17 липня 2024 року № 640/3786/22
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом громадянина ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся громадянин ОСОБА_1 з позовом, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 в зарахуванні вислуги років під час призову його на військову службу по мобілізації з 18.02.2015 року по 11.04.2016 рік, час перебування на лінії зіткнення в зоні АТО на території Донецької області з 10.03.2015 року по 31.03.2016 рік, до вислуги років в органах внутрішніх справ;
- визнати протиправною бездіяльність Головного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не проведення перерахунку і виплати пенсії з урахуванням різниці між фактично отриманими та належними до сплати сумами пенсії, починаючи з 09.07.2021 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві на підставі довідки розрахунку вислуги років № 2037 зарахувати ОСОБА_1 до вислуги років в органах внутрішніх справ, що становить 22 роки 09 місяців 25 днів, стаж військової служби з 18.02.2015 року по 11.04.2016 рік, час перебування на лінії зіткнення в зоні АТО на території Донецької області з 10.03.2015 року по 31.03.2016 рік, що становитиме 26 років 00 місяців 22 дні;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 09.07.2021 року перерахунок і виплату пенсії з урахуванням раніше виплачених сум, виходячи з 26 повних років вислуги, тобто 68 % грошового забезпечення.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.02.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ дана справа отримана Київським окружним адміністративним судом за належністю.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.03.2023 справу прийнято до провадження та призначено розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.
Позивачем до суду подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить:
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неврахування позивачу до вислуги років в органах внутрішніх справ додаткової вислуги років від часу призову його на військову службу по мобілізації до дня фактичного звільнення та непроведення перерахунку і виплати пенсії з урахуванням різниці між фактично отриманими та належними до сплати сумами пенсії, починаючи з 09.07.2021;
зобов'язати відповідача на підставі довідки розрахунку вислуги років №2037 врахувати позивачу до вислуги років в органах внутрішніх справ, що становить 22 роки 09 місяців 25 днів, додаткову вислугу років від часу призову його на військову службу по мобілізації з 18.02.2015 по 11.04.2016, що в календарному обчисленні становить 01 рік 01 місяць 23 дні та час перебування на лінії зіткнення в зоні АТО на території Донецької області з 10.03.2015 по 11.12.2015 та з 15.12.2015 по 31.03.2016, що в пільговому обчисленні становить 02 роки 01 місяць 04 дні, та здійснити з 09.07.2021 перерахунок і виплату йому пенсії з урахуванням раніше виплачених сум, виходячи з 26 повних років вислуги, тобто 68% грошового забезпечення.
Позовні вимоги обґрунтовані протиправною бездіяльністю Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не зарахування позивачу до вислуги років в органах внутрішніх справ додаткової вислуги років, від часу призову його на військову службу по мобілізації до дня фактичного звільнення та не проведення перерахунку і виплати пенсії, з урахуванням різниці між фактично отриманими та належними до сплати сумами пенсії, починаючи з 09.07.2021.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві до суду подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечує повністю.
На підставі ст. 194, 205 КАС України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в м. Києві та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.
У період з 18.02.2015 по 11.04.2016 на підставі Указу Президента України від 14.01.2015 №15/2015 позивач призваний у Збройні Сили України по мобілізації та з 10.03.2015 по 31.03.2016 брав безпосередню участь в антитерористичній операції на лінії зіткнення на території Донецької області, має статус учасника бойових дій, що підтверджується матеріалами справи.
Позивач 09.07.2021 звернувся до Головного управління із заявою про перегляд його стажу роботи з урахуванням військової служби по мобілізації та безпосередньої участі в АТО, для здійснення перерахунку пенсійного забезпечення як пенсіонера органів внутрішніх справ.
Листом від 13.08.2021 за № 2600-0310-8/130457 відповідач відмовив у зарахуванні позивачу військової служби та час участі в АТО, мотивуючи це тим, що питання розрахунку вислуги років для призначення пенсії не належить до компетенції органів Пенсійного фонду України. З метою можливого перерахунку пенсії, уповноваженому органу необхідно надати на адресу Головного управління інформацію щодо вислуги років Позивача.
