18 липня 2024 року м. Дніпросправа № 335/4686/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Шальєвої В.А.
суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Орджонікідзевського райсуду м. Запоріжжя від 27 травня 2024 року (суддя Крамаренко І.А., повне судове рішення складено 31 травня 2024 року) в справі № 335/4686/24 за позовом ОСОБА_1 до управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови в справі про притягнення до адміністративної відповідальності,
ОСОБА_1 звернувся до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя з адміністративним позовом до управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції (далі - УПП) про визнання протиправною та скасування постанови ЕНА №1946303 від 19 квітня 2024 року про накладення адміністративного стягнення за частиною четвертою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) у вигляді штрафу в розмірі 1700,00 грн.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 27 травня 2024 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній сказі позивач просить скасувати рішення з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції про можливість використання приладу TruCam шляхом утримання інспектором поліції в руках, адже цей прилад повинен бути закріпленим на однострої, у/на службових транспортних засобах, монтований/розміщений на зовнішньому периметру доріг. Такий висновок не відповідає приписам статті 40 Закону України «Про Національну поліцію». Також вказує на невідповідність постанови вимогам, що до неї пред'являються, оскільки постанова не підписана інспектором поліції.
Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв'язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить до висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 19 квітня 2024 року поліцейським 2 взводу 2 роти 1 батальйону УПП в Запорізькій області сержантом поліції ОСОБА_2 винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №1946303 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 122 КУпАП і накладення стягнення за адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у вигляді штрафу в розмірі 1700,00 грн. Згідно з постановою 19 квітня 2024 року об 11.27 год у м. Запоріжжя, вул. Шкільна, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Lexus RX 350, д.н. НОМЕР_1 , у населеному пункті перевищив встановлені обмеження руху більше як на 20 км/год, а саме: рухався із швидкістю 102 км/год. Швидкість вимірювалась за допомогою лазерного приладу TruCAM ТС008388, чим порушив вимоги п. 12.4. ПДР України.
З наданого відповідачем фотознімку вбачається, що 19 квітня 2024 року транспортний засіб Lexus, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 102 км/год. Швидкість руху транспортного засобу вимірювалась лазерним вимірювачем швидкості руху TruCam №TC 008388.
Відомості про вказаний вимірювальний засіб, яким зафіксовано правопорушення, внесені до оскаржуваної постанови.
Вказані відомості підтверджуються також наданим УПП в Запорізькій області відеозаписом з лазерного вимірювача швидкості транспортних засобів LTI 20/20 TruCAM ІІ № ТС008388.
З наданого відповідачем відеозапису з нагрудної камери поліцейського вбачається, що позивач ОСОБА_1 , після його зупинки працівником поліції, не заперечував факт перевищення ним швидкості руху, про який було повідомлено працівником поліції.
Суд першої інстанції вважав доведеним факт руху керованого позивачем автомобіля зі швидкістю 102 км/год у межах населеного пункту - міста Запоріжжя, тому дійшов висновку про правомірність постанови.
Суд визнає приведені висновки обґрунтованими, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 19 квітня 2024 року поліцейським 2 взводу 2 роти 1 батальйону УПП в Запорізькій області Дмитренком О.Ю. прийнято постанову серії ЕНА №1946303 у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 122 КУпАП, яким накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700 грн (а.с. 6).
За змістом постанови водій ОСОБА_1 19 квітня 2024 року о 11 годині 33 хвилин, керуючи транспортним засобом марки Lexus RX 350, номерний знак НОМЕР_2 , в м. Запоріжжя, по вул. Шкільній (Героїв Сталінграда), в населеному пункті перевищив встановлені обмеження руху більше як на 20 км/год, а саме рухався зі швидкістю 102 км/год, швидкість встановлювалась лазерним вимірювачем TruCam ТС008388, чим порушив пп. «б» п. 12.4 Правил дорожнього руху - порушення швидкісного режиму в населених пунктах та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною четвертою статті 122 КУпАП.
