18 липня 2024 року справа №600/367/24
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Гаврищук Т.Г., суддів Блохіна А.А., Компанієць І.Д., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04 квітня 2024 р. у справі № 600/367/24 (головуючий І інстанції Чучко В.М. ) за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини за період з 12.02.2023 по 19.06.2023, з урахуванням фактично виплачених сум;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини за період з 12.02.2023 по 19.06.2023, з урахуванням фактично виплачених сум.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 04 квітня 2024 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" у розмірі до 100000 гривень за період з 28.03.2023 по 05.05.2023, з 15.05.2023 по 30.05.2023, з 05.06.2023 по 19.06.2023 пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" у розмірі до 100000 гривень за період з 28.03.2023 по 05.05.2023, з 15.05.2023 по 30.05.2023, з 05.06.2023 по 19.06.2023, пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, з урахуванням фактично виплачених сум. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити повністю.
В обґрунтування апеляційної скарги вказує на те, що лікування пов'язане із пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини повинно перебувати в безперервному зв'язку із лікуванням, та з відпусткою за станом здоров'я на підставі постанови ВЛК.
За період стаціонарного лікування з 12.02.2023р. по 22.02.2023р. у зв'язку із отриманням поранення (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини солдату ОСОБА_1 була виплачена додаткова винагорода у збільшеному розмірі до 100 000 грн., виплата якої була припинена з 23.02.2023р. у зв'язку з тим, що лікування солдата ОСОБА_1 у зв'язку із травмою було закінчено 22.03.2023р., на ВЛК для прийняття рішення у потребі у відпустці за станом здоров'я він не направлявся, постанова ВЛК про потребу цього військовослужбовця у відпустці за станом здоров'я після закінчення стаціонарного лікування 22.02.2023р. не приймалася, і за власним бажанням ОСОБА_1 йому була надана відпустка за сімейними обставинами.
Таким чином, підстав для виплати солдату ОСОБА_1 додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 грн. у періоди його стаціонарного лікування з 28.03.2023 до 03.04.2023, з 04.04.2023 до 05.05.2023, з 15.05.2023 до 30.05.2023, з 05.06.2023 по 19.06.2023 не має, оскільки позивач коли проходив стаціонарне лікування у ці періоди не перебував у відпустці для лікування після тяжкого поранення на підставі висновку ВЛК, і що така відпустка була рекомендована саме за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Крім того позовні вимоги ОСОБА_2 не підлягали до задоволення ще й у зв'язку з тим, що як видно із виписок (виписного епiкризу) з iсторії хвороби ОСОБА_3 у перiод його стацiонарного лiкування з 28.03.2023 до 03.04.2023, з 04.04.2023 до 05.05.2023, з l5.05.2023 до 30.05.2023, з 05.06.2023 по 19.06.2023р., він лiкувався не вiд акубаротравми отриманої 12.02.2023р., яка згiдно довiдки ВЛК вiд 02.11.2023р. визнана такою, що пов'язана із захистом Батькiвщини, а як встановив суд 1-ї iнстанцiї, а лише вiд наслідкiв перенесеної акубаротравми, в той час як згiдно, п. 1-1 постанови КМУ «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» №168, право на виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень має військовослужбовець який проходить стаціонарне лікування саме через поранення (контузії, травми, каліцтва), пов'язане із захистом Батьківщини, а не від наслідків такого лікування.
Справа розглянута у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги відповідача.
Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивач є військовослужбовцем Збройних Сил України та проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
Згідно з довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 05.06.2023р № 680/у солдат ОСОБА_1 12 лютого 2023 року одержав: акубаротравму, біль у спині. Відомо, що 12 лютого 2023 року виконуючи бойове завдання відповідно до бойового розпорядження командира, під час щільного обстрілу противником з танків, мінометів в районі населеного пункту Красна Гора Донецької області, внаслідок вибуху військовослужбовець отримав травму. Після надання першої медичної допомоги військовослужбовець був евакуйований до ПХГ населеного пункту Слов'янськ Донецької області. Військовослужбовець отримав бойове травмування під час виконання ним обов'язків військової служби, під час захисту Батьківщини, не пов'язане вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення та не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження. Підстава: наказ командира військової частини НОМЕР_1 № 141 від 08.03.2023.
Внаслідок отриманого поранення 12.02.2023р. позивач був евакуйований, що підтверджується первинною медичною карткою 243.
