18 липня 2024 року справа № 340/3367/24
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Брегей Р.І., розглянувши у м.Кропивницький адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 (далі - військова частина) про визнання протиправною бездіяльності і зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду зі заявою до відповідача про визнання протиправною бездіяльності щодо нарахування і виплати індексації грошового забезпечення у належному розмірі, застосувавши базовий місяць - січень 2008 року, за період з 28 листопада 2016 року по 28 січня 2017 року.
Водночас просив суд зобов'язати військову частину виплатити кошти.
Також подав заяву про поновлення строку звернення до суду (а.с.7-9).
Стверджує, що відповідач не повідомив про нараховані і виплачені суми при звільненні.
Зазначив, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці, працівник не обмежується будь-яким строком звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати.
Водночас повідомляє, що у зв'язку із воєнним станом на території України суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду.
23 травня 2024 року суд відкрив спрощене позовне провадження без виклику сторін (а.с.22-23).
06 червня 2024 року військова частина подала відзив на позов (а.с.26-30).
Зазначила, що позивач звільнився з військової служби 28 січня 2017 року.
Повідомила, що ОСОБА_1 пропустив місячний строк звернення до суду.
Суд, дослідивши матеріали справи, зробив висновок, що провадження у справі відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам частини 6 статті 161 КАС України, з таких підстав.
Так, ОСОБА_1 проходив службу у військовій частині до 28 січня 2017 року (направили для проходження служби в іншу частину).
Позов подано до суду 21 травня 2024 року (а.с.20).
Висновок про пропущення строку звернення до суду.
Перш за все, спір стосується питань проходження публічної служби.
Отже, відноситься до компетенції адміністративного суду.
Висновок рішення Конституційного Суду України у справі №1-18/2013 від 15 жовтня 2013 року №9-рп/2013.
«В аспекті конституційного звернення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України слід розуміти так, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.»
Подання позовної заяви - процесуальна дія.
Приписами частини 3 статті 3 КАС України передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Тому суд застосовує норму права стосовно строку звернення до суду на день подання позовної заяви.
Актуальність висновку Конституційного Суду України в частині непоширення строку звернення до суду стосовно стягнення індексації втрачена 19 липня 2022 року.
Приписами частини 2 статті 233 КЗпП України (в редакції станом на 19 липня 2022 року) встановлено, що зі заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Отже, на день звернення до суду до спірних правовідносин поширюється строк звернення до суду.
Приписами частини 5 статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Питання стосовно строку звернення до суду у справах щодо виплати заборгованості з грошового забезпечення військовослужбовців при звільненні досліджував Верховний Суд і зробив такий висновок (постанова від 25 квітня 2023 року у справі №380/15245/22).
« 38. Вирішуючи питання про те, якою нормою закону слід керуватися при розгляді цієї справи, Верховний Суд, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, наголошує, що положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п'ятою статті 122 КАС України.
39. Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
40. Законом України від 01.07.2022 №2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
40.1. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
42. Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.»
Суд погоджується з правовим висновком Верховного Суду.
Отже, строк звернення до суду становить 3 місяці.
Строк звернення до суду треба обчислювати з дня його встановлення, бо до 19 липня 2022 року не застосовувався до спірних правовідносин.
Водночас суд проаналізує вплив дії карантину на перебіг строку звернення до суду.
Так, карантин встановлено з 12 березня 2020 року на підставі постанови Уряду України від 11 березня 2020 року №201.
Постанова набрала чинності 12 березня 2020 року.
Дію карантину неодноразово продовжували і відмінили з 01 липня 2023 року на підставі постанови Уряду України від 27 червня 2023 року №651.
Приписами пункту 1 Прикінцевих положень КЗпП України встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Підсумовуючи, суд зробив висновок, що строк звернення до суду продовжено до 01 липня 2023 року.
Позов подано до суду 21 травня 2024 року (а.с.20).
Воєнний стан введено в дію з 24 лютого 2022 року (загальновідомий факт).
Заява про поновлення строку звернення до суду не містить причин, які заважали звернутися до суду у строк до 01 липня 2023 року.
Позивач жодним чином не пояснює, як воєнний стан обмежив у праві звернення до суду.
Кіровоградський окружний адміністративний суд не припиняв роботу, а поштові підприємства працювали.
Підсумовуючи, суд зробив висновок, що ОСОБА_1 пропустив строк звернення до суду.
Відповідно до приписів частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку і докази поважності причин його пропуску.
Позивач подав таку заяву, однак вказав такі причини пропуску строку звернення до суду, які суд визнає неповжними.
Отже, суд відкрив провадження у справі за позовною заявою, яка не відповідає вимогам частини 6 статті 161 КАС України.
Приписами пункту 7 частини 1 статті 240 КАС України встановлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.
Таким чином суд зобов'язаний надати позивачу строк для зазначення інших підстав пропуску строку звернення до суду.
Керуючись ст.161 і пунктом 7 частини 1 ст.240 КАС України, суд
Надати позивачу строк для зазначення інших підстав пропуску строку звернення до суду протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала не може бути оскаржена.
Ухвала набирає законної сили після підписання суддею.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Р.І. БРЕГЕЙ