33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"29" жовтня 2010 р. Справа № 3/155
За позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2
до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3
про визнання права спільної часткової власності
за зустрічним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2
про визнання права власності
Суддя Мамченко Ю.А.
Представники:
від Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2: не з'явився;
від Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3: ОСОБА_4 (довіреність №3219 від 27.10.2010 року)
Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.
Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.
Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.
В засіданні за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позивач - приватний підприємець ОСОБА_2 звернувся до господарського суду з позовом до Приватного підприємця ОСОБА_3, у якому просить суд визнати право спільної часткової власності на будівлю магазину загальною площею 94,0 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 за двома співвласниками в слідуючих розмірах: 1/2 ОСОБА_3 та 1/2 ОСОБА_2.
При цьому, як на підставу своїх позовних вимог посилається зокрема на укладений 01 травня 2008 року з відповідачем договір оренди нежилого приміщення оренди будівлі складу - магазину, загальною площею 26,2 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, що належить відповідачу на праві приватної власності згідно договору купівлі-продажу №753, від 04.03.2008 року, зареєстрованого в КП «Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації»під реєстровим номером 21172861, номер запису 8-1350 в книзі 5, на підставі якого позивач отримав у платне користування, на умовах оренди, будівлю складу - магазину, для здійснення підприємницької діяльності, а саме ведення торгової діяльності продуктами харчування. При цьому ПП ОСОБА_2 зазначає, що в липні 2008 року відповідач запропонував йому взяти активну участь у розбудові кафе, а саме в проведенні реконструкції приміщень прилеглих до об'єкта оренди, з метою ведення спільної діяльності. Як вказав ПП ОСОБА_2, він приймав активну участь у проведенні реконструкції для досягнення спільної мети - спільної дольової участі у будівництві для подальшої спільної діяльності у вищезазначеному приміщенні. Натомість відповідач безпідставно ухиляється від реєстрації права власності в установленому порядку. Відтак, на думку позивача є всі підстави для задоволення позову.
Відповідач - приватний підприємець ОСОБА_3 позовні вимоги не визнає в зв'язку з їх безпідставністю та необгрунтованістю. Як зазначив відповідач, відносини з позивачем врегульовані укладеним з останнім 01 травня 2008 року договором оренди нежилого приміщення оренди будівлі складу - магазину, загальною площею 26,2 кв.м.. При цьому, будь-яких договірних відносин в т.ч. і намірів на укладення з позивачем договору про спільну діяльність не було. Крім того зазначає, що умовами укладеного договору оренди не передбачена можливість набуття орендарем права власності на орендоване майно в майбутньому.
При цьому, Приватним підприємцем ОСОБА_3 подано зустрічний позов до Приватного підприємця ОСОБА_2, у якому просить суд визнати за нею право право приватної власності на двоповерхову, піноблочну будівлю магазину позначену літ.Б-2 на технічному паспорті, загальною площею 94,0 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1 та згідно із технічним паспортом складається з наступних приміщень: 1 - східна клітка площею 9,7 кв.м., 2 - торговий зал площею 25,4 кв.м., 3 - підсобна площею 11,1 кв.м., 4 - санвузол площею 2,1 кв.м., 5 - торговий зал площею 39,4 кв.м., 6 - кабінет площею 6,3 кв.м.. Ухвалою господарського суду Рівненської області від 29.10.2010 року зустрічний позов прийнято господарським судом для спільного розгляду з первісним позовом.
В свою чергу приватний підприємець ОСОБА_3 як на підставу своїх позовних вимог за зустрічним позовом посилається зокрема на те, що саме вона є власником - двоповерхової, піноблочної будівлі магазину позначену літ.Б-2 на технічному паспорті, загальною площею 94,0 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу будівлі складу-магазину від 04.03.2008 року №753, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 07.03.2008 року, згідно номера витягу 18020838, зареєстрованого КП «Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації». При цьому, не оспорює факт укладання з позивачем договору оренди нежилого приміщення - будівлі складу-магазину та відповідно наявність з останнім зобов'язань, що виникають відповідно та на підставі договору оренди від 01.05.2008 року. При цьому позивач за зустрічним позовом посилається на те, що саме нею власними силами була здійснена реконструкція належного на праві власного нерухомого майна і на земельній ділянці, яка належить йому на праві власності.
Враховуючи це, та зважаючи, що в результаті здійсненої реконструкції права інших осіб (суміжних землекористувачів) не порушені, відповідач, з огляду на наявність відповідних рішень міської ради вважає, що у суду наявні підстави для задоволення позову не підставі ч.5 ст.376 ЦК України.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши всі фактичні докази у справі, як кожний окремо, так в їх сукупності, давши цьому достатню і об'єктивну оцінку, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення первісного позову та відповідно про обгрунтованість зустрічних позовних вимог.
При винесенні рішення судом
На підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу укладеного 04 березня 2008 року з Відкритим акціонерним товариством «Сарненський комбінат хлібопродуктів», підприємець ОСОБА_3 є власником нерухомого майна: будівлі складу-магазину, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1
Право приватної власності відповідача стверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 07.03.2008 року, номер витягу 18020838, зареєстрованого КП «Рівненське ОБТІ».
