18 липня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/18729/23
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Петрової Л.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, а саме просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не включення до розрахунку місячного грошового забезпечення для обчислення одноразової грошової допомоги при звільненні позивача індексації за квітень 2020 року,
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок розміру одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції ОСОБА_1 з урахуванням індексації грошового забезпечення за квітень 2020 року, а також виплатити недоплачену суму одноразової грошової допомоги при звільненні у сумі 3019,48 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що наказом ГУ Національної поліції в Полтавській області від 07.04.2020 № 149 о/с «По особовому складу», відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в поліції за пунктом 7 (за власним бажанням) частини першої статті 77 майора поліції ОСОБА_1 (0101714), старшого слідчого в особливо важливих справах відділу розслідування особливо важливих злочинів слідчого управління ГУНП, 10 квітня 2020. В період з 07.11.2015 по 20.04.2020 ОСОБА_1 проходив службу на наступних посадах: з 07.11.2015 по березень 2016 року - слідчий Полтавського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області (Наказ ГУНП від 07.11.2015 № 1 о/с); з 18.03.2016 по травень 2016 року - слідчий Полтавського районного відділення поліції Полтавського відділу Поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області (Наказ ГУНП від 18.03.2016 № 65 о/с); з 27.05.2016 по грудень 2016 року - начальник слідчого відділення Диканського відділення поліції Миргородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області (Наказ ГУНП від 27.05.2016 № 151 о/с); з 09.12.2016 по лютий 2017 року - заступник начальника слідчого відділення відділення поліції № 1 Полтавського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області (Наказ ГУНП від 09.12.2016 №460 о/с); з 10.02.2017 по квітень 2017 року - старший слідчий слідчого відділення Миргородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області (Наказ ГУНП від 10.02.2017 № 45 о/с); з 28.04.2017 по грудень 2017 року - начальник 1-го відділення (з розслідування тяжких та особливо тяжких злочинів) слідчого відділу Миргородського відділу поліції (Наказ ГУНП від 28.04.2017 № 167 о/с); з 15.12.2017 по вересень 2018 - заступник начальника слідчого відділу Миргородського відділу поліції (Наказ ГУНП від 15.12.2017 № 620 о/с); з 11.09.2017 по листопад 2018 року - заступник начальника Великобагачанського відділення поліції Миргородського відділу поліції - начальника слідчого відділення (Наказ ГУНП від 11.09.2018 № 461 о/с); з 16.11.2018 по 10.04.2020 - старший слідчий в особливо важливих справах відділу розслідування особливо важливих злочинів слідчого управління ГУНП (Наказ ГУНП від 16.11.2018 № 564 о/с). 20.09.2023 на адресу ГУНП в Полтавській області направлено адвокатський запит, з метою отримання належним чином завірених копій розрахункових листів ОСОБА_1 про одержання грошового забезпечення у розрізі всіх його складових за період з 07.11.2015 по 10.04.2020; відомості щодо нарахованої та виплаченої одноразової грошової допомоги при звільнені ОСОБА_1 18.10.2023 за вихідним № 29/278/аз ГУНП в Полтавській області на адвокатський запит надано відповідь про одержання ОСОБА_1 грошового забезпечення в розрізі усіх складових за період з 07.11.2015 по 10.04.2020; відомості щодо нарахованої та виплаченої одноразової грошової допомоги при звільнені ОСОБА_1 . Відповідно до довідки про нараховане грошове забезпечення за період з січня 2020 по квітень 2020 ОСОБА_1 в квітні 2020 року нараховано одноразову грошову допомогу в сумі 45 412,15 гривень із розрахунку: посадового окладу - 900,00 грн. (за 10 днів); окладу за спеціальне звання - 666,67 грн. (за 10 днів); надбавка за стаж служби вислуга - 470,00 грн. (за 10 днів); надбавка за специфічні умови проходження служби - 1018,33 грн.(за 10 днів); премія - 1467,66 грн. (за 10 днів); Всього:4657,66 гривень (за 10 днів). (4657,66:10 (фактично відпрацьовані дні в квітні 2020)*30 (кількість днів в квітні 2020 року) = 13972,98 гривень (грошове забезпечення за повний місяць квітня 2020 року з якого здійснювався розрахунок одноразової грошової допомоги при звільненні)). Одноразова грошова допомога при звільненні розрахована наступним чином: 13 972,98 грн. * 25% * 13 років та яка складає 45 412,15 грн. Під час розрахунку одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 при звільненні Відповідачем не були враховані всі складові щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, що мають постійний характер та премій установлені на день звільнення - 10.04.2020, хоча у складі грошового забезпечення ОСОБА_1 за квітень 2020 року нараховані та виплачені всі складові грошового забезпечення, що мають постійний характер та премії. Вказані дії відповідача призвели до протиправного не включення до розміру грошового забезпечення ОСОБА_1 для обчислення одноразової грошової допомоги при звільненні щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, що мають постійний характер та премій, а саме: індексацію в розмірі 929,07 гривень (309, 69 грн. (розмір індексації за 10 днів) : 10 днів (фактично відпрацьованих у квітні 2020) *30 днів (кількість днів квітня 2020 року), що в загальній сумі складає (929,07*25%* 13) - 3 019,48 гривень.
