18 липня 2024 року м. Рівне №460/28299/23
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Поліщук О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Рівне Транс" до Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,
Приватне підприємство "Рівне Транс" звернулось до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області Державної служби України з безпеки на транспорті, у якому просить суд:
визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 17.10.2023 № 024244 про застосування до Приватного підприємства "Рівне Транс" адміністративно-господарського штрафу в сумі 17000,00 грн.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за результатами рейдової перевірки, 03.10.2023, працівником Відділу державного контролю за безпекою на транспорті у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки було складено Акт № 021413, в якому зафіксовано порушення, відповідальність за які передбачена абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», зокрема: перевезення пасажирів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 39 цього Закону. На підставі акту № 021413 відповідач виніс постанову № 024244, яку позивач вважає протиправною у зв'язку з тим, що 03.10.2023 водієм було надано уповноваженим особам Укртрансбезпеки всі необхідні документи, які підтверджують здійснення регулярних перевезень пасажирів за маршрутом Рівне ПВА - Шпанів. Серед іншого, позивач зазначає, що перевірку було проведено неуповноваженою особою, тому вважає, що оскаржуване ним рішення контролюючого органу є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, з огляду на що, просить суд задовольнити позов у повному обсязі.
04.01.2024 через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог та зазначає, що пунктом 15 Порядку № 1567 визначено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом. Так, під час перевірки було виявлено порушення під час надання послуг з перевезення пасажирів на приміському маршруті Рівне-Шпанів, а саме: перевізник не забезпечив наявності у водія розкладу руху, схеми маршруту, таблиці вартості проїзду, наявність яких передбачена вимогами статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт». Відповідач зазначив, що на підставі вищевказаного акта перевірки та за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, уповноваженою особою Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 17.10.2023 № 024244. Серед іншого, відповідач зазначає, що наказом Укртрансбезпеки від 31.05.2022 № 878-К «Про визначення робочого місця ОСОБА_1 » у зв'язку з воєнними діями та неможливістю виконувати посадові обов'язки у Донецькій області визначено Сидоренку Олегу, головному спеціалісту відділу державного контролю за безпекою на транспорті у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, робочим місцем Відділ державного нагляду (контролю) у Рівненській області з 01 червня 2022 року на період воєнного стану в Україні. Відповідач вказує, що при прийнятті спірної постанови діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, тому просить суд відмовити у задоволенні позову.
08.01.2024 до суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач більш детально конкретизує доводи та обґрунтування, зазначені у позовній заяві, а також наводить свої аргументи на спростування тверджень відзиву відповідачів.
18.01.2024 відповідачем було подано до суду заперечення на відповідь на відзив, в яких наведено аргументи та мотиви відхилення пояснень наведених представником позивача у відповіді на відзив.
08.01.2024, 23.01.2024 та 18.04.2024 сторонами подавалися до суду додаткові пояснення з окремих питань у порядку ч. 5 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.
ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.
Ухвалою суду від 22.12.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами. Цією ж ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ ТА ЗМІСТ ПРАВОВІДНОСИН.
Розглянувши матеріали, повно та всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, судом встановлено наступне.
Згідно з Ліцензією Міністерства транспорту та зв'язку України серії АГ № 503840 Приватне підприємство «Рівне Транс» має право на провадження такого виду господарської діяльності, як надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів автобусами.
Договором № 1740 від 27.10.2021 стверджується, що Управління інфраструктури та промисловості Рівненської обласної державної адміністрації надає право, а Приватне підприємство «Рівне Транс» бере на себе зобов'язання на здійснення перевезень пасажирів на регулярних маршрутах - Рівне ПВА - Шпанів (гр.№ 3), № 1408.
Для надання послуг з перевезення пасажирів на даному регулярному маршруті перевізник використовує належний йому автобус БАЗ А079.03, державний номер знак НОМЕР_1 (Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 ).
Відповідно до направлення на рейдову перевірку від 29.09.2023 № 015748 контролюючою особою Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті в м. Рівне (АС: ПВА) було проведено перевірку транспортного засобу марки "БАЗ", з номерним знаком НОМЕР_1 , серія та номер свідоцтва про реєстрацію т/з НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 . Вказаний транспортний засіб належить Приватному підприємству «Рівне Транс».
