про повернення заяви
18 липня 2024 року справа № 580/6094/21
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гаврилюка В.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень, вчинених на виконання рішення суду у справі № 580/6094/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду із заявою в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в якій просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо виконання постанови Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 29.06.2023 у справі № 580/6094/21 в частині визначення ОСОБА_1 розміру пенсії до виплати з 01.03.2024 року у розмірі 25064,40 грн;
- направити Пенсійному фонду України окрему ухвалу для вчинення дій з виконання постанови Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 29.06.2023 року у справі №580/6094/21;
- зобов'язати Пенсійний фонд України повідомити Черкаський окружний адміністративний суд у встановлений судом строк про результати вжитих заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню виконання постанови Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 29.06.2023 у справі № 580/6094/21.
Заява мотивована тим, що на виконання постанови Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 29.06.2023 у справі № 580/6094/21 позивачу проведено перерахунок та виплату пенсії без обмеження максимального розміру, але зазначений до виплати з 01.04.2019 розмір пенсії встановлено сталим та щомісячним (25064,40 грн), із 01.03.2022, з 01.03.2023 таз 01.03.2024 відповідачем знову обмежено розмір пенсії до виплати та нараховано її без урахування визначеної законодавством індексації.
02.05.2024 представниця відповідача подала до суду заперечення на заяву, в якому просила відмовити у задоволенні заяви, зазначивши, що правовідносини, які були предметом розгляду у справі № 580/6094/21 виникли задовго до березня 2024 року, а перерахунок пенсії позивача, здійснений з березня 2024 року стосується обставин, які виходять за межі вирішеного у справі № 580/6094/21 предмета та підстав позову.
Для вирішення заяви суд врахував, що відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Згідно частини 2 цієї статті у такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім'я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
Відповідно до частини 3 статті 383 КАС України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом. До заяви додаються докази її надсилання іншим учасникам справи.
При цьому суд враховує сталу практику Верховного Суду, викладену у своїх рішеннях, за якою звернення рішення суду до примусового виконання є обов'язковою передумовою для подання заяви в порядку статті 383 КАС України, позаяк повноваження щодо вчинення дій з примусового виконання рішення суду, зокрема і щодо перевірки його виконання, належать насамперед до повноважень виконавців, а звернення до суду в порядку наведеної статті є винятковим заходом, до якого позивач може вдатися, коли вичерпає всі можливі механізми на стадії примусового виконання рішення суду (постанови Верховного Суду від 21.03.2019 у справі № 805/1458/17-а, від 27.06.2019 у справі № 807/220/18; аналогічний підхід застосовано в ухвалах Верховного Суду від 05.07.2021 у справі № 260/636/19, від 18.12.2020 у справі № 200/5793/20-а).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.12.2021 у справі № 9901/235/20 вказала, що визначені вимоги до заяви, яка подається відповідно до статті 383 КАС України, зокрема надання інформації про день пред'явлення виконавчого листа до виконання та інформації про хід виконавчого провадження, не є формальними вимогами, а навпаки є важливою інформацією, яка дає можливість суду визначити, чи не є передчасним звернення стягувача до суду з такою заявою.
Стаття 383 КАС України передбачає можливість звернутися до суду із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Ця стаття є останньою у розділі КАС України “Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах” і містить чіткі вимоги до такої заяви, строк звернення, порядок її розгляду та наслідки невідповідності вимогам заяви.
Зміст цієї статті свідчить, що закон встановив можливість звернення до суду з відповідною заявою як крайній захід для захисту прав особи позивача, на користь якої ухвалене рішення суду.
Перед тим як подати таку заяву, стягувач має використати всі можливі засоби для виконання судового рішення. Зокрема, наявність рішення суду, яке набрало законної сили, зобов'язує суб'єкта владних повноважень здійснити його виконання. У випадку, коли боржник добровільно не виконує рішення суду, стягувач має вчинити дії для виконання рішення суду в примусовому порядку відповідно до вимог Закону України “Про виконавче провадження” і тільки після того, як стягувач використав усі можливості для примусового виконання рішення суду, а воно залишається не виконаним, тоді в такої особи виникає право звернутися до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України.
Суд з'ясував, що у поданій позивачем заяві про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень на виконання рішення суду (у порядку ст. 383 КАС України) відсутня інформація про день пред'явлення виконавчого листа у цій справі до виконання та інформація про хід виконавчого провадження, а також відповідні докази на підтвердження цих обставин, у зв'язку з чим суд доходить висновку про невідповідність заяви встановленим КАС України вимогам.
Відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 383 КАС України у разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 248, 249, 256, 294, 297, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень на виконання рішення суду (у порядку ст. 383 КАС України) повернути заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, однак може бути оскаржена в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала складена в повному обсязі та підписана 18.07.2024.
Суддя Василь ГАВРИЛЮК