Головуючий І інстанції: Супрун Є.Б.
18 липня 2024 р. Справа № 440/8611/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,
Суддів: Курило Л.В. , Бегунца А.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19 липня 2023 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
26.06.2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі - ГУ ПФУ в Полтавській області, пенсійний орган) щодо відмови у призначенні та виплаті доплати до пенсії, передбаченої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб»;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Полтавській області призначити та виплатити йому з 01.04.2023 року щомісячну доплату до пенсії, передбачену п. 1 постанови № 713, у розмірі 2000 грн, без обмеження її максимальним розміром та з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону України від 09.04.1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-XII). На виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.01.2021 року у справі № 440/7374/20 відповідач здійснив перерахунок його пенсії з 01.04.2019 року. Однак, під час здійсненого перерахунку, відповідач не включив до складу пенсійних виплат доплату у розмірі 2000 грн, яка передбачена постановою № 713.
Заперечуючи вимоги адміністративного позову ОСОБА_1 , у відзиві ГУ ПФУ в Полтавській області вказує, що у разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах 1 і 2 п. 1 постанови № 713 переглядалась (перераховувалась) після 01.03.2018 року, щомісячна доплата не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 грн. Розмір пенсії позивача з 01.03.2021 року складав 17690 грн. На виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.01.2021 року по справі № 440/7374/20 позивачу проведено перерахунок пенсії, та після такого перерахунку розмір пенсії збільшився на понад 2000 грн.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 19.07.2023 року (розгляд справи відбувся за правилами спрощеного позовного провадження) вимоги адміністративного позову ОСОБА_1 залишено без задоволення.
В обґрунтування прийнятого рішення судом зазначено про те, що з якого заявляються позовні вимоги, перевищив максимальний розмір пенсії, встановлений законом, підстав для встановлення позивачу ще й щомісячної доплати, запровадженої Постановою №713 з метою зменшення диспропорцій між розмірами пенсій осіб зі складу військовослужбовців, ОВС (міліції), поліцейських, наразі немає.
Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити вимоги його адміністративного позову у повному обсязі.
Аргументи, наведені позивачем в обґрунтування вимог апеляційної скарги, фактично аналогічні наведеному у позові.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а рішення суду, - без змін.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
В даному випадку, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не є складними, виходячи з визначення справ незначної складності.
Письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом (п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України).
За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).
За приписами ч. 1 ст. 78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги та перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а судове рішення на підставі ст. 317 КАС України слід скасувати, з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Полтавській області та отримує пенсію по інвалідності, яка призначена в порядку та на умовах Закону № 2262-ХII, в розмірі 80 відсотків грошового забезпечення, - 3638,40 грн (до 01.03.2018 року).
На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова № 103, що набрала чинності 01.03.2018 року) відповідачем з 01.01.2018 року проведено перерахунок пенсії позивача, внаслідок якого розмір пенсії позивача збільшився і складав 12635,4 грн.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 21.01.2021 року по справі № 440/7374/20, що набрало законної сили 23.02.2021 року, частково задоволено вимоги адміністративного позову ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Полтавській області щодо відмови у здійсненні з 01.04.2019 року перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 11.11.2020 року № 12/79/фп1601005776 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05.03.2019 року.
Зобов'язати ГУ ПФУ в Полтавській області здійснити з 01.04.2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, визначених у довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 від 11.11.2020 року № 12/79/фп1601005776, за вирахуванням раніше виплачених сум.
На виконання вищевказаного рішення, у березні 2021 року відповідачем проведений перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019 року, розмір якої склав, з урахуванням максимального розміру пенсії 23062,65 грн. При обчисленні розміру пенсії позивача відповідач ураховував 17627,40 грн. (80 відсотків від грошового забезпечення 22034,25 грн.): посадовий оклад - 6340 грн., оклад за військове звання - 1410 грн., процентна надбавка за вислугу років 50% - 3875, середньомісячна сума додаткових видів ГЗ за 24 місяці, у т.ч. премія - 10409,25 грн.; збільшення основного розміру пенсії (25%) - 4406,85 грн.; надбавку до пенсії (інвалід війни 2 гр. ст. 7 з 01 по 30) - 598,80 грн.; категорія ЧАЕС (під час служби) інвалід 2 гр. «А» - 379,60 грн.; іннвалід війни 2 гр./при виконанні обов'язків в/с - 50 грн. (а.с. 17).
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 26.07.2022 року по справі № 440/5727/22, задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Полтавській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 після її перерахунку з 01.03.2022 року максимальним розміром.
Зобов'язано ГУ ПФУ в Полтавській області виплатити пенсію ОСОБА_1 з 01.03.2022 року з урахуванням індексації, установленої згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням проведених виплат.