За результатами перевірки посадовою особою складено акт № 021413 від 03.10.2023, відповідно до якого виявлено наступні порушення: під час надання послуг з перевезення пасажирів на приміському маршруті «Рівне-Шпанів» перевізник не забезпечив наявності у водія розкладу руху, схеми маршруту, таблиці вартості проїзду, що передбачено статтею 39 Закону України «Про автомобільний транспорт».
17.10.2023 начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, прийнято постанову № 024244 про застосування до адміністративно-господарського штрафу за порушення статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини першої статті 60 вказаного Закону, у розмірі 17000 грн.
Не погодившись із постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу та вважаючи її протиправною, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН ТА ВИСНОВКИ СУДУ.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені Законом України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 № 2344-ІІІ (далі - Закон № 2344-ІІІ).
Вказаний Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами-суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень (стаття 3 Закону № 2344-ІІІ).
Відповідно до частин четвертої статті 6 Закону № 2344-ІІІ реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.
Так, на виконання вимог абзацу 4 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України № 442 від 10.09.2014 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" утворено Державну службу України з безпеки на транспорті, реорганізувавши шляхом злиття Державну інспекцію з безпеки на морському та річковому транспорті, Державну інспекцію з безпеки на наземному транспорті та підпорядкувавши Службі, що утворюється, Державну спеціальну службу транспорту.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі - Положення № 103).
Відповідно до пункту 1 Положення № 103 Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).
Згідно з підпунктом 1 пункту 4 Положення № 103 основними завданнями Укртрансбезпеки є, зокрема, реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування міському електричному, залізничному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті.
За змістом пункту 8 Положення № 103, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Частиною 11 статті 6 Закону № 2344 передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.
Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
У разі проведення позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.
Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом визначено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі Порядок № 1567 в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
За змістом пункту 4 Порядку № 1567 державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Пунктом 12 зазначено Порядку визначає, що рейдова перевірка додержання суб'єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка.
Відповідно до пунктів 13, 14 Порядку № 1567 графік проведення рейдових перевірок складається та затверджується керівником Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.
Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об'єктах, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.
Відповідно до пункту 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється виключно, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.
Згідно з пунктом 20 Порядку № 1567 виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.
Відповідно до пунктів 21 та 22 Порядку № 1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3. Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).
Судом встановлено, що відповідно до направлення на рейдову перевірку від 29.09.2023 № 015748 головним спеціалістом Відділу державного контролю за безпекою на транспорті у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки ОСОБА_3 було проведено перевірку транспортного засобу марки "БАЗ", з номерним знаком НОМЕР_4 , серія та номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_3 (який належить Приватному підприємству «Рівне Транс») під керуванням водія ОСОБА_2 , щодо дотримання вимог Закону України "Про автомобільний транспорт", за результатами якої складено акт № 021413 від 03.10.2023.
Вищезазначеним актом стверджується, що під час перевірки було виявлено порушення щодо перевезення вантажу за відсутності документів визначених статтею 39 Закону України «Про автомобільний засіб», а саме: розкладу руху, схеми маршруту, таблиці вартості проїзду.
Відповідно до абзацу 10 частини першої статті 34 Закону № 2344-ІІІ автомобільний перевізник повинен забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.
Згідно статті 1 Закону № 2344-ІІІ, автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; пасажирські перевезення - перевезення пасажирів легковими автомобілями або автобусами; водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка; регулярні пасажирські перевезення - перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування за умовами, визначеними паспортом маршруту, затвердженим в установленому порядку органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування або уповноваженими органами Договірних Сторін у разі міжнародних перевезень.
Разом з тим, частиною першою статті 29 Закону № 2344-ІІІ встановлено, що автомобільним перевізником та автомобільним самозайнятим перевізником, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, є суб'єкти господарювання, які відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надають послуги за договором перевезення пасажирів транспортним засобом, що використовується ними на законних підставах.
Статтею 39 Закону № 2344-ІІІ визначено, що автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Частиною другою статті 39 Закону № 2344-ІІІ визначено перелік документів, обов'язкових для регулярних пасажирських перевезень, а саме :
для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;
для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.
