"25" жовтня 2010 р.Справа № 4-34/148-4-31/37-10-2021
За позовом Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль";
до відповідача: Публічне акціонерне товариство "ІМЕКСБАНК"
За участю Прокуратури Одеської області
про стягнення 60695342,47грн.
Суддя Літвінов С.В.
Представники:
Від позивача: Курдибах І.І. - по довіреності;Шабаліна О.О.- по довіреності;
Від відповідача: Козачишин О.В. - по довіреності;
Прокуратура Одеської області: Будзул-Лавренюк К.Я.- по посвідченню
СУТЬ СПОРУ: про стягнення 60695342,47 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.03.2010 року справа № 34/148 передана за підсудністю до господарського суду Одеської області.
В.о. голови господарського суду Одеської області справа № 34/148 передана на розгляд судді Лєсогорову В.М.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.05.10р. справа прийнята до провадження суддєю Лєсогоровим В.М. та присвоєно справі номер № 34/148-31/37-10-2021
Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.05.10р. провадження у справі зупинено, в зв'язку з направленням справи до господарського суду міста Києва для передачі її в суд касаційної інстанції.
Постановою Вищого господарського суду України від 21.07.10р. ухвалу господарського суду міста Києва від 31.03.2010 року у справі № 34/148 залишено без змін.
21.05.10р. відповідач звернувся до суд з клопотанням про зупинення провадження у справі № 34/148-31/37-10-2021.
Справа № 34/148-31/37-10-2021 передана на розгляд судді Літвінову С.В.
Ухвалою суду від 18.08.10р. справу № 34/148-31/37-10-2021 прийнято до провадження, справі присвоєно номер № 34/148-4-31/37-10-2021.
25.10.10р. позивач надав до суду остаточну заяву про збільшення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 74459117,35грн., з яких частина неповернутого депозитного вкладу в сумі 58 500 000,00 грн., пеня за невиконання обов'язку щодо повернення депозитного вкладу в сумі 5 961 600,00 грн., інфляційні втрати від неповернення частини депозитного вкладу в сумі 4421626,91 грн., відсотки за користування депозитним вкладом в сумі 5575890,44 грн..
Обґрунтовуючи заяву про збільшення позовних вимог позивач посилається на те, що за час розгляду справи, строк безпідставного користування відповідачем грошовими коштами позивача, що підлягали перерахуванню на його поточний рахунок і не були перераховані, істотно збільшився в порівнянні з первісним позовом
Ухвалою суду від 13.10.10р. строк розгляду справи продовжено до 28.10.10р. відповідно до ст. 69 ГПК України.
Відповідач надав відзив на позов в якому позовні вимоги не визнав, просить суд відмовити позивачу в задоволені позову в повному обсязі з підстав викладених у відзиві.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, суд, -
Між Позивачем та Відповідачем було укладено договір № 11-05 (02-26.45-2) від 22.12.2005 р. на відкриття строкового банківського вкладу в національній валюті (надалі - Договір).
Відповідно до п.1.1. Договору, банк відкриває вкладнику строковий вкладний (депозитний) рахунок №26106043226002, а вкладник вносить на цей рахунок грошові кошти у сумі 50 000 000,00 грн. на строк 243 дні зі сплатою 13 % річних на умовах визначених цим договором.
Договір діє з 22.12.2005 року, до Договору вносились зміни, про що укладались додаткові угоди: №1 від 03.07.2006 р., №2 від 10.11.2006 р., №3 від 13.11.2006 р., №4 від 19.02.2007 р., №5 від 05.04.2007 р., №6 від 25.12.2007 р., №7 від 05.05.2008 р., №8 від 01.10.2008 р., №9 від 01.12.2008 р., №10 від 17.12.2008 р., №11 від 21.05.2009 р., та №12 від 28.05.2009 р.
Згідно додаткової угоди №1 від 03.06.2006 р. сторони домовились продовжити термін дії банківського вкладу з 22.08.2006 р. на 146 днів, встановили строк закінчення дії договору 15.01.2007 р.