Відповідно до протоколу/рішення про перерахунок пенсії пенсійним органом здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.07.2022 року, розмір якої з урахуванням максимального розміру пенсії склав 26359,45 грн. При обчисленні розміру пенсії позивача відповідач ураховував 17627,40 грн. (80 відсотків від грошового забезпечення 22034,25 грн.: посадовий оклад - 6340 грн.; оклад за військове звання - 1410 грн.; процентна надбавка за вислугу років 50% - 3875; середньомісячна сума додаткових видів ГЗ за 24 місяці, у т.ч. премія % - 10409,25 грн.), індексацію базового ОСНП (17627,4х0,140) - 2467,84 грн.; збільшення основного розміру пенсії (25%) від суми 20095,24 грн. - 5023,81 грн.; індексацію збільшення пенсії на 25% - 616,96 грн.; надбавку до пенсії (інвалід війни 2 гр. ст. 7 з 01 по 31) - 810,80 грн.; категорія ЧАЕС (під час служби) інвалід 2 гр. «А» - 379,60 грн.; іннвалід війни 2 гр./при виконанні обов'язків в/с - 50 грн. (а.с. 18).
27.04.2023 року позивач звернувся до ГУ ПФУ в Полтавській області із заявою, якою, зокрема просив здійснити нарахування та виплату пенсії після її індексації з 01.03.2023 року з урахуванням щомісячної доплати до пенсії, передбаченої п. 1 постанови № 713, у розмірі 2000 грн. без обмеження максимальним розміром (а.с. 5).
ГУ ПФУ в Полтавській області листом від 09.05.2023 року повідомлено позивача про те, що у разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах 1 і 2 п. 1 постанови № 713 переглядалась (перераховувалась) після 01.03.2018 року, щомісячна доплата не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 грн. Оскільки на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.01.2021 року у справі № 440/7374/20 розмір його пенсії перераховувався після 01 березня 2018 року, та після такого перерахунку розмір пенсії збільшився на понад 2000 грн., то для встановлення щомісячної доплати згідно постанови № 713 підстави відсутні.
Щодо перерахунку пенсії з 01.03.2023 року відповідач повідомив, що на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.07.2022 року у справі № 440/5727/22, проведено перерахунок пенсії з 01.03.2022 року. Розмір пенсії з 01.03.2022 року склав 26322,25 грн. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 26.07.2022 року у справі № 440/5727/22 не зобов'язано органи Пенсійного фонду переглядати розмір виплаченої пенсії в подальшому. Таким чином, пенсія без обмеження максимальним розміром встановлена у розмірі, визначеному на дату перерахунку пенсії, що зазначена у рішенні суду, а саме 01.03.2022 року (а.с. 6).
Не погоджуючись із висновком суду першої інстанції, перевіряючи рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
Частиною 3 ст. 63 Закону № 2262-ХІІ визначено, що перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції та податкової міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
Усі призначені за Законом № 2262-ХІІ пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій (ч. 4 ст. 63 Закону № 2262-ХІІ).
З метою поетапного зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам, та до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб прийнято постанову № 713.
Пунктом 1 постанови № 713 установлено з 01.07.2021 року особам, яким призначено пенсію до 01.03.2018 року відповідно до Закону № 2262-ХІІ (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 01.03.2018 року, щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.
Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 01.03.2018 року, розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 01.03.2018 року або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту.
У разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018 року, щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Щомісячна доплата, передбачена цим пунктом, встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом, починаючи з 01.07.2021 року.
Як встановлено судом, ГУ ПФУ в Полтавській області, на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.01.2021 року по справі № 440/7374/20, здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 від 11.11.2020 №12/79/фп1601005776 станом на 05.03.2019 року. Після перерахунку розмір пенсії позивача склав 17690 грн.
У постанові від 08.11.2022 року у справі № 420/2473/22 Верховний Суд дійшов наступного висновку:
«Відповідно до пояснювальної записки до проекту постанови № 713 метою її ухвалення зазначено поетапне зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018, які мають місце після перерахунку пенсії.
Прийняття постанови зумовлено тим, що в червні 2021 року в осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), яким пенсію призначено відповідно до Закону № 2262-ХІІ, завершується період виплати частини коштів компенсації підвищеного розміру пенсії за 2016-2017 роки і підвищення розмірів пенсій з 2016 року для цієї категорії пенсіонерів не відбувалося. Сумарна виплата пенсії з цією доплатою з 01.07.2021 зменшилася до місячного розміру пенсії та середній розмір цієї виплати складає біля 2000 грн. Крім того, після перерахунку пенсій колишнім військовослужбовцям Збройних Сил України у 2018 році, їхні пенсії не індексувалися через відсутність відповідного механізму, а диспропорція у розмірах пенсій в залежності від часу їх призначення складає більше 70 відсотків. Мінімальні пенсійні виплати для військовослужбовців, зокрема складають близько 2000-2700 грн.
Таким чином, внаслідок ухвалення вказаного нормативно-правового акту Уряду з 01.07.2021 року колишнім військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та іншим особам, пенсії яким призначено за нормами Закону № 2262-ХІІ до 01.03.2018 було установлено щомісячну доплату в сумі 2000 грн виплата якої не здійснюється у разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018.
Водночас, аналіз наведених норм права, а також мети прийняття Урядом вказаної постанови № 713 свідчить про те, що перерахунок пенсії, проведення якого згідно з абзацом третім пункту 1 постанови № 713 є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000 грн до розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ на підставі нормативно-правого акту компетентного органу, оскільки в такий спосіб досягається мета, яка слугувала підставою для ухвалення постанови № 713, а саме зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, визначених на законних підставах. Натомість перерахунок пенсії, проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на отримання якої у особи винило до 01.03.2018 року, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії.
