18 липня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/4377/24
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Сагуна А.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , адреса для листування АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 , фактичне місце знаходження: АДРЕСА_4 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -
Позивач 27.06.2024, засобами поштового зв'язку, звернувся до суду з позовом в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо не проведення нарахування ОСОБА_1 з 29.01.2020 по 06.02.2023 року з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення) за період з 29.01.2020 по 06.02.2023 року виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1-14 до постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” від 30 серпня 2017 року № 704, та здійснити виплату різниці з урахуванням виплачених сум.
Матеріали позову одержано судом 02.07.2024.
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.07.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити дії - залишено без руху. Позивачу надано десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням інших підстав для поновлення такого строку.
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.07.2024 клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою задоволено; поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду; відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Крім того, даною ухвалою суду зобов'язано відповідача у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання даної ухвали надати до суду: детальну довідку про виплачене ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 29.01.2020 по 06.02.2023, із зазначенням, який саме розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, враховувався за кожен місяць, протягом вказаного періоду та який застосовувався коефіцієнт ( а.с.35).
Від представників відповідача до суду надійшли заяви про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку із пропуском строку звернення до суду із даним позовом та несплатою позивачем судового збору (а.с.38-47).
Заяви обґрунтовані тим, що позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом за вирішенням спору щодо нарахування та виплати грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 06.02.2023 року, після свого виключення зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 з 06.02.2023 (більше ніж за 1 рік після свого виключення зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 ), а тому, відповідно до положень ст. 234 КЗпП України, суд позбавлений можливості поновлювати пропущений з поважних причин строк звернення до суду. Також, у спірних правовідносинах досудовий порядок вирішення спору не визначений законом як обов'язковий, у зв'язку із чим будь-які листування, скарги позивача та/або адвокатські запити в його інтересах, - не створюють підстав для обрахунку строку для звернення до суду згідно ч. 4 ст. 122 КАС України. Крім того, представники відповідача вважають, що виключення позивача зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 у зв'язку з призначенням його на посаду заступника командира батальйону з повітряно - десантної підготовки ІНФОРМАЦІЯ_1 не є звільнення з військової служби, а тому у відповідача не виникло обов'язку, визначеного ст. 116 КЗпП, письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні. Також, представники відповідача наголошують на неповажність причин пропуску строку звернення позивачем до суду.
В даному випадку суд зазначає, що завданням адміністративного судочинства в силу частини першої статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною п'ятою статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01.07.2022 №2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
"Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)".
З гідно статті 234 КЗпП України у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року.
Відповідно до пункту першого глави XIX "Прикінцеві положення" КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2023 р. № 383 "Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 року № 338 і постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236" дію карантину через COVID-19 продовжено до 30 червня 2023 року.
З огляду на вказане, право на звернення до суду із цим позовом відповідно до положень частини другої статті 233 КЗпП України (в редакції, чинній до 19 липня 2022 року) не обмежене будь-яким строком, при цьому, строк визначений частиною другою статті 233 КЗпП України в редакції, чинній з 19 липня 2022 року, продовжено на строк дії карантину до 30.06.2023 р.
Суд зазначає, що перевагу слід надати застосуванню спеціальної норми над загальною.
Стаття 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) у спірних правовідносинах є спеціальною нормою по відношенню до частини 5 статті 122 КАС України, оскільки стосується оплати праці працівника.
Як зазначено вище, строк визначений частиною другою статті 233 КЗпП України в редакції, чинній з 19 липня 2022 року, продовжено на строк дії карантину до 30.06.2023 р.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач звернувся до суду із цією позовною заявою 27.06.2024 р., тобто в межах одного року, встановленого положенням статті 234 КЗпП України.
Отже, суд, у спірних правовідносинах, при наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду, не позбавлений права поновити зазначений строк, встановлений статтею 233 КЗпП України.
Судом, при дослідженні матеріалів позовної заяви встановлено, що позивачем було пропущено 3 місячний строк звернення до суду та ухвалою від 15.07.2024 визнано причини пропуску строку звернення позивача до суду поважними, клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою задоволено; поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду.
Доводи представників відповідача щодо не поважності причин пропуску строку звернення до суду, є не обґрунтованими та не спростовують висновків суду про поважність причин пропуску позивачем строку звернення до суду.
Щодо посилання представників відповідача на те, що позивач не був звільнений з військової служби, а був переведений з військової частини для продовження проходження військової служби до іншої військової частини, суд зазначає таке.
Відповідно абз. 3 п. 7 Розділу І «Загальні положення» Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міноборони України від 07.06.2018 № 260, військовослужбовцям, які виключаються зі списків особового складу військової частини, грошове забезпечення виплачується до дня виключення включно. В наказах про виключення зі списків особового складу обов'язково зазначається про виплату одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Тобто, продовження військової служби позивачем, не спростовує припинення відносин останнього з відповідачем та зобов'язання військової частини провести повний розрахунок, виплативши належне позивачу грошове забезпечення.
Суд вважає, що саме з дня виключення зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 ( а.с.18) позивач вважається таким, що повинен був дізнатися про порушення своїх прав на отримання грошового забезпечення, його розміру та складових, оскільки в цей день, з ним мав бути проведений повний розрахунок саме військовою частиною НОМЕР_2 , а тому до спірних правовідносин застосовуються положення статей 116, 233 КЗпП України.
Щодо сплати судового збору суд наголошує, що у цій справі вирішується спір щодо індексації грошового забезпечення, від проведення якого залежить розмір грошових доходів у вигляді заробітної плати (грошового забезпечення).
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Відтак, позивач звільнений від сплати судового збору за цим позовом.
Згідно з вимогами частини 4 статті 9 КАС України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Відповідно до частини 8 статті 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення.
Згідно статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Згідно ч.ч.1, 3, 9 ст.79 КАС України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
Відповідно до ч.ч.3, 6-9 ст.80 КАС України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
У разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
Враховуючи вищевикладене, а також невиконання відповідачем вимог ухвали суду від 15.07.2024 щодо надання доказів, з метою повного та об'єктивного з'ясування обставин у справі, реалізуючи принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі, суду необхідно отримати докази.
Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Суд звертає увагу на те, що у разі неподання витребуваних доказів та інформації без поважних причин, посадова особа буде притягнута до відповідальності та до останньої будуть застосовані заходи процесуального примусу у відповідності до ст.ст.144, 149 КАС України.
Керуючись ст.2-3, 9, 14, 77, 79, 80, 122, 173, 181, 242-243, 248, 256, 370 КАС України суд, -
У задоволенні заяв представників відповідача про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_2 протягом трьох днів з дня вручення даної ухвали, подати до суду детальну довідку про виплачене ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 29.01.2020 по 06.02.2023, із зазначенням, який саме розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, враховувався за кожен місяць, протягом вказаного періоду та який застосовувався коефіцієнт
Попередити командира військової частини НОМЕР_2 , що у разі невиконання вимог даної ухвали суду, буде застосовано до останнього заходи процесуального примусу у відповідності до ст.ст.144, 149 КАС України.
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України за веб-адресою: http://court.gov.ua/fair/sud1170/.
Копію ухвали невідкладно надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст.256 КАС України та оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду А.В. САГУН