117 ГПК України, господарський суд, -
Вирішив:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Орвіс", м. Тернопіль, вул. С. Будного, 3-А, ідент. код 31490840, - 22157,97 грн. основного боргу, 1071,16 грн. пені, 131,53 грн. інфляційних нарахувань, 189,40 грн. -3% річних та 470,15 грн. в повернення сплачених судових витрат на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РОМА", м. Чернівці, Садгірський район, вул. Коломийська, б. 2Ж, ідентифікаційний код 30208421.
3. В решті позову -відмовити.
4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "РОМА", м. Чернівці, Садгірський район, вул. Коломийська, б. 2Ж, ідентифікаційний код 30208421, з Державного бюджету України 0,16 грн. надмірно сплаченого державного мита згідно платіжного доручення № 399 від 20.09.2010р.
Наказ та довідку видати після набрання рішенням суду законної сили.
На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони та прокурор мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення "01" листопада 2010 року, через місцевий господарський суд.
Суддя