Згідно додаткової угоди №2 від 10.11.2006 р. було змінено номер вкладного (депозитного) рахунку з №2606043226002 на №26103047418002, сторони домовились продовжити термін дії банківського вкладу з 15.01.2007 р. по 11.01.2008 р., дату закінчення договору встановили 11.01.2008 р. Статтю 2 «Порядок нарахування та сплати процентів»виклали в наступній редакції:
«Сплата нарахованих процентів здійснюється щомісячно, 01 числа наступного місяця, шляхом перерахування на поточний рахунок вкладника №26009037067500 в АКІБ «УкрСиббанк», МФО 351005, код ЄДРПОУ 20572069. Якщо цей день припадає на вихідний або неробочий день, сплата проводиться на наступний робочий день.
Статтю 2 доповнено п. 2.2.1.
«п.2.2.1. У разі часткового зняття вкладу або дострокового розірвання договору, проценти нараховуються та сплачуються вкладнику за ставкою, визначеною в п. 1.1. Договору.
п. 2.4. ст. 2 викласти в наступній редакції:
«п.2.4. По закінченню строку дії Договору сума банківського вкладу та нарахованих процентів перераховуєтсья меморіальним ордером на поточний рахунок Вкладника №26009037067500 в АКІБ «УкрСиббанк», МФО 351005, код ЄДРПОУ 20572069. Якщо цей день припадає на вихідний або неробочий день, сплата проводиться на наступний робочий день.
Додатковою угодою №3 від 13.07.2006 р. вкладник додатково, на депозитний рахунок №26103047418002 перераховує 40 000 000,00 грн. Після перерахування коштів сума на депозитному рахунку збільшилась до 90 000 000,00 грн.
Додатковою угодою №5 від 05.04.2007 р. було зменшено розмір депозитного вкладу на 30 000 000,00 грн. Після повернення коштів сума на депозитному рахунку становила 60 000 000,00 грн., було змінено порядок нарахування та сплати процентів по депозиту.
Відповідно до додаткової угоди №6 від 25.12.2007 р. сторони встановили дату закінчення договору 30.06.2008 р.
Відповідно до додаткової угоди №7 від 05.05.2008 р. сторони встановили дату закінчення договору 15.01.2009 р.
Додатковою угодою №8 від 01.10.2008 р. сторони домовились змінити з 01.10.2008 року розмір процентної ставки з 14% на 15%.
Додатковою угодою №9 від 01.12.2008 р. сторони домовились змінити з 01.12.2008 року розмір процентної ставки з 15% на 16%;
Додатковою угодою №10 від 17.12.2008 р. було змінено номер вкладного рахунку з № 26103047418002 на № 26158047418002, дату закінчення договору встановили 15.01.2010 року.
Згідно додаткової угоди №11 від 21.05.2009 р. сторони домовились статтю 1 «Предмет договору»доповнити п. 1.1.4 наступного змісту:
«п.1.1.4 Банк здійснює повернення вкладу вкладнику в розмірі 60 000 000,00 грн. за наступним порядком:
до 31.07.2009 р. - 10 000 000,00 грн.;
до 31.08.2009 р. - 10 000 000,00 грн.;
до 30.09.2009 р. - 10 000 000,00 грн.;
до 30.10.2009 р. - 10 000 000,00 грн.;
до 30.11.2009 р. - 10 000 000,00 грн.;
до 25.12.2009 р.-10 000 000,00 грн.
Згідно додаткової угоди №12 від 28.05.2009 р. сторони встановили строк закінчення дії Договору 15.01.2010 р., п. 1.1.4 виклали в наступній редакції;
«1.1.4. Банк може достроково повертати вклад частками на рахунок Вкладника, але остання дата повернення залишку вкладу не пізніше 15.01.2010 р.»
Відповідно до п. 2.4. Договору (із змінами внесеними додатковою угодою №2 від 10.11.2006 р.) по закінченню строку дії договору сума банківського вкладу та нарахованих процентів перераховується меморіальним ордером на поточний рахунок вкладника №26009037067500 в АКІБ «Укрсиббанк», МФО 351005, ЄДРПОУ 20572069.