Згідно з абзацом 2 частини другої статті 40 Закону № 2344-III, водій автобуса зобов'язаний мати з собою і пред'являти для перевірки уповноваженим посадовим особам документи, передбачені законодавством.
Відсутність у перевізника або незабезпечення водія автобуса переліченими документами, є підставою для застосування до перевізника штрафних санкцій відповідно до абзацу 3 частини першої статті 60 Закону № 2344-III.
Судом встановлено та сторонами не заперечується, що в матеріалах про адміністративне правопорушення наявні наступні документи: корінець повідомлення, акт перевірки № 021413, постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу № 024244, посвідчення водія та реєстраційні документи на т/з, рекомендований список від 18.10.2023, паспорт маршруту № 1712, щотижневий графік, лист-повідомлення про розгляд справи від 06.10.2023, доказ направлення на електронну пошту повідомлення про розгляд справи.
Порядок розроблення та затвердження паспорта автобусного маршруту, затверджений наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.05.2010 № 278 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 17.06.2010 за № 408/17703 (далі - Порядок № 278) встановлює вимоги до паспортів автобусних маршрутів регулярних та регулярних спеціальних перевезень, процедуру розроблення, погодження та затвердження таких паспортів.
За змістом пункту 1.3 Порядку № 278 автомобільний перевізник повинен забезпечити: водія автобуса, що здійснює перевезення пасажирів за маршрутом регулярних перевезень, - таблицею вартості проїзду (крім міських перевезень), схемою маршруту та копією затвердженого організатором перевезень розкладу руху; водія автобуса, що здійснює перевезення пасажирів за маршрутом регулярних спеціальних перевезень, - примірником паспорта маршруту з позначкою "В".
Схема маршруту та розклад руху регулярних перевезень або відповідний примірник паспорта регулярних спеціальних перевезень пред'являються водієм автобуса під час здійснення перевезень пасажирів та перевізником за його місцезнаходженням для перевірки представникам Державної служби України з безпеки на транспорті під час здійснення ними державного контролю та працівникам уповноважених підрозділів Національної поліції України (пункт 1.4 Порядку № 278).
Відповідно до пункту 2.1 Порядку № 278 паспорт маршруту, серед іншого, включає: схему маршруту; копію затвердженого організатором розкладу руху автобусів; таблицю вартості проїзду, затверджену перевізником (для регулярних перевезень).
Пунктом 2.13 Порядку № 278 встановлено, що затвердження паспорта діючого автобусного маршруту регулярних перевезень (додаток 1) здійснюється перевізником.
Уповноважений підрозділ Національної поліції України розглядає протягом 30 днів та в цей самий строк погоджує паспорти маршрутів (у частині схеми автобусного маршруту та характеристики маршруту) за умови дотримання вимог безпеки перевезень або надає обґрунтовану письмову відповідь із зазначенням причин відмови в погодженні (пункт 3.4 Порядку № 278).
Пункт 5.1 Порядку № 278 передбачає, що паспорт маршруту регулярних перевезень перевізника, який за результатами конкурсу не отримав права на обслуговування маршруту або з яким розірвано договір про організацію перевезень чи анульовано дозвіл на перевезення пасажирів, є нечинним.
При цьому, положення розділу IV «Строк дії паспорта маршруту» Порядку № 278 стосуються виключно паспортів автобусного маршруту регулярних спеціальних перевезень та не містить умов щодо строку дії паспортів автобусного маршруту регулярних перевезень.
З огляду на наведене, суд зазначає, що паспорт автобусного маршруту регулярних перевезень набирає чинності з моменту його затвердження та втрачає чинність у разі:
1) неотримання перевізником права на обслуговування маршруту;
2) розірвання з перевізником договору про організацію перевезень;
3) анулювання дозволу на перевезення пасажирів.
Судом встановлено, що 21.11.2016 між ПП “Рівне Транс” (Перевізник) та Управлінням інфраструктури та промисловості Рівненської обласної державної адміністрації (Організатор перевезень) було укладено договір № 1312 про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування № 1408 Рівне ПВА - Шпанів (гр. № 3) із строком дії до 20.11.2021.