Спірним в цій справі є правомірність накладення на позивача адміністративного стягнення.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Пунктом 12.4 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, (тут і далі в редакції, чинній на час прийняття спірної постанова, - 03 серпня 2022 року) встановлено, що у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Частиною четвертою статті 122 КУпАП встановлена відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п'ятдесят кілометрів на годину у вигляді накладення штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Фотознімки приладу TruCам LTI 20/20 № ТС008388 підтверджують факт перевищення автомобілем марки Lexus RX 350, номерний знак НОМЕР_2 , в м. Запоріжжя, по вул. Шкільній (Героїв Сталінграда), дозволеної швидкості руху у межах населеного пункту більше ніж на 50 км/год, адже транспортний засіб рухався зі швидкістю 102 км/год при дозволеній швидкості 50 км/год (а.с. 39).
Надані відповідачем докази на підтвердження правомірності оскарженої позивачем постанови є належними, достовірними та достатніми доказами у розумінні статей 73, 75, 76 КАС України.
За доводами позивача поліцейським порушено порядок використання вимірювача швидкості, адже такий вимірювач не був змонтованим на узбіччі, а знаходився в руках поліцейського, а ручне розміщення засобів автоматичної фото- і відеотехніки для вимірювання та фіксації швидкості суперечить статті 40 Закону України «Про Національну поліцію».
Надаючи оцінку таким доводам позивача, суд виходить з наступного.
Статтею 31 Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII) встановлені види превентивних поліцейських заходів, до яких належить застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису (пункт 9 частини першої).
Стаття 40 Закону № 580-VIII регулює порядок застосування технічних приладів та технічних засобів, що мають функції виявлення радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз, фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, частиною першої якої в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах, у тому числі без кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз, а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні, з метою:
1) запобігання правопорушенню, виявлення або фіксування правопорушення, охорони та захисту публічної безпеки, особистої безпеки осіб і власності від протиправних посягань;
2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
За змістом частини другої статті 40 Закону № 580-VIII інформація про змонтовану/розміщену фототехніку і відеотехніку, технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз повинна бути розміщена на видному місці.
За технічними характеристиками лазерний вимірювач швидкості TruCам відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, конструктивно створений для утримання в руках під час вимірювань. Крім основного, ручного режиму роботи, вимірювач може бути встановлений на триногу для проведення вимірювань швидкості руху транспортних засобів в автоматичному режимі (без участі оператора).
Відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/29497, чинного до 27 листопада 2024 року, лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruСам LTI 20/20 № ТС008388 є придатним до застосування, максимальна допустима похибка при вимірюванні швидкості в ручному та автоматичному режимі складає ± 2 км/год в діапазоні від 2 км/год до 200 км/год; ± 1% в діапазоні від 201 км/год до 320 км/год (а.с. 40).
Таким чином, суд визнає помилковими доводи позивача про порушення інспектором патрульної поліції порядку використання вимірювача швидкості, оскільки законодавство не містить імперативних приписів стосовно стаціонарного розміщення приладу TruCam та здійснення фіксації таким приладом тільки в автоматичному режимі.
При цьому суд наголошує, що фіксування правопорушення проводилось не в автоматичному режимі.
Стосовно такої підстави позову, як відсутність підпису інспектора патрульної поліції на постанові, якою на позивача накладено адміністративне стягнення, суд вказує, що позивачем до матеріалів справи надано копію оскарженої постанови, яка не містить власне графи, де має бути підпис особи, яка винесла постанову, тому суд вказує, що саме позивачем не доведено відсутність підпису поліцейського в оскарженій ним постанові.
Підсумовуючи викладене, суд доходить до висновку про правомірність накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 122 КУпАП, постановою ЕНА №1946303 від 19 квітня 2024 року.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.
Оскільки предметом позову в цій справі є рішення суб'єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з ч. 3 ст. 272 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 268-272, 286, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Орджонікідзевського райсуду м. Запоріжжя від 27 травня 2024 року в справі № 335/4686/24 залишити без задоволення.
Рішення Орджонікідзевського райсуду м. Запоріжжя від 27 травня 2024 року в справі № 335/4686/24 за позовом ОСОБА_1 до управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови в справі про притягнення до адміністративної відповідальності залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 18 липня 2024 року та відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України касаційному оскарженню не підлягає.
Повне судове рішення складено 18 липня 2024 року.
Суддя-доповідач В.А. Шальєва
суддя С.М. Іванов
суддя В.Є. Чередниченко