Рішення від 18.07.2024 по справі 400/5485/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2024 р. № 400/5485/24

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ярощука В.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54008, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, вул. Богдана Хмельницького, 116А, м. Дніпро, Дніпровський район, Дніпропетровська область, 49094,

провизнання протиправним рішення від 16.04.2024 № 143750003565 та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

11червня 2024 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про:

визнання протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 16.04.2024 № 143750003565 про відмову у призначенні пенсії та його скасування;

зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати до страхового стажу позивача період проходження військової служби в Демократичній Республіці Афганістан з 12.06.1982 по 26.08.1984 та зарахувати зазначену службу до страхового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах як один місяць за три місяці;

зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області повторно розглянути заяву позивача від 11.01.2024 про призначення пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-VI).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 11.01.2024 він звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області із заявою про призначення достроково пенсії за віком, за результатами розгляду якої Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області прийняло рішення від 16.04.2024 № 143750003565 про відмову у призначенні йому пенсії. На переконання позивача, приймаючи вказане рішення орган Пенсійного фонду України протиправно не зарахував до його страхового стажу період проходження ним військової служби з 12.06.1982 по 26.08.1984 в Демократичній Республіці Афганістан.

У відзиві на позовну заяву від 01.07.2024 Головне управління Пенсійного фонду України заперечило проти позову і просило в задоволені позовних вимог відмовити повністю. Відзив умотивовано тим, що відсутні правові підстави для зарахування стажу позивача періоду проходження ним військової служби з 31.03.1982 по 26.08.1984 в пільговому обчисленні як один місяць служби за три місяці. За наданими для призначення пенсії документами страховий стаж позивача склав 21 рік 08 місяців 08 днів, що є недостатнім для дострокової пенсії за віком відповідно до статті 115 Закону № 1058-VI.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 14.06.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (без виклику сторін у судове засідання).

Позовна заява та ухвала Миколаївського окружного адміністративного суду від 14.06.2023 про відкриття провадження надіслані Головному управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в його електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі та отримана ним відповідно 11.06.2024 і 14.06.2024, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.

Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області правом на подачу відзиву у встановлений судом строк не скористався.

Розглянувши заяви по суті, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.

Відповідно до даних військового квитка позивача він з 27.05.1982 по 11.01.1984 проходив військову службу у військовій частині п/п НОМЕР_1 , за з 12.01.1984 по 26.08.1984 - у військовій частині п/п НОМЕР_2 .

В архівних довідках галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 13.02.2024 № 220/69/ВихЗВГ/1382 та від 21.03.2024 № 179/1/2688 зазначено, що згідно з історичною довідкою з 11.10.1980 по 17.11.1986 місце дислокації військової частини АДРЕСА_2 .

Відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 06.12.2023 № 3895 позивач проходив військову службу з 31.03.1982 по 26.08.1984, в тому числі, у складі діючої армії в період бойових дій на території Демократичної Республіки Афганістан з 12.01.1984 по 25.08.1984.

Позивач має статус ветерана війни - учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_3 , виданого 01.03.1996 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

09.02.2024 позивачу виповнилось 60 років.

09.04.2024 він звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області із заявою за призначенням дострокової пенсії за віком як особа, якій надано статус учасника бойових дій, після досягнення чоловіками 55 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років.

У зв'язку з тим, що призначення / перерахунок пенсії здійснюється за екстериторіальним принципом, вищенаведена заява позивача була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 16.04.2024 № 143750003565 позивачу було відмовлено у призначені пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного стажу на дату звернення.

Відповідно до форми РС-право у пенсійній справі № 143750003565 до страхового стажу позивача зараховано період проходження ним військової служби:

з 31.03.1982 по 11.01.1984 як 01 рік 09 місяців 11 днів;

з 12.01.1984 по 25.08.1984 як 01 рік 10 місяців 12 днів (кратний 3);

з 26.08.1984 по 26.08.1984 як 00 років 00 місяців 01 день.

Вважаючи рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 16.04.2024 № 143750003565 протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом. Позивач переконаний, що відповідач порушив його право на отримання пенсії за віком.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Частиною п'ятою статті 17 Основного Закону України встановлено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Згідно з абзацом першим частини першої статті 115 Закону № 1058-IV право на призначення дострокової пенсії за віком мають військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 20 і 21 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12 та 13 статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», особи з числа резервістів, військовозобов'язаних і осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус сім'ї загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України відповідно до абзаців четвертого і п'ятого частини першої статті 101 зазначеного Закону, а також абзацу шостого частини першої статті 101 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов'язаних, - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.

Абзацом тридцять шостим статті 1 Закону № 1058-IV встановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного страхування.

Згідно з абзацом першим пункту 1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV цей Закон набирав чинності з 01.01.2004.

Тому страховий стаж обчислюється за період роботи до 31.12.2003 на підставі документів і в порядку, визначених законодавством, що діяло до набрання чинності Законом № 1058-IV, тобто Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Статтею 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що військова служба у складі діючої армії у період бойових дій, у тому числі при виконанні інтернаціонального обов'язку, а також перебування в партизанських загонах і з'єднаннях зараховується до стажу роботи на пільгових умовах у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовцям.

