18 липня 2024 року справа №200/7598/23
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Геращенко І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника позивача - ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 квітня 2024 року у справі № 200/7598/23 (головуючий І інстанції Тарасенко І.М.) за позовом ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії,-
В грудні 2023 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії.
Позивач просив суд: 1) визнати протиправним та скасувати наказ Начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 № 28 від 10.09.2021 року “Про результати службового розслідування щодо старшого стрільця першого відділення охорони взводу охорони другого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 старшого солдата ОСОБА_2 ”; 2) визнати протиправним та скасувати наказ Начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 № 59 від 16.09.2021 року “Про відсторонення від посади старшого стрільця першого відділення охорони взводу охорони другого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 старшого солдата ОСОБА_2 ”; 3) зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 нарахувати та виплатити ОСОБА_2 різницю між виплаченим йому грошовим забезпеченням та середнім грошовим забезпеченням (який виплачувався перед відстороненням від посади, а саме за червень та липень 2021 року), за час незаконного відсторонення від посади за період з 16 вересня 2021 року по 26 січня 2022 року; 4) стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь ОСОБА_2 завдану йому моральну шкоду у розмірі 50 000 (п'ятдесят тисяч) гривень.
В обґрунтування позову зазначив, що 29.08.2021 року йому було повідомлено про підозру у скоєні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, та затримано в порядку ст. 208 КПК України.
30.08.2021 року слідчим суддею Дружківського міського суду було винесено ухвалу про обрання позивачу міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_5 з правом внесення застави у розмірі 47580 гривень, з покладенням на нього обов'язків прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого, та прокурора, повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну місця проживання, не відвідувати заклади громадського харчування, розважальні заклади.
15 вересня 2021 року позивача було звільнено з під варти у зв'язку з внесенням застави у визначеному розмірі 47580 гривень.
Позивач вказує на те, що від посади судом він не відсторонювався, та приступив до виконання своїх функціональних обов'язків згідно посади старшого стрільця у 1-му відділенні охорони взводу охорони другого відділу ІНФОРМАЦІЯ_6 . Але не зважаючи на це начальник другого відділу ІНФОРМАЦІЯ_6 протиправно наказав виплачувати з 28.08.2021 року грошове забезпечення тільки у розмірі окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, у розмірі в вересні, жовтні, листопаді та грудні 2021 року - 780 гривень, січні 2022 року - 810 гривень, що робили до 26.01.2022 року.
Позивач у позові зазначає, що із вказаним наказом його не ознайомлювали, а тільки повідомили про це усно.
Поивач вважає, що такі дії ІНФОРМАЦІЯ_1 є протиправними, у зв'язку із чим звернувся до суду із даним позовом.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 30 квітня 2024 року у справі № 200/7598/23 у задоволенні позову - відмовлено.
Представник позивача не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
На обґрунтування апеляційної скарги наведено практично ті самі доводи, які були викладені в позовній заяві та протягом розгляду справи в суді першої інстанції.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України.
Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_1 , з 13.07.2021 року проходив службу у 1-му відділенні охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 на посаді старшого стрільця. ІНФОРМАЦІЯ_2 підпорядковується ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі ІНФОРМАЦІЯ_8 ).
Позивач є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 , виданого 24.12.2019 року.
Відповідно до довідки ВЧ НОМЕР_3 від 13.04.2023 року № 1483, ОСОБА_2 на даний час перебуває на військовій службу в військовій частині НОМЕР_4 .
ОСОБА_2 з Міністерством оборони України 30.05.2018 року укладений строковий контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового складу, згідно з умовами якого позивач взяв на себе обов'язок, зокрема, свято і неухильно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів (начальників); дорожити бойовою славою Збройних Сил України, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України; знати та сумлінно виконувати службові обов'язки за посадами, які займатиме протягом строку Контракту, а також особливі обов'язки, визначені статутами Збройних Сил України.
Згідно з наказом № 44-РС військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_9 від 13.07.2021 року старшого солдата ОСОБА_2 , перебуваючого на посаді старшого стрільця відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_10 призначено на посаду старшого стрільця відділення охорони взводу ІНФОРМАЦІЯ_11 .
29 серпня 2021 року ОСОБА_2 було повідомлено про підозру у скоєні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України по кримінальному провадженню зареєстрованому 28.08.2021 року в ЄРДР під номером 12021052260000346, та затримано в порядку ст. 208 КПК України.
