18 липня 2024 рокусправа №380/13140/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кухар Н.А. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, за участі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_1 , про скасування постанови про накладення штрафу,-
До Львівського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління ПФУ у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10) з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (79000, м. Львів, вул. Шашкевича, 1), в якому просить суд:
- скасувати постанову від 30.04.2024 ВП №74189185 про накладення штрафу на Головне управління ПФУ у Львівській області в розмірі 5100,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржувана постанова є протиправною та такою, що підлягає скасуванню з огляду на наступне. Оскаржуваною постановою накладено штраф на Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області в розмірі 5100,00 грн. за невиконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20.12.2023 року у справі №380/25768/23. Позивач вважає, що постанова про накладення штрафу винесена з порушенням Закону №1404-VIII, оскільки державний виконавець не прийняв до уваги те, що Головне управління 11.03.2024 року подало апеляційну скаргу на рішення суду та заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження. Вважає, що дана обставина є поважною причиною невиконання виконавчого документа. Просить позов задоволити.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого - суддю Кухар Н.А.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 21 червня 2024 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 25 червня 2024 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін з врахуванням особливостей провадження у категорії справ з приводу оскарження рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця (стаття 287 КАС України).
Ухвалою про відкриття провадження запропоновано відповідачу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву, а також роз'яснено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.
Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позову відмовити з огляду на наступне. 20.02.2024 на підставі заяви про примусове виконання рішення суду державним виконавцем Павлівом Давидом Йосиповичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, яку скеровано сторонам до відома та виконання. Згідно постанови боржнику було надано термін 10 робочих днів з моменту отримання постанови для того щоб виконати рішення суду чи повідомити державного виконавця про причини невиконання такого. Також винесено постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та про стягнення виконавчого збору. 15.04.2024 на адресу Відділу надійшов лист від ГУПФ України у Львівській області датований 12.04.2024 року, згідно якого встановлено, що боржником подано апеляційну скаргу на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20.12.2023 року у справі № 80/25768/23. Приймаючи до виконання виконавчий лист державним виконавцем було здійснено його огляд та дослідження на наявність усіх необхідних атрибутів, що визначені ст. 4 Закону України ”Про виконавче провадження” та відсутності підстав для винесення повідомлення про повернення виконавчого документа без виконання. Отже, при прийняті виконавчого листа було встановлено, що наявні усі обов'язкові реквізити, зокрема і дата набрання рішенням законної сили. Оглядаючи виконавчий лист бачимо що дата набрання ним законної сили зазначено - 22.01.2024. Тому доводи позовної заяви про ненабрання рішенням законної сили не можуть братися до уваги судом. Сам факт скерування апеляційної скарги по спливу термінів на апеляційне оскарження, не може в жодному разі свідчити про якість процесуальні наслідки для відкритого вже на той час виконавчого провадження, до винесення судом ухвали про поновлення строків та відкриття апеляційного провадження. Однак така ухвала в Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутня. Оскільки, станом на 30.04.2024 вимоги виконавчого документа боржник не виконав, чим порушив право стягувача на справедливе виконання рішення суду, не здійснив перерахунок та виплату призначених рішенням суду коштів, боржником грубо ігноруються законні вимоги державного виконавця та норми Закону України «Про виконавче провадження» - державним виконавцем, керуючись вимогами статей 63, 75 Закону, винесено постанову про накладення штрафу в розмірі 5100 грн., від 30.04.2024 у ВП 74189185. 30.05.2024, керуючись статтею 18 Закону, на адресу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області скеровано вимогу виконавця щодо стану виконання рішення суду, оскільки така інформація за 3 місяці (з моменту винесення та скерування на адресу боржника постанови про відкриття виконавчого провадження) до Відділу не надходила. Просить відмовити у задоволенні позову.
Протокольною ухвалою від 04 липня 2024 року залучено в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_1 .
Третя особа ОСОБА_1 подав до суду заперечення на позовну заяву, у якому зазначив, що рішення суду на час винесення оскаржуваної постанови було не виконано, тому державним виконавцем правомірно винесено постанову, просить відмовити у задоволенні позову.
В судовому засіданні 16.07.2024 представник позивача позов підтримала, просила задоволити, третя особа просила відмовити у задоволенні позову, представник відповідача в судове засідання не прибув, просив здійснювати розгляд справи у його відсутності.
Суд 18.07.2024 ухвалив перейти у письмове провадження.
Суд, з'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 20.12.2003 року визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 та її виплату з 01.04.2019, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та на підставі довідки Фінансово-економічним управлінням Адміністрації Державної прикордонної служби України від 12.10.2023 за №11/19055-суд про розмір грошового забезпечення в аналогічній посаді станом на 05.03.2019 та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок ОСОБА_1 пенсії та її виплату з 01.04.2019, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та на підставі довідки Фінансово-економічним управлінням Адміністрації Державної прикордонної служби України від 12.10.2023 за №11/19055-суд в яку включено основні і додаткові щомісячні види грошового забезпечення (надбавки, премія) в аналогічній посаді станом на 05.03.2019, з урахуванням виплачених сум.
20.02.2024 на підставі заяви про примусове виконання рішення суду державним виконавцем Павлівом Давидом Йосиповичем, керуючись статтями 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, яку скеровано сторонам до відома та виконання. Згідно постанови боржнику було надано термін 10 робочих днів з моменту отримання постанови для того щоб виконати рішення суду чи повідомити державного виконавця про причини невиконання такого.
20.02.2024 винесено постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та про стягнення виконавчого збору.
