17 липня 2024 року м. Дніпросправа № 160/910/22
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Коршуна А.О. (доповідач),
суддів: Сафронової С.В., Чепурнова Д.В.,
розглянув розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.01.2024р. у справі №160/910/22
за позовом:ОСОБА_1
до: про:Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.03.2022р. у справі №160/910/22 адміністративний позов задоволено; визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо не здійснення перерахунку призначеної ОСОБА_1 пенсії на підставі довідки №26/10/04-97-09-28 від 21.12.2020р. виданої ГУ ДФС у Дніпропетровській області; зобов'язано ГУ ПФУ у Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії з 01.04.2019р. на підставі довідки №26/10/04-97-09-28 від 21.12.2020р. виданої ГУ ДФС у Дніпропетровській області, з урахуванням раніше виплачених сум (суддя ОСОБА_2 ) /а.с. 22-25/.
24.06.2022 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом видано виконавчі листи №160/910/22.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.07.2023р. заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень на виконання рішення суду, що подана в порядку ст.383 КАС України, повернуто заявнику на підставі частини 5 статті 383 КАС України.
18.12.2023 року позивач повторно звернувся із заявою в порядку ст.383 Кодексу адміністративного судочинства України про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень на виконання рішення суду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.01.2024р. у справі №160/910/22 заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень на виконання рішення суду, що подана в порядку ст.383 КАС України, повернуто заявнику.
Позивач - ОСОБА_1 , не погодившись із вищезазначеною ухвалою суду першої інстанції, 12.02.2024р. подав апеляційну скаргу, яка ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 12.03.2024р. у справі №160/910/22 повернута заявнику на підставі п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України /а.с. 83/.
Позивач, не погодившись із ухвалою суду апеляційної інстанції у цій справі, оскаржив її в касаційному порядку та постановою Верховного Суду, у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, від 24.06.2024р. у справі №160/910/22 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 12.03.2024р. у справі №160/910/22 скасовано, справу №160/910/22 направлено для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції /а.с. 116-121/.
Справа №160/910/22 надійшла до Третього апеляційного адміністративного суду 03.07.2024р. /а.с. 124/, яку передано головуючому судді 04.07.2024р.
Ухвалами Третього апеляційного адміністративного суду від 08.07.2024р. у справі №160/910/22 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.01.2024р. у справі №160/910/22 /а.с. 127/ і розгляд справи в порядку письмового провадження призначено на 17.07.2024р. /а.с. 128/, про що судом у встановлений чинним процесуальним законодавством спосіб було повідомлено учасників справи /а.с. 130. 131, 132/.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали даної адміністративної справи, законність і обґрунтованість рішення суду (ухвали від 08.01.2024р.) в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Частиною 1 ст.383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Відповідно до ч.4 ст.383 КАС України, заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.
Отже, при визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Верховний Суд у постанові від 31.03.2021р. у справі №240/12017/19 висловив правову позицію, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно, та зазначив «Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяв».
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 11.07.2023р. уже звертався до суду із заявою в порядку ст.383 Кодексу адміністративного судочинства України про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень на виконання рішення суду.
У змісті поданої заяви зазначено, що про порушення своїх прав позивач дізнався із листа Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області №28975-23422/Б-01/8-0400/23 від 22.06.2023р., який ним отримано 28.06.2023р.
При цьому, у заяві від 18.12.2023р., заявник зазначає, що про порушення свого права на виплату пенсії перераховану за рішенням суду від 25.03.2022р. дізнався 08.12.2023р. з листа ГУ ПФУ у Дніпропетровській області від 21.11.2023р.
Колегія суддів вважає, що отримання 08.12.2023р. заявником листа ГУ ПФУ у Дніпропетровській області від 21.11.2023р. у відповідь на його заяву щодо здійснення виплати пенсії, не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду із заявою в порядку ст.383 КАС України.
Водночас, із заявою в порядку ст.383 КАС України позивач звернувся до суду першої інстанції 18.12.2023р.
З урахуванням встановлених у справі обставин, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що позивачем пропущений десятиденний строк звернення до суду із заявою, поданою в порядку ст.383 КАС України. Заяви про поновлення строку та доказів, які б підтверджували поважність причин пропуску строку звернення до суду з цією заявою заявник не надав.
Враховуючи вищевказане, колегія суддів вважає, що позивачем не доведено належними доказами які б підтверджували перешкоди щодо звернення до суду у встановлений ч.4 ст.383 КАС України строк та причини пропуску цього строку, у зв'язку з суд першої інстанції прийняв правильне рішення про повернення заявнику заяви поданої в порядку ст.383 КАС України у даній справі, у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції постановив у цій справі обґрунтовану ухвалу від 08.01.2024р. про повернення заявнику заяви поданої в порядку ст.383 КАС України, враховуючи, що ухвала суду першої інстанції від 08.01.2024р. постановлена без порушень норм чинного процесуального законодавства, а тому таку ухвалу необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, оскільки доводи апеляційної скарги суперечать фактичним обставинам справи та зводяться до помилкового тлумачення заявником апеляційної скарги норм чинного процесуального законодавства.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 310,312,316,320,321,322 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.01.2024р. у справі №160/910/22 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття , та може бути оскаржена у строки та в порядку встановлені ст.ст. 329,331 КАС України.
Повний текст виготовлено та підписано 17.07.2024р.
Головуючий - суддя А.О. Коршун
суддя С.В. Сафронова
суддя Д.В. Чепурнов