Згідно первинної медичної картки форми 100, 16.02.2023р. позивач поступив до ПХГ «Крам 2» з обмороженням пальців обох стоп.
Відповідно до витягу з наказу командира військової частин НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 22.02.2023р. № 53, вважати таким, що вибув у відпустку за сімейними обставинами солдата ОСОБА_1 строком на 03 доби та 02 доби для проїзду до місця проведення відпустки та назад з 23 по 27 лютого 2023 року.
Як вбачається з медичної характеристики від 14.03.2023 №116/ц, наданої відповідачем, під час служби у військовій частині НОМЕР_1 солдат ОСОБА_1 12.02.2023 перебуваючи в зоні бойових дій був евакуйований до Медичної роти м. Слов'янськ з попереднім діагнозом: Акубаротравма? Біль в спині (лікування рекомендовано в підрозділі). Заключний діагноз: Астено-невротичний стан. Знаходився на лікуванні до 16.02.2023р..
З 16.02.2023р. по 22.02.2023р. перебував на лікуванні в пхг Крам-2 діагноз: гострий бронхіт.
З 01.03.2023р. до 04.03.2023р. знаходився на лікуванні в Зведеному медичному пункті, діагноз: Трахеобронхіт.
З 28.03.2023р. до 03.04.2023р. знаходився на лікуванні в КНП «Сокальська РЛ» СМР діагноз: Цефалгічний синдром.
З 04.04.2023р. до 05.05.2023р. знаходився на лікуванні в КНП ЛОР ЛОКПЛ м.Львів діагноз: Порушення адаптації у вигляді змішаної депресивної реакції з існуючим синдромом.
З 15.05.2023р. по 30.05.2023р. знаходився на лікуванні в МКЛ №1 м. Івано-Франківськ, діагноз: Ускладнений остеохондроз грудного та поперикового відділу хребта.
Згідно виписки №3573 із медичної карти стаціонарного хворого позивач перебував на стаціонарному лікуванні 28.03-03.04.2023 року. Діагноз: основний: наслідки перенесеної акубаротравми.
Відповідно до виписного епікризу від 05.05.2023 року позивач перебував на стаціонарному лікуванні з 04.04.2023 по 05.05.2023 з основним захворюванням: порушення адаптації, функціональний діагноз: розлад адаптації у вигляді змішаної тривожно-депресивної реакції з інсомнічним синдромом, уточнений діагноз: наслідки перенесеної акубаротравми (12.02.2023). З 28.03.-3.04.2023 знаходився на стаціонарному лікуванні в КНП «Сокальська районна лікарня» з діагнозом: наслідки перенесеної акубаротравми.
Відповідно до виписки № 2790 із медичної карти стаціонарного хворого позивач перебував на стаціонарному лікуванні з 15.05.2023р. по 30.05.2023р.. Діагноз: ускладнений остеохондроз грудного та трудо-поперекового відділу хребта, протрузії дисків. Наслідок перенесеної акубаротравми (12.02.2023).
Як вбачається з витягу з медичної карти стаціонарного хворого №722/189, позивач перебував на стаціонарному лікуванні в реабілітаційному відділенні з 05.06.2023р. по 19.06.2023р.. Діагноз: наслідки перенесеної акубаротравми (12.02.2023).
Згідно з довідкою ВЛК від 02.11.2023р. № 928 ( додаток 4) , діагноз та постанова ВЛК про причинний зв'язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): Наслідки акубаротравми (12.02.2023) без порушення цілісності барабанних перетинок у вигляді двобічної кондуктивної приглуховатості із сприйняттям шепітної мови 5 метрів на обидва вуха. Травма легкого ступеня. Травма, ТАК, пов'язана із захистом Батьківщини (довідка про обставини травми видана командиром військової частини НОМЕР_1 від 05.06.2023 №680/у). Ускладнений остеохондроз, деформуючий спондилоартроз шийного, грудного та поперекового відділів хребта, протрузії міжхребцевих дисків з стійким болевим синдромом. Полісегментарні вузли Шморля. Гіперкіфоз першого ступеня з незначним порушенням функції хребта. Легкі хворобливі прояви розладу адаптації у вигляді змішаної тривожно-депресивної реакції. Головний біль напруженого типу. Захворювання, ТАК, пов'язані з проходженням військової служби. Придатний до військової служби.