15.04.2024 на адресу Відділу надійшов лист від ГУПФ України у Львівській області датований 12.04.2024 року, яким повідомлено виконавця про те, що боржником подано апеляційну скаргу на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20.12.2023 року у справі № 80/25768/23.
30.04.2024 державним виконавцем винесено постанову ВП № 74189185 про накладення штрафу в розмірі 5100 грн. за невиконання рішення суду без поважних причин. В пункті 2 цієї постанови зобов'язано боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення суду.
30.05.2024 на адресу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області скеровано вимогу виконавця щодо стану виконання рішення суду, оскільки така інформація за 3 місяці (з моменту винесення та скерування на адресу боржника постанови про відкриття виконавчого провадження) до Відділу не надходила.
Вважаючи постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) від 30.04.2024 ВП № 74189185 про накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області протиправною та такою, що підлягає скасуванню позивач звернувся з даним позовом до суду.
Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов наступного висновку.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII).
Відповідно до статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону №1404-VІІІ виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно із приписами статті 26 Закону №1404-VIII:
- виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення (пункт перший частини першої);
- виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону (частина п'ята);
- за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною) (частина шоста).
Статтею 63 Закону № 1404-VІІІ визначено:
- за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження (частина перша);
- у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (частина друга);
- виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження (частина третя).
Статтею 75 Закону №1404-VІІІ визначено відповідальність за невиконання рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії. Згідно з частиною першою статті 75 Закону №1404-VІІІ у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення (частина друга статті 75 Закону №1404-VІІІ).
Виходячи із зазначених вище норм Закону №1404-VІІІ підставою для накладення на штрафу є встановлення державним виконавцем факту невиконання боржником рішення, яким його зобов'язано особисто вчинити певні дії, без поважних причин рішення.
Здійснюючи судовий контроль за процесом виконання судового рішення та дотриманням прав учасників виконавчого провадження (як стягувача, так і боржника), суд повинен перевірити рішення державного виконавця про накладення штрафу за невиконання рішення суду без поважних причин на предмет його відповідності визначеним частиною другою статті 2 КАС України критеріям правомірного рішення суб'єкта владних повноважень, серед яких виділяє законність, обґрунтованість, пропорційність, розсудливість та своєчасність.
Судом встановлено, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 20.12.2003 року у справі №380/25768/23 визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 та її виплату з 01.04.2019, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та на підставі довідки Фінансово-економічним управлінням Адміністрації Державної прикордонної служби України від 12.10.2023 за №11/19055-суд про розмір грошового забезпечення в аналогічній посаді станом на 05.03.2019 та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок ОСОБА_1 пенсії та її виплату з 01.04.2019, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та на підставі довідки Фінансово-економічним управлінням Адміністрації Державної прикордонної служби України від 12.10.2023 за №11/19055-суд в яку включено основні і додаткові щомісячні види грошового забезпечення (надбавки, премія) в аналогічній посаді станом на 05.03.2019, з урахуванням виплачених сум.
Виконавчий лист був виданий стягувачу та пред'явлений ним до виконання з відміткою про те, що рішення суду набрало законної сили 16.02.2024 року.
У постанові про відкриття виконавчого провадження зобов'язано боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.
30.04.2024 року відповідач виніс постанову про накладення штрафу за невиконання рішення суду.
Позивач стверджує, що поважною причиною невиконання рішення суду є те, що ним оскаржено рішення суду до апеляційної інстанції.
Суд вважає такі пояснення помилковими, так як сам факт скерування апеляційної скарги по спливу термінів на апеляційне провадження (апеляційна скарга отримана Восьмим апеляційним адміністративним судом 12.03.2024 року), не може свідчити про процесуальні наслідки для відкритого вже на той час виконавчого провадження, до винесення судом ухвали про поновлення строків та відкриття апеляційного провадження.
Судом встановлено, що ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.05.2024 визнано неповажними підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, наведені в заяві про поновлення строку апеляційного оскарження Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 19 квітня 2024 року, відмовлено у задоволенні заяви про поновлення строку апеляційного оскарження Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 19 квітня 2024 року. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2023 року у справі № 380/25768/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дії та бездіяльності протиправними.
Відповідно до ч.1 ст. 38 Закону, виконавче провадження зупиняється виконавцем у разі поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню).
Отже, факт повідомлення про оскарження рішення в апеляційному порядку не є підставою для зупинення виконавчого провадження.
З огляду на це, суд погоджується з доводами відповідача стосовно того, що невиконання рішення суду боржником не було пов'язано з об'єктивно поважними обставинами або причинами. Ті обставини, на які позивач покликається у позові, не є поважними причинами невиконання рішення суду в розумінні закону, відтак не звільняють боржника від відповідальності за невиконання рішення.
Відтак, оскільки державний виконавець обґрунтовано встановив факт невиконання боржником рішення без поважних причин, подальше притягнення боржника до відповідальності у вигляді штрафу є правомірним.
Враховуючи те, що з матеріалів виконавчого провадження та матеріалів справи судом не встановлені та суду належними доказами не доведені обставини порушення органом ДВС вимог закону щодо процедури виконання рішення, суд приходить до висновку щодо необґрунтованості позову, зважаючи на що у позові слід відмовити.
За наслідками розгляду даної справи розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 287, 295 КАС України, суд,
У задоволенні позову Головного управління ПФУ у Львівській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, за участі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_1 , про скасування постанови про накладення штрафу, - відмовити повністю.
Судові витрати стягненню не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Позивач: Головне управління ПФУ у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; код ЄДРПОУ 13814885);
Відповідач: Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (пл. Шашкевича, 1, м. Львів, 79000; код ЄДРПОУ 43316386);
Третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
СуддяКухар Наталія Андріївна