30 серпня 2021 року слідчим суддею Дружківського міського суду було винесено ухвалу про обрання ОСОБА_2 міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_5 з правом внесення застави у розмірі 47580 гривень, з покладенням на позивача обов'язків прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого, та прокурора, повідомляти слідчого прокурора та суд про зміну місця проживання, не відвідувати заклади громадського харчування, розважальні заклади.
15 вересня 2021 року ОСОБА_2 було звільнено з під варти у зв'язку з внесенням застави у визначеному розмірі 47580 гривень.
Наказом начальника територіального центру комплектування та соціальної підтримки ІНФОРМАЦІЯ_2 (з адміністративно-господарської діяльності) № 14 від 28 серпня 2021 року, було призначено службове розслідування стосовно старшого стрільця першого відділення охорони взводу охорони другого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 старшого солдата ОСОБА_2 .
Наказом начальника територіального центру комплектування та соціальної підтримки ІНФОРМАЦІЯ_3 (з адміністративно - господарської діяльності) № 23 від 04.09.2021 року було продовжено строк проведення службового розслідування, призначеного наказом від 28.08.2021 року № 14 до 10 вересня 2021 року.
За фактом проведення службового розслідування було складено Акт службового розслідування від 07.09.2021 року.
Відповідно до ч. 3 вказаного Акту, було визначено, що під час проведення службового розслідування було встановлено, що старший стрілець першого відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_12 : 28.08.2021 року перебував у черговій відпустці за 2021 рік; проводячи час на власний розсуд, 28.08.2021 року старший солдат вчинив дії, які кваліфікуються згідно норм Кримінального кодексу України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, передбачені частиною 1 статті 121 Кримінального кодексу України; правопорушення сталося з причин власної невідповідальності та недисциплінованості військовослужбовця. Своїм вчинком військовослужбовець здійснив негативний вплив на імідж Збройних Сил України, показано ганебний приклад особовому складу; проігноровано принцип військової дисципліни у Збройних Силах України
Відповідно до ч. 5 Акту службового розслідування від 07.09.2021 року, за порушення вимог статті 3 Конституції України, Військової присяги, абзацу 1 статті 11, абзацу 7 ст. 128 розділу 2 , абзацу 17 статті 128 розділу 2 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, абзаців 1, 5 статті 4 розділу 1 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, старшого стрільця першого відділення охорони взводу охорони другого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 старшого солдата ОСОБА_2 притягнуто до дисциплінарної відповідальності владою начальника територіального центру комплектування та соціальної підтримки ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Також щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2 за наслідками проведення службового розслідування, начальником територіального центру комплектування та соціальної підтримки ІНФОРМАЦІЯ_3 (з основної діяльності) було прийнято наказ № 28 від 10.09.2021 року “Про результати службового розслідування”, в якому було продубльовано викладене у ч. 5 Акту службового розслідування від 07.09.2021 року.
Як вбачається з матеріалів справи та матеріалів службового розслідування, від посади судом позивач не відсторонювався, та приступив до виконання своїх функціональних обов'язків згідно посади старшого стрільця у 1-му відділенні охорони взводу ІНФОРМАЦІЯ_13 .
Відповідно до даних про заробітну плату ОСОБА_2 , з 28.08.2021 року його грошове забезпечення складалось тільки з розміру окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та індексації: у листопаді 2021 року позивач отримав - 942,70 грн., у грудні 2021 року - 942,70 грн., у січні 2022 року - 942,70 грн, у лютому 2022 року - 978,96 грн.
Позивач вказує, що з будь-яким наказом щодо зменшення йому виплат не ознайомлювали, а тільки про це повідомили усно.
Матеріали справи також не містять будь-якого наказу щодо зменшення ОСОБА_2 виплат в період з листопада 2021 року по лютий 2022 року включно.
26 травня 2023 року позивач через свого представника адвоката Полковникова Е.О. звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою, в якій просив провести ОСОБА_2 , за вересень та жовтень 2021 року перерахунок грошового забезпечення на посаді старшого стрільці 1-го відділення охорони взводу ІНФОРМАЦІЯ_13 з урахуванням різниці фактично сплаченої йому суми.
30 травня 2023 року, на вказану заяву, ІНФОРМАЦІЯ_14 , надав позивачу відповідь за № 09/02/300, в якій зазначив, що “ ОСОБА_2 з 28.08.2021 року по 26.01.2022 року перебував під слідством та підозрювався у вчинені кримінального правопорушення передбаченого частиною 1 статті 121 Кримінального кодексу України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 10221052260000346 від 28.08.2021 року, фактично був відсторонений від посади та виконував службові обов'язки визначені начальником територіального центру комплектування та соціальної підтримки ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно наказу начальника територіального центру комплектування та соціальної підтримки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 16.09.2021 року № 59.