Ухвалою суду від 26.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі 440/18729/23, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
10.01.2024 до суду від відповідача надійшов відзив на позов в якому зазначено, що Головне управління Національної поліції в Полтавській області позовних вимог ОСОБА_1 не визнає у повному обсязі. Наказом МВС України від 06.04.2016 № 260 затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання. Відповідно до п. 1 Розділу VI Порядку № 260 поліцейським, які звільняються із служби через хворобу (за станом здоров'я), виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. Пунктом 6 розділу VІ Порядку № 260 встановлено, що нарахування одноразової грошової допомоги при звільненні із служби здійснюється з розрахунку місячного грошового забезпечення, ураховуючи: відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, процентну надбавку за стаж служби в поліції, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення), премії, установлені наказами на день звільнення. Зазначено, що індексація у вказаному переліку відсутня. Тобто, індексація не входить до складу грошового забезпечення та не є одним із видів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, а її відсутність в вичерпному переліку складових для обрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні свідчить про те, що індексація не повинна враховуватися при обчисленні одноразової грошової допомоги при звільненні поліцейським.
Розгляд даної справи, відповідно до статті 258, частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників.
Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
З матеріалів справи вбачається, що в період з 07.11.2015 по 20.04.2020 ОСОБА_1 проходив службу в ГУНП на різних посадах.
30.10.2023 ГУНП в Полтавській області із заявою про здійснення перерахунку та виплати одноразової грошової допомоги при звільненні, а саме просив:
- здійснити перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги при звільненні, включивши до розрахунку повного місячного грошового забезпечення з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, що мають постійний характер та премій, установлених на день звільнення такі складові грошового забезпечення як: індексацію з урахуванням раніше проведеної виплати.
Відповідно до листа ГУНП в Полтавській області від 28.11.2023 №5620/115/04/29-2023 представника позивача повідомлено, що індексація не є видом грошового забезпечення, а тому не може бути включена до розміру грошового забезпечення ОСОБА_1 для обчислення одноразової грошової допомоги при звільненні.
Позивач не погоджуючись із бездіяльністю відповідача щодо не включення до розрахунку місячного грошового забезпечення для обчислення одноразової грошової допомоги при звільненні позивача індексації за квітень 2020 року, звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступного висновку.
Згідно з статтею 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Цією ж статтею передбачено, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Закон України від 02.07.2015 №580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон №580-VIII) визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.
Частинами 1 та 2 статті 94 Закону №580-VIII обумовлено, що поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Положення Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого наказом МВС України від 06.04.2016 №260 (далі - Порядок МВС №260) визначають критерії виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських.
Пунктом 3 розділу І Порядку МВС №260 передбачено, що грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Розділом VI Порядку МВС №260 визначена виплата одноразової грошової допомоги при звільненні із служби.
Пунктом 1 цього розділу визначено, що поліцейським, які звільняються із служби через хворобу (за станом здоров'я), виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Згідно пункту 6 даного розділу нарахування одноразової грошової допомоги при звільненні із служби здійснюється з розрахунку місячного грошового забезпечення, ураховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, процентну надбавку за стаж служби в поліції, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій, установлених наказами на день звільнення.
Днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення. День звільнення вважається останнім днем служби.