В свою чергу вищезазначене нерухоме майно знаходиться на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 0,0062 га, що знаходиться у власності відповідача на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ №614209 від 19 травня 2009 року.
Розглядом матеріалів справи судом встановлено, що відповідач в процесі здійснення господарської діяльності, з метою ефективного використання належного йому майна безпосередньо у здійсненні підприємницької діяльності здійснив реконструкцію та добудову нежитлового приміщення будівлі складу-магазину. Факт здійснення відповідачем за власний кошт будівельних робіт по реконструкції підтверджується укладеним між Приватним підприємцем ОСОБА_3 та приватним підприємством «Виробничо-комерційна фірма «Теремок»договором будівельного підряду предметом якого є реконструкція та добудова другого поверху до будівлі складу-магазину за адресою АДРЕСА_1, акт виконаних робіт №1 від 27 березня 2009 року, товарна накладна №17 від 11 лютого 2009 року та товарний чек від 11 лютого 2009 року. В результаті здійснених будівельних робіт, як вбачається з технічного паспорта від 21 травня 2009 року, виданого КП «Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації»нежитлове приміщення - двоповерхова будівля магазину, розміщена за адресою АДРЕСА_1, має загальну площу 94,0 кв.м. і складається з наступних приміщень: 1 - східна клітка площею 9,7 кв.м., 2 - торговий зал площею 25,4 кв.м., 3 - підсобна площею 11,1 кв.м., 4 - санвузол площею 2,1 кв.м., 5 - торговий зал площею 39,4 кв.м., 6 - кабінет площею 6,3 кв.м..
Відповідно до ч.1 ст.375 ЦК України, власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволити будівництво на своїй ділянці іншим особам. В свою чергу, право власності на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, економічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням (ч.3 ст.375 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважається самочинним будівництвом якщо вони збудовані або будуються, на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотним порушенням будівельних норм і правил .
З огляду на це здійснена відповідачем реконструкція та добудова нерухомого майна, без належно затвердженого проекту, що в свою чергу відповідачем не оспорюється, є самочинною.
Особа, яка здійснила самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває право власності на нього (ч.2 ст.376 ЦК України).
Відповідно до ч.3 ст.376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване майно .
Як вбачається з Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ №614209 від 19 травня 2009 року підприємець ОСОБА_3 є власником земельної ділянки несільськогосподарського призначення для обслуговування нерухомого майна загальною площею 0,0062 га, за адресою АДРЕСА_1.
На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб (ч.5 ст.376 ЦК України).
Як з'ясовано судом, права інших осіб - суміжних землекористувачів ніяким чином не порушуються, оскільки здійснена відповідачем реконструкція нерухомого майна, здійснена в межах земельної ділянки, яка перебуває у його власності.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання такого права.
Відповідно до ч1 ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до п.2 ст.328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Оскільки зазначене свого підтвердження при розгляді справи не знайшло та зважаючи, що відповідно до ст.319 ЦК України, власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд, суд вбачає достатньо правових підстав для задоволення зустрічних позовних вимог.
Щодо безпідставності первісних позовних вимог, суд вважає за необхідне вказати на таке.
01 травня 2008 року між Приватним підприємцем ОСОБА_3 (орендодавець) та Приватним підприємцем ОСОБА_2 (орендар) був укладений Договір оренди будівлі складу-магазину, на виконання умов, якого орендодавець передав орендарю за актом приймання-передачі від 01 травня 2008 року в строкове платне користування нежиле приміщення - будівлю складу-магазину, загальною площею 26,2 кв.м, що розташоване адресою АДРЕСА_1.
Умови договору не містять будь-яких можливих підстав набуття орендарем права власності на орендоване майно в майбутньому; відсутні такі докази і в матеріалах справи.
Більше того, відповідно до ст.1131 ЦК України договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі.
При цьому, умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення інших спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін.
Натомість жодного доказу в підтвердження цього, позивачем не надано.
Відповідно до ст.ст.33, 34 ГПК України кожна сторона належними і достатніми доказами повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доводи на які посилався позивач за первісним позовом, як на підставу своїх вимог, є безпідставними, необгрунтованими та надуманими, оскільки спростовуються вищевикладеним.
З огляду на вищевказане, підстави для задоволення первісного позову відсутні.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГГПК України, суд-
1. В задоволенні первісного позову відмовити.
2. Зустрічний позов задоволити.
3. Визнати за приватним підприємцем - ОСОБА_3 право власності на самочинно реконструйовану двоповерхову, піноблочну будівлю магазину позначену літ.Б-2 в технічному паспорті, загальною площею 94,0 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1 та згідно із технічним паспортом складається з наступних приміщень: 1 - східна клітка площею 9,7 кв.м., 2 - торговий зал площею 25,4 кв.м., 3 - підсобна площею 11,1 кв.м., 4 - санвузол площею 2,1 кв.м., 5 - торговий зал площею 39,4 кв.м., 6 - кабінет площею 6,3 кв.м..
Суддя Мамченко Ю.А.
Повний текст рішення суддею підписаний «01»листопада 2010 року