Відповідно розділу ХХІХ, пункту 2 наказу Міністерства оборони України від 07.06.2018 року № 260 “Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам”: “Грошове забезпечення військовослужбовцям, які відповідно до Кримінального процесуального кодексу України відсторонені від посад, виплачується в розмірі окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років з дня, наступного після відсторонення від посади, до дня повернення до виконання службових обов'язків за посадою.
У разі скасування рішення про відсторонення від посад військовослужбовцям за період, протягом якого вони не перебували на посадах внаслідок відсторонення від посад, грошове забезпечення, на отримання якого вони втратили право не виплачується.
При цьому грошове забезпечення, яке втратили відсторонені від посади військовослужбовці внаслідок незаконних дій відшкодовується їм у порядку, передбаченому Законом України “Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду”.
З вище зазначеного в ІНФОРМАЦІЯ_15 не має законних підстав для перерахунку грошового забезпечення ОСОБА_2 .”.
Позивач вважає, що спірні накази Начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 № 28 від 10.09.2021 року “Про результати службового розслідування щодо старшого стрільця першого відділення охорони взводу охорони другого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 старшого солдата ОСОБА_2 ” та № 59 від 16.09.2021 року “Про відсторонення від посади старшого стрільця першого відділення охорони взводу охорони другого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 старшого солдата ОСОБА_2 ”, є незаконними, оскільки по-перше рішення по справі №229/433/22, яка розглядається Дружківським міським судом за кримінальним провадженням № 10221052260000346 від 28.08.2021 року - ще не прийнято, по-друге наказу № 59 від 16.09.2021 року, на який посилається ІНФОРМАЦІЯ_16 в кримінальному проваджені немає.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Проходження військової служби в Збройних Силах України, врегульовано Законом України від 25 березня 1992 року № 2232-XII “Про військовий обов'язок і військову службу” (далі - Закон № 2232-XII), Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008, Інструкцією про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах, затвердженого наказом Міністра оборони України від 10.04.2009 року № 170 (далі - Інструкція № 170) та Дисциплінарним статутом Збройних Сил України.
Приписами частини першої статті 2 Закону № 2232-XII визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Відповідно до частини четвертої статті 2 Закону № 2232-XII порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Законом України “Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України” від 24 березня 1999 року № 551-XIV затверджено Дисциплінарний статут Збройних Сил України, згідно з преамбулою якого цей Статут визначає сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг. Усі військовослужбовці Збройних Сил України незалежно від своїх військових звань, службового становища та заслуг повинні неухильно керуватися вимогами цього Статуту.
Згідно з частиною другою статті 45 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, у разі вчинення кримінального правопорушення військовослужбовець притягається до кримінальної відповідальності.
За приписами статті 91-1 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, військовослужбовець, якому повідомлено про підозру у вчиненні ним злочину у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг, та/або пов'язаного із зловживанням своїм службовим становищем, підлягає відстороненню від виконання повноважень у порядку, визначеному законом.
Указом Президента України від 10.12.2008 року № 1153/2008 затверджено Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, яким визначається порядок проходження громадянами України (далі - громадяни) військової служби у Збройних Силах України та регулюються питання, пов'язані з проходженням такої служби під час виконання громадянами військового обов'язку в запасі.
Приписи пункту 122 вказаного Положення регламентують відсторонення військовослужбовців як “від виконання службових обов'язків” так і від відсторонення військовослужбовців “від посади”.
Зокрема, пункт 122 Положення № 1153/2008 передбачає, що усунення військовослужбовців від виконання службових обов'язків здійснюється відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.
Згідно абзацу п'ятого пункту 122, в редакції Указу Президента № 277/2018 від 12.09.2018 року; із змінами, внесеними згідно з Указом Президента № 171/2019 від 26.04.2019 року військовослужбовці, усунені або відсторонені “від виконання службових обов'язків”, продовжують проходити військову службу, виконуючи обов'язки військової служби в межах, визначених командиром військової частини, якщо до них не застосовано запобіжних заходів або покарань, визначених у підпунктах 12-1, 13 пункту 116 цього Положення.
