справа№ 380/2716/23
з питань судового контролю за виконанням судового рішення
18 липня 2024 року
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Кедик М.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по справі № 380/2716/23 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з заявою, у якій просить встановити судовий контроль за виконанням рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.06.2023 у справі №380/2716/23 шляхом зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) подати звіт про виконання судового рішення.
Заява обґрунтована тим, що 27.06.2024 представника ОСОБА_1 - адвоката Муравську Оксану Ігорівну ознайомлено з матеріалами виконавчого провадження №75037769, з якого вбачається, що листом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 30.05.2024 №50/12-1692 повідомлено, що вимоги викладені у виконавчому документі - виконавчий лист від 24.08.2023 № 380/2716/23 виданий Львівським окружним адміністративним судом виконано 26.07.2023 шляхом перерахування коштів на рахунок стягувача ОСОБА_1 в сумі 20430,43 грн, згідно платіжної інструкції від 26.07.2023 № 1630. При цьому позивач вваєжає, що належить довиплати індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 у період з 01.01.2016 по 28.02.2018 з врахуванням базового місяця січня 2008 року в сумі 85141,71 грн (вісімдесят п'ять тисяч сто сорок одна гривень 00 коп.).
При прийнятті ухвали суд виходив з такого.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15.06.2023 у справі № 380/2716/23 позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії - задоволено частково;
Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо проведення нарахування індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 у період з 01.01.2016 по 28.02.2018 з врахуванням базового місяця січня 2016 року, квітня 2017 року, червня 2017 року, серпня 2017 року; зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення з 01.01.2016 по 28.02.2018 з урахуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15.01.2004, зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати - за період з 01.01.2016 по день фактичної виплати індексації; у задоволенні решти позовних вимог - відмовив.
Відповідно до ст.ст. 129, 129-1 Конституції України обов'язковість рішень суду визначена як одна з основних засад судочинства. Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Згідно із частиною першою, другою статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З огляду на системний аналіз викладених норм слідує, що судовий контроль за виконанням судових рішень здійснюється судом шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту про виконання судового рішення, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.
Правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль.
Така позиція суду узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними ухвалах від 16.09.2020 та від 12.01.2022 у справі № 826/9960/15 (№ 11-1403апп18).
У свою чергу, особа, яка звертається із заявою про встановлення судового контролю у порядку, передбаченому ст. 382 КАС України, повинна навести достатні аргументи, які б підтверджували необхідність застосування такого виду судового контролю.
Конституційний Суд України у Рішенні від 30.06.2009 № 16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).
Суд зазначає, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, або встановлення нового строку подання звіту, або накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу є правом суду, а не його обов'язком.
У свою чергу, правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Суд встановив та не заперечується позивачем, що виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.06.2023 у справі № 380/2716/23 відповідач нарахував та виплатив 20 430,43 грн.
Однак позивач не погоджується із розміром нарахованої на виконання вказаного рішення суду індексації грошового забезпечення, стверджуючи, що такий визначений неправильно через недотримання відповідачем вимог приписів Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.
З наведеного суд висновує, що позивач фактично не погоджується із діями, вчиненими відповідачем на виконання рішення суду від 15.06.2023 у справі № 380/2716/23, яке набрало законної сили.
Вимоги, заявлені позивачем у заяві не відповідають повноваженням суду при його вирішенні в порядку ст. 382 КАС України, адже заявником фактично порушено новий судовий спір із вимогами позовного провадження.
Отже, враховуючи, що рішення суду фактично виконано відповідачем, а позивач не погоджується із діями відповідача, які фактично створили нові правовідносини (новий спір) , суд вважає, що вирішення порушених питань можливе шляхом ухвалення рішення суду за наслідком розгляду вимог у порядку позовного провадження, а не шляхом встановлення судового контролю за виконанням рішенням суду від 15.06.2023 у справі № 380/2716/23.
Протилежний підхід призведе до переоцінки обставин у справі та змісту судового рішення, що є неприпустимим.
Суд зазначає, що позивач не позбавлений права та можливості захисту власних інтересів шляхом пред'явлення нової позовної заяви із визначеними способами захисту, які передбачені ст. 5 КАС України та кореспондують із повноваженнями суду, що регламентовані ст. 245 КАС України.
Оскільки позивач не навів обґрунтувань та не надав доказів, що підтверджують необхідність застосування процесуального інституту судового контролю за виконанням судового рішення, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі № 380/2716/23.
Керуючись статтями 243, 248, 382 КАС України, суд -
ухвалив :
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по справі № 380/2716/23 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали виготовлений 18.07.2024.
Суддя Кедик М.В.