Не зважаючи на лист Позивача №01-22-75 від 11.01.2010 р., в якому останній просив Відповідача повернути залишок депозитного вкладу в сумі 60 000 000,00 грн. до 15.01.2010 р., в порядку передбаченому п. 2.4. Договору, станом на 28.01.2010 р. сума неповернутого депозитного вкладу складала 60 000 000,00 грн. (довідка банку №22 від 28.01.2010 р.).
Станом на 10.09.2010 р. залишок депозитного вкладу в розмірі 60 000 000,00 грн. так і не був повернутий Відповідачем.
Позивач надав до суду заяву про уточнення позовних вимог та просить стягнути суму неповернутого депозитного вкладу в розмірі 58 500 000грн., в зв'язку з частковим поверненням.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 610 ЦК України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов'язання.
Таким чином, станом на 25.10.2010 року Відповідач не виконує вимоги пп. 1.1.4 та 2.4. Договору, неповернута частина депозиту в сумі 58 500 000,00 грн. яка підлягає стягненню на користь Позивача.
Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, передбачені договором або законом.
Згідно ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.
Відповідно до ст. 229 ГК України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконання зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встанолюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до п. 4.1. Договору за невиконання або неналежне виконання умов цього Договору, винна сторона сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення виконання своїх зобов'язань.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконаня зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
З огляду на викладене, з Відповідача підлягає стягненню пеня за неповернення частини депозитного вкладу в розмірі 60 000 000,00 грн. за період з 16.01.2010 р. по 15.07.2010 р., в сумі 5 961 600,00 грн..
Крім зазначеного, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.
З огляду на викладене, за невиконання Відповідачем зобов'язання щодо повернення депозитного вкладу, на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України з останнього підлягають стягненню збитки, що спричинені Позивачу інфляцією за період з січня 2010 року по вересень 2010 року в сумі 4421626,91грн..
В той же час, відповідно до ч. 2 ст. 1214 ЦК України у разі безпідставного збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).
Відповідно до ч. 2 ст. 536 ЦК України розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до п. 7.2. Договору договір набирає чинності з моменту перерахування коштів на вкладний (депозитний) рахунок та діє до моменту повного виконання Сторонами прийнятих на себе зобов'язань.
Зважаючи, що Відповідачем не було виконано в повному обсязі зобов'язання по Договору положення Договору діє до цього часу.
Ч. 2 ст. 1214 ЦК України та п. 1.1. Договору між Позивачем і Відповідачем встановлено конкретний розмір процентів за користування грішми - 16% річних (Додаткова угода №9 від 01.12.2008 р.).
Пунктом 2.1. Договору (Додаткова угода № 5 від 05.04.2007 р.) передбачено, що нарахування процентів за депозитом здійснюється виходячи із щоденного залишку коштів на депозитному рахунку. Нарахування процентів по вкладу здійснюється від дня, наступного за днем надходження вкладу на депозитний рахунок Вкладника до дня, який передує його поверненню, або дня, передуючого списанню коштів із вищевказаного рахунку на обумовлених Договором підставах. Розрахункова база - фактична кількість днів у місяці та році.
Згідно п. 2.2. Договору сплата нарахованих процентів по 25 число поточного місяця включно здійснюється щомісячно, 01 числа наступного місяця, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок вкладника №26009037067500 в АКІБ «Укрсиббанк», МФО 351005, код ЄДРПОУ 205720069.
Не зважаючи на приписи пп. 2.1, 2.2., 7.1 Договору, Відповідач продовжуючи безпідставне зберігання частини депозитного вкладу в сумі 60 000 000,00 грн. з березня 2010 року припинив перерахування процентів на поточний рахунок Позивача.
А саме, у Відповідача виникла заборгованість із сплати процентів за період з березня 2010 року по вересень 2010р. в сумі 5575890,44грн..
