Головуючий І інстанції: Осіпова О.О.
18 липня 2024 р. Справа № 480/554/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,
Суддів: Курило Л.В. , Бегунца А.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 29 червня 2023 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
24.01.2023 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - ГУ ПФУ в Донецькій області, пенсійний орган) № 184250008816 від 09.12.2022 року, про відмову їй в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку із недосягненням пенсійного віку та відсутністю пільгового стажу роботи;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Донецькій області зарахувати до її пільгового стажу роботи за Списком № 1, період роботи з 19.09.2001 року по 12.02.2015 року (10 років 09 місяців 01 день) на посаді «готувач піротехнічних сумішей дільниці виготовлення піротехнічних виробів» ДП «Шосткинський завод «Імпульс».
- зобов'язати ГУ ПФУ в Донецькій області призначити їй пенсію за віком на пільгових умовах (список № 1), у відповідності до п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України від 05.11.1991 №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі Закон №1788-ХІІ) з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, тобто з 04.11.2022 року, провести нарахування та здійснити виплату призначеної пенсії.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що досягнувши віку 45 років, маючи достатній (на переконання позивача) для призначення пенсії за віком на пільгових умовах стаж роботи, 06.12.2022 року вона звернулась до регіонального відділення ГУ ПФУ в Сумській області із заявою про призначення цього виду пенсії за віком згідно положень п. «а» ст. 13 Закон №1788-ХІІ, додавши всі необхідні документи. Однак, рішенням ГУ ПФУ в Донецькій області від 09.12.2022 року № 184250008816 у зв'язку з недосягненням пенсійного віку та відсутністю необхідного пільгового стажу.
Також позивач зазначила, що відповідачем до її пільгового стажу роботи за Списком № 1 не було зараховано період її роботи з 19.09.2001 року по 12.02.2015 року (10 років 09 місяців 01 день) на посаді готувач піротехнічних сумішей дільниці виготовлення піротехнічних виробів на підставі довідки ДП «Шостинський завод «Імпульс» за № 579 від 21.11.2022 року, оскільки посада зазначена в наказах про атестацію робочих місць № 229 від 26.07.2001 року та № 235 від 21.05.2013 року не відповідає посаді, зазначеній в її трудовій книжці.
Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 29.06.2023 року (розгляд справи відбувся в порядку спрощеного позовного провадження) задоволено вимоги адміністративного позову ОСОБА_1 .
Так, судовим рішенням визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Донецькій області № 184250008816 від 09.12.2022 року, про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку із недосягненням пенсійного віку та відсутністю пільгового стажу роботи.
Зобов'язано ГУ ПФУ в Донецькій області зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 за Списком № 1 період роботи з 19.09.2001 року по 12.02.2015 року (10 років 09 місяців 01 день) на посаді «готувач піротехнічних сумішей дільниці виготовлення піротехнічних виробів» ДП «Шосткинський завод «Імпульс».
Зобов'язано ГУ ПФУ в Донецькій області призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 04.11.2022 року пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1, у відповідності до п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону №1788-ХІІ.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Донецькій області на користь ОСОБА_1 витрати, що пов'язані зі сплатою судового збору, у сумі 1073,60 грн.
В обґрунтування прийнятого рішення судом зазначено про те, що на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058-ІV - з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік у 45 років, тоді як другий - у 50 років, зокрема щодо позивачки.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі №520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Отже, до спірних правовідносин застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV.
Також, суд зазначив, що навіть не проведення або своєчасність проведення атестації робочих місць за умовами праці не залежить від працівників і не може позбавити їх конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсій за віком на пільгових умовах. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Крім того, суд зазначив, що орган Пенсійного фонду має призначити пенсію позиваці у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону № 1058-ІV саме, з 04.11.2022 року - з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, оскільки заява про призначення пенсії була подана позивачкою не пізніше трьох місяців з дня досягнення нею необхідного пенсійного віку
Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі ГУ ПФУ в Донецькій області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що згідно ч. 2 ст. 114 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) пенсія за віком на пільгових умовах призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Станом на день звернення із заявою про призначення пенсії позивачу виповнилося лише 45 років, тобто вона не досягла пенсійного віку.
Враховуючи законодавче врегулювання спірних відносин з 01.10.2017 року виключно Законом № 1058-IV, Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 року № 1-р/2020 щодо застосування ст. 13 Закону № 1788-XII впливає на призначення пенсії на пільгових умовах лише до вказаної дати, тобто до 11.10.2017 року. Станом на 11.10.2017 року позивачка не досягла віку 45 років, через що до неї не можуть застосовуватись норми ст. 13 Закону № 1788-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач ОСОБА_1 просить залишити її без задоволення, а рішення суду, - без змін.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
В даному випадку, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не є складними, виходячи з визначення справ незначної складності.
Письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом (п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України).
За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).
За приписами ч. 1 ст. 78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги та перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а судове рішення на підставі ст. 316 КАС України слід залишити без змін, з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачці ОСОБА_1 станом на 06.12.2022 року виповнилось повних 45 рік.
06.12.2022 року позивачка звернулася до ГУ ПФУ в Сумській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах (Список № 1) (а.с. 7).
За принципом екстериторіальності заяву ОСОБА_1 розглянуто ГУ ПФУ у Донецькій області та прийнято рішення від 09.12.2022 року № 184250008816, яким відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку з недосягненням пенсійного віку та відсутністю необхідного пільгового та загального стажу роботи, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV. Рішення вмотивоване тим, що відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закон № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Згідно наданих до заяви документів страховий стаж заявниці складає 18 років 11 місяців 26 днів, пільговий стаж роботи за Списком № 1 не підтверджено в установленому порядку. До пільгового стажу роботи за Списком № 1 не зараховано період роботи з 19.09.2001 року по 12.02.2015 року, оскільки посада, зазначена в наказах про атестацію робочих місць № 229 від 26.07.2001 року та № 235 від 21.05.2013 року не відповідає посаді зазначеній в трудовій книжці заявниці. Зазначений період можливо буде врахувати до пільгового стажу роботи за Списком № 1 після надходження акту зустрічної перевірки (а.с. 8).
Погоджуючись із висновком суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України (п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України).
На час звернення позивача із відповідною заявою до відповідача щодо призначення пенсії на пільгових умовах чинними є Закон № 1058-IV і Закон № 1788-ХІІ, які регулюють одні і ті ж правовідносини.
Відповідно до частини 1 статті 114 Закону 1058-IV в редакції, станом на час виникнення спірних правовідносин, право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV передбачено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Пунктом «а» ч. 1 ст. 13 Законом № 1788-XII, в редакції, яка діяла до внесення змін Законом України від 02.03.2015 року № 213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» визначалось, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Законом України від 02.03.2015 року № 213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», який набрав чинності 01.04.2015 року, пункт «а» ч. 1 ст. 13 Закону № 1788-XII викладено в наступній редакції:
«На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.»
Рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 року № 1-р/2020 у справі № 1-5/2018(746/15) за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень розділу I, пункту 2 розділу III «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VIII, зокрема: визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти «б»-«г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VIII (пункт 1 резолютивної частини Рішення).
Стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б»-«г» ст. 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення).
Застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б»-«г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах (пункт 3 резолютивної частини Рішення).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.11.2021 у зразковій справі № 360/3611/20, дійшла наступного висновку:
«…Таким чином, Рішенням № 1-р/2020 КСУ визнав неконституційними окремі положення Закону №1788-ХІІ, у зв'язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення). Одночасно КСУ встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII.
…Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону №1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058-ІV - з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік у 50 років, тоді як другий - у 55 років.
Оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, Велика Палата Верховного Суду доходить висновку, що вони явно суперечать один одному.
…Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Отже, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV.»
Судом встановлено, що датою народження позивача є 03.11.1977 року, відтак, станом на час подання заяви про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 1 позивачу виповнилося 45 років.
За таких обставин, враховуючи сформовану судову практику, доводи відповідача про те, що позивач не досягла віку, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників не можна визнати обґрунтованими.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема у постанові від 01.05.2024 року у справі № 580/3245/20.
Водночас, право на пенсію за віком на пільгових умовах пов'язане не лише з досягненням особою певного віком, а також з тривалістю загального та спеціального страхового стажу.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Питання призначення пенсій на пільгових умовах згідно зі Списками № 1 деталізоване у Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 (далі - Порядок № 383).
Пунктом 3 Порядку № 383 встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.
Пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).
Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36 затверджено Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Підрозділом 7 розділу ІХ вказаного Списку № 1 передбачено право на пенсію на пільгових умовах для працівників, які зайняті повний робочий день у складанні, розбиранні, спорядженні, ремонті усіх видів боєприпасів, бойових частин, споряджених твердопаливних ракетних двигунів, піротехнічних виробів, засобів ініціювання, інших комплектуючих виробів, що містять продукти, зазначені у пунктах 2-3. Утилізація та знищення ракет, боєприпасів та їх елементів, споряджених різними видами твердого палива, пороху, вибухових речовин і піротехнічних сумішей.