У зв'язку із чим колегія суддів не може погодитись із висновком суду першої інстанції про те, що проведений на виконання судового рішення перерахунок пенсії позивача відбувся не з метою відновлення порушеного права позивача, а фактично внаслідок зміни правового врегулювання спірних правовідносин після набрання законної сили рішенням суду по справі № 826/12704/18 у 2019 році, внаслідок чого змінились складові грошового забезпечення.
Таким чином, оскільки перерахунок пенсії позивача, проведений ГУ ПФУ 18.10.2022 року на виконання судового рішення з метою усунення порушеного його права на належний розмір пенсії, право на отримання якого у нього виникло до 01.03.2018 року, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії, то позивач має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000 грн відповідно до постанови № 713, яка має виплачуватись для досягнення мети прийняття постанови № 713 - поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018 року».
Застосовуючи ці висновки до обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що перерахунок пенсії позивача, проведений ГУ ПФУ на виконання судового рішення з метою усунення порушеного його права на належний розмір пенсії, право на отримання якого у нього виникло до 01.03.2018 року, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії. Тому позивач має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000 грн відповідно до постанови № 713, яка має виплачуватись для досягнення мети прийняття постанови № 713 - поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018 року.
За таких обставин, дії ГУ ПФУ в Полтавській області щодо не установлення і не виплати щомісячної доплати до пенсії ОСОБА_1 , передбаченої постановою № 713 у розмірі 2000 грн. з 01.04.2023 року є протиправними.
Правову позицію аналогічного змісту викладено у постановах Верховного Суду від 11.06.2024 року у справі № 320/11742/22, від 02.02.2023 року у справі № 600/870/22-а, від 26.04.2023 року у справі № 380/14122/22, від 11.07.2023 року у справі № 420/342/22, 22.08.2023 року у справі № 460/16973/22.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом № 3668-VI, який набрав законної сили 01.10.2011 року.
Відповідно до положень ст. 2 Закону № 3668-VI, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до, зокрема, Закону України № 2262-ХІІ, не може перевищувати 10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Водночас Законом № 3668-VI внесені зміни у ст. 43 Закону № 2262-ХІІ, яку викладено в редакції Закону № 3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 року № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-XII.
Згідно з п. 2 резолютивної частини вказаного Рішення положення ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20.12.2016 року.
Конституційний Суд України у Рішенні від 20.12.2016 року № 7-рп/2016, яким визнав таким, що не відповідає ст. 17 Конституції України, положення ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ, виходив із того, що норми-принципи ч. 5 ст. 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей, є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв'язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України зазначив, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених ч. 5 ст. 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом № 3668-VI, яким внесено зміни у ст. 43 Закону № 2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону № 3668-VI.
Тобто, положення ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-XII та положення ч. 1 ст. 2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон № 2262-ХІІ) прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII) та є однаковими за змістом.
Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 року № 7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає ст. 17 Конституції України положення ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-XII.
При цьому положення ст. 2 Закону № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон № 2262-XII), які дублюють зміст ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-XII, тобто є одно предметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між Законом № 2262-ХІІ, з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 року № 7-рп/2016, та Законом № 3668-VI у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
При цьому суб'єктом владних повноважень у спірних правовідносинах надано перевагу найменш сприятливому для позивача підходу та застосовано положення ст. 2 Закону № 3668-VI .
Оскільки норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, колегія суддів доходить висновку, що вони явно суперечать один одному.
Колегія суддів звертає увагу на те, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 року у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
У постанові від 13.02.2019 року, ухваленій Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових прогалин щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону № 2262-ХІІ з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 року № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що обмеження максимального розміру пенсії позивачу, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом № 2262-ХІІ, є протиправним.
Вище вказана позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду викладеними у постановах: від 20.07.2022 року у справі № 340/2476/21, від 08.09.2022 року у справі № 380/6429/20, від 23.05.2023 року у справі № 380/24477/21, від 14.12.2023 року у справі № 640/15298/20, які враховуються судом в силу положень ч. 5 ст. 242 КАС України.
З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку про зобов'язання ГУ ПФУ в Полтавській області нарахувати та виплатити пенсію позивачу з 01.04.2023 року, без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
Відтак суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про залишення без задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Інші доводи та заперечення сторін на висновки колегії суддів не впливають.
При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
За наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення (п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України).
Підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміні рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права (п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України).
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 292, 293, 308, 310, 311, 313, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19 липня 2023 року скасувати, з прийняттям нового судового рішення про задоволення вимог адміністратвиного позову ОСОБА_1 .
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у встановленні та виплаті ОСОБА_1 з 01 квітня 2023 року щомісячної доплати до пенсії, передбаченої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області установити та виплатити ОСОБА_1 з 01 квітня 2023 року щомісячну доплату до пенсії, передбачену пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», у розмірі 2000 грн., без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Л.В. Мельнікова
Судді Л.В. Курило А.О. Бегунц