Надалі, 27.10.2021 між ПП “Рівне Транс” (Перевізник) та Управлінням інфраструктури та промисловості Рівненської обласної державної адміністрації (Організатор перевезень) було укладено договір № 1740 про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування № 1408 Рівне ПВА - Шпанів (гр. № 3) із строком дії до 31.10.2026 та, як наслідок, організатором перевезень надано перевізнику Дозвіл для роботи на автобусному маршруті Рівне ПВА - Шпанів (гр. № 1), який дійсний до 31.10.2026.
У позовній заяві позивач стверджує, що під час здійснення перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування № 1408 Рівне ПВА - Шпанів перевізником було забезпечено водія транспортного засобу, який здійснює таке перевезення, паспортом приміського автобусного маршруту регулярних перевезень за № 1712, який містить всі необхідні документи, передбачені статтею 39 Закону № 2344-III.
Досліджуючи паспорт № 1712, суд встановив, що він затверджений ПП “Рівне Транс” та погоджений Управлінням превентивної діяльності Головного управління Національної поліції в Рівненській області 30.11.2016, що підтверджується відповідними відмітками на такому паспорті. Вказані обставини також підтверджуються листом Головного управління Національної поліції в Рівненській області № 2461/116/39/02-2016 від 30.04.2016.
При цьому, доказів розірвання договору про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування та анулювання дозволу на перевезення пасажирів на момент здійснення рейдової перевірки матеріали справи не містять, як і не містять доказів визнання недійсним/нечинним паспорта приміського автобусного маршруту регулярних перевезень № 1712.
Суд звертає увагу на те, що паспорт автобусного маршруту регулярних перевезень розробляється та затверджується саме на маршрут таких перевезень, а не на договір про організацію перевезень.
Натомість, у контексті цієї справи відповідач помилково ототожнив закінчення строку дії договору на здійснення перевезень на автобусному маршруті загального користування із відсутністю у відповідному автобусі розкладу руху, схеми маршрута та таблиці вартості проїзду, у зв'язку з чим дійшов помилкових висновків про наявність у діях позивача складу правопорушення, що полягає у відсутності розкладу руху, схеми маршрута та таблиці вартості проїзду.
За наведеного, суд дійшов висновку, що паспорт № 1712 приміського автобусного маршруту регулярних перевезень № 1408 Рівне ПВА - Шпанів, який був наданий уповноваженим особам Укртрансбезпеки, відповідає вимогам пункту 2.1 Порядку № 278 та містить, зокрема, схему маршруту, розклад руху регулярних перевезень та таблицю вартості проїзду, відтак доводи відповідача щодо відсутності таких документів у водія під час перевірки судом є безпідставними та необґрунтованими.
Відтак, оскаржувана постанова Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 17.10.2023 № 024244 про застосування адміністративно-господарського штрафу є протиправною та підлягає скасуванню.
У контексті оцінки інших доводів сторін звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та " Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на встановлені обставини, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства та доказів, наявних в матеріалах справи, перевіривши правову та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № 024244 від 17.10.2023, суд дійшов висновку що вона не відповідає приписам Закону № 2344-III та наведеним у частині 2 статті 2 КАС України критеріям, відтак позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
За правилами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Так, за подання даного адміністративного позову сплачено судовий збір в сумі 2684,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 380 від 18.12.2023, оригінал якої наявний в матеріалах справи, а тому судові витрати позивача в частині сплаченого судового збору підлягають стягненню з бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області Державної служби з безпеки на транспорті.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Приватного підприємства "Рівне Транс" до Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 024244 від 17.10.2023, прийняту Відділом державного нагляду (контролю) у Рівненській області Державної служби з безпеки на транспорті.
Стягнути на користь Приватного підприємства "Рівне Транс" за рахунок бюджетних асигнувань Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області Державної служби України з безпеки на транспорті судові витрати у виді судового збору в сумі 2684,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 18 липня 2024 року
Учасники справи:
Позивач - Приватне підприємство "Рівне Транс" (вул. Василя Червонія, 30,м. Рівне,Рівненська обл., Рівненський р-н,33022, ЄДРПОУ/РНОКПП 33871785)
Відповідач - Відділ державного нагляду (контролю) у Рівненській області Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Відінська, буд. 8,м. Рівне,Рівненська обл.,33023, ЄДРПОУ/РНОКПП 39816845)
Суддя О.В. Поліщук