Як зазначено у тексті спірного рішення ГУПФ в Донецькій області, аналіз наданих документів показує, що страховий стаж заявниці складає 18 років 11 місяців 26 днів, пільговий стаж роботи за Списком № 1 не підтверджено в установленому порядку, оскільки до пільгового стажу не зараховано період роботи з 19.09.2001 року по 12.02.2015 року, оскільки посада, зазначена в наказах про атестацію робочих місць № 229 від 26.07.2001 року та № 235 від 21.05.2013 року не відповідає посаді зазначеній в трудовій книжці заявниці.
Так, позивач разом із заявою про призначення пенсії надавав пенсійному органу копію трудової книжки від 14.12.1994 року НОМЕР_1 (а.с. 10-11).
Дослідивши залучену до матеріалів справи копію трудової книжки, суд встановив:
- у період з 19.09.2001 року по 30.06.2011 року позивача прийнято на піротехнічну дільницю по виготовленню піротехнічних виробів підготовником піротехнічних складів на ДП «ШЗ «Імпульс», 3 розряду відповідно до наказу № 313ос від 18.09.2001 року (запис № 8);
- 10.07.2006 року робоче місто готувача піротехнічних сумішей дільниці піротехнічних виробів атестовано по Списку № 1, розділ 9, підрозділ 7 - наказ 348 від 10.07.2006 року (запис № 9);
- з 01.07.2011 року позивача переведено готувачем піротехнічних сумішей дільниці виготовлення піротехнічних виробів наказом № 681к від 30.06.2011 року та атестовано робоче місце відповідно до наказу 275 від 01.07.2011 року за списком № 1 розділ 9, підрозділ 7; 9.7-За (записи № 11,12);
- 12.02.2015 року позивача звільнено за угодою сторін (запис № 13).
Крім того, відповідно до Довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній ДП «ШЗ «Імпульс» ДК «УКОБОРОНПРОМ» від 21.11.2022 року № 579 (а.с. 12), за змістом якої ОСОБА_2 працювала повний робочий день в ДП «ШЗ «Імпульс» і у період з 19.09.2001 року по 12.02.2015 року виконувала ведення технологічного процесу спорядження піротехнічних виробів (вставка вибухового заряду, засипка пороху, досилання пижа) у технологічному процесі виробництва піротехнічних виробів (складання, розбирання, спорядження піротехнічних виробів) на посаді готувача піротехнічних сумішей дільниці виготовлення піротехнічних виробів, що передбачена Списком № 1 розділ ІХ підрозділ 7 код КП 9.7-3а. За період з 19.09.2001 року по 12.02.2015 року (10 років 09 місяців 01 день).
З приводу проведення атестації робочого місця, колегія суддів звертає увагу, що 19.02.2020 року Великою Палатою Верховного Суду прийнято постанову у справі № 520/15025/16-а (провадження №11-1207апп19), в якій зазначено, що з метою дотримання завдань адміністративного судочинства та забезпечення конституційних гарантій осіб на пенсійне забезпечення Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновків Верховного Суду України, викладених у постановах від 10.09.2013 року у справі № 21-183а13, від 25.11.2014 року у справі № 21-519а14, від 10 й 17.03.2015 року у справах № 21-51а15, та № 21-585а14, від 14.04.2015 року у справі № 21-383а14, від 02.12.2015 року у справі № 21-1329а15, від 10.02.2016 року у справі № 21-5432а15 та від 12.04.2016 у справі № 21-6501а15, щодо відсутності підстав для призначення пенсії на пільгових умовах з огляду на відсутність результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.
Так, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність у позивача права на зарахування стажу роботи з 19.09.2001 року по 12.02.2015 року (10 років 09 місяців 01 день) в ДП «ШЗ «Імпульс» до пільгового стажу за Списком № 1.
Таким чином, враховуючи, що 06.12.2022 року ОСОБА_1 виповнилось 45 років, наявність стажу роботи більше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців готувача піротехнічних сумішей дільниці виготовлення піротехнічних виробів, що є достатнім для призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 згідно пункту «а» ч. 1 ст. 13 Закону № 1788-ХІІ.
З урахуванням наведено вище, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення вимог апеляційної скарги ГУ ПФУ в Донецькій області, та не вбачає підстав для скасування судового рішення.
Інші доводи та заперечення сторін на висновки колегії суддів не впливають.
При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Підстав для зміни розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду справи у відповідності до вимог ч. 6 ст. 139 КАС України немає.
Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 292, 293, 308, 310, 311, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області залишити без задоволення, а рішення Сумського окружного адміністративного суду від 29 червня 2023 року, - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Л.В. Мельнікова
Судді Л.В. Курило А.О. Бегунц