Позивач 12.08.2021 звернувся до Дніпровського райвійськкомату м. Києва із заявою, яка була зареєстрована за № 4736, про розрахунок вислуги років, які у нього виникли з призовом по мобілізації, а саме: військової служби з 18.02.2015 року по 11.04.2016 рік в календарному обчисленні та час безпосередньої участі на лінії зіткнення в зоні АТО з 10.03.2015 року по 31.03.2016 рік. У вказаній заяві позивач також просив здійснити розрахунок загальної вислуги років до якої входить служба в органах внутрішніх справ, призов по мобілізації до ЗС України та участь в АТО (в пільговому врахуванні).
ІНФОРМАЦІЯ_1 21.12.2021 позивачу надана відповідь та розрахунок його вислуги років на пенсію за № 2037.
Відповідно до розрахунку № 2037 загальна вислуга років позивача, з урахуванням служби в органах внутрішніх справ, призову по мобілізації та участі в АТО становить: 26 років 00 місяців 22 дні. Кількість повних років вислуги на пенсію 26 років.
Позивач 21.12.2021 звернувся до відповідача із заявою про зарахування вислуги років, яка у нього виникли з призовом по мобілізації до ЗСУ України та участі в АТО, до вислуги років в органах внутрішніх справ та здійснити йому перерахунок раніше призначеної пенсії, як співробітнику органів внутрішніх справ, виходячи з загальної вислуги, а саме: 26 років вислуги на пенсію.
Листом від 20.01.2022 за № 1807-38601/М-02/8-2600/22 відповідач відмовив позивачу у зарахуванні йому до вислуги років по лінії МВС військової служби та час участі в АТО, мотивуючи тим, що це не передбачено законом, і проведення перерахунку його пенсії після звільнення зі служби в зв'язку з демобілізацією з урахуванням грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням зі служби та вислуги років за період служби по мобілізації можливе у разі надання ІНФОРМАЦІЯ_2 до Головного управління документів, а саме: грошового атестату, довідки про додаткові види грошового забезпечення, розрахунку вислуги років.
Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача, звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Отже, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 №1058-IV (далі Закон України № 1058-IV).
Частиною 1 ст. 45 Закону України №1058-IV встановлено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку. Пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закон України № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
Позивач звертає увагу на те, що відповідачем безпідставно і незаконно не зараховано до страхового стажу періодів його участі в антитерористичній операції (АТО) та операції об'єднаних сил (ООС) за пільговими умовами один рік служби за три роки та періоду його військової служби за контрактом.
Відповідно до ч.1. ст. 114 Закону України № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років, самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років (ч. 3 ст. 114 Закону України № 1058-IV).
Аналогічні положення містяться в ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Згідно ст. 2 Закону України Про військовий обов'язок і військову службу, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Частиною 4 вказаної статті Закону передбачено види військової служби, до яких, і зокрема, віднесено й військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період.
Процедуру надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет, територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, та категорії таких осіб визначає Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413 (далі - Порядок №413).
Відповідно до п. 2 Порядку № 413 статус учасника бойових дій надається військовослужбовцям (резервістам, військовозобов'язаним) та працівникам Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовцям військових прокуратур, особам рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, поліцейським, особам рядового, начальницького складу, військовослужбовцям, працівникам МВС, Управління державної охорони, Держспецзв'язку, ДСНС, ДПтС, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення;
Пунктом 4 Порядку №413 визначено підставу надання особі статусу учасника бойових дій: документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення, направлення (прибуття) у відрядження до районів проведення антитерористичної операції, їх перебування в таких районах з метою виконання завдань із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України шляхом безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення (витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції, директив, розпоряджень, посвідчень про відрядження, оперативних завдань, журналів бойових дій, бойових донесень, дислокацій, книг нарядів, графіків несення служби, звітів, зведень, донесень, матеріалів спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень, а також інші офіційні документи, видані державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції у районах її проведення).
Статтею 12 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, військовослужбовцям надані гарантії соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей. Військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
За приписами абзацу 2 ч. 1 ст. 8 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Статтею 57 Закону України Про пенсійне забезпечення, передбачено, що військова служба у складі діючої армії у період бойових дій, у тому числі при виконанні інтернаціонального обов'язку, а також перебування в партизанських загонах і з'єднаннях зараховується до стажу роботи на пільгових умовах у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовцям.
