18 липня 2024 року м. Дніпросправа № 160/8894/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),
суддів: Шальєвої В.А., Іванова С.М.,
розглянувши клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про продовження строку на усунення недоліку апеляційної скарги у справі №160/8894/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області 04 липня 2024 року звернулося до Третього апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 червня 2024 року у справі №160/8894/24.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху та скаржнику надано строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме надання до суду апеляційної інстанції документу, який підтверджує факт сплати судового збору у визначеному законодавством України розмірі та доказів надсилання іншим учасникам справи листом з описом вкладення копії поданої ним апеляційної скарги з доданими до неї документами.
Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2024 року скаржник отримав 09 липня 2024 року (вівторок), що підтверджується довідкою про доставку до електронного кабінету скаржника через підсистему "Електронний суд" зазначеної ухвали суду.
17 липня 2024 року скаржник звернувся до суду з клопотанням, в якому просить суд продовжити строк на усунення недоліку апеляційної скарги у справі №160/8894/24, а саме сплати судового збору.
Розглянувши вищезазначене клопотання, суд апеляційної інстанції зробив висновок про відсутність підстав для їх задоволення, враховуючи наступне.
Відповідно до статті 129 Конституції України та статей 2, 8 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.
Відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Тобто скаржник має демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Тривалий процес сплати судового збору, який спричинено відсутністю коштів, не може бути підставою для звільнення або відстрочення від його сплати, а також для продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.
Обов'язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов'язків, передбачених законами України.
Так, обов'язковість та можливість сплати судового збору у скаржника, відповідно до ст. 295 КАС України, виникла з дати початку перебігу строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, який враховуючи дату ухвалення судового рішення, що оскаржується - 04.06.2024 року є більш ніж достатній для здійснення сплати судового збору.
Такий, невиправдано тривалий строк сплати судового збору суб'єктом владних повноважень виключає можливість для подальшого його продовження.
Колегія суддів зазначає, що за усталеною практикою Верховного Суду сформовано правовий висновок про те, що відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.
Зважаючи на те, що скаржником оскаржується судове рішення ухвалене 04.06.2024 року, суд апеляційної інстанції зробив висновок, що саме з цієї дати у відповідача і виник обов'язок для вирішення питання щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі, що б свідчило про дотримання відповідачем обов'язку добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами.
Натомість доказів того, що відповідач добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та розпочав процедуру сплати судового збору за подання у цій справі з 04.06.2024 року до клопотання не надано.
Водночас, впорядкування внутрішніх процедур суб'єкта владних повноважень щодо реалізації права на апеляційне оскарження судових рішень, віднесено виключно до внутрішньо-управлінської діяльності відповідача, у зв'язку з чим не може бути визнано підставою продовження строку для сплати судового збору.
Разом з цим, суд апеляційної інстанції зазначає про те, що відповідно до частини другої статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, згідно із приписами якої, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З аналізу вищезазначеної норми вбачається, що строк на усунення недоліків апеляційної скарги не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2024 року скаржнику було надано максимально тривалий строк визначений законом для усунення недоліків апеляційної скарги.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 16.02.2023 року прийнятої у цій справі, положення частини другої статті 121 КАС України містить диспозитивну норму, тобто встановлюють право суду, а не обов'язок, продовжити процесуальний строк.
Зважаючи на те, що ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2024 року скаржнику було надано максимально тривалий строк визначений законом для усунення недоліків апеляційної скарги та наведені у клопотанні про продовження строку сплати судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі обставини не є поважними підставами для його продовження так як не підтверджені жодними доказами, суд апеляційної інстанції зробив висновок про відсутність підстав для задоволення зазначеного клопотання.
Керуючись ст. ст. 121, 321 КАС України, суд,-
Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про продовження строку на усунення недоліку апеляційної скарги у справі№160/8894/24.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Повне судове рішення складено та підписано суддями 18 липня 2024 року.
Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко
суддя В.А. Шальєва
суддя С.М. Іванов