08.12.2023р. представник позивача звернувся до відповідача з заявою, в якій зокрема просив нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду у збільшеному розмірі до 100 000 грн, передбаченої Постановою КМУ № 168, пропорційно періодам перебування на стаціонарному лікуванні з 28.03.2023р. по 05.05.2023р., з 15.05.2023р. по 30.05.2023р., з 05.06.2023р. по 19.06.2023р.. Доказів отримання відповіді суду не надано.
Наведені обставини сторонами не оспорюються.
Частиною другою статті 19 Конституції України установлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон України №2232-ХІІ) передбачено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Згідно п. 1 ст. 9 Закону України №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Пунктами 2 - 4 цієї правової норми встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Наказом Міністра оборони України № 260 від 07.06.2018 затверджений Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок №260).
Відповідно до пункту 17 Порядку №260, на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану» від 24.02.2022 №64/2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, строк дії якого продовжено Указами Президента України: №133/2022 від 14.03.2022, №259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, №573/2022 від 12.08.2022 та №757/2022 від 07.11.2022, №58/2023 від 06.02.2023, від 01.05.2023 № 254/2023.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята Постанова №168, пунктом 1 якої (із змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України № 217 від 07.03.2022 та № 350 від 22.03.2022) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка», виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Пунктом 5 постанови № 168 передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування і застосовується з 24.02.2022 року.
01.04.2022р. до постанови №168 постановою Кабінету Міністрів України №400 внесено зміни, згідно якими до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 гривень, включати осіб, зазначених у пункті 1, у тому числі тих, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023р. №44 затверджено зміни до Положення №260 та внесено до цього Положення новий розділ XXXIV (Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану).
Пунктом 10 розділу XXXIV Положення №260 передбачено, що у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гри. також включаються військовослужбовці у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних) з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Згідно пункту 11 розділу XXXIV Положення №260 підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення. контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини. Така довідка видається відповідно до наказу командира військової частини про отримання поранення/травми, контузії, каліцтва військовослужбовцем.
Таким чином, аналіз наведених норм законодавства України, чинних на момент виникнення спірних правовідносин, дає підстави для висновку, що встановлена Постановою №168 додаткова винагорода в розмірі 100000 гривень підлягає виплаті, зокрема, військовослужбовцям Збройних Сил України, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 05.06.2023р. № 680/у ( додаток №5) підтверджено, що позивач, солдат ОСОБА_1 , 12 лютого 2023 року одержав: акубаротравму, біль у спині. Відомо, що 12 лютого 2023 року виконуючи бойове завдання відповідно до бойового розпорядження командира, під час щільного обстрілу противником з танків, мінометів, в районі населеного пункту Красна Гора Донецької області, внаслідок вибуху військовослужбовець отримав травму. Після надання першої медичної допомоги військовослужбовець був евакуйований до ПХГ населеного пункту Слов'янськ Донецької області. Військовослужбовець отримав бойове травмування під час виконання ним обов'язків військової служби, під час захисту Батьківщини, не пов'язане вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення та не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження. Підстава: наказ командира військової частини НОМЕР_1 № 141 від 08.03.2023р..
Згідно первинної медичної картки форми 100, 16.02.2023р. позивач поступив до ПХГ «Крам 2» з обмороженням пальців обох стоп.
Відповідно до медичної характеристики від 14.03.2023 №116/ц, наданої відповідачем, під час служби у військовій частині НОМЕР_1 солдат ОСОБА_1 12.02.2023р. перебуваючи в зоні бойових дій був евакуйований до Медичної роти м. Слов'янськ з попереднім діагнозом: Акубаротравма? Біль в спині (лікування рекомендовано в підрозділі). Заключний діагноз: Астено-невротичний стан. Знаходився на лікуванні до 16.02.2023р..
З 16.02.2023р. по 22.02.2023 р. перебував на лікуванні в пхг Крам-2 діагноз: гострий бронхіт.
Відповідно до витягу з наказу командира військової частин НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 22.02.2023р. № 53, позивач перебував у відпустці за сімейними обставинами з 23 по 27 лютого 2023 року.
З 01.03.2023р. до 04.03.2023р. позивач знаходився на лікуванні в Зведеному медичному пункті, діагноз: Трахеобронхіт.
В період з 06.03.2023р. по 26.03.2023р. позивач безпосередньо приймав участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, за що йому була виплачена додаткова винагорода у збільшеному розмірі до 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, що не заперечується позивачем.