Наказом Міністерства оборони України №530 від 14.08.2014 "Про положення про організацію роботи з обчислення вислуги років", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.10.2014 за № 1294/2607 відповідно до Законів України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" та з метою приведення нормативно-правових актів Міністерства оборони України відповідно до чинного законодавства, затверджено Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей.
Пунктом 2.3 розділу 2 даного Положення передбачено, що час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції зараховується на пільгових умовах - один місяць служби за три.
Кабінетом Міністрів України прийнято 17.07.1992 №393 постанову «Про порядок обчислення вислуги років , призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей».
Відповідно до абзаців 1, 2 п. 1 вказаної постанови встановлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам, зазначеним у пункті «ж» статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховуються, зокрема, військова служба в Збройних Силах, Державній прикордонній службі, Національній гвардії, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ та інших військових формуваннях, створених Верховною Радою України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації, Державній спеціальній службі транспорту.
Відповідно до підп. а) п. 3 постанови до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах:
один місяць служби за три місяці, зокрема у випадках:
- часу проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції;
- періоду проходження служби у військовому резерві під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів;
- часу проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
Отже, час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції, підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці.
Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 02.04.2020 у справі у справі №185/4140/17 , від 16.06.2020 у справі № 185/7049/16-а.
Суд зазначає, що можливість пільгового обчислення періоду проходження військової служби є похідною від визначальної підстави і має пов'язуватися не з категорією працівників, що реалізують право на щомісячне пенсійне забезпечення, а зі спеціальним статусом, якого ці особи набули в результаті проходження військової служби в певний, визначений у законодавчому порядку період часу, що узгоджується з положеннями ст.2 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" якою передбачено, що час перебування громадян України на військовій службі, до якої відповідно до пункту 4 цієї статті віднесено також військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, зараховується до страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби, до якої відповідно до п.1 ст.2 Закону також віднесено і військову службу.
Статтею 62 закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. №637 затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі Порядок №637).
Відповідно до п. 1 Порядку основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно із пунктом 19 частини першої статті 6 Закону України від 22.10.93 N 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - Закон N 3551-XII) учасниками бойових дій визнаються, зокрема, військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані) та працівники Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці, працівники Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.
Відповідно до статті 6 Закону України від 22 жовтня 1993 року N 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" до учасників бойових дій належать, зокрема військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані), які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачу надано статус учасника бойових дій відповідно до п. 19 ст. 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 19.08.2015.
Визначення ветерана війни наведено в ст. 4 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав.
До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.
За п. 6 Порядку №637 для підтвердження військової служби, приймаються:
- військові квитки;
- довідки військових комісаріатів, військових частин і установ системи Міноборони, МВС, МНС, Мінінфраструктури, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, ДПС,Управління державної охорони, Держспецзв'язку, Держприкордонслужби, Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС ;
- довідки архівних і військово-лікувальних установ .
В підтвердження проходження військової служби в особливий період позивачем надані наступні документи:
- довідка ІНФОРМАЦІЯ_3 від 18.04.2016 №49, якою підтверджено, що позивач з 18.02.2015 по 11.04.2016 був призваний до Збройних Сил України під час часткової мобілізації 18.02.2015 та звільнений з військової служби в запас наказом Командувача ВОК «південь» від 08.04.2016 №36 відповідно до п.п. «є» п. 1 ч. 8 ст. 26. В тому числі приймав безпосередню участь у проведенні антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей у складі В/ч ПП В 2304 з 10.03.2015 по 31.03.2016 з метою виконання службових (бойових) завдань. Відповідно до наказу МО України №530 від 14.08.2014 має право на обчислення вислуги років для призначення пенсії на пільгових умовах з розрахунку один місяць служби за три місяці;
- довідка Військової частини НОМЕР_2 від 11.04.2016 №2060, якою підтверджено, що позивач у період з 10.03.2015 по 31.03.2016 безпосередньо приймав участь в антитерористичної операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції.
Враховуючи вищенаведені правові норми і надані документи, суд приходить до висновку, що вказані періоди підлягають зарахуванню відповідачем до страхового стажу роботи в потрійному розмірі.