В свою чергу, згідно підпункту 13 пункту 116 Положення визначено, що зарахування військовослужбовців наказами по особовому складу в розпорядження посадових осіб, які мають право призначення на посади, для вирішення питання щодо дальшого їх службового використання допускається в разі якщо стосовно військовослужбовців застосовано запобіжні заходи кримінального провадження у виді домашнього арешту або тримання під вартою чи за вироком суду застосовані такі покарання, як арешт або тримання в дисциплінарному батальйоні, до скасування чи зміни запобіжного заходу або до винесення судом вироку чи відбування покарання.
Також пунктом 122 Положення встановлено, що поновлення у правах усунутих “від виконання службових обов'язків” відбувається відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.
Щодо відсторонення військовослужбовців “від посади”, то пункт 122 Положення містить вказівку на те, що відсторонення військовослужбовців від посади як захід забезпечення кримінального провадження здійснюється відповідно до Кримінального процесуального кодексу України на строк не більше двох місяців. Строк відсторонення від посади може бути продовжено відповідно до вимог статті 158 Кримінального процесуального кодексу України.
Також зазначено, що військовослужбовці, відсторонені “від посад”, зараховуються у розпорядження відповідної посадової особи з дня, що настає за днем відсторонення, та продовжують проходити військову службу, виконуючи обов'язки військової служби в межах, визначених посадовою особою, у розпорядженні якої вони перебувають (якщо до них не застосовано запобіжних заходів кримінального провадження у виді домашнього арешту або тримання під вартою).
Згідно абзацу шостого пункту 122 Положеннями, із змінами, внесеними згідно з Указом Президента № 171/2019 від 26.04.2019 року, грошове забезпечення військовослужбовців, які усунуті “від виконання службових обов'язків” або “відсторонені від посади”, здійснюється в порядку, визначеному Міністром оборони України.
Водночас, військовослужбовці, які були відсторонені “від посади”, - поновлюються на попередній або на іншій, не нижчій, ніж попередня, посаді в разі скасування відповідної ухвали слідчого судді під час досудового розслідування або суду під час судового провадження, винесення судом виправдувального вироку, відмови у порушенні кримінальної справи за відсутності події злочину, відсутності в діянні складу злочину, за недоведеності їх участі у вчиненні злочину, закриття кримінальної справи або в разі закінчення двомісячного строку відсторонення від посади, якщо строк відсторонення від посади не було продовжено в порядку, визначеному статтею 158 Кримінального процесуального кодексу України.
Механізм реалізації та порядок організації у Збройних Силах України виконання вимог Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153 визначає Інструкція про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затверджена наказом Міністра оборони України від 10.04.2009 року № 170.
Згідно абзацу першого пункту 4.32 розділу IV Інструкції № 170, в редакції зі змінами внесеними згідно з Наказом Міністерства оборони № 502 від 25.09.2019 року, військовослужбовці, усунуті “від виконання службових обов'язків”, “відсторонені від виконання службових повноважень” або “відсторонені від посади”, якщо до них не застосовано запобіжних заходів кримінального провадження у вигляді домашнього арешту або тримання під вартою, продовжують проходити військову службу згідно з пунктом 122 Положення, виконуючи обов'язки військової служби в межах, визначених командиром (начальником) військової частини. Виконання обов'язків військової служби такими військовослужбовцями здійснюється за місцем проходження служби або у разі відсутності обмеження свободи пересування військовослужбовця - в іншому місці, визначеному посадовою особою, у чиєму підпорядкуванні вони перебувають.
Аналіз вищезазначених правових норм свідчить про те, що чинне законодавство дозволяє відсторонити військовослужбовця від військової служби, при цьому такі військовослужбовці зараховуються у розпорядження відповідної посадової особи з дня, що настає за днем відсторонення та продовжують проходити військову службу, виконуючи обов'язки військової служби в межах, визначених посадовою особою, у розпорядженні якої вони перебувають.
Судом встановленог, що наказом Начальника територіального центру комплектування та соціальної підтримки ІНФОРМАЦІЯ_2 (по стройовій частині) № 59 від 16.09.2021 року (пункт 4): вважати таким, що прибув і приступив до виконання службових обов'язків визначених начальником територіального центру комплектування та соціальної підтримки ІНФОРМАЦІЯ_2 , з тримання під вартою на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_5 у зв'язку із внесенням застави: з 16 вересня 2021 року: старший солдат ОСОБА_2 , старший стрілець 1 відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 , який перебуває під слідством з 28.08.2021 по 26.10.2021 року та підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною 1 статті 121 Кримінального кодексу України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021052260000346 від 28.08.2021 року. Підстава: ухвала Дружківського міського суду Донецької області від 30.08.2021 року справа № 229/4563/21, провадження № 1 кс-/229/533/2021, вх. № 1773/7 від 02.09.2021 року ІНФОРМАЦІЯ_2 . Повідомлення територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області № 05-3592/21 від 15.09.2021 року. Рапорт ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 1774/8 від 16.09.2021 року.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що накази Начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 № 28 від 10.0.2021 року та № 59 від 16.09.2021 року прийняті у відповідності до Закону.
