17 липня 2024 року м. Дніпросправа № 280/1363/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2024 року в адміністративній справі №280/1363/24 (суддя першої інстанції Чернова Ж.М.) за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
12.02.2024 позивач звернувся до суду із позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 , в якій просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100 000 гривень за період з 18.07.2022 по 05.10.2023 пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, з урахуванням фактично виплачених сум;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову грошову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100 000 гривень за період з 18.07.2022 по 05.10.2023 пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, з урахуванням фактично виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що він проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . 18.07.2022 під час проходження військової служби позивач отримав бойове поранення. У зв'язку з отриманням бойового поранення позивач проходив довготривале лікування та перебував на стаціонарному лікуванні, що підтверджується рішеннями військово-лікарських комісій, епікризами до історії хвороби, направленнями на лікування. У період з 18.07.2022 по 05.10.2023 позивачу не здійснювали виплату додаткової грошової винагороди відповідно до постанови КМУ від 25.02.022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» із розрахунку до 100 000 грн. На відповідне звернення представника позивача, листом Військової частини НОМЕР_1 від 03.12.2023 було надано відповідь, в якій зазначено, що позивач не звертався з рапортами та підтверджуючими документами для перерахунку грошового забезпечення за час безперервного лікування та перебування у відпустці за станом здоров'я, що є підставою для відмови у її здійсненні. Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2024 року позов задоволено.
Відповідачем на вказане рішення суду подана апеляційна скарга, в якій посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального праві, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.
В апеляційній скарзі зазначає, що позивачеві за період з 18.07.2022 по 05.10.2023 виплачено належні йому суми грошового забезпечення в повному обсязі. Вважає, що у військової частини НОМЕР_1 відсутні законні підстави щодо нарахування та виплати позивачеві додаткової грошової допомоги в розмірі до 100000 грн. в розрахунку на місяць за період 18 липня 2022 року по 05 жовтня 2023 року, оскільки ним не надано підтверджуючих документів щодо перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я за вказаний період, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого. Також звертає увагу, що із поданих позивачем суду доказів вбачається, що позивач перебував на лікуванні з 18.07.2022 по 05.10.2023. Втім, позивач перебував на лікуванні в періоди з 19.07.2022 по 20.07.2022, з 20.07.2022 по 23.07.2022, з 23.07.2022 по 04.08.2022, з 04.08.2022 по 09.08.2022, з 11.08.2022 по 18.08.2022, з 18.08.2022 по 11.09.2022, з 29.09.2022 по 28.10.2022, з 30.11.2022 по 13.12.2022. Тобто, підстави для виплати позивачу додаткової винагороди за усі дні з 18.07.2022 по 05.10.2023, відсутні.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому просить відмовити у її задоволенні.
В силу приписів статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .
Відповідно до Довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 01.11.2022 № 1/37/5415, 18 липня 2022 року ОСОБА_1 одержав: вибухову травму у вигляді цефалгічного синдрому, пошкодження зв'язкового апарату правого колінного суглобу. Акубаротравма. Закрита черепно-мозкова травма. Струс головного мозку. За обставин: 18.07.2022 року близько 05 години 40 хвилин в ході виконання службових обов'язків по захисту Батьківщини в районі населеного пункту Торецьк Донецької області в результаті ракетного удару зі сторони противника отримав поранення. Під час виконання бойового завдання був одягнутий в засоби індивідуального захисту (бронежилет та шолом). Ознак алкогольного чи токсичного сп'яніння виявлено не було.
У зв'язку з отриманням бойового поранення (18.07.2022) ОСОБА_1 проходив довготривале лікування та перебував на стаціонарному лікуванні.
Відповідно до Виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого КНП «Дніпровська міська клінічна лікарня №6» Дніпровської міської ради ОСОБА_1 перебував у стаціонарі з 19.07.2022 по 20.07.2022.
Відповідно до Виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого КП «Дніпропетровський обласний госпіталь ветеранів війни» ДОР № 1217 ОСОБА_1 перебував у стаціонарі з 20.07.2022 по 23.07.2022.
Відповідно до Довідки КНП «Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради» №1457 ОСОБА_1 знаходився на лікуванні в отоларингологічному відділенні з 23.07.2022 по 04.08.2022.
Відповідно до Виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого КНП «Черкаський обласний клінічний госпіталь ветеранів війни Черкаської обласної ради» №1895 ОСОБА_1 перебував у стаціонарі з 04.08.2022 по 09.08.2022.
Відповідно до Виписного епікризу НВМКЦ «Головний військовий клінічний госпіталь» № 10487 ОСОБА_1 перебував у стаціонарі з 11.08.2022 по 18.08.2022.
Відповідно до Виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 1928 ОСОБА_1 перебував у стаціонарі з 18.08.2022 по 11.09.2022.