Стосовно вимоги про покладення на Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві обов'язку зарахувати до страхового стажу певні періоди, в тому числі в пільговому розрахунку, то суд ураховує позицію Верховного Суду викладену в постанові від 10.06.2020 в справі N 347/576/18, згідно з якою встановлення факту наявності трудового стажу для призначення пенсії здійснюється органами Пенсійного фонду України під час прийняття рішення про призначення або про перерахунок пенсії, а рішення вказаного органу щодо її призначення або перерахунку підлягає оскарженню у встановленому законом порядку.
Завданням адміністративного суду є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень та їх відповідності правовим актам вищої юридичної сили. Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Тому завданням адміністративного суду є саме контроль за легітимністю прийняття рішень.
Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 10.09.2019 у справі N 818/985/18 та від 26.12.2019 у справі N 810/637/18.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені, зокрема, положеннями Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - Закон N 1058-IV).
Відповідно до статті 44 Закону N 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Згідно з частиною 5 статті 45 Закону N 1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Статтею 58 Закону N 1058-IV визначено, що Пенсійний фонд є органом, який, зокрема, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати.
Відповідно до підпунктів 1-3 пункту 4.2 розділу IV Порядку N 22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію: перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Згідно з пунктом 4.3 розділу IV Порядку N 22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Відповідно до абзацу першого пункту 4.7 розділу IV Порядку N 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Аналіз наведених норм права дозволяє дійти висновку, що підставою для вчинення дій, спрямованих на призначення (перерахунок) пенсії за віком, є відповідна заява особи та додані до неї необхідні документи, подані до уповноваженого органу Пенсійного фонду у встановленому порядку.
Суд звертає увагу на те, що уповноваженим органом для призначення (перерахунку) пенсії є Пенсійний фонд, до компетенції якого і входить розгляд документів, в тому числі і поданих вперше.
При цьому, суд не може перебирати на себе компетенцію суб'єктів владних повноважень (у цьому конкретному випадку пенсійного органу) та досліджувати документи, яким не надавалась оцінка, а також встановлювати на їх основі наявність чи відсутність права на призначення пенсії.
З урахуванням викладеного суд вважає, що належним способом захисту прав та інтересів позивача буде:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови в перерахунку страхового стажу ОСОБА_1 з 09.07.2021;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок страхового стажу ОСОБА_1 з урахуванням висновків суду та зарахувати до страхового стажу періоди безпосередньої участі в антитерористичній операції на пільгових умовах в розрахунку один місяць служби за три місяці, на підставі довідки-розрахунку ІНФОРМАЦІЯ_4 №2037 та здійснити з 09.07.2021 перерахунок і виплату пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум.
Решта доводів сторін на правильність висновків суду не впливають.
Оцінюючи наявні докази, суд дотримується позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі "Федорченко та Лозенко проти України", відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом".
Як передбачає ч. 2 ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Обов'язковою для застосування в Україні є практика Європейського суду з прав людини, яка статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визнана джерелом права.
Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифіковано Україною 17.07.97 року, набула чинності для України 11.09.97 року) "Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження".
Вирішуючи питання про застосування ст. 13 Конвенції, суд бере до уваги, що в рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Аманн проти Швейцарії" (Заява N 27798/95 п. 88) зазначено, що стаття 13 Конвенції вимагає, щоб кожен, хто вважає себе потерпілим внаслідок заходу, який, на його думку, суперечив Конвенції, мав право на засіб правового захисту у відповідному національному органі для вирішення свого спору, а в разі позитивного вирішення - для одержання відшкодування шкоди. Однак це положення не вимагає безумовного досягнення вирішення спору на користь заявника.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 74 КАС України).
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч. 2 ст. 77 КАС України).
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч. 1 ст. 90 КАС України).
З урахуванням викладеного вище позовні вимоги належить задовольнити частково.
Розподіл судових витрат судом не проводиться, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір, а інші витрати у зв'язку із розглядом справи не понесені.
Керуючись ст. ст. 241-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський окружний адміністративний суд, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови в перерахунку страхового стажу ОСОБА_1 з 09.07.2021.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок страхового стажу ОСОБА_1 з урахуванням висновків суду та зарахувати до страхового стажу періоди безпосередньої участі в антитерористичній операції на пільгових умовах в розрахунку один місяць служби за три місяці, на підставі довідки-розрахунку ІНФОРМАЦІЯ_4 №2037 та здійснити з 09.07.2021 перерахунок і виплату пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лапій С.М.