Посилання ж позивача на той факт так як рішення по справі № 229/433/22, яка розглядається Дружківським міським судом за кримінальним провадженням № 10221052260000346 від 28.08.2021 року - ще не прийнято, а тому відповідач не мав права приймати ці спірні накази, суд не приймає, оскільки зазначені Накази були прийняті на підставі службового розслідування, результати якого позивачем не були оскаржені.
Щодо позовної вимоги ОСОБА_2 про зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_17 нарахувати та виплатити йому різницю між виплаченим йому грошовим забезпеченням та середнім грошовим забезпеченням (який виплачувався перед відстороненням від посади, а саме за червень та липень 2021 року), за час незаконного відсторонення від посади за період з 16 вересня 2021 року по 26 січня 2022 року, судом першої інстанції зазначено наступне.
По-перше, враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що наказ Начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 № 59 від 16.09.2021 року “Про відсторонення від посади старшого стрільця першого відділення охорони взводу охорони другого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 старшого солдата ОСОБА_2 ” та наказ Начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 № 28 від 10.09.2021 року “Про результати службового розслідування що до старшого стрільця першого відділення охорони взводу охорони другого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 старшого солдата ОСОБА_2 ”, є правомірними.
По-друге.
Відповідно до положень Розділу І Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 №260 (далі - Порядок) грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту); допомоги.
Підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов'язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).
Грошове забезпечення військовослужбовців із числа осіб офіцерського складу, в тому числі слухачів (ад'юнктів, докторантів), рядового, сержантського та старшинського складу (крім військовослужбовців строкової служби), включає: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавку за вислугу років; підвищення посадового окладу під час проходження військової служби на території населених пунктів, яким надано статус гірських, та на острові Зміїний; надбавки за особливості проходження служби, за службу в Силах спеціальних операцій Збройних Сил, кваліфікацію, кваліфікаційну категорію, виконання функцій державного експерта з питань таємниць, роботу в умовах режимних обмежень, безперервний стаж на шифрувальній роботі, почесні та спортивні звання; доплати за науковий ступінь та за вчене звання; премію; морську винагороду, винагороди за стрибки з парашутом, за розшук, піднімання, розмінування та знешкодження вибухових предметів, тралення і знешкодження мін, за водолазні роботи та за бойове чергування; одноразові грошові допомоги після укладення першого контракту, для оздоровлення, для вирішення соціально-побутових питань, у разі звільнення з військової служби; інші виплати, які здійснюються відповідно до чинного законодавства України.
Грошове забезпечення не виплачується: за час надання військовослужбовцям відпусток відповідно до чинного законодавства України, за якими не передбачено збереження заробітної плати; якщо виплачуються академічні стипендії; за час відсутності на службі без поважних причин одну добу і більше; за час перебування на лікуванні в лікарняних закладах понад встановлені чинним законодавством строки; за час тимчасового виконання обов'язків понад два місяці за новими посадами у зв'язку з переведенням військової частини на інший штат (внесення змін до штату); за час тримання військовослужбовців під вартою чи перебування під цілодобовим домашнім арештом; за час відбування покарання на гауптвахті військовослужбовцями строкової військової служби.
Крім того, згідно вимог Розділу XVI Порядку, командири (начальники) військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій Збройних Сил України мають право щомісяця здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби) відповідно до їх особистого внеску в загальні результати служби.
Розмір щомісячної премії, але не менше 10 відсотків посадового окладу, встановлює Міністр оборони України для відповідних категорій військовослужбовців виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України, та особливостей проходження військової служби.
