Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
18 липня 2024 р. № 520/2051/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Владислава Єгупенка,
розглянувши у приміщенні суду в м. Харкові у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому позивач просив визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, яка полягає у не включенні до складу грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 обчислена одноразова грошова допомога при звільненні, грошова компенсація за невикористані дні оплачуваних відпусток, грошова допомога для оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік, сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністріз України від 28 лютого 2022 р. № 168. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України доплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні оплачуваних відпусток, грошову допомогу при звільненні, грошову допомогу для оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік, обчисливши їх розмір із розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, яка полягає у не включенні до складу грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 обчислена грошова допомога для оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік, сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 та індексації. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України доплатити ОСОБА_1 грошову допомогу для оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік, обчисливши їх розмір із розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 та індексації.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що у спірних правовідносинах він діяв згідно чинного законодавства.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, приходить до наступного.
Судом встановлено, що позивач з 30.08.2022 року проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України , наказом командира від 28.09.2023 року № 281 звільнений з військової служби та виключений зі списків особового складу з 28.09.2023 року.
В адміністративному позові позивачем зазначено, що при звільненні з військової служби позивачу виплачено грошову допомогу при звільненні та грошову компенсацію за невикористані дні щорічних оплачуваних відпусток.
Також в 2022 - 2023 році позивачу виплачувалась грошова допомога для оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі місячного грошового забезпечення.
При цьому, як зазначає позивач, до складу місячного грошового забезпечення, з якого обчислено розміри вказаних вище виплат, відповідач не включив суми індексації та додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. №168, які позивач отримував щомісячно.
Позивач звернувся до представника за правовою допомогою для з'ясування повноти виплачених йому при звільненні сум.
В грудні 2023 року представник позивача звернувся до відповідача із адвокатським запитом в якому просив надати інформацію про виплачені позивачу при звільненні суми та у разі, якщо такі суми нараховані невірно, перерахувати та доплатити належні позивачу при звільненні суми.
У відповідь листом від 08.01.2024 року № 40/05/12-247/Д-2-АД представник отримав відмову, а доплату спірних виплат позивачу не здійснили.
Вважаючи таку бездіяльність протиправною, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Відповідно до пунктів 2-4 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 за №2011-ХІІ (надалі Закон № 2011-XII) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Судом встановлено, що у відповідності до вказаних положень Закону № 2011-XII КМ України прийнято постанову від 30 серпня 2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (надалі - постанова №704).
Як зазначено в п.2 постанови №704, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
У п.1 постанови, перелік додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та їх розміри, перелічено згідно з додатком 15 до постанови.
Суд враховує, що механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам врегульовано правовими нормами Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260 (надалі - Наказ №260).
Особливості виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань врегульовані приписами розділу XXIV Наказу №260.
Відповідно до п.1 розділу XXIV Наказу №260 військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, один раз на рік надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.
Розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, порядок її виплати встановлюються за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України (п.7 розділу XXIV Наказу №260).
Як зазначено в абзаці третім пункту 7 розділу XXIV Наказу №260 до місячного грошового забезпечення, з якого визначається розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, включаються посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.
Особливості виплати грошової допомоги для оздоровлення врегульовані приписами розділу XXIII Наказу №260.
Відповідно до п.1 розділу XXIII Наказу №260 військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які набули (набувають) право на отримання щорічної основної (канікулярної) відпустки, один раз на рік виплачується грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.
Розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги (п.6 розділу XXIII Наказу №260).
Відповідач у відзиві на адміністративний позов зазначив, що позивач - солдат ОСОБА_1 був зарахований на посаду стрільця-радіотелефоніста 3-го відділення 1-го стрілецького взводу 4-ої стрілецької роти 2-го стрілецького батальйону (з охорони та оборони об'єктів державного значення) військової частини НОМЕР_1 НГУ з 30 серпня 2022 року. Цей факт доводиться витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (по стройовій частині) від 30.08.2022 року № 237.
Позивача виключено зі списків особового складу та усіх видів забезпечення військової частини НОМЕР_1 НГУ з 28 вересня 2022 року.
