18 липня 2024 року справа № 340/838/24
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Брегея Р.І., розглянувши в м.Кропивницький у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження) адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 (далі - військова частина) про визнання протиправним і скасування наказу й зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду зі заявою до військової частини про визнання протиправним і скасування наказу від 21 січня 2024 року №418, яким визнано таким, що самовільно залишив місце несення служби, і притягли до дисциплінарної відповідальності.
Водночас просив суд зобов'язати військову частину надати направлення на стаціонарне лікування до медичного закладу поза розташуванням військової частини і проходження військово-лікарської комісії.
Пояснив, що покинув місце розташування військової частини, так як не надали медичної допомоги і не погодився з призначенням на іншу посаду.
Військова частина заперечила стосовно задоволення позову, подавши відзив на нього (а.с.34-36).
Пояснила, що ОСОБА_1 не подав рапорт про направлення на стаціонарне лікування до медичного закладу поза розташуванням військової частини і на проходження військово-лікарської комісії та самовільно залишив розташування військової частини.
14 лютого 2024 року суд відкрив спрощене позовне провадження без виклику сторін (а.с.31-32).
Суд, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про часткове задоволення позову з таких підстав.
Встановлені обставини і факти, що стали підставами звернення до суду.
Так, 26 лютого 2022 року позивача призвали на військову службу за мобілізацією під час дії воєнного стану (а.с.46).
З 23 березня 2023 року проходить службу у військовій частині (а.с.85).
До 03 грудня 2023 року обіймав посаду водія протитанкових ракетних комплексів роти протитанкових керованих комплексів (а.с.45).
З 03 грудня 2023 року призначено на посаду стрільця-помічника гранатометника 2 десантно-штурмового відділення 1 десантно-штурмового взводу 7 десантно-штурмової роти 2 десантно-штурмового батальйону (а.с.45).
Переміщення відбулось в межах однієї військової частини.
Зі змісту позову слідує, що ОСОБА_1 висловив незгоду стосовно призначення на нову посаду (а.с.1-7).
Мотив - неспроможність виконувати бойові завдання за станом здоров'я.
08 грудня 2023 року командир 7 десантно-штурмової роти 2 десантно-штурмового батальйону військової частини подав рапорт командиру батальйону про те, що о 10:00 годині того дня до базового табору не з'явився позивач, на телефонні дзвінки не відповідає і його місце перебування не встановили (а.с.43 (на звороті)).
10 грудня 2023 року командир військової частини прийняв наказ №3116 про призначення службового розслідування (а.с.44).
Під час службового розслідування підтверджено, що ОСОБА_1 о 10:00 годині 08 грудня 2023 року не з'явився до пункту тимчасової дислокації військової частини і ухиляється від проходження служби (а.с.39-52).
21 січня 2024 року військова частина прийняла наказ №418, яким позивача зараховано у розпорядження командира, як такого, що самовільно залишив місце розташування військової частини (а.с.21-24).
Водночас ОСОБА_1 притягли до дисциплінарної відповідальності у виді суворої догани (а.с.21-24).
Позивач не надав доказів, що до 10 грудня 2023 року звертався з рапортом до військової частини з приводу погіршення стану здоров'я і потребою у проведення військово-лікарської комісії.
Відповідач повідомив, що до 10 грудня 2023 року таких звернень не було (а.с.47).
ОСОБА_1 визнав, що 05 грудня 2023 року, не отримавши наказу про вибуття і медичної допомоги, вирушив до місця постійного проживання, так як потребував лікування (а.с.79-81).
Упродовж з 06 по 11 грудня його оглядали лікарі (а.с.14 (на звороті)-16).
19 грудня 2023 року надіслав рапорт до військової частини про направлення на стаціонарне лікування до медичного закладу поза розташуванням військової частини і проходження військово-лікарської комісії (а.с.17-18).
Рапорт надіслав і до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - Центр) для спрямування до військової частини (ас.
АДРЕСА_1 повідомив, що рапорт надіслав до військової частини (а.с.20).
Військова частина не заперечила і не спростувала отримання рапортів, які надіслав Центр і позивач (а.с.34-36).
Відповідач не надав доказів відповідного реагування на рапорт (письмової відповіді).
07 травня 2024 року Позивач з'явився до військової частини і продовжив проходження служби (а.с.82-85, 101).
25 квітня 2024 року військово-лікарська комісія зробила висновок про непридатність ОСОБА_1 до служби у десантно-штурмових військах (захворювання не пов'язане з проходженням військової служби) (а.с.86).
Позов подано до суду 13 лютого 2024 року (а.с.26).
Юридична оцінка, встановлених судом, обставин і фактів справи.
Перш за все, захворювання, що стало підставою визнання непридатним до служби у десантно-штурмових військах, виникло до початку військової служби, про що достеменно позивач знав.
До призначення на нову посаду (03 грудня 2023 року) ОСОБА_1 не звертався за наданням медичної допомоги і направлення на проходження військово-лікарської комісії.
05 грудня 2023 року позивач покинув місце розташування військової частини, не отримавши відповідного наказу командира (а.с.79-81).
Про цю дату повідомив ОСОБА_1 і вона узгоджується з датою звернення за наданням медичної допомоги за місцем проживання (06 грудня 2023 року).
Такий вчинок обумовлений незгодою з рішенням командира про призначення на іншу посаду.
ОСОБА_1 не надав доказів, що з 03 по 05 грудня 2023 року звертався до військової частини за наданням медичної допомоги.
Підсумовуючи, суд зробив висновок, що позивач самовільно залишив місце розташування військової частини.
Приписами пункту 45 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України (далі - Статут), який затверджено Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України», встановлено, що у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
Приписами пункту 1 Статуту визначено, що військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.
Приписами пункту 4 Статуту передбачено, що військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів.
Самовільне залишення військової частини - дисциплінарний проступок.
Тому суд зробив висновок, що командир військової частини правомірно притягнув до дисциплінарної відповідальності.
Отже, суд відмовляє у задоволенні позову в частині вимоги про визнання протиправним і скасування наказу від 21 січня 2024 року №418.
Що стосується розгляду рапорту від 19 грудня 2023 року про направлення на стаціонарне лікування до медичного закладу поза розташуванням військової частини і проходження військово-лікарської комісії, то суд зазначає наступне.
Так, приписами частини 1 статті 40 Конституції України передбачено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Спеціальним законодавством не встановлено строку розгляду рапорту військовослужбовця.
Тому суд звертається до норм загального законодавства.
Приписами частини 1 статті 20 Закону України «Про звернення громадян» встановлено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Рапорт мав бути вирішений упродовж місяця стосовно проходження військово-лікарської комісії.
ОСОБА_1 не був обмежений у самостійному зверненні до будь-якого медичного закладу, так як самовільно залишив військову частину.
Таким чином військова частина допустила протиправну бездіяльність, так як несвоєчасно розглянула рапорт.
Захист порушено права не потребує зобов'язання військової частини вчинити певні дії, так як позивач з'явився на службі і пройшов військово-лікарську комісію.
Отже, позов належить задовільнити частково.
Сторони не понесли судових витрат (а.с.31-32).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Задовільнити позов частково.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 стосовно розгляду рапорту ОСОБА_1 від 19 грудня 2023 року про направлення на стаціонарне лікування до медичного закладу поза розташуванням військової частини і проходження військово-лікарської комісії.
Відмовити у задоволенні позову в іншій частині вимог.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Р.І. БРЕГЕЙ