За змістом ч.5 ст.94 Закону №580-VIII, яка регулює питання грошового забезпечення поліцейських, грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.
Статтею 1 Закону України від 03.07.1991 №1282-XII "Про індексацію грошових доходів населення" (далі - Закон №1282-ХІІ) визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг; поріг індексації - це величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.
Згідно статті 2 Закону №1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення).
У частині 5 статті 2 Закону №1282-ХІІ вказано, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 5 Закону №1282-ХІІ підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Частиною 2 статті 6 Закону №1282-ХІІ визначено, що порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
З метою реалізації цих положень Закону №1282-ХІІ Кабінет Міністрів України постановою від 17.07.2003 №1078 затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок №1078).
Порядок №1078 визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.
Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплата праці найманих працівників підприємств, установ, організацій у грошовому виразі, яка включає оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (окладами) і відрядними розцінками, доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші компенсаційні виплати, що мають постійний характер; грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби; розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі; допомога по безробіттю, що надається відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей (п.2 Порядку).
Пунктом 6 Порядку №1078 встановлено, що виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
Верховний Суд у постанові від 03.04.2019 у справі №638/9697/17 зазначив, що індексація грошового забезпечення має враховуватися у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії за вислугу років, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених із військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист. В іншому разі неврахування індексації при обрахунку пенсії за вислугу років призвело б до застосування для визначення розміру пенсії знеціненого грошового забезпечення.
Таким чином індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому, вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців як обрахункової величини одноразової грошової допомоги при звільненні.
Як встановлено судом та не заперечується відповідачем, позивачу нараховано одноразову грошову допомогу при звільненні без врахування індексації.
Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не включення до розрахунку місячного грошового забезпечення для обчислення одноразової грошової допомоги при звільненні позивача індексації за квітень 2020 року та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок розміру одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції ОСОБА_1 з урахуванням індексації грошового забезпечення за квітень 2020 року.
Водночас розрахунок безпосередньої суми одноразової грошової допомоги при звільненні, яку належить виплатити належить до компетенції відповідача. У зв'язку з чим, позовна вимога виплатити недоплачену суму одноразової грошової допомоги при звільненні у сумі 3019,48 грн задоволенню не підлягає.
Також позивач просить суд стягнути витрати на правничу допомогу з відповідача у розмірі 7000,00 грн.
Надаючи оцінку вказаному клопотанню, суд дійшов наступного висновку.
Згідно зі статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
За змістом статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі Баришевський проти України, від 10.12.2009 у справі Гімайдуліна і інших проти України, від 12.10.2006 у справі Двойних проти України, від 30.03.2004 у справі Меріт проти України, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим, суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Також, при визначенні суми відшкодування суд має враховувати критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Аналогічні критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України, заява № 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним.
Аналогічні висновки висловлені Верховним Судом у постанові від 19.02.2021 у справі № 820/3072/18.
На підтвердження факту понесення позивачем витрат на правничу допомогу ним надано договір про надання правової допомоги від 01.09.2023, акт про надання послуг №2, ордер на надання правової (правничої) допомоги, платіжна інструкція від 21.12.2023 на суму 7000,00 грн.
Суд враховує те, що справа не характеризується наявністю виключної правової проблеми, не стосується встановлення значного обсягу фактичних обставин справи, що потребувало б подання великої кількості письмових доказів та вжиття дій щодо їх збирання.
Оцінивши обставини цієї справи та надані позивачем докази у їх сукупності, суд, враховуючи принципи обґрунтованості, співмірності і пропорційності судових витрат, дійшов висновку про необхідність відшкодування позивачу витрат на професійну правничу допомогу в цій справі у розмірі 1000,00 грн.
Також, судом встановлено, що позивач звільнений від сплати судового збору, тому суд не стягує з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору.
Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 263 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
Задовольнити адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Полтавській області (вул. Пушкіна, буд. 83, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 40108630) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Полтавській області щодо невключення при розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення.
Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Полтавській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок розміру одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції з урахуванням індексації грошового забезпечення за квітень 2020 року, а також виплатити недоплачену суму одноразової грошової допомоги при звільненні.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Полтавській області на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 1000,00 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Л.М. Петрова