Відповідно до Виписки із історії хвороби КНП КОР «ОПНМО» № 2773 ПС ОСОБА_1 перебував у стаціонарі з 29.09.2022 по 28.10.2022.
Відповідно до Виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого КНП «Третя Черкаська міська лікарня швидкої медичної допомоги» № 20895 ОСОБА_1 перебував у стаціонарі з 30.11.2022 по 13.12.2022.
Відповідно до Довідки ВЛК від 12.12.2022 № 134/5: Травма, ТАК, пов'язана з проходженням військової служби. На підставі статті 81 графи ІІ Розкладу хвороб, графи ТДВ потребує відпустки за станом здоров'я на 30 (тридцять) календарних днів.
На відповідне звернення представника позивача, листом від 06.12.2023 №1/37/13380 відповідач повідомив про те, що оскільки, якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) військовослужбовця настали з інших підстав, не пов'язаних участю в бойових діях та виконанням свого військового обов'язку, то в такому випадку у військовослужбовця відсутнє право на отримання цих виплат. Вказано, що позивач не звертався з рапортами та підтверджуючими медичними документами для перерахунку грошового забезпечення за час лікування та перебування у відпустці за станом здоров'я.
Згідно з витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 14.12.2022 №336, позивач 14.12.2022 вибув з пункту постійної дислокації військової частини НОМЕР_1 у відпустку за станом здоров'я з 14.12.2022 по 12.01.2023.
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 13.01.2023 №15, позивач 13.01.2023 прибув в пункт постійної дислокації військової частини НОМЕР_1 .
Згідно з витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 18.01.2023 №20, позивач 18.01.2023 вибув з пункту постійної дислокації військової частини НОМЕР_1 у відпустку за станом здоров'я з 18.01.2023 по 16.02.2023.
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 17.02.2023 №50, позивач 17.02.2023 прибув в пункт постійної дислокації військової частини НОМЕР_1 .
Згідно з витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 06.04.2023 №98, позивач 06.04.2023 вибув з пункту постійної дислокації військової частини НОМЕР_1 у відпустку за станом здоров'я з 06.04.2023 по 05.05.2023.
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 06.05.2023 №128, позивач 06.05.2023 прибув в пункт постійної дислокації військової частини НОМЕР_1 .
Згідно з витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 03.07.2023 №188, позивач 03.07.2023 вибув з пункту постійної дислокації військової частини НОМЕР_1 у відпустку за станом здоров'я з 03.07.2023 по 01.08.2023.
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 02.08.2023 №218, позивач 02.08.2023 прибув в пункт постійної дислокації військової частини НОМЕР_1 .
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 у розмірі до 100 000,00 грн. за період з 18.07.2022 по 05.10.2023 пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, позивач звернувся до суду з позовом.
Суд першої інстанції задовольняючи позов дійшов висновку про його обґрунтованість.
Суд апеляційної інстанції переглядаючи судове рішення доходить наступних висновків.
Частиною 5 статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ).
Статтею 1 Закону №2011-XII передбачено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.
Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців (частина перша статті 9 Закону № 2011-ХІІ).
Частиною другою та третьою статті 9 Закону № 2011-ХІІ обумовлено, що посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
За змістом абзацу 1 частини четвертої статті 9 цього Закону грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
За змістом статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Встановлено, що Указом Президента України від 24.02.2022 р. №64 введено воєнний стан в Україні, який неодноразово продовжувався і триває дотепер.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168).
Згідно із пунктом 1 Постанови №168 (в редакції час спірних правовідносин) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка», виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Відповідно до абзацу 2 частини четвертої статті 9 Закону № 2011-ХІІ порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам, визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за №745/32197 (далі - Порядок №260 в редакції на час спірних відносин).
Пунктом 2 розділу І вказаного Порядку визначено, що грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту); допомоги.
За змістом пункту 3 розділу І Порядку №260 підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов'язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).
Відповідно до пункту 17 розділу І Порядку №260 на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
З метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, Міністром оборони України телеграмою від 25.03.2022 №248/1298 доведено до відома Першому заступнику, заступникам Міністра оборони України, Державному секретарю Міністерства оборони України, Головнокомандувачу Збройних Сил України, начальнику Генерального штабу Збройних Сил України, командиру військової частини НОМЕР_2 , голові Державної спеціальної служби транспорту, командувачам видів (родів військ, сил) Збройних Сил України/керівникам структурних-підрозділів апарату Міністерства оборони України, Головнокомандувача Збройних Сил України та Генерального штабу Збройних Сил України, командирам (начальникам) військових частин, установ, вимогу про те, що виплата додаткової винагороди військовослужбовцям у розмірі 100000,00грн. або 30000,00грн. здійснюється на підставі наказів командирів (начальників) військових частин (військових навчальних закладів, установ, організацій) особовому складу військової частини; керівника вищого органу військового управління командирам військових частин (пункт 5). У період дії воєнного стану, військовослужбовцям, які отримали поранення (контузії, травми, каліцтва), пов'язані із захистом Батьківщини, додаткову винагороду виплачувати у розмір 100000,00грн. за весь час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), за час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого та перебування у відпустці у зв'язку з хворобою або для лікування тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії (пункт 8).