Відповідно до абзацу дванадцятого підпункту 1 пункту 2.3 розділу ІІ Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 № 530, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.10.2014 за № 1294/26071 (далі - Положення № 530), при обчисленні вислуги років для призначення пенсій (крім пенсій, які призначаються з урахуванням страхового стажу) окремі періоди служби військовослужбовців зараховуються на пільгових умовах (з урахуванням вимог пунктів 2.4 та 2.5 цього розділу) один місяць служби за три місяці періоди дійсної військової служби у Збройних Силах СРСР, які підлягають зарахуванню до вислуги років на пенсію на пільгових умовах, наведені в додатку 2 до цього Положення.

Згідно з абзацом десятим підпункту 1 пункту 1 додатка 2 до Положення № 530 при обчисленні вислуги років для призначення пенсій, крім періодів військової служби, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2.3 Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей (далі - Положення), на пільгових умовах зараховуються такі періоди дійсної військової служби у Збройних Силах СРСР (з урахуванням вимог додатка 1 до постанови Ради Міністрів СРСР від 15 грудня 1990 року № 1290 «Про вислугу років для призначення пенсій особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ і допомоги цим військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу та їх сім'ям» та пунктів 2.4-2.6 Положення) один місяць служби за три місяці:

на території Республіки Афганістан, а також в інших країнах, які ведуть (вели) бойові дії, якщо військовослужбовці брали участь у цих діях (крім військовослужбовців, звільнених з дійсної військової служби або відряджених з цих країн за вчинення проступків, які дискредитують звання військовослужбовця), - з 01 грудня 1979 року і час безперервного перебування військовослужбовців на лікуванні в лікувальних закладах унаслідок поранень, контузій, каліцтв або захворювань, отриманих у цих країнах.

Таким чином, період військової служби у Збройних Силах СРСР на території Республіки Афганістан з 01.12.1979, якщо військовослужбовець брав участь у ведені бойових дій, зараховується до страхового стажу на пільгових умовах один місяць служби за три місяці.

Суд встановив, що позивач проходив військову службу у Збройних Силах СРСР з 27.05.1982 по 11.01.1984 у військовій частині п/п НОМЕР_1 , за з 12.01.1984 по 26.08.1984 - у військовій частині п/п НОМЕР_2 , що підтверджується його військовим квитком.

Згідно з особливими відмітками, зазначеними у військовому квитку позивача, він проходив у військову службу у в/ч п/п НОМЕР_2 з 11.01.1984 по 25.08.1984 і має право на пільги, передбачені постановою ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР від 17.01.1983 «Про пільги військовослужбовців, робітників і службовців, які знаходяться у складі обмеженого контингенту радянський військ на території Демократичної Республіки Афганістан, і їх сім'ям».

Відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 06.12.2023 № 3895 позивач проходив військову службу з 31.03.1982 по 26.08.1984, в тому числі, у складі діючої армії в період бойових дій на території Демократичної Республіки Афганістан з 12.01.1984 по 25.08.1984.

Отже, позивач у період з 12.01.1984 по 25.08.1984 проходив військову службу у Збройних Силах СРСР та брав участь у ведені бойових дій на території Республіки Афганістан. Цей період його військової служби підлягає зарахуванню до страхового стажу на пільгових умовах один місяць служби за три місяці.

Згідно з формою РС-право у пенсійній справі № 143750003565 до страхового стажу позивача зараховано період проходження ним військової служби з 12.01.1984 по 25.08.1984 як 01 рік 10 місяців 12 днів у кратному розмірі, а саме: один місяць служби за три місяці.

Таким чином, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області при прийнятті рішення від 16.04.2024 № 143750003565 зарахувала на пільгових умовах до страхового стажу позивача період його військової служби в Республіці Афганістан та участі у ведені бойових дій. Вказане рішення в цій частині є правомірним.

Водночас період військової служби позивача з 12.06.1982 по 11.01.1984 у військовій частині п/п НОМЕР_1 не підлягає зарахуванню до його страхового стажу на пільгових умовах, оскільки підставою для такого зарахування є саме участь у бойових діях на території Республіки Афганістан, а не місце постійної дислокації військової частини у вказаній державі. Знаходження пункту постійної дислокації військової частини у Республіці Афганістан не свідчить про безпосереднє місцеперебування військовослужбовця на території пункту постійної дислокації і, тим більше, його безпосередню участь у ведені бойових дій.

Будь-яких документів, які свідчили б про участь позивача у ведені бойових дій на території Республіки Афганістан у період з 12.06.1982 по 11.01.1984 позивач ні суду, ні органам Пенсійного фонду України не надав.

Відтак, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

З огляду на те, що позивачу відмовлено у задоволенні позову, відсутні підстави для вирішення питання розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 22, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволені позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_4 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54020; код ЄДРПОУ: 13844159) та Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Богдана Хмельницького, 116а, м. Дніпро, Дніпровський район, Дніпропетровська область, 49033; код ЄДРПОУ: 21910427) відмовити повністю.

2. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

3. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.Г.Ярощук

Рішення складено в повному обсязі 18 липня 2024 року

Попередній документ
120462063
Наступний документ
120462065
Інформація про рішення:
№ рішення: 120462064
№ справи: 400/5485/24
Дата рішення: 18.07.2024
Дата публікації: 22.07.2024
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Миколаївський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (18.07.2024)
Дата надходження: 11.06.2024
Предмет позову: визнання протиправним рішення №143750003565 від 16.04.2024 та зобов'язання вчинити певні дії