17 липня 2024 року м. Дніпросправа № 160/32111/23
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2024 року (суддя 1-ї інстанції Кадникова Г.В.) в адміністративній справі №160/32111/23 за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу,-
06.12.2023 Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулось до суду із позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в якій просило суд стягнути податковий борг з платника податків фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до бюджету у сумі 250000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що у відповідача в інтегрованих картках платника податків рахується податковий борг на загальну суму 250000грн. 00коп. Втім, податковий борг відповідачем не сплачений і не списаний, що зумовило звернення до суду із цим позовом.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2024 року позов задоволено.
Відповідачем на вказане рішення суду подана апеляційна скарга, в якій посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, які мають значення для справи, порушення норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.
В апеляційній скарзі зазначає, що з моменту виникнення податкового боргу пройшло більше 1095 днів, як передбачено ст. 102 ПК України, податковий борг у розмірі 250000,00грн., накладений рішенням №0000013/04-36-05-10/ НОМЕР_1 є безнадійним у зв'язку зі спливом строку давності та є таким, що підлягає списанню відповідно до приписів ст.14, 101, 102 ПК України. За наведених обставин, вважає, що податковий борг є безнадійним та підлягає списанню, а рішення суду першої інстанції необґрунтованим та прийнятим без врахування усіх обставин справи, з порушенням норм матеріального права.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому просить відмовити у її задоволенні.
На підставі приписів статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач знаходиться на обліку в ГУ ДПС у Дніпропетровській області.
З інтегрованої картки платника податків відповідача обліковується не заявлений до суду податковий борг з адміністративних штрафів та штрафних санкцій за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну, який виник в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов'язань у розмірі 250000,00грн., згідно ППР №000013/04-36-05-10/ НОМЕР_1 від 19.09.2019 у сумі 250 000,00 грн.
ОСОБА_1 оскаржувала ППР №000013/04-36-05-10/2684812880 від 19.09.2019 у Дніпропетровському окружному адміністративному суді в межах справи №160/11693/19. Рішенням суду від 22.01.2020 у справі №160/11693/19 в задоволенні адміністративного позову фізичної особи ОСОБА_1 до ГУ ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення - відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 09.07.2020 у справі №160/11693/19 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення ДОАС від 22.01.2020 - залишено без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.01.2020 у справі №160/11693/19 - залишено без змін.
Рішення суду набрало законної сили 09.07.2020.
Доказів сплати податкового боргу відповідачем суду не надано.
Відповідно до ст.59 ПК України, у зв'язку із несплатою до бюджету сум податкового боргу по ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) була сформована податкова вимога від 06.04.2023 №0000071-1307-0436, яка була направлена на адресу платника податків засобами поштового зв'язку та була отримана боржником.
Оскільки податковий борг відповідачем не сплачений і не списаний, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги дійшов висновку про їх обґрунтованість.
Переглядаючи судове рішення, колегія суддів суду апеляційної інстанції доходить наступного висновку.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Приписами підпункту 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Нормами п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України передбачено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до п. 57.3. ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Відповідно до абз. 1 та 4 п. 56.18. ст. 56 ПК України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
При цьому, відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Згідно п. 102.4. ст. 102 ПК України, к разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Як вбачається з матеріалів справи, в інтегрованій картці платника податків відповідача обліковується не заявлений до суду податковий борг з адміністративних штрафів та штрафних санкцій за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну, який виник в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов'язань у розмірі 250000,00грн., згідно ППР №000013/04-36-05-10/ НОМЕР_1 від 19.09.2019 у сумі 250000,00грн.
Штрафна санкція застосовано за реалізацію пального (скрапленого газу) без наявності ліцензії.
Відповідачем було оскаржено до суду вищевказане податкове повідомлення-рішення, однак рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.01.2020 у справі №160/11693/19, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 09.07.2020 у задоволенні позову було відмовлено.
Таким чином грошове зобов'язання за рішенням податкового органу вважається узгодженим 09.07.2020.
З метою погашення податкового боргу контролюючим органом було сформовано відповідачу податкову вимогу «Ф» №0000071-1307-0436 від 06.04.2023.
В матеріалах справи наявні докази надіслання та отримання відповідачем вказаної податкової вимоги та відсутні докази її оскарження.
За таких обставин, колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивачем доведено наявність у відповідача податкового боргу у розмірі 250000,00грн. та здійснення всіх передбачені чинним законодавством заходи щодо стягнення такого податкового боргу, а тому кошти в розмірі 250 000,00 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь державного бюджету.
Колегія суддів суду апеляційної інстанції відповідно до приписів ст. 77 КАС України відхиляє доводи відповідача, на підтвердження доводів скарги, щодо безнадійності вищевказаного податкового боргу через пропуск позивачем строку (1095 календарних днів з дня виникнення) для його стягнення, оскільки перебіг вищевказаного строку давності, передбачений статтею 102 ПК України на момент виникнення спірних правовідносин був зупинений у зв'язку з карантином, спричиненим коронавірусною хворобою SARS-CoV-2 (COVID-19).
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи зазначене, суд першої інстанції вірно встановив обставини справи та ухвалив рішення з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, підстави для скасування судового рішення відсутні.
Розподіл судових витрат не здійснюється у відповідності до норм ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2024 року в адміністративній справі №160/32111/23 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст. 328, 329 КАС України.
Головуючий - суддя Н.І. Малиш
суддя Н.П. Баранник
суддя А.А. Щербак