З 28.03.2023р. до 03.04.2023р. позивач знаходився на лікуванні в КНП «Сокальська РЛ» СМР діагноз: Цефалгічний синдром.
Згідно виписки КНП «Сокальська РЛ» №3573 із медичної карти стаціонарного хворого позивач перебував на стаціонарному лікуванні 28.03-03.04.2023 року. Діагноз: основний: наслідки перенесеної акубаротравми.
З 04.04.2023р. до 05.05.2023р. знаходився на лікуванні в КНП ЛОР ЛОКПЛ м.Львів діагноз: Порушення адаптації у вигляді змішаної депресивної реакції з існуючим синдромом.
З 15.05.2023р. по 30.05.2023р. знаходився на лікуванні в МКЛ №1 м. Івано-Франківськ, діагноз: Ускладнений остеохондроз грудного та поперикового відділу хребта.
Відповідно до виписного епікризу від 05.05.2023 року позивач перебував на стаціонарному лікуванні з 04.04.2023р. по 05.05.2023р. з основним захворюванням: порушення адаптації, функціональний діагноз: розлад адаптації у вигляді змішаної тривожно-депресивної реакції з інсомнічним синдромом, уточнений діагноз: наслідки перенесеної акубаротравми (12.02.2023). З 28.03.-3.04.2023р. знаходився на стаціонарному лікуванні в КНП «Сокальська районна лікарня» з діагнозом: наслідки перенесеної акубаротравми.
Відповідно до виписки № 2790 із медичної карти стаціонарного хворого позивач перебував на стаціонарному лікуванні з 15.05.2023р. по 30.05.2023р.. Діагноз: ускладнений остеохондроз грудного та трудо-поперекового відділу хребта, протрузії дисків. Наслідок перенесеної акубаротравми (12.02.2023).
Як вбачається з витягу з медичної карти стаціонарного хворого №722/189, позивач перебував на стаціонарному лікуванні в реабілітаційному відділенні з 05.06.2023р. по 19.06.2023р.. Діагноз: наслідки перенесеної акубаротравми (12.02.2023).
Отже, як вбачається з матеріалів справи, позивач у період з 28.03.2023р. по 05.05.2023р., з 15.05.2023р. по 30.05.2023р., з 05.06.2023р. по 19.06.2023р. перебував на стаціонарному лікуванні внаслідок захворювання, а не у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом).
Колегія суддів вважає, що чинне законодавство пов'язує можливість отримання збільшеної до 100 000 гривень додаткової винагороди протягом строку перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, лише у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини. Жоден нормативно-правовий акт не передбачає такої можливості внаслідок перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, у зв'язку із подальшими наслідками поранення (контузії, травми, каліцтвом).
На думку колегії суддів, захворювання, поранення, контузія, травма, каліцтво не є тотожними поняттями, що видно, зокрема, і з Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затв. наказом Міністра оборони України від №402 від 14.08.2008р. зареєстр. в Міністерстві юстиції України від 17 листопада 2008 року за № 1109/15800.
Враховуючи, що за матеріалами справи позивач у спірні періоди перебував на стаціонарному лікуванні внаслідок захворювання, а не у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), колегія суддів вважає, що відсутні правові підстави для задоволення позову.
Посилання суду першої інстанції на наявність у позивача довідки ВЛК від 02.11.2023р. № 928 про причинний зв'язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва), колегія суддів вважає безпідставним, оскільки наявність цієї довідки (виданої після виникнення спірних правовідносин), ніяким чином не підтверджує право позивача на отримання збільшеної до 100 000 гривень додаткової винагороди за період з 28.03.2023р. по 05.05.2023р., з 15.05.2023р. по 30.05.2023р., з 05.06.2023р. по 19.06.2023 р..
Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Доказів, які б доводили обґрунтованість заявленого позову, позивачем суду не надано.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення допустив порушення норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення місцевого суду - скасуванню.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
Витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані зі сплатою судового збору, за діючим процесуальним законодавством відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04 квітня 2024 р. у справі № 600/367/24 - задовольнити.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04 квітня 2024 р. у справі № 600/367/24 - скасувати.
Прийняти нову постанову.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити в повному обсязі.
Повне судове рішення - 18 липня 2024 року.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Т.Г. Гаврищук
Судді: А.А. Блохін
І.Д. Компанієць