Військовослужбовцям щомісячні премії не виплачуються в таких випадках: за невихід на службу (навчання) без поважних причин - за місяць, у якому здійснено таке порушення; за вживання алкогольних напоїв (наркотичних речовин) на території військової частини як у службовий, так і в позаслужбовий час, прибуття на службу в нетверезому стані (у стані наркотичного сп'яніння) - за місяць, у якому здійснено таке порушення; у разі накладення дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність, пониження в посаді, пониження у військовому званні на один ступінь, позбавлення військового звання - за місяць у якому накладено дисциплінарне стягнення, або за місяць, у якому до військової частини надійшло повідомлення про накладення дисциплінарного стягнення вищим командиром; у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення за вчинення військового адміністративного правопорушення або адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, - за місяць, у якому така постанова надійшла до військової частини; у разі накладення на військовослужбовця в календарному місяці більше трьох дисциплінарних стягнень, крім дисциплінарного стягнення “зауваження”, - за місяць, у якому накладено дисциплінарні стягнення, або за місяць, у якому до військової частини надійшло повідомлення про накладення дисциплінарного стягнення вищим командиром; у разі відрахування з ад'юнктури або докторантури вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти або науково-дослідної установи через невиконання індивідуального навчального плану (індивідуального плану наукової роботи) або недисциплінованість - за місяць, у якому було здійснено відрахування; у разі неуспішного закінчення ад'юнктури або докторантури вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти або науково-дослідної установи - за місяць, у якому закінчилося навчання; у разі звільнення з військової служби за службовою невідповідністю, у зв'язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку, у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем - з місяця, у якому надійшов витяг з наказу про звільнення; у разі притягнення військовослужбовця наказом відповідного керівника до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, під час виконання ними службових обов'язків, яка призвела до матеріальних збитків на загальну суму, що перевищує п'ятнадцять прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб на день видання наказу про притягнення особи до матеріальної відповідальності,- за місяць, у якому видано наказ про притягнення до матеріальної відповідальності; у разі скоєння у військовій частині аварій, подій, пов'язаних із загибеллю людей з вини військовослужбовців під час виконання ними службових обов'язків, чи злочинів - за місяць, у якому сталася аварія, подія, пов'язана із загибеллю людей.
Відповідно до положень Розділу ХХІХ грошове забезпечення військовослужбовцям, які відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України усунені від виконання службових обов'язків, відсторонені від виконання службових повноважень або відсторонені від посад, виплачується виходячи з розміру посадового окладу за останньою займаною посадою, окладу за військовим званням і надбавки за вислугу років із дня, наступного після дня усунення від виконання службових обов'язків (відсторонення від виконання службових повноважень або від посади), і до дня повернення до виконання службових обов'язків за посадою.
Виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, щодо яких відповідно до Кримінального процесуального кодексу України застосовано запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою чи домашнього арешту (цілодобово), призупиняється з дня взяття під варту або направлення під цілодобовий домашній арешт до дня повернення до виконання службових обов'язків за посадою.
Оскільки позивач знаходився під вартою, а також визнанням судом у даній справі правомірним наказ № 59 від 16.09.2021 “Про відсторонення від посади старшого стрільця першого відділення охорони взводу охорони другого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 старшого солдата ОСОБА_2 ”, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідач при розрахунку грошового забезпечення позивача за період з 16 вересня 2021 року по 26 січня 2022 року, діяв у відповідності до діючого законодавства та порядку визначеному Міністерством оборони України.
Щодо позовної вимоги про стягнення на користь позивача моральної шкоди у розмірі 50000 грн., судом першої інстанції зазначено наступне.
Відповідно до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Статтею 1174 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) передбачено, що шкода завдана фізичній чи юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової чи службової особи органу державної влади при здійсненні своїх повноважень відшкодовується державою незалежно від вини цієї особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Частиною другою цієї статті передбачено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Шкода це будь-яке знецінення блага, що охороняється правом, тому її поділяють на майнову і немайнову. Моральна шкода втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. У позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, у чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди належать: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Частиною 1 ст. 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Тому суд повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Особа (фізична чи юридична) звільняється від відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди, якщо доведе, що остання заподіяна не з її вини.
Відповідно до п. 2 ч.3 ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Жодних доказів щодо характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо) яких він зазнав, характеру немайнових втрат, тяжкості вимушених змін у його життєвих і професійних стосунках, моральних переживаннях, стану здоров'я тощо позивач не надав.
Крім того, під час розгляду даної справи, суд взагалі дійшов висновків, про те, що відповідачами не були порушені права позивача.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позову.
Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи наведене, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги і відповідно для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, правові висновки суду першої інстанції скаржником не спростовані.
Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу представника позивача - ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 квітня 2024 року у справі № 200/7598/23 - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 квітня 2024 року у справі № 200/7598/23 - залишити без змін.
Повне судове рішення складено 18 липня 2024 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя А.А. Блохін
Судді Т.Г. Гаврищук
І.В. Геращенко