Відповідач зазначив, що ним здійснено розрахунки з ОСОБА_1 у відповідності до чинного законодавства України. Позивач за 2022 рік мав право на 10 днів щорічної основної відпустки, але щорічну основну відпустку не використовував , за 2023 рік він мав право на 20 днів щорічної основної відпустки, але використав 30 днів. Позивачу надана компенсація за невикористані 10 днів щорічної основної відпустки та утримано за 10 днів щорічної основної відпустки за 2023 рік. Позивачу грошова допомога на оздоровлення за 2023 рік виплачена. Матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік виплачена в грудні 2022 в сумі 13287,60 гривень. Матеріальна допомога за 2023 рік не надавалась. Матеріальна допомога на оздоровлення за 2022 та 2023 роки виплачена.
Вказані обставини підтверджуються наступними документами: витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (по стройовій частині) від 28.09.2023 року № 281, довідкою про доходи від 01.03.2024 року № 176 , розрахунком при звільненні солдата ОСОБА_1 , додатковим розрахунком при звільненні солдата ОСОБА_1 .
Також, відповідач посилається на те, що ОСОБА_1 було нарахована та виплачена за період з вересня 2022 року по червень 2023 року, та за вересень і жовтень 2023 року додаткова винагорода у відповідності до Постанови № 168.
Суд враховує, що з огляду на зміст пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" (надалі - постанова №168) така доплата є винагородою, яка виплачується лише у період дії воєнного стану, її розмір не є сталим, вона виплачується в залежності від виконання завдань, та визначається наказами командирів (начальників), що сукупно свідчить про тимчасовий характер такої додаткової винагороди.
Зазначене свідчить, що відповідно до вимог постанови №704 та Наказу №260 винагорода, передбачена постановою №168, не підлягає включенню до місячного грошового забезпечення військовослужбовця, з якого визначається розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та грошової допомоги для оздоровлення.
Суд вважає, що позивач та його представник помилково зробили висновок, що одноразова грошово допомога при звільненні, грошова компенсація за невикористані дні оплачуваних відпусток, розмір матеріальної допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань автоматично ототожнюється із розміром всіх виплат, що були отримані військовослужбовцем за відповідний рік.
Щодо не включення до складу грошового забезпечення, з якого позивачу обчислена грошова допомога для оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік сум індексації, суд зазначає наступне.
За приписами Закону № 2011-XII та Закону України від 03.07.1991 №1282-XII "Про індексацію грошових доходів населення" грошове забезпечення військовослужбовців підлягає індексації.
Субсидіарне застосування зазначених правових норм вказаних Законів дає підстави для правового висновку про те, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії за вислугу років, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист. В іншому випадку, не врахування індексації при обрахунку пенсії за вислугу років призвело б до застосування для визначення розміру пенсії знеціненого грошового забезпечення.
Саме такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 29 квітня 2020 року у справі №240/10130/19, який суд враховує в силу положень частини 5 статті 242 КАС України.
Суд керується тим, що індексація має спеціальний статус виплати у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, пенсії, стипендії; оплати праці (грошового забезпечення), які мають систематичний характер, а тому, індексація є невід'ємною складовою частиною грошового забезпечення.
Враховуючи, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку виплат військовослужбовців.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.12.2019 у справі № 638/5794/17, від 27.12.2019 у справі № 643/11749/17, предметом розгляду яких було, зокрема, включення до складу грошового забезпечення, з якого призначається (обчислюється) пенсія, індексації грошового забезпечення.
Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що індексація входить до складу грошового забезпечення, з якого має бути обрахована грошова допомога для оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік.
Відтак, оскільки у спірному випадку виплата позивачу індексації грошового забезпечення мала щомісячний характер, та враховуючи її особливу правову природу, у відповідача були відсутні правові підстави для її не включення до обрахунку спірних виплат.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, шляхом визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, яка полягає у невключенні до складу грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 обчислена грошова допомога для оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік сум індексації; зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України доплатити ОСОБА_1 грошову допомогу для оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік, з урахуванням індексації грошового забезпечення, враховуючи раніше виплачені суми.
Розподіл судових витрат здійснюється за правилами ст.139 КАС України.
Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, яка полягає у невключенні до складу грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 обчислена грошова допомога для оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік сум індексації.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України доплатити ОСОБА_1 грошову допомогу для оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік, з урахуванням індексації грошового забезпечення, враховуючи раніше виплачені суми.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Владислав ЄГУПЕНКО