Зважаючи на невиконання Відповідачем приписів пп. 2.1, 2.2. Договору та з огляду на приписи ст. 629 ЦК України, проценти в сумі 5575890,44грн. підлягають стягненню з відповідача.
Заперечення відповідача викладені у відзиві судом до уваги не приймаються, так як спростовуються матеріалами справи.
Відповідач звернувся до суду з клопотанням про зупинення провадження у справі № 34/148-4-31/37-10-2021 до розгляду Приморським судом м. Одеси справи № 2-6599/10 за позовом Лебединського О.С. до ДП „Міжнародний аеропорт „Бориспіль” та ПАТ „ІМЕКСБАНК” про визнання недійсними договорів № 07-05 від 31.05.05р. та № 11-05 від 22.12.05р. на загальну суму 90 млн. грн..
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не надав доказів щодо порушення провадження у справі за позовом гр. Лебединського О.С. до ПАТ „ІМЕКСБАНК” та ДП „Міжнародний аеропорт „Бориспіль” про визнання правочину недійсним. Крім того, із ухвали Приморського районного суду від 11.03.2010р. зі справи № 2-6599/10 про забезпечення позову, не вбачається який саме правочин оскаржено до суду від 31.05.2005р. № 07-05 чи від 22.12.2005р. № 11-05.
13.10.10р. відповідач надав до суду копію заяви громадянина Лебединського О.С. про уточнення позовних вимог по справі № 2-6599/10 Приморського районного суду м. Одеси.
Посилання ПАТ „ІМЕКСБАНК” на заяву гр. Лебединського О.С. про уточнення позовних вимог по справі № 2-6599/10 Приморського районного суду м. Одеси, яка зареєстрована у суді 06.10.2010р. за № 8131, не може бути прийнято до уваги, оскільки відповідач не надав належних доказів про прийняття заяви до розгляду справи № 2-6599/10 .
В судовому засіданні, яке відбулось 25.10.10р. представник відповідача підтримав заяву про зупинення провадження у справі, але змінив підстави надавши до суду копію позовної заяви за позовом ПАТ „ІМЕКСБАНК” до ДП „Міжнародний аеропорт „Бориспіль” про визнання недійсними договору на відкриття строкового банківського вкладу в національній валюті №07-05 від 31.05.05р. та договору на відкриття та строкового банківського вкладу в національній валюті № 11-05 від 22.12.05р. з відміткою від 25.10.10р. о 10год. 12хв. про одержання позовної заяви канцелярією господарського суду Одеської області.
За вимогами ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Представником відповідача не надано доказів того, що вищевказана позовна заява прийнята судом до розгляду.
Таким чином, господарський суд не має належних та допустимих доказів про наявність іншої справи до вирішення якої неможливо розглянути дану справу.
На підставі вищевикладеного, суд відмовляє в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі, т.я. клопотання необґрунтоване та не відповідає вимогам діючого законодавства та матеріалам справи.
При вказаних обставинах, суд вважає, що вимоги позивача правомірні, документально обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі в сумі 74459117,35грн., з яких частина неповернутого депозитного вкладу складає 58 500 000,00 грн., пеня за невиконання обов'язку щодо повернення депозитного вкладу - 5 961 600,00 грн., інфляційні втрати від неповернення частини депозитного вкладу - 4421626,91 грн., відсотки за користування депозитним вкладом - 5575890,44 грн..
Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок відповідача, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" код 20971504 (м. Одеса, пр-т Гагаріна, 12а ) на користь Державного підприємства „Міжнародний аеропорт „Бориспіль” код 20572069 ( Київська область, м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт „Бориспіль”) частину неповернутого депозитного вкладу в сумі 58 500 000,00 грн., пеню за невиконання обов'язку щодо повернення депозитного вкладу в сумі 5 961 600,00 грн., інфляційні втрати від неповернення частини депозитного вкладу в сумі 4421626,91 грн., відсотки за користування депозитним вкладом в сумі 5575890,44 грн., державне мито 25500 грн. та витрати по сплаті ІТЗ судового процесу 236 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено 01.11.10р.
Суддя