23.06.2022 з метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінетом Міністрів України від 28.02.2022 №168, Міністром оборони України видано Окреме доручення від 23.06.2022 №912/з/29, яке є обов'язковим для виконання посадовими особами військових частин Збройних Сил України та застосовується з 01.06.2022.
За змістом пункту 7 Окремого доручення у період дії воєнного стану, до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень також, включати військовослужбовців, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної комісії).
Аналогічні норми містить і Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений Наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260 (далі Порядок №260), які набрали чинності 01.02.2023.
Аналізуючи обставини справи та законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції зазначає, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям, які отримали поранення (контузії, травми, каліцтва), пов'язані із захистом Батьківщини, встановлено додаткову винагороду в розмірі 100000,00грн. за весь час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), за час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого та перебування у відпустці у зв'язку з хворобою або для лікування тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії.
При цьому, постановою №168 встановлено лише дві умови, необхідні для виплати збільшеної до 100000 гривень винагороди, а саме: пов'язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини, а також факт перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних) внаслідок такого поранення або перебування у відпустці у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Також, суд зауважує, що постанова №168 не містить жодних обмежень щодо періоду та/або кількості перебувань на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, пов'язаних із пораненням, одержаним при захисті Батьківщини, за які виплачується винагорода у розмірі 100000 гривень.
Як встановлено з матеріалів справи та не заперечується сторонами, позивач під час виконання бойового завдання по захисту Батьківщини, 18.07.2022 одержав: «вибухову травму у вигляді цефалгічного синдрому, пошкодження зв'язкового апарату правого колінного суглобу. Акубаротравма. Закрита черепно-мозкова травма.», що підтверджується довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 01.11.2022 № 1/37/5415 (а.с. 13).
Згідно виписок із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого/виписних епікризів, позивач перебував на стаціонарному лікуванні з 19.07.2022 по 20.07.2022, з 20.07.2022 по 23.07.2022, з 23.07.2022 по 04.08.2022, з 04.08.2022 по 09.08.2022, з 11.08.2022 по 18.08.2022, з 18.08.2022 по 11.09.2022, з 29.09.2022 по 28.10.2022, з 30.11.2022 по 13.12.2022, з 28.03.2023 по 05.04.2023, з 09.05.2023 по 24.05.2023, з 12.09.2023 по 05.10.2023 (а.с. 14-22, 26, 28, 30-31).
Відповідно до Довідок ВЛК отримана позивачем травма, ТАК, пов'язана з проходженням військової служби (захистом Батьківщини). На підставі статті 81 графи ІІ Розкладу хвороб, графи ТДВ позивач потребував відпустки за станом здоров'я на 30 (тридцять) календарних днів. (а.с. 23-24, 26, 27, 29, 38-39, 41).
На підставі наказів командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині), позивач у період з 14.12.2022 по 12.01.2023, з 18.01.2023 по 16.02.2023, з 06.04.2023 по 05.05.2023 та з 03.07.2023 по 01.08.2023 перебував у відпустках за станом здоров'я (зворотні боки а.с. 57, 59, 60, 61).
Таким чином, суд апеляційної інстанції доходить до висновку, що матеріалами справи підтверджено право позивача на виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень за період з 18.07.2022 по 05.10.2023, у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), а також перебуванням останнього у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Оскільки матеріали справи не містять доказів нарахування та виплати позивачу вищезазначеної додаткової винагороди, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про необхідність визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 в цій частині та зобов'язав виплатити позивачу таку винагороду у вказані періоди, з урахуванням фактично виплачених сум.
Колегія суддів суду апеляційної інстанції відповідно до приписів ст. 77 КАС України відхиляє доводи відповідача, на підтвердження доводів скарги, що отримана відповідачем травма не є тяжким, а тому останній не має права на виплату спірної додаткової винагороди, оскільки у довідках військово-лікарських комісій вказано, що на підставі наказу МОЗ від 04.07.2007 №370 - категорія травми тяжка (а.с. 27, 29, 38, 41)
Враховуючи зазначене, суд першої інстанції вірно встановив обставини справи та ухвалив рішення з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, підстави для скасування судового рішення відсутні.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Розподіл судових витрат не здійснюється у відповідності до норм ст. 139 КАС України.
Керуючись статтями 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2024 року в адміністративній справі №280/1363/24 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст. 328, 329 КАС України.
Головуючий - суддя Н.І. Малиш
суддя Н.П. Баранник
суддя А.А. Щербак